Постанова

від 27.05.2024 по справі 916/2411/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2411/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від позивача: Рябоконь В.І.;

Від відповідача: Козирев С.В.;

Від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 (повний текст складено та підписано 26.02.2024)

по справі №916/2411/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

до Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"

про стягнення 662 034,48 грн,

(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 14.02.2024, Господарський суд Одеської області),

06.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 600 487,44 грн. та судовий збір.

11.09.2023 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 662 034,48 грн. та судовий збір у розмірі 7 944,42 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23 позов задоволено, стягнуто з Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 662 034 грн. 48 коп., судовий збір у сумі 7 944 грн. 41 коп.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію за період з травня 2022 року по липень 2023, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період на день розгляду справи по суті складає 662 034,48 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростовано.

Місцевий господарський суд, враховуючи, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту електричну енергію у спірному періоді, зазначив, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вказав, що саме по собі укладення відповідачем договору на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій з ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс не припиняє дію договору про постачання електричної енергії та не звільняє Інститут від обов`язку щодо належної оплати вартості спожитої електричної енергії, водночас відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідними заявами щодо припинення Договору про постачання електричної енергії, передання об`єктів за договором іншому користувачу та ін. При цьому, суд враховав, що умовами укладеного між відповідачем та ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс договору визначено наявність у виконавця права на укладання договорів з електропостачання, а отже питання щодо укладання такого договору або відшкодування витрат відповідача може бути предметом спору між відповідачем та ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23, Селекційно-генетичного інститут - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване і незаконне, тому що ухвалено судом на підставі:

неправильного установлення обставин, які мають значення для справи;

неправильного дослідження в рішенні доказів і їх оцінка;

неправильного встановлення обставин правовідносин між Позивачем і Відповідачем;

неправильного застосування норм матеріального права при недотриманні та порушенні норм процесуального права.

З судовим рішенням заявник апеляційної скарги не погоджується та вказує, що фактично Інститут не споживав за ЕІС-код точками комерційного обліку № 62Z730158140881B (лічильник № 087857) і № 62Z884202604757L (лічильник № 256736) електричну енергію за тарифом для побутового колективного споживача для освітлення місць загального користування в багатоквартирних будинках, живлення ліфтів, станції підкачування питної води, тощо, а тому не мав підстав підписувати, відповідну Заяву-приєднання до договору постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги за тарифом для колективних побутових споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифом для побутових споживачів.

Апелянт звертає увагу, що предметом його діяльності не являється надання житлово-комунальних послуг, у тому числі придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів, насосної станції підкачування питної води та забезпечення функціювання іншого спільного майна багатоквартирних будинків, у відповідності до законодавства України у сфері житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим Інститут не є колективним споживачем електричної енергії за побутовим тарифом, як комунальної послуги, вказаної в п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» (комунальні послуги послуги з … постачання та розподілу електричної енергії).

Крім того, відповідач зазначив, що він є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою, яка фінансується через Держказначейство України на підставі кошторису на кожний фінансовий рік, тому на кожен поточний фінансовий рік повинен укладатися окремий договір закупівлі електричної енергії у постачальника універсальних послуг і такий договір вважається укладеним, якщо відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та іншим правовим актам у сфері публічних закупівель та бюджетного фінансування, тому договір закупівлі електричної енергій у постачальника універсальної послуги (за побутовим тарифом для колективного споживача) не може вважатися укладеним лише на підставі ПРРЕЕ, у тому числі на підставі Заяви-приєднання від 20.02.2019. З огляду на що Договір № 99 від 27.05.2004 про постачання електричної енергії між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесобленерго» (Постачальник) та Селекційно-генетичним інститутом Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) припинив свою дію з 11 червня 2018 року, тобто з дня набрання чинності Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». У зв`язку з чим всі умови договору № 99 (крім вказаних в абзаці 2 пункту 6 Постанови) припинили свою дію і на них у подальшому не можна посилатися.

На переконання заявника апеляційної скарги суд в обґрунтування рішення безпідставно вважає правовідносини, пов`язані з постачанням електричної енергії як товару по промисловому тарифу за особовим рахунком № 99 та Заяви-приєднання від 20.02.2019, такими правовідносинами, які свідчать про укладений договір постачання електричної енергії за побутовим тарифом (як комунальна послуга) навіть без укладеного в паперовій формі договору закупівлі електричної енергії як комунальної послуги (а не як товару) відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, договори, укладені бюджетними підприємствами, організаціями, установами, не у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та з порушенням процедури їх укладення, тобто в інший спосіб, наприклад, шляхом приєднання до публічного договору на підставі Заяви-приєднання, вважаються неукладеними, недійсними і оплата по договорам, укладеним у інший спосіб, не проводиться Держказначейством з рахунків Інституту.

Відповідач вказує, що позивачем не доведено споживання електричної енергії, за тарифом для побутового споживача, як комунальної послуги Селекційно-генетичним інститутом Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення, а рішення Господарського суду Одеської області від 14 лютого 2024 року підлягає скасуванню та в задоволені позову про стягнення заборгованості має бути відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2411/23.

28.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2411/23.

04.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві зазначає, що між ТОВ «ООЕК» та СГІ з 001.01.2019 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за точками обліку багатоквартирні житлові будинки 62Z730158140881В та 62Z884202604757L.

Окрім того, питання укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг неодноразово досліджувалось господарськими судами різних інстанції у справах ТОВ «ООЕК» до СГІ про стягнення заборгованості. За результатом розгляду даних справ суди встановлювали факт укладання між сторонами договору та задовольняли позовні вимоги ТОВ «ООЕК» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. Більш того, 25.07.2022 у справі №916/1127/22 СГІ було подано зустрічну позовну заяву до ТОВ «ООЕК» з вимогою щодо розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що був укладений шляхом приєднання до умов публічного договору на підставі підписання СГІ заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії від 20.02.2019. Поданням зазначеної зустрічної позовної заяви, СГІ фактично визнано добровільне укладення між ТОВ «ООЕК» та апелянтом, шляхом подання відповідної заявиприєднання, публічного договору про постачання електричної енергії.

На думку позивача, суд першої інстанції надав належну оцінку поданим ТОВ «ООЕК» до суду доказам обсягів спожитої електричної енергії, а саме: довідці про обсяги спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим постановив обґрунтоване рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 по справі №916/2411/23 призначено розгляд апеляційної скарги Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23 на: 27.05.2024 року об 11-00 год.,

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2004 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальник) та Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №99 (далі Договір), за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами. (т.2, а.с. 53-57)

Відповідно до п.6.1. Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогам ПУЕ та ПКЕЕ. Зняття показників розрахункових засобів обліку здійснюється споживачем і оформлюється актом про обсяги спожитої електроенергії. У разі виникнення сумніву в правильності подання споживачем показів розрахункових засобів обліку постачальник має право перевірити показання розрахункових засобів обліку споживача. При цьому оплата за спожиту електроенергію розраховується за фіксованими даними постачальника без подальшого перерахунку.

Згідно з п. 9.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

При розгляді справи №916/545/17 Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 встановлено обставину укладання означеного судом вище Договору №99, а також встановлено, що у Додатках № № 5.1, 5.3 до Договору № 99 від 27.05.2004 сторонами погоджено перелік об`єктів споживача, на які здійснюється постачання електричної енергії, а також перелік субспоживачів, об`єкти яких живляться електроенергією селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, до яких увійшли об`єкти за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3. До переліку таких субабонентів увійшла, зокрема, житлово-комунальна контора, об`єкти - житлові будинки, номери лічильників №087857, 256736, 818224, 133233.

Також в матеріалах справи наявна підписана Селекційно-генетичним інститутом - національним центром насіннєзнавства та сортовивчення заява приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точок розподілу за об`єктами споживача за адресами: Овідіопольська дорога, 3. ЕІС-код точок 62Z5700473946419; 62Z7255844617690, 62Z730158140881B, 62Z7335598514249, 62Z884202604757L).

За умовами означеної заяви-приєднання учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу Акціонерне товариство «Одесаобленерго», який діє на підставі нової ліцензії розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП Nє 1345 від 06.11.2018, та керуючись п.2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. N 312 повідомляє про припинення здійснення АТ "Одесаобленерго" діяльності з постачання електроенергії та повідомляє про приєднання споживача з « 01» січня 2019 до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (згідно з п.4. постанови НКРЕКП від 14,03.2018 р. N 312 ), розміщеного на сайті https://oblenergo.odessa.ua/ на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №99 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

Також між відповідачем та АТ "Одесаобленерго" було підписано Договір №99/1 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та/або перетікання реактивної електричної енергії (т.2 а.с.191-199).

На підтвердження укладання між сторонами Договору про постачання електричної енергії позивачем надано суду Заяву-приєднання від 20.02.2019 до умов договору про постачання електричної енергії (т.1 а.с.27 з обороту), згідно якої на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та з метою неперервного електрозабезпечення за об?єктом споживача за адресами згідно Додатка 1 (Овідіопольська дорога, 3, ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z5700473946419; ЕІС-код 62Z7335598514249; ЕІС-код 62Z730158140881B; ЕІС-код 62Z884202604757L, ЕІС-код 62Z7255844617690) учасник роздрібного ринку електричної енергії постачальник електричної енергії ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», який діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу згідно Постанови НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429, повідомляє про припинення здійснення діяльності постачальника за регульованим тарифом: АТ «Одесаобленерго» та ініціює приєднання споживача з « 01» січня 2019р. до договору про постачання електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №99 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом.

Заява підписана директором та скріплена печаткою Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення.

Відповідно до п. 1.1. Договору, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 2 до цього договору.

Згідно п. 3.4. договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.

Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (пункт 5.1. договору).

Згідно п. 5.5. Договору передбачено, що ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.

Відповідно до пункту 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пунктом 5.9. Договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.10. Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

У пункті 6.2. Договору, серед іншого, сторони домовились, що споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1. договору).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2023 у справі №916/1127/22, залишеним в силі Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, встановлено, що Інститут, як споживач, приєднався до умов Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 2/1-УП, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок № 99. Відповідно до Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019.

Згідно з п.8 означеної Комерційної пропозиції, яка була опублікована 29.12.2018 в газеті "Одеські вісті", Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності, зокрема, з дати підписання заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31.12.2019, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в будь-якому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та ніж термін (строк) виконання постачальником функцій постачальника універсальних послуг.

Суд також зауважує, що предметом розгляду у справі №916/1127/22 також було розірвання означеного договору. Такі вимоги були заявлені Селекційно-генетичним інститутом - національним центром насіннєзнавства та сортовивчення. Рішенням суду від 30.01.2023 у задоволенні таких вимог Селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення було відмовлено.

Як встановлено судом, вимоги позивача про стягнення заборгованості за електричну енергію заявлені виключно за двома точками обліку 62Z884202604757L, 62Z730158140881B.

На підтвердження обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за точками 62Z884202604757L, 62Z730158140881B за період з травня 2022 року по липень 2023 року позивачем надано відповідь на адвокатський запит та довідки ДТЕК "Одеські електромережі" (т. 1 а.с.51 з обороту-52 т.2 а.с.102-103, 127), згідно якої загальний обсяг споживання за вказаний період по двом точкам складає 350 855 кВт.

З метою оплати відповідачем спожитої електричної енергії позивачем виставлялись та направлялись поштою на адресу Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення рахунки на оплату, а також акти прийняття-передавання товарної продукції (т.1 а.с.28-51, т.2 а.с.118-121-126).

Слід також зауважити, що при розгляді справи №916/3020/21 судами першої та апеляційної інстанції встановлено обставину припинення договору постачання електричної енергії в частині деяких точок. Так судами вказано наступне:

"….. позивачем було направлено повідомлення до ДПЗД Укрінтеренерго про припинення договорів про постачання електричної енергії на об`єкти з ЕІС кодами 62Z5700473946419 та 62Z7335598514249 з 31.12.2020 та подальше постачання ДПЗД Укрінтеренерго на вказані об`єкти на підставі ч. 4 п. 3.4.2 Розділу 3 ПРРЕЕ.

Зазначене підтверджується протоколом від 19.04.2021 та Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 05.05.2021.

На підтвердження наявності між сторонами правовідносин з постачання електричної енергії відповідачем надано суду договори про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг №02-99U-УП від 18.10.2022 та від 16.02.2023 (т.2 а.с.59-66).

Заяви-приєднання до вказаних договорів містять відомості щодо ЕІС-кодів об`єкта: 62Z5700473946419, 62Z7335598514249.

Стосовно правовідносин між Селекційно-генетичним інститутом - національним центром насіннєзнавства та сортовивчення та ТОВ "Олімп.Комсервіс.Плюс", судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою від 19.08.2014 по справі №2-3-7/320-07-8237 ліквідовано та припинено юридичну особу Житлово-комунальну контору Селекційно-генетичного інституту (65036, м. Одеса, Овідіопольська дорога 3/72); повернуто об`єкти житлового фонду, щодо яких Житлово-комунальна контора Селекційно-генетичного інституту є балансоутримувачем, їх власнику Селекційно генетичному інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

01.02.2015 між Селекційно-генетичним інститутом - національним центром насіннєзнавства та сортовивчення (Замовник) та ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс (Виконавець) укладено договір на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, предметом цього Договору є передача замовником виконавцю функцій з утримання житлових будинків і прибудинкової території, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами та власниками житлових приміщень (т.1 а.с.97-100).

За умовами п. 2.2. Договору виконавець має право укладати договори з підприємствами на постачання тепло-, водо-, газо- електропостачання для житлового фонду, переданого на обслуговування виконавцю.

Згідно з п. 5.2. Договору строк договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується 31.12.2025.

На підставі акту від 01.02.20215 відповідачем передано ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс на обслуговування перелічені в акті об`єкти житлового комплексу (т.1 а.с.101-103).

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача направлені на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію по точкам 62Z730158140881B (лічильник №087587) та 62Z884202604757L (лічильник №256736) на підставі укладеного між сторонами договору шляхом підписання позивачем 20.02.2019 заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії, в якій вказано відповідні точки.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду доходить наступних висновків.

14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято Постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" ліцензії з постачання електричної енергії.

26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 "Про затвердження Методичних рекомендації щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території". При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, Інститут на час укладання спірного договору був діючим споживачем електричної енергії та отримував послуги з постачання електричної енергії від АТ Одесаобленерго за особовим рахунком № 99. Відповідна обставина відповідачем не спростована.

З 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ ДТЕК Одеські електромережі на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 Про видачу АТ Одесаобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, останнім 20.02.2019 біло підписано заяву приєднання до умов договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії, в тому числі за спірними точками розподілу.

Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ ДТЕК Одеські електромережі також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, тобто, АТ ДТЕК Одеські електромережі адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. Відтак, на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Відповідно до п. 1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладені ТОВ ООЕК на офіційному веб-сайті та були розміщені в газеті Одеські вісті № 99 від 29.12.2018.

В п. 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

При цьому, п. 8 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження правил роздрібного ринку електричної енергії" унормовано, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Інститут, як споживач, приєднався до умов Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 2/1-УП, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок № 99. Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019. Відповідна заява містить перелік ЕІС точок, серед яких в тому числі вказано спірні точки.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення уклав публічний договір про постачання електричної енергії ТОВ ООЕК шляхом підписання заяви-приєднання.

Доказів припинення означеного договору, його розірвання матеріали справи не містять, при цьому суд враховує, що відповідач звертався до суду з вимогами про розірвання спірного договору, у задоволенні яких судом у справі №916/1127/23 було відмовлено.

При цьому суд також зауважує, що як зміна форми типового договору, так і зміна комерційних пропозиції жодним чином не впливає на висновки суду щодо чинності договору у спірний період.

У відповідності до вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, укладений між сторонами по справі договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, з огляду на що судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта щодо відсутності у нього обов`язку оплати за спожиту електричну енергію за побутовим тарифом, як комунальної послуги.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Обставина постачання відповідачу електричної енергії та її обсяг підтверджується довідками АТ ДТЕК Одеські електромережі про обсяги електричної енергії, визначені останнім саме як оператором системи розподілу, який надає послуги комерційного обліку на підставі ПРРЕЕ в редакції чинній в межах спірного періоду.

Судова колегія звертає увагу, що відповідачем не надано доказів оскарження зазначених у довідках АТ ДТЕК Одеські електромережі відомостей, отже данні щодо споживання електричної енергії, надані АТ ДТЕК Одеські електромережі, як оператором системи розподілу, який надає послуги комерційного обліку, а також відомості, відображені в рахунках ТОВ ООЕК, як постачальника електричної енергії, щодо обсягів електричної енергії, надані до позовної заяви, є належними та допустимими доказами.

З огляду на вищенаведене, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виставленими рахунками на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких поряд з довідкою про спожиті обсяги електричної енергії наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п.1 п.5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 2 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 4.21 ПРРЕЕ визначено, що сплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

В свою чергу, відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію за період з травня 2022 року по липень 2023 року, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період на день розгляду справи по суті складає 662 034,48 грн., наявність якої відповідачем не спростована.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія зазначає, що відповідачем не спростовано, а матеріали справи не містять доказів оплати коштів за спожиту електричну енергію за спірний період, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта в частині того, що електричну енергію споживає не відповідач, а ТОВ "Олімп Комсервіс Плюс", з яким Інститутом укладено договір на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, судова колегія не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.27 Правил, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, саме по собі укладення відповідачем договору на виконання послуг з обслуговування житлових будинків, споруд та прибудинкових територій не припиняє дію договору про постачання електричної енергії та не звільняє останнього від обов`язку щодо належної оплати вартості спожитої електричної енергії, водночас відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідними заявами щодо припинення договору про постачання електричної енергії, передання об`єктів за договором іншому користувачу, тощо.

Крім того, відповідачем не надано доказів звернення до позивача із відповідними заявами щодо припинення Договору про постачання електричної енергії, передання об`єктів за договором іншому користувачу тощо.

При цьому колегія суддів враховує, що умовами укладеного між відповідачем та ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс договору визначено наявність у виконавця права на укладання договорів з електропостачання, а отже питання щодо укладання такого договору або відшкодування витрат відповідача може бути предметом спору між відповідачем та ТОВ Олімп.Комсервіс.Плюс, про що зазначив місцевий господарський суд.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини справи та зміст позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у даній справі, а доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селекційно-генетичного інституту - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 по справі №916/2411/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2024 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош