Рішення

від 06.06.2024 по справі 910/2810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2024Справа № 910/2810/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/2810/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейд-Бізнес»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2024 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 01.03.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейд-Бізнес» (відповідач) про стягнення заборгованості за заявкою-договором № 2212-2023 від 22.12.2023 року у розмірі 281 986,16 грн., з них: основного боргу - 155 481,18 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 18 копійок) та штрафних санкцій - 126 504,98 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот чотири гривні 98 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року не здійснив оплату послуг з перевезення вантажу, тому в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 155 481,18 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції в розмірі 126 504,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/2810/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600258918069 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 року у справі № 910/2810/24 вручено уповноваженому представнику відповідача - 15.04.2024 року.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейд-Бізнес» (надалі - відповідач, замовник) укладено заявку-договір № 2212-2023, відповідно до умов якого перевізник зобов`язується доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його уповноваженій особі, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

За умовами заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу (борошно у мішках на палетах - 4 тони, нут у мішках на палетах - 10 тон, сочевиця у мішках на палетах - 8 тон) за маршрутом м. Одеса (Україна) - м. Штутгарт (Німеччина), дата завантаження: 25.12.2023 року, , вартість перевезення: 3800 євро по курсу НБУ, оплата в день вивантаження. У випадку зміни вивантаження на Ахлен, Німеччина Doctor Food In Der Schlinbe Ahlen, замовник сплачує штраф за перепробіг авто з розрахунку 2,5 євро за кожний кілометр пробігу від місця, яке було обумовлено та до місця вивантаження.

На виконання заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року позивач виконав перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № W/N від 25.12.2023 року. В процесі перевезення автомобіль ТОВ «Експресс-Транс» мав наднормативні простої, а саме після прибуття авто в місто Штутгарт в очікуванні розмитнення вантажу авто провело з 12.01.2024 року по 22.01.2024 року. Після тривалого простою замовник проінформував, що не має можливості розмитнити авто, тому потрібно їхати до м. Венло (Нідерланди). 22.01.2024 року о 07:00 авто ТОВ «Експресс-Транс» було на місці розмитнення, де знаходилося в очікуванні розмитнення з 22.01.2024 року по 24.01.2024 року включно, після чого авто вирушило на місце розвантаження в м. Ахлен (Німеччина). По прибуттю авто на місце розвантаження 24.01.2024 року почалися наднормативні простої по 27.01.2024 року. Загальна кількість наднормативного простою склала 15 діб.

За розрахунками позивача загальна вартість штрафу за перепробіг становить 1557,50 євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.12.2023 року (дата завантаження) складає 126 504,98 грн. Вартість перевезення склала 155 481,18 грн. (3800 євро х 40,9161 грн.).

22.02.2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 20/02/2024-1 від 20.02.2024 року про сплату заборгованості за заявкою-договором № 2212-2023 від 22.12.2023 року в розмірі 281 986,16 грн. (155 481,18 грн. + 126 504,98 грн.). Разом з претензією відповідачу було направлено, зокрема, заявку-договір № 2212-2023 від 22.12.2023 року, рахунок на оплату № 147 від 27.01.2024 року на суму 155 481,18 грн., рахунок на оплату № 2701 від 27.01.2024 року на суму 126 504,98 грн., CMR № W/N від 25.12.2023 року, акт надання послуг № 147 від 27.01.2024 року на суму 155 481,18 грн., акт надання послуг № 2701 від 27.01.2024 року на суму 126 504,98 грн.

За надані послуги відповідач не розрахувався, штраф за перепробіг не сплатив, внаслідок чого відповідач, за розрахунками позивача, має заборгованість у розмірі 281 986,16 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем оплата за надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні здійснена не була, штраф за перепробіг сплачено не було, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 281 986,16 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, на виконання умов заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року позивач виконав перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № W/N від 25.12.2023 року. Вантаж було доставлено вантажоодержувачу, про що свідчить відмітка останнього в графі 24 зазначеної накладної.

Матеріали справи не містять доказів будь-яких зауважень з боку відповідача щодо якості наданих послуг позивачем та недодержання строків виконання умов договору.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та не заперечується відповідачем виконання позивачем відповідно до умов заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні на загальну суму 155 481,18 грн.

У заявці-договорі № 2212-2023 від 22.12.2023 року визначено, що у випадку зміни вивантаження на Ахлен, Німеччина Doctor Food In Der Schlinbe Ahlen, замовник сплачує штраф за перепробіг авто з розрахунку 2,5 євро за кожний кілометр пробігу від місця, яке було обумовлено та до місця вивантаження.

Матеріалами справи підтверджується, що в процесі перевезення автомобіль ТОВ «Експресс-Транс» мав перепробіг, загальна кількість перепробігу склала 15 діб, що підтверджується роздруківками з систем GPS.

За перепробіг позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1557,50 євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 25.12.2023 року (дата завантаження) складає 126 504,98 грн.

Судом встановлено, що 22.02.2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 20/02/2024-1 від 20.02.2024 року про сплату заборгованості за заявкою-договором № 2212-2023 від 22.12.2023 року в розмірі 281 986,16 грн. (155 481,18 грн. + 126 504,98 грн.). Разом з претензією відповідачу було направлено, зокрема, заявку-договір № 2212-2023 від 22.12.2023 року, рахунок на оплату № 147 від 27.01.2024 року на суму 155 481,18 грн., рахунок на оплату № 2701 від 27.01.2024 року на суму 126 504,98 грн., CMR № W/N від 25.12.2023 року, акт надання послуг № 147 від 27.01.2024 року на суму 155 481,18 грн., акт надання послуг № 2701 від 27.01.2024 року на суму 126 504,98 грн.

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 року № 72/14-612/1-1559 «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007 року.

Згідно ст. 1 Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Як зазначалося судом вище, на підтвердження факту перевезення вантажу згідно заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року позивачем надана міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № W/N від 25.12.2023 року.

Отже, враховуючи зазначені приписи чинного законодавства та умови заявки-договору № 2212-2023 від 22.12.2023 року, надану позивачем міжнародну товарно-транспортну накладну, яка містить відмітку про доставку вантажу та отримання його вантажоотримувачем на вказаній CMR, суд дійшов висновку про виконання позивачем обов`язків з прийняття вантажу до перевезення та належної передачі вантажу вантажоотримувачу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення повної оплати вартості наданих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень заявки-договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку сум заявлених до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за заявкою-договором № 2212-2023 від 22.12.2023 року у розмір 281 986,16 грн. (155 481,18 грн. - вартість перевезення + 126 504,98 грн. - штраф).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4229,79 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейд-Бізнес» (ідентифікаційний код 44690906, адреса: 01135, м. Київ, вул. Глібова, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» (ідентифікаційний код 33739797, адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 5, оф. 4) грошові кошти: основного боргу - 155 481,18 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 18 копійок), штраф - 126 504,98 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот чотири гривні 98 копійок) та судовий збір - 4229,79 грн. (чотири тисячі двісті двадцять дев`ять гривень 79 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.06.2024р.

Суддя О.В. Котков