Рішення

від 06.06.2024 по справі 905/545/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2024 Справа №905/545/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Київ,

до Фермерського господарства «Рад», с. Камишувате, Донецька область,

про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 114394,99грн, заборгованості за процентами у сумі 30667,62грн, всього 145062,61грн,

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Фермерського господарства «Рад», с. Камишувате, Донецька область, та відповідача-2, фізичної особи ОСОБА_1 , м. Маріуполь, Донецька область, про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 114394,99грн, заборгованості за процентами у сумі 30667,62грн, всього 145062,61грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачами прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №21983515-КД-1 від 29.11.2021 та договором поруки №21983515-ДП-1/1 від 29.11.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 08.04.2024, розгляд справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.05.2024 суд залишив позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» без розгляду в частині вимог до відповідача-2, фізичної особи ОСОБА_1 , на підставі п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України за заявою позивача. Позовні вимоги до відповідача-1, Фермерського господарства «Рад» (далі - відповідач) суд розглядає по суті.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №905/545/24 суд здійснив в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення 11.04.2024 оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Крім того суд здійснив направлення ухвали від 08.04.2024 на електронну адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі (FNRAD@I.UA). Ухвала доставлена до електронної скриньки відповідача 08.04.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Зв`язок за телефонним номером згідно з даними ЄДРПОУ не встановлено.

Отже суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про судове провадження у справі. Відповідач також мав можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

29.11.2021 між Акціонерним товариством «Приватбанк» (банк) та Фермерським господарством «Рад» (позичальник) укладено кредитний договір №21983515-КД-1, відповідно до п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 договору з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія (кредит) надається банком для здійснення позичальником платежів, пов`язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів.

Розділом А кредитного договору передбачені істотні умови кредитування.

Вид кредиту відновлювальна кредитна лінія строком не більше 36 місяців з дати укладання договору (п.А.1). Ліміт договору 501800грн, в тому числі на такі цілі: у розмірі 500000грн на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів; у розмірі 1800гривень на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.13 договору (А.2). Термін повернення кредиту 01.02.2024 (п.А.3).

Згідно з п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 договору позичальник сплачує проценти у розмірі, визначеному у п.п.А.7, А.7.1 договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 договору, зменшеної процентної ставки умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.А.6).

За умовами п. А.6.1 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти в розмірі 17,31 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.14 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 договору. Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6 договору та дати початку її нарахування.

Відповідно до п. А.7 кредитного договору у випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Згідно з п.А.8 кредитного договору датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору).

Пунктом 4.8 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

За умовами п.п.6.1, 6.2 кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань.

Кредитний договір №№21983515-КД-1 від 29.11.2021 підписаний електронними підписами сторін, що підтверджується протоколом перевірки електронного підпису.

29.11.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку, програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва (Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (п.1 додаткової угоди №1 від 29.11.2021).

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди №1 від 29.11.2021 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14,31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди №1 від 29.11.2021 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно о в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Позичальник щомісяця 1 числа місяця, що слідує за звітним місяцем, здійснює сплату процентів за користування кредитом у розмірі, з урахуванням вимог, що зазначені а п.п.2.1-2.3 додаткової угоди (п.2.4 додаткової угоди №1 від 29.11.2021).

Згідно з п. 2.7 додаткової угоди №1 від 29.11.2021 до кредитного договору термін повернення кредиту визначений договором.

Додаткова угода є чинною з моменту її підписання сторонами та припиняє свою дію згідно обставин, визначених в п. 4 цієї додаткової угоди (п.5 додаткової угоди №1 від 29.11.2021).

Додаткова угода №1 від 29.11.2021 підписана із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», та є невід`ємною частиною договору.

У виконання умов кредитного договору №21983515-КД-1 від 29.11.2021 позивач надав відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 628862,47грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 29.11.2021 по 26.03.2024.

Відповідач своєю чергою здійснив платежі з повернення кредитних коштів на суму 514467,48грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача.

Доказів сплати решти суми кредиту у розмірі 114394,99грн матеріали справи не містять.

Крім того за розрахунком позивача відповідач має заборгованість за процентами у розмірі 30667,62грн.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною другою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави /§ 1. Позика/, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержанням письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За змістом ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Цивільного кодексу України.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що позивач у виконання кредитного договору №21983515-КД-1 від 29.11.2021 надав відповідачу кредит у сумі 628862,47грн шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі рахунок. Своєю чергою відповідачем було частково повернуто кредит у сумі 514467,48грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку відповідача.

Між тим відповідач не повернув решту кредитних коштів у встановлений кредитним договором №21983515-КД-1 від 29.11.2021 строк до 01.02.2024, чим порушив прийняті на себе договірні зобов`язання за кредитним договором та у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 114394,99грн.

За період користування кредитом позивачем також були нараховані проценти за користування кредитом, залишок заборгованості за якими з урахуванням часткової сплати процентів позичальником складає 30667,62грн.

Доказів сплати заявлених до стягнення процентів відповідачем не надано, наявність заборгованості не оспорено.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Вказане зумовлює висновок суду, що відповідач згідно з ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем зі сплати заявленої до стягнення заборгованості, виникнення якої доведено матеріалами справи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 114394,99грн та заборгованості за процентами у сумі 30667,62грн, отже позов підлягає задоволенню.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 2422,40грн, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства «Рад» (87420, Донецька область, село Комишувате, вул. Чапаєва, б.9, код ЄДРПОУ 21983515) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 114394,99грн, заборгованість за процентами у сумі 30667,62грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суд склав та підписав 06.06.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суд підписав без його проголошення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів; зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова