Постанова

від 06.06.2024 по справі 591/8431/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м.Суми

Справа №591/8431/21

Номер провадження 22-ц/816/702/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Зарічного районногосуду м. Суми від 13 листопада 2023року у складі судді Клименко А.Я., ухвалене в м. Суми,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Ван Клік» (далі ПрАТ «СК «Ван Клік»), яке після перейменування змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Прем`єр Альянс».

Свої вимоги мотивував тим, що 31 серпня 2021 року ним було укладено договір комплексного страхування осіб, що подорожують за кордоном № НОМЕР_1 із ПрАТ «СК «Ван Клік». Предметом страхування виступало страхування медичних витрат, страхування багажу та страхування від нещасних випадків під час перебування на території країн Європи та країн Шенгенської зони в період з 01 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року.

07 вересня 2021 року він звернувся до Асистуючої компанії (далі Асистанс) зі скаргами щодо настання страхового випадку. Асистансом було рекомендовано та погоджено його самостійне звернення до приймального відділення місцевого державного госпіталю. За результатами відвідування лікаря йому було поставлено діагноз «герпетичний везикулярний дерматит» та призначено комплексне лікування вірусної інфекції.

Ним було відправлено заяву на отримання страхового відшкодування страховиком від 13 вересня 2021 року. 13 жовтня 2021 року його в телефонному режимі повідомили про відмову у здійсненні страхової виплати, мотивуючи тим, що захворювання з медичного висновку належить до виключень, а саме захворювань шкіри. 18 жовтня 2021 року він подав скаргу на страховика до державного регулятора ринку фінансових послуг в особі Національного банку України (далі НБУ).

Зазначає, що отримав листа з відмовою про виплату відшкодування по заяві № 2139.09.21.ТІР, датований 24 вересня 2021 року, в якому страховик визнає подію не страховою, а захворювання таким, що підпадає під виключення, а пізніше отримав виправлену відмову, після звернення до НБУ, датовану 20 жовтня 2021 року. Вважає рішення страховика необґрунтованим. Відповідач свідомо затягує процес виплати відшкодування, грубо порушує зобов`язання за договором страхування, надає надумані аргументи щодо відмови у дотриманні цих зобов`язань.

Крім того, вказана ситуація призвела до тривалого психологічного навантаження та відповідно до душевних хвилювань, тому вважає, що наявні підстави також для відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування на загальну сума 5319,20 грн: звернення до лікаря за інструкціями Асистансу для встановлення діагнозу на суму 4304,41 грн, витрати на медикаментозне забезпечення відповідно призначення лікаря на суму 1014,79 грн; визнати прострочення виплати відповідачем страхового відшкодування та зобов`язати виплатити пеню відповідно до умов договору; стягнути з відповідача на користь позивача 6646,50 грн завданої моральної шкоди; витрати, пов`язані з розглядом справи покласти на відповідача.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що страховик не надав додаткових доказів обґрунтування відмови в страховій виплаті, в т.ч. порівняно з відповідями на запити регулятора - НБУ. Звертає увагу на те, що в процесі звернення до регулятора страховиком було змінено текст відмови та додано додаткові причини відмови, які також не відповідають дійсності.

Наголошує на тому, що в рішенні суду некоректно вказано поставлений йому діагноз як «везикулярний дерматит». Цей діагноз вказує лише представник страховика у відзиві. Відповідно до Національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я, затв. Міністерстом економіки України від 04 серпня 2021 року № 360-21 наявний діагноз «Герпесний везикулярний дерматит». Крім того. вказаний діагноз був йому поставлений не лікарем-дерматологом, а лікарем-інтерном.

Не погоджується, що постановлений йому діагноз відноситься до захворювань шкіри, так як відповідно до вказаного Національного класифікатора відноситься до класу 1 «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби» (А00-В99).

Вказує на те, що у рішенні суду зазначено, що антибіотики не могли призначатися для лікування вірусу, водночас у лікарському призначенні вказано лише один діагноз і ліки, що свідчить про комплексне лікування хвороби.

Вважає неправильним висновок суду, що йому були призначені ліки для лікування висипу на шкірі.

Не погоджується з твердженням страховика, що вказане захворювання є хронічним, оскільки відсутні висновки медиків з цього приводу.

Вважає, що страховик міг прийняти рішення про відмову не ознайомившись з повною інформацією лікарського висновку та призначення, оскільки на думку скаржника, можливо мав місце аматорський переклад документів з португальської на українську мову.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів лікарем-дерматологом поставлено діагноз «везикулярний дерматит», що вважається захворюванням шкіри, спричинене хронічним захворюванням вірусу герпесу. Вказаний діагноз чітко прописаний в лікарських документах і будь-які маніпуляції в цій частині з боку позивача вважає недоречними. Вказує на те, що обставину того, що вказане захворювання у позивача є хронічним, підтверджується як МОЗ України, так і ВООЗ. Вважає, що у відповідача в силу положень Закону України «Про страхування», умов договору та Правил страхування не виник обов`язок щодо виплати на користь позивача страхового відшкодування.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2021 року позивачем було укладено Договір добровільного комплексного страхування осіб, що подорожують за кордоном № НОМЕР_1 із ПрАТ СК «Ван Клік» (далі Договір).

Предметом страхування виступало страхування медичних витрат, страхування багажу та страхування від нещасних випадків під час перебування на території країн Європи та країн Шенгенської зони в період з 01 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року протягом 11 днів, а саме - майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з життям, здоров`ям застрахованої особи та медичними витратами застрахованої особи, а також її додатковими витратами, які безпосередньо пов`язані з настанням страхового випадку під час здійснення застрахованою особою подорожі (поїздки) за кордон (п. 10 Розділу ІІ частини 2 Договору страхування) (а.с.13-52; 203-242, Т. 1).

Договір страхування складається з двох частин, кожна з яких є його невід`ємною частиною: частина 1 Страховий поліс, що оформлюється під час укладення договору страхування щодо конкретного страхувальника/застрахованої особи; частина 2 оферта, що містить умови добровільного комплексного страхування осіб, що подорожують за кордоном (Умови страхування, Оферта № 03/В3Р від 18 серпня 2021 року).

Страховим полісом № 10.0138997 від 31 серпня 2021 року передбачено, зокрема страхування медичних витрат на суму 30000 EUR/USD.

В страховому полісі зазначено, що він є безумовним акцептом страхувальника умов Договору добровільного комплексного страхування осіб, що подорожують за кордоном, що є договором приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України.

Згідно п. 10.2 Розділу ІІ частини 2 Договору відповідно до умов цього розділу страховик зобов`язується за обумовлену договором страхування плату (страховий платіж) здійснити страхову виплату в розмірі страхової суми або її частини шляхом відшкодування документально підтверджених витрат на отримання застрахованою особою медико-санітарної та іншої допомоги у зв`язку із раптовим розладом здоров`я застрахованої особи (гострим захворюванням, загостренням хронічного захворювання, розладом здоров`я застрахованої особи внаслідок нещасного випадку), що загрожує життю та вимагає надання негайної медичної допомоги, яку неможливо відкласти до моменту, коли застрахована особа повернеться до країни свого постійного проживання або її смертю внаслідок раптового гострого розладу здоров`я або нещасного випадку, що сталися під час здійснення застрахованою особою подорожі (поїздки) за кордон на умовах цього договору.

Пунктом 12 Договору передбачені виключення із страхових випадків і обмеження страхування при страхуванні медичних витрат, зокрема:

-лікування хронічних захворювань (крім випадків загострення хронічної хвороби, що загрожує життю та вимагає надання негайної невідкладної медичної допомоги, яку неможливо відкласти до моменту, коли застрахована особа повернеться до країни свого постійного проживання) (п. 12.1.30.);

-лікування будь-яких побічних, супутніх захворювань та/або симптомів (п.12.1.32);

-грибкові та дерматологічні хвороби, а також алергічні дерматити будь-якого походження, сонячні опіки першого та другого ступеню (п. 12.1.35.).

Згідно п. 7.1.3 Договору передбачено, що підставами для відмови страховика у здійсненні страхової виплати (виплати страхового відшкодування) є: подання страхувальником або застрахованою особою свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку, в тому числі приховування таких відомостей.

07 вересня 2021 року позивач звернувся через месенджер Skype до Асистанса щодо настання страхового випадку. Асистансом було рекомендовано звернутися в прийомне відділення Hospital Dr. Nelio Mendonca та у випадку будь-якої оплати просили зберегти медичний висновок, де вказані симптоми, діагноз та призначене лікування, чеки про оплату візиту, копію (фото) рецепта з аптеки і чеки з аптеки та звернутися з ними в офіс страхової компанії протягом 15 днів після повернення на Батьківщину для подання заяви та розгляд питання про компенсацію понесених витрат (а.с. 61-63, Т. 1).

Лікарем-інтерном Софія Нобрега було поставлено діагноз «везикулярний дерматит, викликаний вірусом герпеса» (dermatite vesicular pelo virus herpes). Позивачем було надано призначення лікаря; документи, які підтверджують оплату за консультацію (обслуговування) лікаря у розмірі 132,72 Євро та придбання медикаментів на суму 31,29 Євро (а.с. 73-82, Т. 1).

13 вересня 2021 року позивач звернувся до страховика із заявою на отримання страхового відшкодування (а.с. 68, Т. 1). У заяві позивачем помилково було вказано дату настання події 06 серпня 2021 року, проте стороною відповідача не заперечується, що подія мала місце 06 вересня 2021 року.

Листом від 20 жовтня 2021 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що заявлена подія не є страховою. Зокрема, у відмові зазначено, що посилання на болісні відчуття в районі лімфатичного вузла та призначення на підставі лікарем антибіотиків для профілактики вторинної бактеріальної інфекції підпадає під виключення та відповідно до наданих медичних документів діагноз «везикулярний дерматит» являє собою захворювання шкіри і відповідно підпадає під виключення (а.с. 94-96, 97 Т. 1).

12 листопада 2021 року відповідачем прийнято додаткове рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в якому, окрім раніше вказаних підстав для відмови вказано, що по даному випадку, як вбачається з наданої документації, загроза життю відсутня та позивач не вимагав надання невідкладної допомоги, в розмові з лікарем страхувальником було зазначено, що такий стан спостерігався раніше, що свідчить про хронічність стану. Крім того, в ході додаткового аналізу наданих документів та телефонних переговорів, вважали за необхідне доповнити відмову у здійсненні страхової виплати від 20 жовтня 2021 року, зокрема тим, що в ході додаткового аналізу телефонних розмов між позивачем та фахівцем ПрАТ «СК «Ван Клік» було встановлено, що позивач відмовився надавати необхідну інформацію, яка була необхідна страховику для розслідування обставин страхового випадку (а.с. 94-101).

Позивач 18 жовтня 2021 року та 01 листопада 2021 року звертався до НБУ зі скаргами щодо врегулювання відносин з ПрАТ «Ван Клік» за договором добровільного комплексного страхування осіб, що подорожують за кордоном.

В своїй відповіді від 16 листопада 2021 року НБУ вказав, що у рішенні страховика від 20 жовтня 2021 року про відмову у здійсненні страхової виплати відсутнє обґрунтування страховика з приводу того, що призначене лікування стосується лікування саме хронічного лікування та/або захворювання, яке виникло поза межами строку та/або місця дії Договору. Разом з цим, рішення про відмову у здійсненні страхової виплати прийнято з порушенням строків, передбачених пп. 6.2.2 п. 6 розділу І частини 2 договору.

Стосовно наданого страховиком рішення (додаткового) про відмову у здійсненні страхової виплати від 12 листопада 2021 року, яке затверджене як уточнююче до відмови від 20 жовтня 2021 року, НБУ вказав, що страховик не зазначив яких саме документів та/або інформації не вистачило страховику для прийняття рішення. Разом з цим, у документах наданих страховиком на запити НБУ, відсутні інформація та документи, які б підтверджували надсилання страховиком запитів з метою отримання необхідних документів та інформації, що підтверджують факт, обставини та причини настання страхового випадку і розмір завданого збитку; документи, які б підтверджували самостійне з`ясування страховиком причини та обставини настання страхового випадку; запити страховика до страхувальника з приводу надання інших документів, що підтверджують факт, причини та обставин настання страхового випадку та розмір збитку. Враховуючи зазначене, прийняте страховиком рішення (додаткове) про відмову у здійсненні страхової виплати по страховій справі від 12 листопада 2021 року № 2139.09.21ТІР є необґрунтованим (а.с. 84-93, Т. 1).

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Ван Клік» змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Прем`єр Альянс».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем документів та із загальнодоступних джерел інформації підтверджується хронічність захворювання; не підтверджується, що загострення хронічної хвороби загрожувало життю та вимагало надання невідкладної медичної допомоги; призначення лікарем антибіотиків свідчить про профілактику супутньої бактеріальної інфекції, а встановлений діагноз «везикулярний дерматит» є проявом захворювання шкіри (дерматологічна хвороба), а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування (тут і далі в ред. на час виникнення спірних правовідносин) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України «Про страхування».

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

В даній справі встановлено, що 06 вересня 2021 року мала місце подія, що має ознаки страхової, а саме під час перебування позивача у Португалії у нього стався розлад здоров`я, при зверненні до лікаря позивачу було поставлено діагноз «dermatite vesicular pelo virus herpes» (везикулярний дерматит, викликаний вірусом герпеса) та призначено лікування.

Відповідачем 20 жовтня 2021 року та додатковим рішенням від 12 листопада 2021 року було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування. При цьому, колегія суддів зауважує, що у вказаних рішеннях страховика діагноз, поставлений позивачу, зазначений неповно та вказаний як «везикулярний дерматит».

НК 025:2021 Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я» (далі НК 025:2021), затв. наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360-21, чинний з 01 вересня 2021 року, - розроблений для уніфікації кодування хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я в первинній медичній документації та даних Електронної системи охорони здоров`я.

НК 025:2021 це перелік хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я, в тому числі супутніх діагнозів, ускладнень лікування, причин смерті.

З огляду на надані позивачем медичні документи вбачається, що лікарем було поставлено діагноз «герпетичний везикулярний дерматит». Вказана хвороба у НК 025:2021 має код B00.1, відноситься до B00 Герпесвiрусних (простий герпес) інфекційних хвороб, що в свою чергу відносяться до Класу 1 «Деякі інфекційні та паразитарні хвороби». В свою чергу захворювання шкіри відносяться до Класу 12.

Такої хвороби як «везикулярний дерматит» НК 025:2021 не містить.

З огляду на зазначене, хвороба відповідача не відноситься до захворювань шкіри та не підпадає під виключення, передбачені договором страхування.

Висновки суду, що захворювання позивача носить хронічний характер не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та є його припущеннями, оскільки жодних медичних документів, які підтверджують, що позивач раніше вже хворів на вказану хворобу, матеріали справи не містять. Посилання на те, що ліки були призначені для лікування висипу також нічим не підтверджені. Стосовно призначених антибіотиків (амоксіклав), колегія суддів зауважує, що позивачу лікарем було поставлено один діагноз та призначено комплексне лікування, підстави вважати, що антибіотики були призначені для лікування якогось супутнього захворювання відсутні.

В своєму додатковому рішенні про відмову у здійсненні страхової виплати від 12 листопада 2021 року страховик зазначив, що позивач відмовився надавати необхідну інформацію, яка була необхідна страховику для розслідування обставин страхового випадку. Водночас страховик не зазначив яких саме документів та/або інформації не вистачило страховику для прийняття рішення.

Необґрунтованість рішень страховика про відмову у здійсненні страхових виплат підтверджується і відповіддю НБУ від 16 листопада 2021 року за результатами розгляду скарг позивача.

За встановлених обставин справи колегія суддів вважає, що мала місце страхова подія, хвороба позивача не підпадає під виключення із страхових випадків, при цьому недотримання позивачем умов договору страхування судом не встановлено.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування на суму 5319,20 грн, з яких: 4304,41 грн вартість звернення до лікаря, 1014,79 витрати на медикаменти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частинами 3 та 5 ст. 23 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 3, 9постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням характеру та обсягу моральних страждань позивача, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000 грн, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. А тому вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Позивач ставить питання визнати прострочення виплати відповідачем страхового відшкодування та зобов`язати відповідача виплатити пеню відповідно до умов договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/ захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадка (диспозитивність цивільного судочинства)

На думку колегії суддів, обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання прострочення виплати відповідачем страхового відшкодування та зобов`язання відповідача виплатити пеню відповідно до умов договору, є неефективним, оскільки в даному випадку з огляду на обставини справи позивач мав право ставити питання про стягнення з відповідача пені за порушення строків виплати страхового відшкодування відповідно до п. 9.2 договору за певний період прострочення, визначений позивачем з наданням відповідного розрахунку на підтвердження його розміру.

Отже, рішення суду першої інстанції на підставі пунктів 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та слід стягнути з ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс» на користь ОСОБА_1 5319, 20 грн страхового відшкодування та 2000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову та апеляційної скарги слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 551,41 грн та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 833,11 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, 3, 4; 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Зарічного районногосуду м. Суми від 13 листопада 2023року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прем`єр Альянс» на користь ОСОБА_1 5319 гривень 20 копійок страхового відшкодування та 2000 гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прем`єр Альянс» на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 551 гривню 41 копійку та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 833 гривні 11 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова