Постанова

від 29.05.2024 по справі 920/798/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа№ 920/798/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Усенко А.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське»

на рішення Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 (повне рішення складено 04.10.2023)

у справі №920/798/23 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз»

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське»

про стягнення 557 965, 97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» про стягнення 557 965, 97 грн. заборгованості за договором новації від 20.10.2019 №02/11-19, розмір якої визначений у постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 по справі № 922/4224/19, у тому числі: 116 916, 70 грн 30% річних, 136 647, 32 грн пені, 26 798, 49 грн інфляційних збитків, 87 139, 26 грн штрафу в розмірі 15%; 19 464, 25 грн 25 штрафу у розмірі 50%.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз» 116 916, 70 грн. 30% річних, 136 647, 32 грн. пені, 26 798, 49 грн. інфляційних збитків, 87 139, 26 грн. штрафу в розмірі 15%; 19 464, 25 грн. штрафу у розмірі 50%, 8 369, 49 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне сільськогосподарське підприємство «Придеснянське» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді даної справи, місцевий господарський суд повинен був дослідити та оцінити додатковий договір від 21.10.2019 до договору новації. Так, скаржник зазначив, що ні законом, ні договором не заборонено сторонам вносити зміни до договору новації від 20.10.2019 після його укладення та до завершення терміну його дії.

При вирішенні даного спору, суд першої інстанції повинен був застосувати до додаткового договору від 21.10.2019 до договору новації принцип правомірності договору, який закріплений в ст. 204 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» та призначено до розгляду на 29.11.2023.

31.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких апелянт зазначив, що суд першої інстанції прийшов до передчасних висновків щодо преюдиціальності обставин встановлених у справі № 922/4224/19. Так, предметом у справі № 922/4229/19 було стягнення суми боргу, а не стягнення штрафних санкцій.

15.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач зазначає, що у справі № 922/4224/19 предметом спору було саме стягнення суми основного боргу та штрафних санкцій. А отже, зважаючи на природу позовних вимог, суд у справі № 922/4224/19 дослідив правильність розрахунку позовних вимог. Враховуючи зазначене, розмір основного боргу та розмір штрафних санкцій встановлений у справі № 922/4224/19 за приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню у даній справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкладено розгляд справи до 17.01.2023.

25.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копію акту прийому-передачі документації щодо ведення справи № 922/4224/19 від 20.01.2020 року.

Судове засідання призначене на 17.01.2024 не відбулося у зв`язку із оголошенням в Україні машстабної повітряної тривоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 розгляд справи призначено на 14.02.2024.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. у відрядженні з 13.02.2024 по 18.02.2024, судове засідання призначене на 14.02.2024 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 розгляд справи призначено на 20.03.2024.

У судовому засіданні 20.03.2024 оголошена перерва до 24.04.2024.

22.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи нотаріально завірених заяв свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

24.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз» до суду надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 24.04.2024 оголошена перерва до 29.05.2024.

Представник позивача у судове засідання 29.05.2024 не з`явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.05.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Зважаючи на те, що участь представників сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, колегія судді приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про приєднання до матеріалів справи нотаріально завірених заяв свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до висновків Верховного Суду стосовно застосування норм частини третьої статті 269 ГПК України, викладених у постановах від 21.06.2018 у справі № 906/612/17, від 22.08.2018 у справі № 910/19776/17, від 05.12.2018 у справі № 910/7190/18, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити які докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції.

Відтак, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, однак, під час розгляду справи судом першої інстанції позивач не повідомляв суд про неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

Відповідачем не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції заяви свідків, які він просить долучити до справи на стадії апеляційного перегляду, як не надано і доказів неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви про приєднання до матеріалів справи нотаріально завірених заяв свідків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз» (постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Придеснянське» (покупець) укладено договір поставки № 05/05-18.

Відповідно до п.1.1. договору поставки предметом договору є насіння с/г культур, засоби захисту рослин, мікродобрива та регулятори росту рослин (далі - товар) асортимент, ціна та кількість вказана в Специфікаціях (Додатках), які невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1. договору поставки за умовами поставки товару постачальник здійснює завантаження та відправку товару зі складу постачальника до складу покупця, витрати пов`язані з доставкою товару несе постачальник.

Згідно п. 3.3. договору поставки оплату за товар покупець проводить шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок постачальника, згідно умов, визначених специфікаціями.

На виконання зобов`язань за вказаним договором ТОВ «АгроХімСоюз» поставлено ПСП «Придеснянське» товар по видатковій накладній № 34 від 14.05.2018 року на суму 477 498,00 грн., по видатковій накладній № 46 від 17.05.2018 року на суму 233 554,80 грн. та по видатковій накладній № 56 від 24.05.2018 року на суму 197 311,20 грн.

Загалом ТОВ «АгроХімСоюз» поставлено, а ПСП «Придеснянське» прийнято товару на суму 908 364,00 грн.

Додатком № 1 від 08.05.2018 року до договору поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 року. (Специфікація) передбачено, що оплата товару покупцем здійснюється на умовах 100% вартості товару до 01.11.2018 року.

04.07.2018 року було здійснено повернення частини поставленого товару на суму 57 435,60 грн.

Платіжним дорученням № 00000000035 від 04.10.2018 покупцем здійснено часткову оплату товару на суму 70 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.11.2018 склала 780 928, 40 грн.

В подальшому на виконання умов договору відповідачем сплачено: 09.11.2018 - платіж на загальну суму 200 000,00 грн, 30.11.2018 - платіж на загальну суму 200 000,00 грн, 27.12.2019 - платіж на загальну суму - 380 928,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз» звернулося до Господарського суду Сумської області (справа № 922/4224/19) з позовною заявою про стягнення з ПСП «Придесяненське» 543 270, 95 грн. заборгованості, з яких: 137 893, 85 грн. - 30 % річних за користування чужими коштами; 26 745, 75 грн. - інфляційні втрати; 158 167, 15 грн. - пеня; 30 000, 00 грн. - штраф у розмірі 15 %; 190 464, 20 грн. - штраф у розмірі 50 %. А також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 12 979, 89 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20,07.2020 року по справі № 922/4224/19 позов задоволено та стягнуто за вимогою ТОВ «АгроХімСоюз» нарахованих ним ПСП «Придесяненське» штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими коштами, у зв`язку із несвоєчасним внесенням оплати поставленого за договором поставки товару № 05/05-18 від 05.05.2018.

ПСП «Придесяненське» не погодився з прийнятим рішенням та оскаржив його до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 року по справі № 922/4224/19 рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 року скасовано, прийнято нове рішення , яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Так, Північним апеляційним господарським судом встановлено, що між сторонами укладено договір новації № 02/11-19 від 20.10.2019, відповідно до пункту 1 якого було замінено зобов`язання відповідача за договором поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 з оплати отриманого товару та всіх штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасне виконання вказаного зобов`язання, на позику, за якою зобов`язання з її повернення позикодавцеві ще не виникло, оскільки строк повернення позики встановлено до 25.12.2022.

Звертаючись до суду із даним позовом ТОВ «Агрохімсоюз» зазначає, що ПСП «Придеснянське» станом на дату подання позову (11.07.2023) борг у сумі 557 965, 97 грн не повернув.

Так, 20.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз» (позикодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Придеснянське» (позичальник) укладено договір новації №02/11-19.

За умовами пункту 1 договору новації, зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі цього договору замінює собою зобов`язання, що виникло між сторонами за договором поставки №05/05-18 від 05.05.2018 (надалі - первинний договір).

За первинним договором позичальник зобов`язаний повернути грошові кошти за отриманий товар в порядку та на умовах, передбачених первинним договором (пункт 1.2).

Загальна сума зобов`язання за первинним договором враховує: основне зобов`язання та всі штрафні санкції й неустойки визначені первинним договором на момент його укладення (пункт 1.3).

Зобов`язання сторін, що виникли з первинного договору припиняються з набранням чинності цього договору (пункт 1.4).

Зобов`язання позичальника за первинним договором замінюється на зобов`язання передати позикодавцю грошові кошти в розмірі визначеному основним зобов`язанням та всіма штрафними санкціями й неустойкою визначеною первинним договором на момент його укладення (надалі - грошові кошти), в порядку та на умовах, установлених цим договором (пункт 1.5).

Цей договір припиняє будь-які додаткові зобов`язання, пов`язані з первинним договором (пункт 1.8).

Сторони домовились, що договір є безвідсотковим (пункт 2.1).

Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти позикодавцеві до 25 грудня 2022 року (пункт 2.2).

Гроші повертаються шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок позикодавця (в безготівковій формі).

За приписами статті 1053 Цивільного кодексу України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Статтею 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 2 і ч. 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Питання укладення договору новації між сторонами було досліджено Північним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 922/4224/19, встановлені судом обставини були викладені у постанові від 26.11.2020 по даній справі.

Так, у справі № 922/4224/19 встановлено, що договір новації від 20.10.2019 № 02/11-19 є укладеним; новація здійснена сторонами щодо реальної заборгованості відповідача перед позивачем, яка підлягає розрахунку, і такий розрахунок, з огляду на положення договору та вимог законодавства не допускає двозначного тлумачення ані щодо суми основного боргу, ані щодо суми штрафних санкцій. Станом на 20.10.2019 у ПСП «Придеснянське» обліковувались грошові зобов`язання перед ТОВ «Агрохімсоюз» у розмірі 938 894, 37 грн, з яких: 380 928, 40 грн - сума основного боргу, 116 916, 70 грн - 30% річних, 136 647,32 грн - пені, 26 798, 49 грн - інфляційних втрат, 87 139, 26 грн - штрафу у розмірі 15% та 190 464, 20 грн - штрафу у розмірі 50%.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню.

Враховуючи вказане, встановлені у справі № 910/4224/19 обставини, а саме факт укладання договору новації та його дійсність, не підлягають повторному доказуванню у даній справі.

Водночас, при розгляді даної справи, відповідачем до матеріалів справи надано додатковий договір до договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019, який не був предметом розгляду у справі № 910/4224/19.

Відповідно до даної додаткового договору сторони виклали п. 1.3 договору новації у наступній редакції: «Загальна сума зобов`язань за первинним договором враховує основне зобов`язання за поставлений товар по договору поставки № 05/05-2019 від 05.05.20218. Передбачене договором поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 штраф, пеня та неустойка не застосовуються».

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 1.5 договору новації визначено, що включають сторони до поняття «грошові кошти», які відповідач (позичальник) зобов`язаний передати позивачу: грошові кошти у розмірі, визначеному основним зобов`язанням та всіма штрафними санкціями й неустойкою, визначеною первинним договором на момент його укладення. При цьому, зміни до п. 1.5 договору новації сторони не вносили.

Колегія суддів зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21.

Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що сума заборгованості Приватного Сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз» встановлена у справі № 922/4224/19 не має преюдиційного значення для даної справи, оскільки до матеріалів справи № 922/4224/19 не було надано додаткового договору до договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019.

Так, дослідивши умови договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019 та додаткового договору від 21.10.2019 до нього, колегією суддів встановлено, що не зважаючи на те, що сторони не вносили зміни до п. 1.5 договору новації, саме п. 1.3 договору визначав загальну суму зобов`язань за первинним договором, зміни до якого були внесенні додатковим договором, де чітко вказано, що передбачені договором поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 штраф, пеня та неустойка не застосовуються.

Як зазначалося вище, позивач просить стягнути з відповідача 137 893, 85 грн. - 30 % річних за користування чужими коштами; 26 745, 75 грн. - інфляційні втрати; 158 167, 15 грн. - пеня; 30 000, 00 грн. - штраф у розмірі 15 %; 190 464, 20 грн. - штраф у розмірі 50 %.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних нарахувань не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 137 893, 85 грн. - 30 % річних за користування чужими коштами та 26 745, 75 грн. інфляційних втрат.

Щодо заявленого відповідачем пропуску строку позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.

На думку відповідача, позивачем пропущений строк позовної давності, який сплив 25.06.2023, так як відповідно до ст. 232 ГК України строк позовної давності по стягненню з юридичних осіб-суб`єктів господарювання неустойки (пені, штрафу) становить шість місяців. Відповідно до п. 2.2. договору новації відповідач був зобов`язаний повернути грошові кошти до 25.12.2022.

Колегія суддів вказує, що ст. 232 ГК України не регулює питання щодо строку позовної давності, а визначає порядок застосування штрафних санкцій та ч.6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Строк позовної давності відповідно до ст. 256 ЦК України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції відповідно до ст. 232 ГК України, як помилково вважає відповідач.

Щодо стягнення 30 % річних та інфляційних нарахувань застосовується загальний строк позовної давності, який відповідно до ст. 257 ЦК України становить 3 роки та закінчиться 25.12.2025.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованих висновків про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 136 647, 32 грн, штрафу у розмірі 15% у сумі 87 139, 26 грн та штрафу у розмірі 50% у сумі 19 464, 25 грн, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню в зазначеній частині з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у вказаній частині.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» на рішення Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 року у справі № 920/798/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 року у справі № 920/798/23 скасувати в частині стягнення 136 647, 32 грн пені, 87 139, 26 грн штрафу в розмірі 15% та 19 464, 25 грн штрафу у розмірі 50% та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Сумської області від 02.10.2023 року у справі № 920/798/23 викласти у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» (41140, Сумська область, Шосткинський р-н, смт. Вороніж, вул. 40-років Перемоги, 35; код ЄДРПОУ 308699181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз» (62501, Харківська область, Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, вул. Обозна, 1; код ЄДРПОУ 40303573) 116 916, 70 грн - 30% річних, 26 798, 49 грн збитків від інфляції, 2 155, 98 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсоюз» (62501, Харківська область, Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, вул. Обозна, 1; код ЄДРПОУ 40303573) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» (41140, Сумська область, Шосткинський р-н, смт. Вороніж, вул. 40-років Перемоги, 35; код ЄДРПОУ 308699181) 9 320, 27 грн судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду Сумської області.

6. Матеріали справи №920/798/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Б.О. Ткаченко

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 06.06.2024