ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
03.06.2024м. ДніпроСправа № 904/955/24
за позовом Фермерського господарства "Зевс", с. Лозуватка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область
до 1. ОСОБА_1 , м. Південне, Харківська область
2. ОСОБА_2 , м. Південне, Харківська область
3. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про скасування державних актів на право приватної власності на землю та державної реєстрації права власності на землю
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідачів 1-3: не з`явився.
ВСТАНОВИЛА:
Фермерське господарство "Зевс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831189 від 30.11.2005, виданий ОСОБА_3 ;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 7, 6175 га з кадастровим номером 1224583000:01:001:0029 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ, що зареєстровано за ОСОБА_3 , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831189 від 30.1 1.2005;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831190 від 30.11.2005, виданий ОСОБА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 7,6176 газ кадастровим номером 1224583000:01:001:0028 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ, що належала ОСОБА_4 , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831190 від 30.11.2005;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 831191 від 30.11.2005, виданий ОСОБА_5 ;
- скасувати держану реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 7, 6194 газ кадастровим номером 1224583000:01:001:0027 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ, що належала ОСОБА_5 , згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія Я А № 831191 від 30.11.2005;
- визнати за фермерським господарством «Зевс» право постійного користування земельними ділянками площею 7,6175 га з кадастровим номером 1224583000:01:001:0029 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Лозуватської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ, площею 7, 6176 га з кадастровим номером 1224583000:01:001:0028 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території на території Лозуватської сільської П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ, площею 7, 6194 га з кадастровим номером 1224583000:01:001:0027 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території на території Лозуватської сільської П`ятихатського району Дніпропетровської області, що входить до складу Вишнівської ОТГ.
Ухвалою суду від 06.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еріда Сервіс" залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: зареєструвати електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та надати докази про наявність електронного кабінету у позивача; докази сплати судового збору в розмірі 21 196 грн.
28.03.2024 від Фермерського господарства "Зевс" надійшло клопотання про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 02.04.2024 позовну заяву Фермерського господарства "Зевс" залишено без руху. Зобов`язано позивача протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду видаткову накладну, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист на підтвердження відправлення відповідачам копії клопотання про усунення недоліків і доданих до нього документів.
10.04.2024 від Фермерського господарства "Зевс" надійшла заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/955/24 за правилами за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2024.
30.04.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву та заява про заміну неналежного відповідача.
13.05.2024 від Фермерського господарства "Зевс" надійшло клопотання про витребування доказів.
В судове засідання 13.05.2024 представники сторін не з`явились.
Ухвалою суду від 13.05.2024 в клопотанні Фермерського господарства "Зевс" про витребування доказів відмовлено, в клопотанні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про заміну неналежного відповідача відмовлено, підготовче засідання відкладено до 03.06.2024.
В судове засідання 03.06.2024 представники сторін не з`явилися.
03.06.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, в якій позов Фермерське господарство "Зевс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державних актів на право приватної власності на землю та державної реєстрації права власності на землю, з підстав передбачених частиною 4 статті 202 ГПК України.
Вже під час виготовлення повного тексту ухвали на адресу суду 03.06.2024 від представника Фермерського господарства "Зевс" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому засіданні по справі № 196/226/24.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Як було раніше зазначено судове засідання у справі № 904/955/24 призначено 03.06.2024 на 11:00.
Як вбачається з витягу з електронної пошти позивачем лише о 10:50 було надіслано клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату до суду, судом отримано та перевірено о 11:00:17, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого підпису.
Після чого, об 11:11:36 Відділом документального забезпечення (канцелярія) в системі АС «ДСС» було зареєстровано відповідний документ.
Отже, клопотання було долучено до матеріалів справи після проголошення вступної та резолютивної частини рішення судом.
Також, з додатку до поданого клопотання, а саме скриншоту з сайту судової влади вбачається, що судове засідання в Царичанському районному суді Дніпропетровської області призначене на 03.06.2024 о 15:30 год (на яке позивач посилається, як на поважну причину не прибуття на засідання у даній справі), у зв`язку з чим в представника позивача була можливість з`явитись в судове засідання 03.06.2024 о 11:00 год.
Крім того, суд звертає увагу, що представнику позивача було відомо про призначену дату у справі № 196/226/24 з 18.04.2024, тобто за 1, 5 місяця до судового засідання у справі № 904/955/24.
Вищезазначене не позбавляє обов`язку сторін завчасно подавати клопотання про відкладення розгляду справи і не є поважними причинами неявки.
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись статтями 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду позов Фермерське господарство "Зевс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування державних актів на право приватної власності на землю та державної реєстрації права власності на землю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119552973 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні