Рішення

від 05.06.2024 по справі 905/438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2024 Справа №905/438/24

Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт", м. Слов`янськ, Донецька область

про стягнення збитків у розмірі 157513,80грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт", м. Слов`янськ, Донецька область про стягнення збитків у розмірі 157513,80грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №5354-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2017 та приписів Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних за операціями поставки товару позивачу, чим позбавив останнього права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 157513,80грн та відповідно зменшення податкового зобов`язання, внаслідок чого позивачу завдано збитки на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/438/24; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 19.04.2024 (з урахуванням часу пересилання засобами зв`язку) для подання відзиву на позов.

Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів ч.2, ч. 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.

Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена до електронного кабінету позивача та згідно довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", доставлена до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» -26.03.2024 о 20:45 год.

Таким чином, враховуючи доставку позивачу копії ухвали суду через сервіс електронного кабінету, позивач є такими, що належним чином повідомлений про порушення провадження у справі.

Станом на час відкриття провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Станом на 05.06.2024 відзив на позовну заяву та будь-які заяви, повідомлення щодо обставин неможливості подати відзив на позов, клопотання від відповідача до суду не надходили.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (код ЄДРПОУ 32019384) значиться за наступною адресою: 84122, Донецька область. м. Слов`янськ, вул. Центральна, 59.

Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

Відтак, копія ухвали суду від 25.03.2024 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до положень ст.242 ГПК України засобами поштового зв`язку на зазначену офіційну юридичну адресу, однак поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку Укрпошта на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За змістом ч.6 ст. 120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У Єдиному державному реєстрі відсутня інформація щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси, водночас є інформація про засоби телефонного зв`язку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

У позовній заяві позивачем вказано електронну поштову скриньку відповідача myagkiydv@ukr.net та контактний номер телефонного зв`язку НОМЕР_4.

У п.8.15 договору поставки №5354-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2017 зазначені дані представника (контактної особи) відповідача, а саме: ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Якщо юридична особа вказала у договорі дані, то слід припустити, що особа принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися для здійснення з нею зв`язку, що в свою чергу покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Так, ухвала суду від 25.03.2024 надсилалася відповідачу на вказану вище електронну адресу, відповідно до довідки, сформованої у системі "Діловодство спеціалізованого суду", документ доставлено до електронної скриньки 27.03.2024.

Судом були вжиті також додаткові заходи для належного інформування відповідача про розгляд справи шляхом направлення телефонограм за всіма відомими суду номерами телефонного зв`язку, за номером телефону НОМЕР_3 відповів представник відповідача Мягкий Денис Володимирович, який підтвердив обізнаність про розгляд справи, а також отримання копії ухвали на електронну пошту.

У Єдиному державному реєстрі наявна інформація, що ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт".

Судом також розміщено відповідне оголошення у справі №905/438/24 на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Отже, судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи №905/438/24.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальний документ по справі був оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Донецької області в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, заперечень від сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

28.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (далі - постачальник, відповідач) підписано договір поставки №5354-ПУ-УМТС-Т (далі-договір) відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця продукцію або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція) в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Покупець зобов`язався прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).

У пункті 4.3 договору сторони дійшли згоди, що постачальник разом з поставленою продукцією зобов`язаний надати покупцеві наступні документи: рахунок, видаткову накладну, розрахункову накладну, відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну), сертифікат якості виробника або паспорт; сертифікат відповідності (якості) та ін.

На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) постачальник оформлює податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Також сторони у цьому пункті договору обумовили, що у разі порушення постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, яку покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), на протязі 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця.

Покупець має право застосовувати оперативно-господарські санкції у разі не направлені не направлення корегування до податкової накладної або не реєстрації в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, або при порушені постачальником її заповнення.

Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право покупця затримання оплати продукції на суму ПДВ, який покупець повинен отримати за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), про що покупець повідомить постачальнику.

За умовами п. 4.5 договору покупець має право затримати оплату продукції при не наданні або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких постачальником є обов`язковим в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п. 4.7 договору).

Ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на 60 календарний день з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.2, п. 5.5 договору).

Відповідно до п.6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої із сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки, сплачує штрафні санкції. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання даного договору стягуються з винної сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 цього договору.

За змістом п.8.14 договору відповідно до Податкового Кодексу України сторони зазначають, що покупець має статус платника податку на прибуток за основною ставкою та постачальник має статус платника податку на прибуток на загальних умовах. Сторони заявляють, що вони і усі інші суб`єкти господарської діяльності, залучені стороною для виконання цього договору, є добросовісними платниками податків і зборів та своєчасно подають податкову звітність у відповідні податкові органи. У разі, якщо одні із сторін або який-небудь інший суб`єкт господарської діяльності, залучений стороною до виконання цього договору, виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов`язань іншій стороні або її притягнення до фінансової відповідальності податковим органом, винна сторона зобов`язується компенсувати іншій стороні заподіяні цим збитки.

Відповідно до п. 8.1 договір дійсний до 31.12.2018.

Сторони уклали Додаток №1 до договору, у якому погодили зразок довіреності на приймання продукції.

Договір та додаток до нього підписанні обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Судом встановлено, що на виконання договору №5354-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2017 відповідачем була здійснена поставка товару позивачу, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками наступними видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи:

- №57 від 30.03.2018 на суму 293760,00грн, у тому числі ПДВ - 48960,00грн;

- №83 від 16.04.2018 на суму 50880,00грн, у тому числі ПДВ - 8480,00грн;

- №84 від 17.04.2018, на суму 181318,80грн, у тому числі ПДВ - 30219,80грн;

- №295 від 25.10.2018, на суму 294324,00грн, у тому числі ПДВ - 49054,00грн;

- №316 від 14.11.2018 на суму 124800,00грн, у тому числі ПДВ - 20800,00грн.

Оплата товару за вказаними накладними була здійснена в повному обсязі, що підтверджується:

- платіжною інструкцією № 2117179837 від 31.05.2018 позивачем перераховано відповідачу оплату за видатковою накладною №57 від 30.03.2018 у розмірі 293760,00грн, у тому числі ПДВ -48960,00грн;

- платіжною інструкцією №2117194511 від 21.06.2018 позивачем перераховано відповідачу оплату за видатковою накладною №83 від 16.04.2018 у розмірі 50880,00грн, у тому числі ПДВ -8480,00грн;

- платіжними інструкціями від 26.06.2018 №211719802 та №2117199099 позивачем перераховано відповідачу оплату у загальному розмірі 181318,80грн у тому числі ПДВ - 30219,80грн, тобто в рахунок оплати видаткової накладної №84 від 17.04.2018;

- платіжною інструкцією №18252 від 24.01.2019 позивачем перераховано відповідачу оплату за видатковою накладною №295 від 25.10.2018 у розмірі 294324,00грн, у тому числі ПДВ - 49054,00грн;

- платіжною інструкцією №55082 та №08055 від 13.03.2019 позивачем перераховано відповідачу оплату за видатковою накладною №316 від 14.11.2018 у загальному розмірі 124800,00грн, у тому числі ПДВ - 20800грн.

Разом з цим, за твердженнями позивача, відповідач не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні за вищевказаними видатковими накладними, що унеможливило включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача в розмірі 157513,80грн та відповідно зменшення податкового зобов`язання, завдало позивачу збитки на вказану суму, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Як вже зазначалося, спір у цій справі стосується стягнення з відповідача збитків у розмірі 157513,80грн у зв`язку з невиконанням ним зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит на вказану суму.

Відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. "а" та п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Для виникнення у платника об`єкту оподаткування ПДВ повинен мати місце факт надання послуг, який має виражатись в певних діях виконавця таких послуг та засвідчуватися належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статті 198 та ст. 201 ПК України встановлюють правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України при здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 ст.201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно із вищевказаними положенням податкового законодавства, продавець товарів/послуг зобов`язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Це створює обґрунтоване очікування контрагента щодо виконання цього зобов`язання, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування можуть бути враховані у складі податкового кредиту.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як вже встановлено судом, на виконання договору №5354-ПУ-УМТС-Т від 28.12.2017 відповідач (постачальник) поставив товар позивачу (покупцю) за видатковими накладними: №57 від 30.03.2018, №83 від 16.04.2018, №84 від 17.04.2018, №295 від 25.10.2018, №316 від 14.11.2018 на загальну суму 945082,80грн, в тому числі ПДВ в сумі 157513,80грн, товар був повністю оплачений позивачем з урахуванням сум ПДВ.

Відповідно до умов п.4.3 договору на постачальника покладений обов`язок на дату виникнення податкових зобов`язань оформити податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі, здійснити її реєстрацію протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань.

Зокрема, сторони у п.6.1 договору врегулювали питання невиконання або неналежного виконання будь-якої із сторін прийнятих на себе за цим договором зобов`язань шляхом відповідальності перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, шляхом відшкодування збитків. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), понесені на виконання даного договору стягуються з винної сторони в повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом 6 цього договору.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У свою чергу, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення господарської операцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2019 у справі №927/720/18.

Верховний суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 року у справі №926/3347/22 відзначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Таким чином, за результатами здійснення відповідачем господарських операцій з поставки товару за договором та оформлення відповідних видаткових накладних, у відповідності до вищевказаних положень Податкового кодексу України, відповідач згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України був зобов`язаний скласти та подати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні датою складання накладних або датою надходження (зарахування коштів) від покупця у якості оплати.

В свою чергу, з урахуванням приписів п.198.2 ст. 198 та п.201.10 ст. 201 ПК України, позивач мав право віднести суми податку до податкового кредиту з дати отримання платником податку товарів/послуг за умови дотримання граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної.

Суд зазначає, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізму, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зробила висновок про те, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 01.01.2015 за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21.

Отже, формування у ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" податкового кредиту з податку на додану вартість було би можливим, якщо би ТОВ "Спец-Контакт" зареєструвало б податкові накладні із господарської операції, та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача, пов`язана з невиконання своїх обов`язків відповідачем.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем приєднано до матеріалів справи витяг з особистого кабінету платника за період 01.01.2018 - 05.02.2024, зі змісту якого не вбачається реєстрації податкових накладних за спірними поставками товару.

Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки позивачу товару на загальну суму 945082,80грн (з яких ПДВ в сумі 157513,80грн) матеріали справи не містять, відповідачем зазначені обставини не заперечуються. Вказане свідчить про протиправну поведінку відповідача, що полягає у порушенні ним договору та норм податкового законодавства щодо обов`язку реєстрації податкових накладних в ЄРПН по господарським операціям за видатковими накладними №57 від 30.03.2018, №83 від 16.04.2018, №84 від 17.04.2018, №295 від 25.10.2018, №316 від 14.11.2018.

З наведеного вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 157513,80грн чи відшкодування з державного бюджету від`ємного значення з ПДВ у визначені податкові періоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, та, відповідно на зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 157513,80грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна, 59; код ЄДРПОУ 32019384) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76; код ЄДРПОУ 00178353) збитки у розмірі 157513,80грн та судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з тим, що Харківська територіальна громада перебуває під постійними обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю суддів та працівникам суду, повний текст рішення складено та підписано 05.06.2024.

Суддя Ю.В. Макарова