Рішення

від 24.05.2024 по справі 202/9264/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/9264/23

Провадження № 2/202/216/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кіблицької Д.А.,

за участю секретаря Савич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Онищенко Світлана Володимирівна, про звернення стягнення на предмет застави,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком», третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Онищенко Світлана Володимирівна, про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилалася на те, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений письмовий Договір позики №05/06/20-5 предметом якого було передавання у власність позичальника грошових коштів у сумі 182580 грн.00 коп., що за курсом продажу доларів США в АТ КБ «ПриватБанк» (1 долар США = 26,85 грн.) встановленим на день укладання цього Договору, було еквівалентно 6800 доларів США 00 центів.

Договором позики передбачено, що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та в порядку, передбаченому цим Договором, буде еквівалентом 6800 доларів США за курсом продажу в АТ КБ «Приватбанк» на дату здійснення платежу. Кінцевий строк повернення 05 грудня 2020 року.

З метою забезпечення виконання позичальником грошових зобов`язань, 05 червня 2020 року між Позивачем та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дивиком» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Онищенко С.В., зареєстрований в реєстрі за №1184, за умовами якого відповідачем передано в заставу позивачу автомобіль марки «RENAULT» модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443.

Додатковою угодою №1 від 29 грудня 2020 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Договору позики були внесені зміни.

Відповідно до додаткової угоди відповідачу ОСОБА_2 передано 193188 грн. 00 коп. та кінцевий строк повернення грошових коштів, відповідно до додаткової угоди №1, становив 05.06.2021 року включно.

Додатковою угодою №2 від 30 червня 2021 року укладеною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Договору позики були внесені зміни.

Відповідно до додаткової угоди відповідачу ОСОБА_2 передано 185980 грн. 00 коп. та кінцевий строк повернення грошових коштів, відповідно до додаткової угоди №2, становив 05.12.2021 року включно

Посилаючись нате,що відповідачіне виконуютьналежним чиномвзятих насебе зобов`язань, та заборгованість за Договором позики яка станом на 05.05.2023 року складає 534141 грн. 99 коп., а саме заборгованість за основним боргом - 255136,00 грн.; інфляційні збитки - 7474,92 грн.; 3% річних 1531,07 грн.; пеня -270 000 грн., позивач просить суд: вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль RENAULT модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443, та передати ОСОБА_1 на період до його реалізації; звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дивиком», а саме: автомобіль RENAULT модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443, шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів, в рахунок погашення зобов`язань на користь ОСОБА_1 за договором позики № 05/06/20-5 від 05.06.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у розмірі 534 141,99 грн.; стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 22780,60 грн., а також відшкодуванням сплаченого судового збору у сумі 3490,10 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 року, головуючим суддею у розгляді справи визначено суддю Ісаєву Д.А.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєвої Д.А. від 24.05.2023 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, натомість представником позивача подано заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ТОВ «Дивиком» в судове засідання не з`явилися. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причину неявки суд не повідомили. Заяв та клопотань до суду не надійшло у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.280-282ЦПКУкраїни на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого Відповідач отримала від позивача грошові кошти у розмірі 182580,00 грн., що є еквівалентом 6800,00 доларів США 00 центів, за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПриватБанк» (1 долар = 26,850 грн.), в свою чергу позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк, та згідно з визначеними цим договором умовами. Сторони домовились , що загальна сума в гривнях, яка підлягає поверненню у строки та порядку передбаченому цим Договором буде еквівалентом 6800 доларів США, за курсом продажу в АТ КБ «ПриватБанк» на дату останнього платежу, не пізніше ніж через 6 (шість) місяців з моменту укладання даного договору, тобто до 05.12.2020 року. За домовленістю Сторін позика є безпроцентною.

Відповідно до п.10 Договору позики у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником за договором, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За несвоєчасне повернення позики (її чергової частини за графіком) позичальник сплачує позикодавцю неустойку в розмірі 1% від суми займу за кожний день існування простроченої заборгованості.

Відповідно до п.12 Договору забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за цим договором в заставу рухомого майна: автомобіль RENAULTмодель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443.

05 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИВИКОМ», від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Онищенко С.В., зареєстрований в реєстрі за №1184, за умовами якого відповідачем передано в заставу позивачу автомобіль RENAULT модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443.

Умовами п. 1.1 Договору застави транспортного засобу, передбачено на забезпечення виконання заставодавцем зобов`язань за Договором позики грошей від 05.06.2020 року, що укладений між заставодержателем та ОСОБА_2 , заставодавець передає в заставу Заставодержателю рухоме майно, а саме: транспортний засіб - автомобіль RENAULT модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443. Предмет застави оцінений сторонами в сумі 241650,00 гривень, що на дату укладання Договору складає 9000 доларів США, за домовленістю сторін ( п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.4.3 Договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України та цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору застави Заставодавець набуває право звернення стягнення на предмет застави при настанні хоча б однієї обставини з наступних: невиконання або неналежне виконання Заставодавцем умов Договору позики (при несвоєчасному поверненні позики повністю або її частинами) або умов цього Договору, або у випадках передбачених законодавством України; в інших випадках, передбачених законодавством України або цим Договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору застави транспортного засобу, сторони домовились про те, що звернення стягнення на Предмет застави може здійснюватися на вибір Заставодержателя в такий спосіб: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з п. 4.4 Договору застави транспортного засобу, за рахунок предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи неустойку, необхідні витрати на утримання заставного майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги тощо.

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Онищенко С.В. №64/02-14 від 04.04.2023 року, при підготовці відповіді на запит ОСОБА_1 було виявлено наявність помилки, допущеної при складанні проекту цього договору застави транспортного засобу у підпункті 1.1 п.1 Замість ОСОБА_2 помилково записано ОСОБА_3 .

29.12.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору позики №05/06/20-4.

Відповідно до додаткової угоди відповідачу ОСОБА_2 передано у власність 193188 грн. 00 коп., що є еквівалентом 6800 доларів США, за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПриватБанк» (1 долар США = 28,410 грн.) з строком повернення грошових коштів до 05.06.2021 року включно. За домовленістю сторін позика є безпроцентною.

30.06.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Додаткову угодую №2 до Договору позики №05/06/20-4.

Відповідно до додаткової угоди відповідачу ОСОБА_2 передано у власність 185980 грн. 00 коп., що є еквівалентом 6800 доларів США, за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПриватБанк» (1 долар США = 27,350 грн.) з строком повернення грошових коштів до 05.12.2021 року включно. За домовленістю сторін позика є безпроцентною.

Згідно з копією розписки від 30 червня 2021 року ОСОБА_2 отримала позику від ОСОБА_1 в сумі 185980,00 грн., що є еквівалентом 6800 доларів США, за курсом продажів доларів США в АТ КБ «ПриватБанк» (1 долар США = 27,350 грн.), згідно Договору позики №05/06/20-4 від 05 червня 2020 року і зобов`язується повернути цю суму ОСОБА_1 в строк до 05 грудня 2021 року включно.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 у визначений законом строк борг не повернула, від виконання грошового зобов`язання ухиляється.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями525,526,530 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею1046ЦКУкраїни передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 546ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572ЦК України).

У частині першій статті 574ЦК України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 576ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (частини перша, друга статті583ЦКУкраїни).

У договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо) (стаття584ЦК України).

Відповідно до статті589ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті590ЦКУкраїни звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У частині першій статті591ЦКУкраїни зазначено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Згідно ч.1ст.17ЗУ"Прозаставу" заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.Згідно зістаттею 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати наздійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною першоюстатті 20ЗаконуУкраїни«Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідност. 617 ЦК Українивідсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За змістомст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу. Відповідач як позичальник за Кредитним договором зобов`язаний повернути Відповідачеві Кредит, Додатковий кредит, а також сплатити проценти за використання Кредиту та Додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов Кредитного договору (п. 1.2. Загальних умов).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились, про повернення Кредиту у строк до 05.12.2021.

Так відповідно до Договору позики та додаткової угоди №2, ОСОБА_2 мала сплатити: до 05.07.2021- 8205,00 грн. (еквівалент 300 доларів США); до 05.08.2021 16410,00 грн. (еквівалент 600 доларів США); до 05.09.2021 24615,00 грн. (еквівалент 900 доларів США); до 05.10.2021 - 32820,00 грн. (еквівалент 1200 доларів США); до 05.11.2021 - 41025, грн. (еквівалент 1500 доларів США); до 05.12.2021 -185980,00 грн. (еквівалент 6800 доларів США).

Інфляційні збитки за період з липня 2021 року по лютий 2022 року склали 7474,92 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який прийнятий судом.

Позивачем обраховано 3 % річних за користування кредитними коштами за період з 06.07.2021 року по 23.02.2022 року та сума відсотків за користування кредитними коштами складає 1531,07 грн., яка нарахована вірно та прийнята судом.

Щодо нарахування неустойки у розмірі 1% від суми займу за календарний день існування простроченої заборгованості, за період з 06.07.2021 року по 23.02.2022 року, як передбачено п.10 Договору позики, то позивачем зменшено суму пені до 270000 грн.

Відповідно до Договору позики та Додаткової угоди №2, позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики або її частини відповідав доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на день здійснення платежу за цим договором.

Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» курс гривні до долара США станом на 05.05.2023 (дата подачі позову) становить 37,52 грн.

Отже, сума основного боргу, станом на дату подачі позовної заяви, становить 255136 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сто тридцять шість) грн. 00 коп. (6800,00 доларів США х 37,52 грн).

Як зазначив в позовній заяві позивач, через неналежне виконання умов кредитного договору у ОСОБА_2 станом на 05.05.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 534141 (п`ятсот тридцять чотири тисячі сто сорок одна) грн. 99 коп., яка складається з: заборгованість за основним боргом - 255136,00 грн.; інфляційні збитки - 7474,92 грн.; 3% річних 1531,07 грн.; пеня -270 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неповерненої позики обраховується відповідно доларовому еквіваленту суми позики за комерційним курсом продажу долару США, встановленому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на 05.05.2023 року, складну економічну ситуацію в Державі, пов`язану з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 27000 грн.

Виходячи із вищевикладеного заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики №05/06/20-4 від 05.06.2020 року станом на 05.05.2023 року становить 291141,99 грн.

У відповідності до ч.1ст.11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки відповідачами не надано доказів щодо повернення боргу у визначений строк, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги в частині про звернення стягнення на предмет застави підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про вилучення транспортного засобу, який є предметом застави та передачі його ОСОБА_1 на період до його реалізації, то суд виходить з наступного.

При цьому, згідностатті 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , обрала у якості способу захисту свого порушеного права внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором позики № 05/06/20-5 від 05 червня 2020 року та додаткових угод до Договору позики №1 від 29.12.2020 року, №2 від 30.06.2021 року, розпискою на отримання грошових коштів від 30.06.2021 року, звернення стягнення напредмет застави,який належитьТовариству зобмеженою відповідальністю«Дивиком»,а саме:автомобіль RENAULTмодель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443, який є предметом застави за договором застави від 05.06.2020, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Онищенко С.В. зареєстрованим в реєстрі за № 1184, шляхом продажу на публічних торгах згідно зЗаконом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегулюваноЗаконом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1ЗаконуУкраїни«Про виконавчепровадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення),це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Аналогічні приписи містить в собі п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до ч.1 ст.18ЗаконуУкраїни«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.20ЗаконуУкраїни«Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Тобто, саме державним (приватним) виконавцем, у порядку виконання рішення суду щодо звернення стягнення на предмет застави, будуть здійснені всі передбачені чинним законодавством України вимоги для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, а тому вилучення автомобіля вилучити уТовариства зобмеженою відповідальністю«Дивиком» транспортнийзасіб,який єпредметом застави,а саме:автомобіль RENAULTмодель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , який належав позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.06.2017 року, ТСЦ 1443,та передати ОСОБА_1 наперіод дойого реалізації є безпідставною, у зв`язку з чим суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010р.).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в частині вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та відмови й задоволенні позову до ТОВ «Дивиком» про вилучення транспортного засобу та передачі його позивачу на період реалізації .

Позивачем заявлено вимоги по стягнення судових витрат по справі, а саме витрат по сплаті судового збору в розмірі 3490 грн. 10 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22780,60 грн.

Відповідно до ст. ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост.137ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно доч.3ст.141ЦПКУкраїнипри вирішенніпитанняпророзподіл судовихвитратсудвраховує:чипов`язаніці витратизрозглядомсправи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №б/н від 12 вересня 2022 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_1 та адвокатом Гупал Романом Миколайовичем, предметом договору є: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь якому статусі. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами, відповідно до Додатку до Договору (п.4.2 Договору).

Відповідно до Додатку до договору про надання правової допомоги б/н від 12.09.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Гупало Р.М. вартість наданих послуг ( без урахування участі в судових засіданнях) складає 20000 грн.

05 травня 2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підписано Акт наданих послуг на загальну суму 16080,00 грн.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, та беручи до уваги, що позовні вимоги позивача задоволено, тому суд доходить висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 16080,00 грн., по 8040,00 грн. з кожного, крім того відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача і витрати по сплаті судового збору в розмірі 3490,10 коп., по 1745,05 грн. з кожного.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 268ЦПКУкраїни у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_4 )до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_5 ),Товариства з обмеженою відповідальністю«Дивиком» (84313,Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова,буд.36,код ЄДРПОУ23027639),третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:приватний нотаріусХарківського міськогонотаріального округу Онищенко СвітланаВолодимирівна (61166,м.Харків,пр.Науки,буд.23),про звернення стягнення напредмет застави задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики №05/06/20-5 від 05.06.2020 року, яка станом на 05.05.2023 року становить 291 141,99 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Дивиком», а саме: автомобіль RENAULT модель LOGAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2017 року випуску, тип - легковий універсал, колір - білий, державний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого ТСЦ 1443, який є предметом застави за договором застави від 05.06.2020, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Онищенко С.В. зареєстрованим в реєстрі за № 1184, шляхом продажу на публічних торгах згідно зЗаконом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по справі: витрати на правничу допомогу в розмірі 8040,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1745,05 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивиком» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, буд. 36, код ЄДРПОУ 23027639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по справі: витрати на правничу допомогу у в розмірі 8040,00 грн. та витрати сплаті судового збору в розмірі по 1745,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д.А. Кіблицька