Постанова

від 30.05.2024 по справі 593/901/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/901/23Головуючий у 1-й інстанції Крамар В.М. Провадження № 22-ц/817/495/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря - Іванюта О.М.

та представника відповідача

адвоката Горського О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №593/901/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року, ухваленого суддею Крамарем М.В., у цивільній справі за позовом Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

у червні 2023 року Бережанська кредитна спілка «Взаємодопомога» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26 лютого 2020 року між Бережанською КС «Взаємодопомога» та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 95 (далі - кредитний договір). На виконання умов кредитного договору позивач передав відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 267 133,00 грн, терміном користування з 26.02.2020 до 28.02.2022 зі сплатою 36 % річних. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання, однак відповідачка всупереч погодженим умовам кредитного договору, не дотрималася визначеного графіку розрахунків, у встановлені строки кредитні кошти не повернула, сплативши лише 73768,00 грн в рахунок погашення нарахованих відсотків.

Останній платіж було здійснено 01 березня 2021 року

Відповідачка ОСОБА_1 неналежно виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого заборгованість перед Бережанською кредитною спілкою «Взаємодопомога» становить 372013,57 грн, з яких 267133,00 грн - сума неповернутого кредиту та 107880,57 грн - сума нарахованих відсотків.

З метою досудового врегулювання спору, 31.03.2023 року позивачем були направлені претензії відповідачці, які були залишенні останньою без задоволення.

Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року, позов Бережанської кредитної спілки «Взаємодопомога» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Бережанської кредитної спілки «Взаємодопомога», - 349321,74 грн боргу, з яких 298588,74 грн борг за договором відновлювальної кредитної лінії № 23 від 26 лютого 2020 року (216400,00 грн. основна сума кредиту та 82188,74 грн проценти); 50733,00 грн отримані без укладення кредитного договору та 5239,87 грн сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року у справі № 593/901/23 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в частині визнання позову на загальну суму 213810, 63 грн задовольнити, в решті позовних вимог відмовити.

Вказує, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним та необгрунтованим, у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права .

Зокрема зазначає, що згідно вимоги про сплату боргу від 20.08.2021 заборгованість за кредитним договором становила 176703,00 грн, однак дане повідомлення не конкретизує вид заборгованості (тіло кредиту чи відсотки) та у ньому відсутній термін «прострочена заборгованість», а відтак є достатньо підстав вважати, що така сума в цілому є заборгованістю за договором, і саме її слід було сплатити до 28.02.2022. При проведенні розрахунку вважає, що з неї підлягає стягненню за нарахованими відсотками в сумі 37107, 63 грн та неповернутого кредиту в сумі 176703,00 грн.

Представник позивача подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Бережанського районного суду від 12 лютого 2024 року по справі № 593/901/23 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що позивачем відповідно до умов кредитного договору від 26.02.2020 було передано кредитні кошти на загальну суму 267 133,00 грн, однак всупереч погодженим умовам кредитного договору відповідач не вносила щомісячні платежі на погашення заборгованості, з 01.03.2021 року взагалі перестала сплачувати будь-які кошти, а після закінчення строку дії договору не повернула отриманий кредит, що і стало підставою для звернення до суду.

За увесь час відповідач сплатила лише 73768,00 грн - в рахунок погашення нарахованих відсотків. Зважаючи на факт неналежного виконання зобов`язань, 26.02.2021 року Кредитною спілкою було надіслано ОСОБА_1 лист про наявну заборгованість за кредитом, в сумі 176 703,00 грн. Дана сума була розрахована станом на дату надсилання повідомлення, кредитний договір на дату надсилання розрахунку був діючим, повернення тіла кредиту мало мати місце вкінці строку його дії, а тому нарахування відсотків на суму залишку заборгованості по кредиту продовжувалось. Зміна строку кредитування не мала місця, а тому твердження Відповідача щодо неврахування даної обставини судом не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування законного рішення. Оскільки отримані 30.06.2020, 27.11.2020 , 01.03.2021 Відповідачем кошти в сумі 50733,00 грн перевищили кредитний ліміт встановлений договором відновлювальної кредитної лінії № 23 від 26 лютого 2020 року, суд першої інстанції, дійшов висновку, що нарахування процентів за користування кредитом на перевищений ліміт не може здійснюватись.

Однак, оскільки такі кошти, з урахуванням їх цільового призначення, були отримані та неповернуті Відповідачем, відтак існують усі правові підстави для зобов`язання щодо їх повернення.

Таким чином, вважають, що при винесенні рішення від 12.02.2024 у справі №593/901/23 Бережанський районний суд Тернопільської області виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, з додержанням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням інтересів позичальника, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Горський О.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладеній в ній та просив її задовольнити.

Представник позивача Бережанська КС «Взаємодопомога» в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600912909430.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України cудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. .

Відповідно до п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 372 ЦПК України- неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третійстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 26 лютого 2020 року між Бережанською кредитною спілкою «Взаємодопомога» та членом цієї кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 23, за умовами якого остання отримала кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 216 400 гривень, на умовах, встановлених цим Договором, Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 % відсотків річних (п.1.1. Договору). Цей Договір укладено строком на 24 місяці з 26 лютого 2020 року по 28 лютого 2022 року(п. 1.3. Договору).

26 лютого 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 50000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 26 лютого 2020 року, копією чека від 26.02.2020 року, заявою № 88 на видачу готівки від 26 лютого 2020 року, ордером № 88 до заяви на видачу готівки від 26 лютого 2020 року.

27 лютого 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 50000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 27 лютого 2020 року, копією чека від 27.02.2020 року, заявою № 94 на видачу готівки від 27 лютого 2020 року, ордером № 94 до заяви на видачу готівки від 27 лютого 2020 року.

28 лютого 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 50000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28 лютого 2020 року, копією чека від 28.02.2020 року, заявою № 97 на видачу готівки від 28 лютого 2020 року, ордером № 97 до заяви на видачу готівки від 28 лютого 2020 року.

02 березня 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 50000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 02 березня 2020 року, копією чека від 02.03.2020 року, заявою № 100 на видачу готівки від 02 березня 2020 року, ордером № 100 до заяви на видачу готівки від 02 березня 2020 року.

03 березня 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 16400 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 03 березня 2020 року, копією чека від 03.03.2020 року, заявою № 111 на видачу готівки від 03 березня 2020 року, ордером № 111 до заяви на видачу готівки від 03 березня 2020 року.

30 червня 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 23091 грн. вказане підтверджується видатковим касовим ордером від 30 червня 2020 року, копією чека від 30.06.2020 року, заявою № 297 на видачу готівки від 30 червня 2020 року, ордером № 297 до заяви на видачу готівки від 30 червня 2020 року.

27 листопада 2020 року позивачем було видано ОСОБА_1 20720 грн вказане підтверджується видатковим касовим ордером від 27 листопада 2020 року, копією чека від 27.11.2020 року, заявою № 737 на видачу готівки від 27 листопада 2020 року, ордером № 737 до заяви на видачу готівки від 27 листопада 2020 року.

01 березня 2021 року позивачем було видано ОСОБА_1 6922 грн. вказане підтверджується видатковим касовим ордером від 01 березня 2021 року, копією чека від 01.03.2021 року, заявою № 145 на видачу готівки від 01 березня 2021 року, ордером № 145 до заяви на видачу готівки від 01 березня 2021 року.

Відповідно до довідки про рух коштів та нарахування за договором відновлювальної кредитної лінії від 26 лютого 2020 року № 23, що укладений Бережанською кредитною спілкою «Взаємодопомога» з ОСОБА_1 , останній було видано: 26.02.2020 року 50000,00 грн.; 27.02.2020 року 50000,00 грн.; 28.02.2020 року 50000,00 грн.; 02.03.2020 року 50000,00 грн.; 03.03.2020 року 16400,00 грн.; 30.06.2020 року 23091,00 грн.; 27.11.2020 року 20720,00 грн.; 01.03.2021 року 6922 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 тіло кредиту за кредитним договором не погашала, лише проводила погашення процентів: 30.03.2020 року 6551,00 грн; 29.04.2020 року 2000,00 грн; 05.06.2020 року 2000,00 грн; 30.06.2020 року 16441,00 грн; 04.08.2020 року 5000,00 грн; 26.08.2020 року 2000,00 грн; 27.11.2020 року 14749,00 грн; 21.12.2020 року 6000,00 грн; 03.02.2021 року 12105,00 грн; 01.03.2021 року 6922,00 грн, - всього ОСОБА_1 було сплачено 73768,00 грн. процентів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань по договору відновлювальної кредитної лінії № 23 від 26 лютого 2020 року, не повернула позивачу отримані в кредит 216400,00 грн та сплатила лише 73768,00 грн. процентів з 155956,74 грн., які позивач правомірно мав право нарахувати, у зв`язку з чим несплаченими залишились 82188,74 грн процентів, а також не повернула 50733,00 грн отриманих без укладення кредитного договору.

Із такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитися не може з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК Українивстановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силустатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особиспоживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з частиною першоюстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першоїстатті 638 ЦК Українислідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (частина першастатті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до вимог частини другоїстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦПК України за користування грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, що 26 лютого 2020 року між Бережанською кредитною спілкою «Взаємодопомога» та членом цієї кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 23.

Відповідно до п.1.1 даного кредитного договору відповідач в межах встановленого ліміту у сумі 216 400 гривень має право отримати будь-які суми кредиту, та при повній та частковій сплаті кредиту, - повторно отримати кредит в межах встановленого ліміту. Також позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 % відсотків річних (п.1.1. Договору). Цей Договір укладено строком на 24 місяці з 26 лютого 2020 року по 28 лютого 2022 року(п. 1.3. Договору).

На виконання вказаного договору позивач передав відповідачу кредитні кошти у сумі 267133 грн, що підтверджується відповідними видатковими касовими ордерами, копіями чеків, заявами на видачу готівки, ордерами до заяви на видачу готівки. Дані факти в судовому засіданні не заперечила і відповідач, однак належним чином не виконувала умови кредитного договору, а саме не сплачувала тіла кредиту і лише частково погасила відсотки за користування кредитними коштами в сумі 73768,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість.

20.08.2021 на адресу позичальника ОСОБА_1 . Бережанською кредитною спілкою «Взаємодопомога» була направлена вимога про погашення наявної заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 23 від 26 лютого 2020 року в сумі 176703 грн, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.63).

Отже, такими діями позивачна власний розсудзмінив умови основного зобов`язання щодо порядку сплати процентів за користування кредитом.

У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першоюстатті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, оскільки позивач змінив умови виконання кредитного договору.

Таким чином, Бережанська кредитна спілка «Взаємодопомога» втратила право на стягнення з боржника відсотків за користування кредитом після 31.08.2021.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів вважає, що оскільки за кредитним договором відсотки можуть бути нараховані лише за період з 26.02.2020 по 31.08.2021, тому заборгованість ОСОБА_1 складає, зокрема, за тілом кредиту- 267133 грн та 70872,17 грн (144640,17 грн 73768,00 грн) - процентів за користування кредитом, з огляду на те, що заборгованість по процентам в розмірі 73768,00 грн відповідачем була сплачено. Тобто, загальна сума заборгованості за даним договором становить 338005, 00 грн.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення за вказанимкредитним договором на користь Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" заборгованостіу розмірі 338005, 00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 267133,00 грн та проценти за користування кредитом в сумі 70872,17 грн).

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що кошти в сумі 50733 грн є коштами отриманими без укладення кредитного договору, з огляду на те, що відповідно до п.1.1 договору відновлювальної кредитної лінії № 23 від 26 лютого 2020 року відповідач в межах встановленого ліміту у сумі 216 400 гривень мав право отримати будь-які суми кредиту, та при повній та частковій сплаті кредиту, - повторно отримати кредит в межах встановленого ліміту.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №23 від 26.02.2020, в сумі 338 005,00 грн.

Крім цього, у зв`язку із скасуванням судового рішення і частковим задоволенням позову відповідно до ст. 141, п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд покладає пропорційно до задоволених вимог на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позову у розмірі 5111,06 грн, виходячи з розрахунку: (5625,20 х 90,86%) = 5111,06 грн.

Керуючись ст. ст.141, 367, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" (місцезнаходження: вул. Чорновола,3/1, м. Бережани, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 25346121) заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії №23 від 26.02.2020, в сумі 338005,00 грн (триста тридцять вісім тисяч 5 гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Бережанської кредитної спілки "Взаємодопомога" судові витрати за суд першої інстанції у розмірі 5111,06 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 червня 2024 року.

Головуючий Н. М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів