Рішення

від 17.05.2024 по справі 495/12210/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/12210/23

Номер провадження 2/495/13/2024

17 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Биковського В.Д.,

представника відповідача адвоката Гербея А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласна психіатрична лікарня №4» Одеської обласної ради, третя особа Одеська обласна рада про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

09.11.2023 ОСОБА_1 звернувся із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласна психіатрична лікарня №4» Одеської обласної ради (далі КНП «ОПЛ №4»), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Одеська обласна рада, про поновлення на посаді медичного директора КНП «ОПЛ №4» за основною посадою, лікаря-психіатра КНП «ОПЛ №4» на 0,5 посади.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.1. Наказом № 55-ос від 20.10.2023 ОСОБА_1 звільнено з посад медичного директора КНП «ОПЛ №4» (за основною посадою), лікаря-психіатра КНП «ОПЛ №4» (0,5 посади) на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП) у зв`язку із перебуванням останнього 21.09.2023 на роботі в нетверезому стані.

ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним; заперечив обставини свого перебування на робочому місці у нетверезому стані; вважає підстави для звільнення надуманими і не доведеними.

Свою позицію ОСОБА_1 обгрутовує таким.

21.09.2023 був робочим днем позивача; він знаходився на своєму робочому місці із 08:00; приблизно із 17:00 до 18:00 він відлучався з роботи за сімейними обставинами. Ані 21.09.2023, ані в будь який інший день не перебував на роботі у нетверезому стані.

Позивач вважає, що доказів про його стан сп`яніння 21.09.2023 (у тому числі акта медичного огляду щодо вживання алкогольних напоїв, будь якого іншого акта про зафіксовані обставини) у роботодавця не було.

Підставою для висновку про нетверезий стан ОСОБА_1 на роботі 21.09.2023 слугувало те, що працівники Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області 21.09.2023 оформили адміністративні матеріали на позивача за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП). Однак, факт вчинення адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КпАП (керування транспортним засобом у стані сп`яніння) свого підтвердження не знайшов, оскільки постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КпАП (за подіями 21.09.2023) закрите у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. З матеріалів даної справи про адміністративне правопорушення вбачається, що автомобіль був припаркований на вулиці Шабській, навпроти прохідної КНП «ОПЛ №4» ООР», де і відбувалось оформлення адмінматеріалів.

Жодних інших доказів про нетверезий стан позивача на роботі 21.09.2023 відповідач не здобув, тому звільнення на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП є незаконним.

Керуючись наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

1.2. У відзиві на позов відповідач його вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування позиції зазначив, що близько 16:50 год. 21.09.2023 до лікарні прибули наряди ДСНС, швидкої допомоги, поліції на виклик з анонімного джерела. У ході з`ясування причини виклику вказаних служб, працівники КНП «ОПЛ № 4» помітили підозрілу поведінку з боку медичного директора ОСОБА_1 , яка характеризувалась його збудженим станом, порушенням координації рухів, невиразною мовою, тремтінням пальців рук, почервонілим обличчям; при цьому ОСОБА_1 поводив себе некоректно, зухвало, висловлював погрози працівникам лікарні.

Близько 17:20 ОСОБА_1 залишив територію лікарні; транспортний засіб під його керуванням одразу ж був зупинений працівниками ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. У відповідь на запит лікарні 25.09.2023 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області повідомив, що під час патрулювання міста 21.09.2023 було помічено автомобіль, водій якого порушив ПДР України. Під час спілкування з водієм - ОСОБА_1 , працівники поліції виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. За результатами події працівник поліції оформив відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КпАП. Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КпАП і закриваючи провадження у ній, суд спростував лише факт керування ТЗ ОСОБА_1 21.09.2023, однак обставини про стан сп`яніння не були предметом дослідження та спростування. А тому, на переконання відповідача, закриття провадження у даній справі не спростовує обставину нетверезого стану ОСОБА_1 21.09.2023.

Тому, відповідач вважає, що обставини про знаходження ОСОБА_1 21.09.2023 на роботі у нетверезому стані були встановлені та підтверджуються службовими записками працівників лікарні, які були очевидцями події, адміністративними матеріалами за статтею 130 КпАП, а отже звільнення позивача на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП є обґрунтованим і законним.

2. Рух справи у суді.

Позовна заява надійшла до суду 09.11.2023.

Провадження за вказаним позовом у справі відкрите 10.11.2023; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження; справу призначено до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.

У судовому засіданні 06.03.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик та допит свідків. Також, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів; задовольнив його клопотання про виклик та допит свідків.

У судовому засіданні 29.03.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача про долучення до справи доказів.

Розгляд справи по суті розпочато 29.03.2024.

4. Фактичні обставини справи.

4.1. Відповідно до наказів № 166-ос від 07.09.2021, № 55-ос від 29.09.2022 ОСОБА_1 із 08.09.2021 прийнято на роботу у відділення №1 стаціонару КНП «ОПЛ № 4», на посаду лікаря-психіатра за сумісництвом на 0,5 ставки; із 01.10.2022 ОСОБА_1 переведено на посаду медичного директора (арк. спр. 10, 11).

4.2. Робочим місцем ОСОБА_1 визначено КНП «ОПЛ № 4» за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Шабська, 67; робочий день ОСОБА_1 21.09.2023 із 08:00 до 16:30, із 16:30 до 18:30 за посадами медичного директора, лікаря-психіатра відповідно (графік роботи співробітників КПП, відділення №1, вересень 2023 року, арк.спр. 36-37).

4.3. Наказом в.о. генерального директора КНП «ОПЛ № 4» № 55-ос від 20.10.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади медичного директора КНП «ОПЛ №4» за основною посадою, лікаря-психіатра КНП «ОПЛ №4» на 0,5 посади на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП за знаходження на роботі 21.09.2023 у нетверезому стані (арк. спр. 12-14).

У наказі про звільнення викладено обставини і підстави звільнення такого змісту:

«21.09.2023, близько 16:50 до КНП «ОПЛ №4» на хибний виклик прибули розрахунки ДСНС, швидкої допомоги та поліції. Підставою для прибуття стало телефонне повідомлення з поки не встановленого номеру телефону про пожежу у корпусі лікарні.

Водночас встановлено, що 21.09.2023 о 16:50 ОСОБА_1 , медичний директор, лікар-психіатр КНП «ОПЛ №4», відповідно до затвердженого графіка роботи, в робочий час перебував на робочому місці - території КНП «ОПЛ № 4».

По прибуттю розрахунків ДСНС, швидкої допомоги, поліції, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у з`ясуванні питання про причини виклику екстрених служб. Поводився зухвало, перебував у збудженому стані, з явним порушеннями координації рухів, порушенням мови, вираженим тремтінням пальців рук, почервонілим забарвлення шкіряного покриву обличчя, вимагав письмових пояснень від заступника генерального директора лікарні та чергового лікаря, вигукував погрози на їх адресу.

О 17:20 21.09.2023 ОСОБА_1 залишив територію лікарні та рушив до свого автомобіля марки Opel Zafira, д.з. НОМЕР_1 , який був припаркований навпроти прохідної лікарні.

Близько 17:25 при спробі початку руху від території лікарні по вул. Шабській на ТЗ марки Opel Zafira, д.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 зупинили працівники ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, які здійснювали патрулювання міста.

Керівництво лікарні спрямувало запит 22.09.2023 за № 895 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про надання інформації щодо обставин, причин зупинки та подальших дій працівників поліції відносно ОСОБА_1 .

На офіційний запит від 22.09.2023 № 895 щодо причин та підстав затримання ОСОБА_1 працівниками ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області отримано відповідь від 25.09.2023 № 63/25340, якою підтверджується, що у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 не погодився.

В подальшому працівники поліції відносно ОСОБА_1 винесли постанову про застосування адміністративного стягнення за порушення п. 15.9 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КпАП, складено адміністративний протокол за порушення п. 2.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП. Відповідний протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП направлено до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

25.09.2023 року керівник лікарні видав наказ за № 78 «Про зажадання письмового пояснення від ОСОБА_1 , задля встановлення обставин події, що відбулася 21.09.2023» до 28.09.2023, з метою дотримання положень ст. 149 КЗпП України.

ОСОБА_1 до 28.09.2023 не надав письмових пояснень представникам лікарні, однак 29.09.2023 надав пояснення на ім`я керівника, у якому власноручно написав, що був відсутній 21.09.2023 із 17:00 до 18:00 за сімейними обставинами.

Отриманими поясненнями від працівників лікарні, які працювали під час події, встановлено, що ОСОБА_1 знаходився на роботі до 17:20.

Не приймаючи до уваги, що станом на сьогодні ст. 43 КЗпП України не застосовується відповідно до Закону України від 15.03.2023, керівництво лікарні 02.10.2023 за № 920 спрямувало запит до первинної профспілкової організації лікарні на погодження щодо застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .

Причин щодо не застосування стягнення або погодження про застосування стягнення в листі від 05.10.2023 №2, від первинної профспілкової організації лікарні, керівництво лікарні не отримало.

В особистих поясненнях ОСОБА_1 також не навів обґрунтованих пояснень щодо своєї поведінки, поводження та стану у період 17 годин 00 хвилин до 18 годин 00 хвилин 21.09.2023.

На підставі викладеного наказом в.о. генерального директора КНП «ОПЛ № 4» № 55-ос від 20.10.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади медичного директора КНП «ОПЛ №4» за основною посадою, лікаря-психіатра КНП «ОПЛ №4» на 0,5 посади на підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП за знаходження на роботі 21.09.2023 у нетверезому стані».

4.4. За подіями 21.09.2023 працівники КНП «ОПЛ №4» Ірина Гадзало (заступник генерального директора з економічних питань), ОСОБА_2 (молодша медична сестра), ОСОБА_3 (лікар-психіатр), ОСОБА_4 (сторож) надали службові записки в.о. генерального директора КНП «ОПЛ № 4» ОСОБА_5 (арк.спр. 18, 26, 27, 28) за змістом яких близько 17 години у лікарню прибули наряди ДСНС, поліції, «швидкої»; за участі усіх зазначених осіб, а також лікаря-психіатра ОСОБА_1 відбувалось з`ясування обставин; при цьому ОСОБА_1 був в емоційно збудженому дещо агресивному стані, з явними порушеннями координації рухів, почервонілим обличчям, не усі його висловлювання були зрозумілими і чіткими, підвищував голос, вимагав письмових пояснень. Залишивши територію лікарні біля 17:20, ОСОБА_1 за кермом ТЗ відразу був зупинений працівниками поліції (арк.спр. 18, 26-28).

4.5. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 470268 від 21.09.2023, складеного інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Лосицьким С.Ф., 21.09.2023 о 17:35 у м. Білгород-Дністровський по вул. Шабській, 67 ОСОБА_1 керував ТЗ марки Opel Zafira, д.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів); від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КпАП; від керування ТЗ відсторонений (арк.спр. 102). Обставини щодо наявності у ОСОБА_1 21.09.2023 о 17:35 ознак алкогольного сп`яніння зафіксовано також відповідним рапортом інспектора ВРПП в межах формування адмінматеріалів (арк.спр. 103).

4.6. На підставі дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що 21.09.2023 ОСОБА_1 о 17:25 знаходився навпроти прохідної на територію лікарні по АДРЕСА_1 біля свого ТЗ. Вказане відео було додане до адмінматеріалів за частиною першою статті 130 КпАП відносно ОСОБА_1 .

4.7. У письмових поясненнях від 29.09.2023, наданих в.о. генерального директора КНП «ОПЛ№4»Багну В.В., ОСОБА_1 вказав, що із 17:00 до 18:00 21.09.2023 був відсутній на роботі за сімейними обставинами (арк.спр. 25).

4.8. За клопотанням сторони позивача у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_6 (дружина позивача) зазначила, що 21.09.2023 близько 17:00 вийшла з будинку, повернутись у приміщення не змогла, оскільки замок вхідних дверей заклинило; по телефону повідомила чоловіка - ОСОБА_1 про вказані обставини; невдовзі він приїхав додому на своєму авто; відкрити двері і полагодити замок йому допомагали двоє працівників автошколи (яка знаходиться поблизу будинку); чоловік знаходився біля будинку близько 45 хвилин, був тверезий; приблизно о 17:30 на своєму ТЗ повернувся на роботу. Після закінчення робочого дня близько 20:00 на своєму ТЗ приїхав додому.

Свідки ОСОБА_8 (інструктор автошколи «Укравтотранссервіс», знайомий з позивачем тривалий час), ОСОБА_7 (знайомий з позивачем тривалий час) вказали, що вони близько 17:00 21.09.2023 знаходились в автошколі; у період приблизно із 17:00 до 18:00 на прохання ОСОБА_1 ремонтували замок вхідних дверей у його будинку; увесь цей час ОСОБА_1 знаходився разом із ними; ознак сп`яніння в ОСОБА_1 не помітили.

4.9. За клопотанням сторони відповідача у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 (заступник генерального директора КНП «ОПЛ №4» з економічних питань, знайома з позивачем більше року), свідок ОСОБА_3 (лікар-психіатр КНП «ОПЛ №4», знайомий з позивачем більше 10 років) повідомили, що 21.09.2023 близько 17:00 у лікарню на виклик невідомої особи прибули наряди ДСНС, нацполіції, ШМД; свідки вийшли у двір лікарні, до них приєднався також ОСОБА_1 ; під час спілкування з останнім, яке тривало близько 10 хвилин, кожен із свідків помітив його нестандартну поведінку з порушенням координації рухів, почервонілим обличчям; ОСОБА_1 поводився агресивно, вимагав письмових пояснень, некоректно висловлювався. Після цієї розмови ОСОБА_1 залишив територію лікарні, його транспортний засіб зупинили працівники поліції.

Свідок ОСОБА_9 (інспектор ГРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, з позивачем не знайомий) повідомив, що 21.09.2023 здійснював патрулювання міста. Близько 17:20 по вулиці Шабській, 67 (навпроти входу на територію лікарні) виявив припаркований на пішохідному переході ТЗ марки Opel Zafira, д.з. НОМЕР_1 . На прохання поліцейського водій, яким виявився ОСОБА_1 , перепаркував ТЗ на дозволене місце на узбіччі. Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Водій відмовився пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі. У подальшому на ОСОБА_1 були оформлені адміністративні матеріали за порушення пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КпАП; від керування ТЗ ОСОБА_1 було відсторонено.

5. Норми права, які застосував суд. Висновки суду.

5.1. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

5.2. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

5.3. У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

5.4. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

5.5. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

5.6.Вирішуючи позовипро поновленняна роботіосіб,трудовий договірз якимирозірвано зап.7ст.40КЗпП,суди повиннімати наувазі,що зцих підставможуть бутизвільнені зроботи працівникиза появуна роботіу нетверезомустані,у станінаркотичного аботоксичного сп`янінняв будь-якийчас робочогодня,незалежно відтого,чи буливони відстороненівід роботи,чи продовжуваливиконувати трудовіобов`язки. Нетверезийстан працівникаабо наркотичнечи токсичнесп`янінняможуть бутипідтверджені якмедичним висновком,так ііншими видамидоказів,яким судмає дативідповідну оцінку(пункт25Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 06.11.1992«Про практику розгляду судами трудових спорів»).

5.7. У період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (частина друга статті 5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, набрав чинності із 24.03.2022).

5.8. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.9. Положення наведених вище процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Проте з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

5.10. Предметом доказування у даній справі є одночасність двох обставин: нетверезий стан позивача та його поява у такому стані на роботі 21.09.2023.

Водночас, обставини про наявність згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору між сторонами суд не з`ясовує у зв`язку із припиненням дії відповідної норми на підставі частини другої статті 5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

5.11. В межах розгляду даного спору, на підставі зібраних і досліджених доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 21.09.2023 у період, зокрема, із 16:50 до 17:20 перебував на роботі; брав участь у з`ясуванні обставин причин прибуття екстрених служб у присутності інших співробітників (службові записки працівників лікарні, показання свідків сторони відповідача).

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що 21.09.2023 відлучався з роботи додому на незначний період (за сімейними обставинами) до зафіксованої розмови з колегами у дворі лікарні, не заперечував обставин свого перебування на роботі 21.09.2023 після 17:00; також ствердив обставину, що події, зафіксовані на відео нагрудної камери поліцейського, відбувались одразу після того, як він вийшов з території лікарні та мав намір знову їхати додому; підтвердив обставини його відсторонення від керування ТЗ.

5.12. Нетверезий стан ОСОБА_1 під час його перебування на роботі у досліджений період часу 21.09.2023 (до 17:20, який був робочим часом) суд також вважає таким, що підтверджено службовими записками працівників лікарні, протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом працівника поліції, показаннями свідків сторони відповідача, відео з нагрудної камери поліцейського.

Так, на підставі дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що 21.09.2023 ОСОБА_1 о 17:25 знаходився навпроти прохідної на територію лікарні по АДРЕСА_1 біля свого ТЗ; уцілому поведінка позивача, на переконання суду, не відповідала ознакам тверезої поведінки (нестійка хода і постава, невиразна мова; нецензурні висловлювання у сторону поліцейських (18:26 на відео), лайливі викрикування у сторону колеги (17:40 на відео). Суд звертає увагу, що на запитання поліцейського чи вживав сьогодні алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів ствердно (17:35 відео); у свою чергу ОСОБА_1 з`ясовував у поліцейського, хто його «здав» (18:28 на відео).

5.13. Під час дослідження наведених вище доказів, суд не встановив підстав для висновку про їх недопустимість.

Суд вважає ці докази такими, на підставі яких встановлено дійсні обставини справи; докази суд оцінив кожен окремо та у їх сукупному взаємозв`язку, вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

5.14. У свою чергу, показання свідків сторони позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суд оцінює як неналежні докази, оскільки такі свідчення не містять інформації щодо предмета доказування; також судом враховано, що показання свідків є частково суперечливими та спростованими іншими доказами (щодо часу перебування вдома ОСОБА_1 у другій половині дня 21.09.2023; щодо його повернення додому на ТЗ близько 20:00 з огляду на встановлені обставини про відсторонення ОСОБА_1 від керування ТЗ працівниками поліції).

5.15. Оцінюючи обставину закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КпАП (керування ТЗ у стані сп`янінні) у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях (постанова від 10.10.2023 у справі № 495/10391/23, арк. спр. 42-45), суд керується таким.

… Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина шоста статті 82 ЦПК).

Суд звертає увагу, що дана цивільна справа (трудовий спір) не стосується правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення; окрім того, такою постановою спростовано лише факт керування ОСОБА_1 ТЗ 21.09.2023, обставини про нетверезий стан позивача не були предметом судового дослідження.

Отже, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення від 10.10.2023 у справі № 495/10391/23, у силу вимог частини шостої статті 82 ЦПК, не є обов`язковою для суду під час вирішення даного цивільного спору.

5.16. Доводи представника позивача про недотримання відповідачем вимог інструкції про порядок відсторонення працівників, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння суд вважає безпідставними, оскільки вказана інструкція затверджена головним лікарем КУ «Обласна психіатрична лікарня №4» 27.10.2015. Однак, така юридична особа припинена 23.01.2018 (відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань).

5.17. За змістом пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного життя. Поняття приватного життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру. Тому обмеження, накладені, зокрема, на доступ до трудової діяльності, впливають на приватне життя людини та є втручанням у право на повагу до такого життя.

Критерії правомірного втручання держави у право на повагу до приватного життя людини викладені в пункті 2 статті 8 Конвенції, відповідно до якого органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

З огляду на цей припис критеріями сумісності заходу втручання у право на повагу до приватного життя з гарантіями статті 8 Конвенції є такі: 1) чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, який відповідає вимогам до якості (доступність, чіткість і зрозумілість, передбачуваність застосування з метою уникнення ризику свавілля); 2) чи переслідувало легітимну мету, що випливає саме зі змісту пункту 2 вказаної статті; 3) чи є відповідний захід нагально потрібним і пропорційним цій меті (необхідним у демократичному суспільстві), тобто, чи є він у ситуації конкретної людини найменш обтяжливим засобом, що дозволяє досягнути визначеної в пункті 2 статті 8 мети. Втручання становитиме порушення гарантій статті 8 Конвенції, якщо воно не відповідатиме будь-якому з означених критеріїв. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №130/35448/21.

У контексті пропорційності застосованого заходу звільнення (із урахування доведених складових щодо законності та легітимної мети роботодавця) суд керується таким.

Як встановлено, виконання функціональних обов`язків позивача як лікаря-психіатра пов`язане із діагностикою, лікуванням хворих психіатричного профілю, надання їм швидкої, невідкладної медичної допомоги, наглядом за побічними реакціями/діями лікарських засобів (посадова інструкція лікаря-психіатра КНП «ОПЛ №4», затверджена 27.04.2022, арк.спр. 30-32).

Виконання функціональних обов`язків позивача як медичного директора пов`язане із організацією роботи закладу, ефективного керування такою роботою, підвищення якості медичних послуг (посадова інструкція медичного директора КНП «ОПЛ №4», затверджена 04.10.2022, арк.спр. 33-35).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.09.2023 близько 16:50 до КНП «ОПЛ №4» на виклик про пожежу у корпусі лікарні прибули розрахунки ДСНС, ШМД, НП.

На переконання суду, перебування позивача на роботі у цей час у нетверезому стані могло негативно вплинути на його свідомість в умовах потенційної загрози життю та здоров`ю хворих, працівників КНП, зокрема і самого позивача.

У виниклих умовах, з урахуванням особливостей роботи лікаря-психіатра, пов`язаного із необхідністю безпосереднього контакту із хворими стаціонарного відділення, також враховуючи функціональні завдання позивача як медичного директора установи, у роботодавця не було можливості досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж звільнення працівника з роботи, заходів.

5.18. У зв`язку із наведеним, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 257, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласна психіатрична лікарня №4» Одеської обласної ради, третя особа Одеська обласна рада про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Комунальне некомерційне підприємство «Обласна психіатрична лікарня №4» Одеської обласної ради, код ЄДРПОУ 01998684, адреса: вулиця Шабська, 67, місто Білгород-Дністровський, Одеська область;

третя особа Одеська обласна рада, адреса: проспект Шевченка, 4, місто Одеса.

Повний текст судового рішення складено 22.05.2024.

Суддя Ю.Ф.Волкова