Рішення

від 04.06.2024 по справі 907/328/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/328/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/328/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТА", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК", м. Ужгород

про стягнення суми 33 797,80 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 33 797,80 грн. з яких 22 603,61 грн. основного боргу, 1 173,66 грн. інфляційних втрат, 753,03 грн. 3 % річних та 9 267,50 грн. пені посилаючись на порушення відповідачем умов договору № Е-22/5382 від 17.10.2022 року про постачання електричної енергії споживачу та положень ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/328/24, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.04.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Зазначена ухвала суду від 04.04.2024 надіслана відповідачу в його електронний кабінет та як вбачається з довідки про доставку електронного листа така доставлена 04.04.2024.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВГУСТА» (далі - ТОВ «АВГУСТА», Позивач, Постачальник) є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 07.10.2022 р. № 1838, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

17.10.2022 мж ТОВ «АВГУСТА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК» (далі - ТОВ «УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК», Споживач, Відповідач) було укладено Договір № Е-22/5382 від 17.10.2022 року про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір).

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п. 1.1 Договору).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Мінімальним терміном, протягом якого має здійснюватися продаж електричної енергії Споживачу, є календарний місяць (п. 2.2 Договору).

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до цього Договору (п. 3.2 Договору).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. У разі надання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/неприйняття змін; 2) зміненим на запропонованих Постачальником умовах - якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін (п.п. 5.1.1 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виходячи з умов комерційної пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору, і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Розрахунки між Споживачем та Постачальником за спожиту електричну енергію здійснюються у порядку, передбаченому комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки. У випадку переплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати електричної енергії за наступний розрахунковий період, або повертається на банківський рахунок Споживача на його письмову вимогу протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати її отримання Постачальником. У випадку наявності у Постачальника заборгованості за період, що передує розрахунковому, Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача як оплату за постачання електричної енергії у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в якості погашення наявної заборгованості. Зарахування переплати Споживача на наступний розрахунковий період здійснюється Постачальником 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах, що визначені у комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору (п. 5.2 Договору).

Платіжні та інші документи (рахунки, акти приймання-передачі електричної енергії, акти звірки взаєморозрахунків тощо) надаються Споживачу у спосіб, обраний Споживачем у заяві-приєднанні, що є Додатком №1 до Договору (п.п. 5.4.1 Договору).

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до нього (п.п. 6.2.4 Договору).

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, до дати повної оплати та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення на поточний рахунок Постачальника, зазначений у рахунку. Сплата пені не звільняє Споживача від обов`язку сплатити прострочену заборгованість Постачальнику (п. 9.7 Договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору, та набирає чинності з 17.10.2022 р. включно (п.13.1 Договору).

Згідно з комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до Договору Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника на підставі виставлених рахунків; Оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії має бути здійснена Споживачем у наступному порядку: 100% вартості електричної енергії до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання; Рахунок на планову оплату за електричну енергію надається Постачальником Споживачу не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до першого планового терміну оплати. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником Споживачу: 1) для групи А - не пізніше 8 (восьмого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 2) для групи Б - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 3) для групи А та групи Б одночасно - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Остаточний розрахунок згідно якого Споживач проводить протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання. Оплата послуг з розподілу здійснюється Споживачем самостійно Оператору системи розподілу на підставі рахунку що виставляється Оператором системи розподілу та у строки згідно Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. У разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Договір діє до 30.09.2023р. включно, але, в будь-якому випадку, - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об`єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або Строк дії договору та інші умови надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг. Підписуючи цю Комерційну пропозицію Споживач підтверджує, що її положення є чіткі, прозорі та доступні для розуміння Споживачем та не містять процедурних перешкод, що звужують права Споживача.

В матеріалах справи наявні акти приймання передачі обсягів електричної енергії, що засвідчують поставку відповідачу електричної енергії, а саме згідно акту №538222111 від 30.11.2022 р. у листопаді 2022 р. відбулось споживання 846,00 кВт-год. вартістю 4236,70 грн.; №538222121 від 31.12.2022 р. у грудні 2022 р. відбулось споживання 3 381,00 кВт-год. вартістю 16 754,33 грн.; №538223011 від 31.01.2023 р. у січні 2023 р. відбулось споживання 3 193,00 кВт-год. вартістю 16 123,26 грн.; №538223021 від 28.02.2023 р. у лютому 2023 р. відбулось споживання 2 066,00 кВт-год. вартістю 9 794,60 грн.; №538223031 від 31.03.2023 р. у березні 2023 р. відбулось споживання 558,00 кВт-год. вартістю 2 594,16 грн.; №538223041 від 30.04.2023 р. у квітні 2023 р. відбулось споживання 2 482,00 кВт-год. вартістю 10 305,98 грн.; №538223051 від 31.05.2023 р. у травні 2023 р. відбулось споживання 3 606,00 кВт-год. вартістю 15 499,03 грн.; №538223061 від 30.06.2023 р. у червні 2023 р. відбулось споживання 2 745,00 кВт-год. вартістю 11 833,24 грн.; № 538223081 від 31.08.2023 р. у серпні 2023 р. відбулось споживання 3 612,00 кВт-год. вартістю 20 912,65 грн.; №538223091 від 30.09.2023 р. у вересні 2023 р. відбулось споживання 2 529,00 кВт-год. вартістю 13 936,08 грн.;

Також в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2022 15.01.2024, що фіксує заборгованість відповідача в сумі 30 603,61 грн.

Згідно платіжних доручень від 21.01.2024 №21 та від 19.03.2024 №29 відповідачем здійснено сплату заборгованості в розмірі 8 000,00 грн.

У зв`язку з не повним виконанням своїх зобов`язань у частині повної сплати отриманого товару, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 22 603,61 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою за отриманий товар позивачем, крім основної суми боргу нараховано також 1 173,66 грн. інфляційних втрат, 753,03 грн. 3 % річних та 9 267,50 грн. пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з абз. 14 п. 1.1.2. гл. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.5. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, слід дійти висновку, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК" є споживачем електричної енергії та перебуває в договірних відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "АВГУСТА", м. Запоріжжя згідно з договором № Е-22/5382 від 17.10.2022 року про постачання електричної енергії споживачу.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та Додатків до нього (п.п. 6.2.4 Договору).

Згідно з комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до Договору Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника на підставі виставлених рахунків; Оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії має бути здійснена Споживачем у наступному порядку: 100% вартості електричної енергії до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання; Рахунок на планову оплату за електричну енергію надається Постачальником Споживачу не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до першого планового терміну оплати. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником Споживачу: 1) для групи А - не пізніше 8 (восьмого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 2) для групи Б - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 3) для групи А та групи Б одночасно - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Остаточний розрахунок згідно якого Споживач проводить протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання. Оплата послуг з розподілу здійснюється Споживачем самостійно Оператору системи розподілу на підставі рахунку що виставляється Оператором системи розподілу та у строки згідно Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. У разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Договір діє до 30.09.2023р. включно, але, в будь-якому випадку, - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об`єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або Строк дії договору та інші умови надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг. Підписуючи цю Комерційну пропозицію Споживач підтверджує, що її положення є чіткі, прозорі та доступні для розуміння Споживачем та не містять процедурних перешкод, що звужують права Споживача.

Підписаними сторонами у справі Актами приймання передачі обсягів електричної енергії, №538222111 від 30.11.2022 р., №538222121 від 31.12.2022 р., №538223011 від 31.01.2023 р., №538223021 від 28.02.2023 р., №538223031 від 31.03.2023 р., №538223041 від 30.04.2023 р., №538223051 від 31.05.2023 р., №538223061 від 30.06.2023 р., № 538223081 від 31.08.2023 р., №538223091 від 30.09.2023 р., підтверджується обсяг споживання відповідачем електричної енергії, а відтак, суд приходить до висновку, що позивачем документально доведено обсяг спожитої відповідачем електричної енергії в означений період.

Вартість спожитої електричної енергії, порядок визначення її ціни відповідачем не оспорюється та підтверджується долученими до позовної заяви актом звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2022 15.01.2024.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п.1 п. 5.2.1. Правил, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п.п. 2 п. 5.5.5. Правил передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) (п. 4.19. Правил).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов`язання кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань у відносинах, що виникли між сторонами.

Договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати повної вартості отриманого від постачальника товару належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений товар у розмірі 22 603,61 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 22 603,61 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовані та правомірні.

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та законодавством.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 1 173,66 грн. інфляційних втрат, 753,03 грн. 3 % річних та 9 267,50 грн. пені.

За доводами позивача, відповідач систематично допускав прострочення оплати, порушуючи строк оплати, який визначений Комерційною пропозицією № 1 - 5382 від 17.10.2022 р.

Згідно з комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до Договору Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника на підставі виставлених рахунків; Оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії має бути здійснена Споживачем у наступному порядку: 100% вартості електричної енергії до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання; Рахунок на планову оплату за електричну енергію надається Постачальником Споживачу не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до першого планового терміну оплати. Рахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником Споживачу: 1) для групи А - не пізніше 8 (восьмого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 2) для групи Б - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом; 3) для групи А та групи Б одночасно - не пізніше 13 (тринадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Остаточний розрахунок згідно якого Споживач проводить протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання. Оплата послуг з розподілу здійснюється Споживачем самостійно Оператору системи розподілу на підставі рахунку що виставляється Оператором системи розподілу та у строки згідно Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. У разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Договір діє до 30.09.2023р. включно, але, в будь-якому випадку, - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань. У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об`єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або Строк дії договору та інші умови надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання відповідних послуг. Підписуючи цю Комерційну пропозицію Споживач підтверджує, що її положення є чіткі, прозорі та доступні для розуміння Споживачем та не містять процедурних перешкод, що звужують права Споживача.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Водночас, в позовній заяві позивачем не вказано умов договору чи його додатків, якими сторони погодили строк виконання зобов`язання з оплати отриманого товару. Позивач обмежився лише твердженням про порушення відповідачем строку оплати, визначеного Комерційною пропозицією № 1 - 5382 від 17.10.2022 р.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази надання рахунків на оплату за електричну енергію, як це передбачено умовами Комерційної пропозиції № 1 5382, що є додатком № 2 до договору.

Таким чином, з огляду на заявлені позовні вимоги в частині стягнення суми 9 267,50 грн. пені, враховуючи матеріали справи та погоджені сторонами умови договору, зважаючи на принципи господарського судочинства, у суду відсутня можливість здійснити перевірку правильності нарахування суми пені, як і відсутня можливість здійснити власний розрахунок визначеної санкції, у зв`язку з чим така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги, щодо стягнення 1 173,66 грн. інфляційних втрат, 753,03 грн. 3 % річних не підлягають задоволенню з аналогічних підстав.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГУСТА", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК", м. Ужгород про стягнення суми 33 797,80 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 22 603,61 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 620,07 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 180, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК» (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Капітульна, будинок 33, код ЄДРПОУ 32145463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТА» (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Теплична, будинок 5, код ЄДРПОУ43759275) суму 22 603,61 грн. (двадцять дві тисячі шістсот три гривні 61 коп.) заборгованості, а також суму 1 620,07 грн. (тисячу шістсот двадцять гривень 07 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.06.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі