Рішення

від 29.05.2024 по справі 766/2879/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2879/24

н/п 2/766/8892/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.,

Секретар судового засідання Арутюнова К.А.

Справа №766/2879/24; провадження №2/766/8892/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідача: Новотроїцької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ:44840728, юридична адреса місцезнаходження: 75300, Херсонська область, Генічеський район, с. Новотроїцьке, вул. Соборна, 73,)

предмет тапідстави позову: визначення додаткового строку на прийняття спадщини

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

27 лютого 2024 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та з урахуванням поданої позовної заяви у новій редакції від 19.03.2024 року, просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини два місяці(з дня набрання рішенням законної сили), достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на момент смерті належала земельна ділянка, площею 5,82 га, що знаходиться на території Горностаївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ХС№085570.

Позивач, є єдиним спадкоємцем за законом та крім того спадкодавець за життя склала заповіт, засвідчений секретарем виконавчого комітету Горностаївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області за яким ОСОБА_2 заповіла вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Волкодав В.Г., з метою отримання спадщини, та отримав відмову у вчиненні означеної нотаріальної дії у зв`язку з пропуском 6-місячного строку для прийняття спадщини.

Вказує, що встановлений законом строк на прийняття спадщини пропущено з поважних причин, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Яблунівка Ніжинського району Чернігівської області, позивач перебував у м. Херсоні, через тимчасову окупації території м. Херсон, перестали працювати урядові установи, правоохоронні органи, нотаріуси, суди, банки, відділення пошти, вокзали та ін., що призвело до неможливості реалізувати свої спадкові права у строки визначені законом.

Саме ці обставини унеможливили звернення позивача до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини у строки визначені законом.

Вказані обставини вважає поважними для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому звертається до суду з вказаним позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 04.03.2024року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення вказаних у ній недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.04.2024 року.

08.04.2024 року від позивача на електронну адресу суду надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

У зв`язку із неявкою представника відповідача, судове засідання не відбулося, розгляд справи призначено на 25.04.2024 року.

Учасники справи у судове засідання не прибули, про день, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

25.04.2024 року від позивача на адресу суду надійшли заяви з проханням закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду, розгляд справи просив провести за його відсутності не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2024 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, 14.05.2024 року надіслав до суду заяву з проханням справу вирішити без участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

У зв`язку із неявкою представника відповідача судове засідання відкладено на 29.05.2024 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, у раніше поданих заявах просив справу вирішити без участі позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомою суду юридичною адресою місцезнаходження, відому суду електронну адресу, направлення СМС-повісток, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України:https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Як передбачено ч .ч. 2-3, 13 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Як передбачено п. 1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження(місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадянських формувань.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що 19.02.1962 року Киликиївською сіль Радою Славутського району Хмельницької області складено відповідний актовий запис №20 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

27 вересня 2005 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 склала Заповітне розпорядження відповідно до якого на випадок своєї смерті заповідала належне їй майно зазначене у заповіті сину - ОСОБА_1 , що мешкає АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 10 червня 2022 року Носівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зроблено актовий запис №191 та 10.06.2022 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до Інформації зазначеної у постанові приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. від 18.03.2024 року № 200/02-14, 10 червня 2022 року, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої на день її смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

18.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Волкодав В.Г. з заявою про відкриття спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою від 18.03.2024 року № 200/02-14 приватним нотаріусом ХМНО Волкодав В.Г. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) сформованої за №76245585 від 18.03.2024 року приватним нотаріусом ХМНО Волкодав В.Г. у зв`язку із підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину, до 18.03.2024 року до органів нотаріату з заявами про прийняття спадщини чи відмови від спадщини відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру(заповіти/спадкові договори) сформованої за №76245610 від 18.03.2024 року приватним нотаріусом ХМНО Волкодав В.Г. у зв`язку із підготовкою до видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 27.09.2005 року склала заповіт на випадок своєї смерті, який не змінений і не скасований станом на 18.03.2024 року.

V. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст.1217, 1218 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За приписами ст. 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_2 . ЇЇ син ОСОБА_1 на час смерті матері зі спадкодавцем за однією адресою зареєстрований не був, доказів на підтвердження проживання за однією адресою зі спадкодавцем на час смерті не надано.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №642022, у зв`язку із військовою агресією рф проти України, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який до теперішнього часу продовжено.

Згідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0-7.1 визначено форс-мажорною обставину військову агресію рф(обставини непереборної сили). Такі обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин(обставин непереборної сили).

Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309(із змінами відповідно Наказу №318 від 21 листопада 2023 року), всі населенні пункти Генічеського району Херсонської області відносяться до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, на яких тимчасово не діють органи влади України з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

Як зазначено позивачем на момент смерті ОСОБА_2 через тимчасову окупацію м. Херсон, органи державної влади та місцевого самоврядування України на території м. Херсон та Генічеського району Херсонської області були позбавлені можливості здійснювати свої функції, що призвело до неможливості реалізувати позивачем свої спадкові права у строки визначені законом.

Як встановлено судом із наданих до суду матеріалів та доказів, ОСОБА_1 звернувся 18.03.2024 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , однак із пропуском шестимісячного строку визначеного законом для подання заяви. Постановою ПН ХМНО ОСОБА_4 18.03.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку для подання відповідної заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила вказаної статті можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вбачається що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи, що Законодавець не визначив чіткого переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем було пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із тимчасовою окупацією та військовою агресією рф проти України через що в Україні з 24 лютого 2022 року указом Президента України введено воєнний стан.

В ході розгляду справи також встановлено, що строк виділений законом позивачу на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини припав на червень 2022 року, тобто у період дії воєнного стану, крім того у цей період м. Херсон, та Генічеський район Херсонської області ще перебувало у тимчасовій окупації рф.

Вказані обставини є загальновідомим, а тому додатковому доведенню не підлягають, а відтак суд вважає причини пропуску строку на подання заяви позивача про прийняття спадщини поважними.

Враховуючи встановлене ст. 1270 ЦК України право спадкоємця у будь-який час протягом 6-місячного строку звернутися з заявою про прийняття спадщини та з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд визнає поважними причини пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса і вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 43, 49, 81, 83, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Новотроїцької селищної військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ:44840728, юридична адреса місцезнаходження: 75300, Херсонська область, Генічеський район, с. Новотроїцьке, вул. Соборна, 73,) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в два місяці (з дня набрання рішенням законної сили).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Новотроїцька селищна військова адміністрація Генічеського району Херсонської області, ЄДРПОУ:44840728, юридична адреса місцезнаходження: 75300, Херсонська область, Генічеський район, с. Новотроїцьке, вул. Соборна, 73.

Повний текст рішення складено 29.05.2024 року.

Суддя Є.М. Булах