Рішення

від 28.05.2024 по справі 908/845/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 Справа № 908/845/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" (електронна пошта: batylgm@dtek.com; вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 34063592)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тех" (електронна пошта: info@nano-tech.com.ua; вул. Звенигородська, буд. 18, кв. 50, м. Запоріжжя, 69093; код ЄДРПОУ 43152656)

про стягнення 241 761,76 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

26.03.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тех" про стягнення збитків в сумі 241 761,76 грн.

26.03.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суд від 29.03.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/845/24 в порядку спрощеного позовного провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/58/24. Розгляд справи по суті розпочато 25.04.2024.

Рішення по суті спору прийнято судом 28.05.2024р. шляхом проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Позивач/Підрядник уклав з Відпоідачем/Субпідрядником Договір №4442-ИЭС-ДЦ (далі - Договір 4442). Згідно з п. 1.1 Договору 4442 Субпідрядник взяв на себе зобов`язання своїми силами й на свій ризик виконати, а Підрядник - прийняти та оплатити такі роботи. Відповідно до п. 5.1 Договору 4442 вартість робіт за Договором погоджується Сторонами в Договірній ціні, яка є невіддільною частиною цього Договору (Додаток №1) і становить 283 399,01грн., у тому числі ПДВ - 47 233,17грн. 24.09.2021 в рамках Договору 4442 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» сплатило ТОВ «НАНО-ТЕХ» суму попередньої оплати у розмірі 85 019,70грн., у тому числі ПДВ 14 169,95грн. (повна сума передоплати - 30% від вартості робіт). Відповідно до цієї передоплати ТОВ «НАНО-ТЕХ» виписало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну від 24.09.2021 №135 на суму ПДВ 14 169, 95грн. В рамках цього ж Договору ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «НАНО-ТЕХ» підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3) на загальну суму 171 595,99грн. (у тому числі ПДВ 28 599,33грн.). Відповідно до п. 6.1.23 Договору 4442 Субпідрядник взяв на себе зобов`язання - на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі. Отже, Відповідач не зареєстрував податкових накладних на загальну суму 11 973,76грн. Також між сторонами у справі за аналогічних умов було укладено Договір №4511-ИЭС-ДЦ (далі - Договір 4511). Відповідач також не виписав і не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ за цим договором у розмірі 229 788,00грн. У зв`язку із зазначеним, ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» позбавлене права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 241 761,76грн. Бездіяльність Субпідрядника щодо виконання встановленого законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту Підрядника, фактично є збитками останнього. Посилаючись п. 8.1. Договорів 4442 та 4511; п.187.1 ст. 187, ст. 201.1, ст. 201.10, п. 184.5 ст. 184, п. 198.6 статті 198, п.201.11 ст.201, п. 2001.8 ст. 2001 Податкового кодексу України , пп. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (затверджено Постановою КМУ від 29.12.2010 №1246); ст. 16, ч.ч. 1, 2 ст. 22, п. 1 ст. 611 ЦК України; ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, а також на висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 15.06.2023 у справі №914/2524/21 та від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17, постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21, стверджує, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Тобто, в даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Верховний Суд вже звертав увагу на те, що належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних. Просить стягнути з Відповідача на свою користь збитки в сумі 241 761,76грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.03.2024р. про відкриття провадження у справі №908/845/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тех" (вул. Звенигородська, буд. 18, кв. 50, м. Запоріжжя, 69093).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до роздруківки з БД "Діловодство спеціалізованого суду" Господарського суду Запорізької області зареєстровано поштове повідомлення, відповідно до якого ТОВ "ТО-НАР" не отримало копію вказаної ухвали суду від 12.07.2020 р. та відправлення повергнуто до суду 19.08.2020р.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 29.03.2024 р. про відкриття провадження у справі письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалів справи вбачається, що 01.09.2021 між ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (Позивач/Підрядник) та ТОВ «НАНО-ТЕХ» (Відповідач/Субпідрядник) було укладено Договір №4442-ИЭС-ДЦ (далі - Договір 4442), згідно з п. 1.1 якого Субпідрядник взяв на себе зобов`язання своїми силами й на свій ризик виконати, а Підрядник - прийняти та оплатити такі роботи: ремонт газоповітряного тракту котла енергоблока №5, ремонт газоповітряного тракту котла енергоблоку №8 ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС.

Відповідно до п. 5.1 Договору 4442 вартість робіт за Договором погоджується Сторонами в Договірній ціні, яка є невіддільною частиною цього Договору (Додаток №1) і становить 283 399,01грн., у тому числі ПДВ - 47 233,17грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору 4442 оплата робіт здійснюється Підрядником … в наступному порядку: перерахування попередньої оплати в розмірі 30% від вартості робіт зазначених в Договірній ціні (додаток №1 до Договору), при цьому попередню оплату Підрядник здійснює протягом 5 календарних днів з моменту виставлення рахунків Субпідрядником, а 70% вартості робіт … протягом 30 календарних днів із дати підписання Сторонами Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і виставлення рахунку субпідрядником.

24.09.2021 на виконання Договору 4442 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» сплатило ТОВ «НАНО-ТЕХ» суму попередньої оплати у розмірі 85 019,70грн., у тому числі ПДВ 14 169,95грн. (повна сума передоплати - 30% від вартості робіт).

Відповідно до цієї передоплати ТОВ «НАНО-ТЕХ» виписало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну від 24.09.2021 №135 на суму ПДВ 14 169, 95грн. В рамках цього ж Договору ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «НАНО-ТЕХ» підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3) на загальну суму 171595,99грн. (у тому числі ПДВ 28 599,33грн.), а саме:

- від 29.10.2021 на суму 63 863,34грн., у тому числі ПДВ 10 643,89грн.;

- від 30.11.2021 на суму 107 732,65грн., у тому числі ПДВ 17 955,44грн.

Оплата виконаних робіт за Договором 4442 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» була здійснена у розмірі 171 595,99грн., а саме:

- 89 019,70грн. згідно з банківською випискою від 24.09.2021;

- 3 592,13грн. згідно з банківською випискою від 15.02.2022;

- 68 250,44грн. згідно з банківською випискою від 15.02.2022;

- 4 733,72грн. згідно з банківською випискою від 17.02.2022;

- 10 000,00грн. згідно з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.01.2024 №136.

Відповідно до п. 6.1.23 Договору Субпідрядник взяв на себе зобов`язання - на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі. Реєстрація податкових накладних … здійснюється Субпідрядником протягом 3-х календарних днів із дати виникнення податкових зобов`язань.

Тобто Договором передбачений обов`язок Постачальника складати та своєчасно реєструвати податкові накладні. Такий обов`язок покладається на Постачальника і згідно вимог податкового законодавства.

За Договором 4442 було виконано робіт на суму 171 595,99грн., у тому числі ПДВ 28599,33грн. , при цьому ТОВ «НАНО-ТЕХ» зареєструвало в ЄРПН податкових накладних на суму ПДВ в розмірі тільки 16 625,57грн., а саме:

- згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.10.2021 на суму ПДВ в розмірі 10 643,89грн., з яких за податковою накладною від 24.09.2021 №135 була врахована сума ПДВ 8188,27грн. та за податковою накладною від 29.10.2021 №163 була врахована сума ПДВ - 2455,62грн. Тобто за актом приймання виконаних підрядних робіт від 29.10.2021 Відповідач виконав свої зобов`язання з реєстрації податкових накладних у повному обсязі;

- згідно з актом від 30.11.2021 на суму ПДВ в розмірі 5 981,68грн., з яких за податковою накладною від 24.09.2021 №135 була врахована сума ПДВ 5 981,68грн. Тобто за актом приймання виконаних підрядних робіт від 30.11.2021 Відповідач не виконав свої зобов`язання з реєстрації податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 11 973,76грн., виходячи з такого - 17 955,44грн. (сума ПДВ за актом) - 5 981,68грн. (сума ПДВ за податковою накладною від 24.09.2021 №135) = 11 973,76грн. (сума ПДВ на яку ТОВ «НАНО-ТЕХ» не зареєструвало податкову накладну).

Отже, Відповідач не зареєстрував податкових накладних на загальну суму 11 973,76грн., що підтверджується відповідним витягом з електронного кабінету платника податку ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі Сторін узятих на себе за цим Договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім цього, 01.10.2021 між ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (Позивач/Підрядник) та ТОВ «НАНО-ТЕХ» (Відповідач/Субпідрядник) було укладено Договір №4511-ИЭС-ДЦ (далі - Договір 4511).

Згідно з п. 1.1 Договору 4511 Субпідрядник взяв на себе зобов`язання своїми силами й на свій ризик виконати, а Підрядник - прийняти та оплатити такі роботи: ремонт зовнішньої обшивки котла типу ТП-109 енергоблоку №8 ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС, ремонт бункерів сирого вугілля БСВ-8А,Б бункера готового пилу БГП, течок палива котла енергоблоку №8 ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС, ремонт обладнання систем приготування і подачі вугільного пилу котла енергоблока №8 ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС, ремонт зовнішньої обшивки котла типу ТП-109 енергоблоку №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ДТЕК КУРАХІВСЬКА ТЕС на період планових зупинок у 2021 р.

Відповідно до п. 5.1 Договору 4511 вартість робіт за Договором погоджується Сторонами в Договірній ціні, яка є невіддільною частиною цього Договору (Додаток №1, Додаток №3, Додаток №5, Додаток №7) і становить 2 614 332,06грн., у тому числі ПДВ - 435722,01грн.

Відповідно до п. 5.4 Договору 4511 оплата робіт здійснюється Підрядником … протягом 30 календарних днів із дати підписання Сторонами Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) і виставлення рахунку Субпідрядником.

В рамках цього ж Договору ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» та ТОВ «НАНО-ТЕХ» підписали Акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3) на загальну суму 1 476 783,73грн. (у тому числі ПДВ 246 130,62грн.), а саме:

- від 30.11.2021 на суму 432 486,53грн., у тому числі ПДВ 72 081,09грн.;

- від 30.11.2021 на суму 86 503,86грн., у тому числі ПДВ 14 417,31грн.;

- від 30.11.2021 на суму 124 190,54грн., у тому числі ПДВ 20 698,42грн.;

- від 31.12.2021 на суму 316 242,24грн., у тому числі ПДВ 52 707,04грн.;

- від 31.12.2021 на суму 56 141,44грн., у тому числі ПДВ 9 356,91грн.;

- від 31.12.2021 на суму 50 807,12грн., у тому числі ПДВ 8 467,85грн.;

- від 31.12.2021 на суму 37 113,90грн., у тому числі ПДВ 6 185,65грн.;

- від 28.02.2022 на суму 18 906,31грн., у тому числі ПДВ 3 151,05грн.;

- від 28.02.2022 на суму 5 959,79грн., у тому числі ПДВ 993,30грн.;

- від 28.02.2022 на суму 181 154,26грн., у тому числі ПДВ 30 192,38грн.;

- від 29.04.2022 на суму 104 903,03грн., у тому числі ПДВ 17 483,84грн.;

- від 29.04.2022 на суму 30 029,06грн., у тому числі ПДВ 5 004,84грн.;

- від 29.04.2022 на суму 32 345,65грн., у тому числі ПДВ 5 390,94грн.

Оплата виконаних робіт за Договором 4511 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» була здійснена у розмірі 1 471 783,73грн., а саме:

- 643 180,93грн. згідно з банківською випискою від 15.02.2022.

- 455 304,70грн. згідно з банківською випискою від 06.05.2022;

- 107 964,65грн. згідно з банківською випискою від 10.06.2022;

- 167 277,74грн. згідно з банківською випискою від 26.08.2022;

- 98 055,71грн. згідно з банківською випискою від 24.09.2021, листом ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» від 31.03.2022 №964/1 та листом ТОВ «НАНО-ТЕХ» від 06.04.2022 №06/04-2.

Відповідно до п. 6.1.23 Договору 4511 Субпідрядник взяв на себе зобов`язання - на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі. Реєстрація податкових накладних … здійснюється Субпідрядником протягом 3-х календарних днів із дати виникнення податкових зобов`язань.

Тобто Договором передбачений обов`язок Постачальника складати та своєчасно реєструвати податкові накладні. Такий обов`язок покладається на Постачальника і згідно вимог податкового законодавства.

Відповідач не зареєстрував жодної податкової накладної за актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок (форма КБ-3) на загальну суму ПДВ у розмірі 246 130,62грн., що підтверджується відповідним витягом з електронного кабінету платника податку ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».

При цьому питання податкового кредиту (а відтак у збитків) стосовно суми ПДВ у розмірі 16 342,62грн. Сторонами Договору 4511 було вирішене наступним шляхом.

24.09.2021 ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» було сплачено на користь ТОВ «НАНО-ТЕХ» 214 980,30грн. (ПДВ 35 830,05грн.). Ці кошти були сплачені в рамках іншого Договору (від 02.09.2021 №4428-ИЭС-ДЦ). ТОВ «НАНО-ТЕХ» належним чином зареєстрував в ЄРПН за цим платежем відповідну податкову накладну, згідно з якою ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» не було позбавлене можливості отримати відповідні суму податкового кредиту. Надалі ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» листом від 31.03.2022 №964/1 запропонувало змінити призначення платежу - а саме частину сплачених коштів у розмірі 98 055,71грн. (у тому числі ПДВ в розмірі 16 342,62грн.) спрямувати на оплату за Договором 4511.

ТОВ «НАНО-ТЕХ» у своєму листі від 06.04.2022 №06/04-2 погодило зміну призначення платежу, а тому ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» відобразив ці зміни у своєму бухгалтерському обліку - відповідно, вищезазначена сума ПДВ у розмірі 16 342,62грн. не входить до складу збитків.

Отже, за Договором 4511, Відповідач так і не виписав і не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ у розмірі 229 788,00грн. (246 130,62грн. - 16 342,62грн.), що і призвело до збитків ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на цю суму.

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі Сторін узятих на себе за цим Договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Приймаючи рішення у цій справі суд враховує наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, за умовами укладених Договорів, які вказане вище, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: в тому числі у відповідача - обов`язок скласти та зареєструвати податкові накладні згідно вимог податкового законодавства.

Так, у відповідності до підпункту 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню,

б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України (ПКУ), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до ст. 201.10 ПКУ (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем в якому вони складені.

Отже, за наслідками виконання робіт Відповідач мав скласти та зареєструвати наступні податкові накладні в наступні строки:

за договором 4442:

- за актом від 30.11.2021 на суму 107 732,65грн., у тому числі ПДВ 17 955,44грн. до 15.12.2021;

за договором 4511:

- за актом від 30.11.2021 на суму 432 486,53грн., у тому числі ПДВ 72 081,09грн. до 15.12.2021;

- за актом від 30.11.2021 на суму 86 503,86грн., у тому числі ПДВ 14 417,31грн. до 15.12.2021;

- за актом від 30.11.2021 на суму 124 190,54грн., у тому числі ПДВ 20 698,42грн. до 15.12.2021;

- за актом від 31.12.2021 на суму 316 242,24грн., у тому числі ПДВ 52 707,04грн. до 15.01.2022;

- за актом від 31.12.2021 на суму 56 141,44грн., у тому числі ПДВ 9 356,91грн. до 15.01.2022;

- за актом від 31.12.2021 на суму 50 807,12грн., у тому числі ПДВ 8 467,85грн. до 15.01.2022;

- за актом від 31.12.2021 на суму 37 113,90грн., у тому числі ПДВ 6 185,65грн. до 15.01.2022;

- за актом від 28.02.2022 на суму 18 906,31грн., у тому числі ПДВ 3 151,05грн. до 15.03.2022;

- за актом від 28.02.2022 на суму 5 959,79грн., у тому числі ПДВ 993,30грн. до 15.03.2022;

- за актом від 28.02.2022 на суму 181 154,26грн., у тому числі ПДВ 30 192,38грн. до 15.03.2022;

- за актом від 29.04.2022 на суму 104 903,03грн., у тому числі ПДВ 17 483,84грн. до 15.05.2022;

- за актом від 29.04.2022 на суму 30 029,06грн., у тому числі ПДВ 5 004,84грн. до 15.05.2022;

- за актом від 29.04.2022 на суму 32 345,65грн., у тому числі ПДВ 5 390,94грн. до 15.05.2022.

Відповідно до п. 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 25 вказаного Порядку, платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.18 Постанови КМУ №1246 від 29.12.2010 р. на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Відповідач не надав суду вказаних належних та допустимих доказів виконання вказаних вимог законодавства України та умов договору в частині складання та належної своєчасної реєстрації податкових накладних.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час здійснення правовідносин) суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні /розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також з матеріалів справи вбачається, що 03.08.2023 контролюючим органом, стосовно відповідача прийнято рішення про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість через вiдсутнiсть поставок та ненадання ним декларацій, що підтверджується Даними електронного кабінету платника податку ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».

Вказане означає, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 №1246: після надходження податкової накладної … до ДПС в автоматичному режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки - в тому числі реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну … платником податку на момент складення та реєстрації такої податкової накладної…; за результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття … податкової накладної.

Також, п. 2001.8 ст. 2001 Податкового кодексу України та п. 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569, визначено, що після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається, що виключає електронне адміністрування податку на додану вартість, передбачене ст. 2001 Податкового кодексу України. Державна податкова служба України також дотримується позиції відповідно до якої особа, реєстрацію платника ПДВ, якої анульовано, не має права зареєструвати податкові накладні … в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від того, що з дати їх складання таких податкових накладних ще не минув термін їх реєстрації.

Вказане означає, що особа без реєстрації платником податку на додану вартість не має змоги і зареєструвати податкову накладну.

Доказів оскарження або скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації як платника ПДВ Відповідачем суду не надано. Шестимісячний строк на оскарження вказаного рішення контролюючого органу сплинув, отже таке рішення є остаточним.

Отже, з 03.08.2023р. Відповідач позбавлений можливості складати податкові накладні, а Позивач, відповідно, ні за яких обставин вже не зможе скористатися своїм податковим кредитом.

Така правова позиція підтверджується також висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 15.06.2023 у справі №914/2524/21 та від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Відповідач припустився порушення податкового законодавства , оскільки взагалі не зареєстрував податкові накладні за вказаним вище господарськими операціями, доказів зворотного ним суду не надано.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права Покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8.1. Договорів 4442 та 4511 у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі Сторін узятих на себе за цим Договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

З огляду на викладене, ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» на дату прийняття рішення позбавлене права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 241 761,76грн.

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Бездіяльність Субпідрядника щодо виконання встановленого законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту Підрядника, фактично є збитками останнього.

Таким чином, очевидною є наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку скласти і зареєструвати ПН та неможливістю зменшення Позивачем суми податкових зобов`язань на суму 241 761,76грн., яка фактично є збитками Позивача.

Вказане означає наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка полягає в тому, що належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17, постанова Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №914/2524/21).

Крім цього, суд враховує, що Верховний суд у постанові від 15.06.2023р. у справі № 904/2524/21 дійшов висновку про наступне:

37. Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

38. Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

39. Підставою для відшкодування збитків відповідно до ч.1 ст.611 ЦК є порушення зобов`язання.

40. При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.

41. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

42. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

43. Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

44.Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, на які посилається скаржник.

45.Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

46. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому Верховний Суд приходить до висновку, що з огляду на положення ст.201 ПК, саме на ТОВ "Рекорд Сістем" (як постачальника за Договорами №111/39 та №111/4) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

47. Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

49. З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

50. Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

53. Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

54. Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч.1 ст.614 ЦК зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

55. Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

56. Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17 (на яку посилається скаржник), Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18 (на яку посилається скаржник), від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22 (стосується коригування відповідачем суми ПДВ).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Позивача 241 761,76 грн. збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тех" (вул.Звенигородська, буд. 18, кв. 50, м. Запоріжжя, 69093; код ЄДРПОУ 43152656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеренергосервіс" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 34063592) збитки у розмірі 241 761 (двісті сорок одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 76 коп. та понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2901 (дві тисячі дев`ятсот одна) грн. 14 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У повному обсязі рішення складено та підписано 03.06.2024р.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.