Рішення

від 06.06.2024 по справі 904/1138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024р. Справа № 904/1138/24

За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнбм Групп», м. Дніпро

Про: стягнення 3 680 081,43грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Дерило В.Г. (представник);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

ДМР (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Юнбм Групп» (відповідач) про стягнення 3 680 081,43грн., набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 19.03.24р. відкрито провадження у справі №904/1138/24, справу №904/1138/24 призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні.

ТОВ «Юнбм Групп» (відповідач) своїм правом на надання відзиву на позов не скористався , ухвала суду від 19.03.24, яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою Судова повістка, які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.05.24р. закрито підготовче провадження та справу №904/1138/24 призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 06.06.24р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №337231384 від 28.06.23р. вбачається, що за ТОВ «Юнбм Групп» 27.01.22р. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. У, площею 270,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Хвойна, буд. 110 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2572036412020)

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Хвойна, буд. 110 (кадастровий номер 1210100000:07:102:0020), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №24/05/23-Ч від 16.05.23р. Згідно із відомостями , що містяться в цьому акті , на зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля. Доступ до земельної ділянки обмежений. Діючи ці вільно-правові угоди на вищезазначену земельну ділянку відсутні. Згідно з інформації Публічно кадастрової карти України, земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:07:102:0020.

Отже, ТОВ «Юнбм Групп» з 27.01.22р. та по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:07:102:0020, на якій знаходиться належний товариству на праві власності об`єкт нерухомості. При цьому відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права користування або права оренди земельної ділянки відповідачем.

Також , позивач вказує на те, що у період з 27.01.22р. по 28.09.23р. між Дніпровською міською радою та ТОВ «Юнбм Груп» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:102:0020. А отже відповідач у вказаний період користувався спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки, не сплачуючи при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило Дніпровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, чим порушено майнові права позивача.

За розрахунком позивача за період з 27.01.22р. по 28.09.23р. відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею з кадастровим номером 1210100000:07:102:0020, яка знаходиться в м. Дніпро, вул. Хвойна, буд. 110, в розмірі 3 680 081,43грн.,які він мав би сплатити у разі належного виконання своїх зобов`язань власника приміщення та користувача земельної ділянки .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Судом установлено, що відповідач є власником нежитлової будівлі , розташованої у м. Дніпро, вул. Хвойна, буд. 110, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 1210100000:07:102:0020.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Докази належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за ТОВ «Юнбм Групп», зокрема, укладення відповідного договору оренди з Дніпровською міською радою та державної реєстрації такого права у період з 27.01.22р. по 28.09.23р. в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідач у період з 27.01.22р. по 28.09.23р. користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави та безоплатно.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, викладеної в листі №27642/5/04-36-04/-36-04-02-12 від 21.07.23р., ТОВ «Юнбм Груп» право користування земельною ділянкою за адресою: м. Дніпро, вул. Хвойна, буд. 110 не зареєстровано; податкові декларації з плати за землю на 2021 2023 роки не надавались, земельний податок та орендна плата за землю не декларувалась та не сплачувалась.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (ст.14.1.72. Податкового кодексу України).

Відповідач у спірний період не був власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.14.1.125. Податкового кодексу України).

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (ст.14.1.136. Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. (ст.288.4.Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. (ст.288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти).

Отже, ТОВ «Юнбм Груп», як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:102:0020, що без достатньої правової підстави за рахунок Дніпровської міської ради зберіг у себе кошти, які мало би сплатити за користування нею у розмірі орендної плати за період з 27.01.22р. по 28.09.23р. в розмірі 3 680 081,43, зобов`язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:102:0020 становить 79 136 974,90грн.

За розрахунком позивача за період з 27.01.22р. по 28.09.23р. відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 3 680 081,43грн.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 680 081,43грн. безпідставно збережених коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнбм Групп» (49073, м. Дніпро, вул. Хвойна, 110, код ЄДРПОУ 38198877) на користь позивача Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 26510514): 3 680 081,43грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 55 201,22грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 06.06.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.