Рішення

від 05.06.2024 по справі 910/1052/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/1052/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 17, кв. 63, ідентифікаційний код 3199016757)

2) Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 4, ідентифікаційний код 37378937)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 );

2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії

від позивача: ОСОБА_4

від відповідачів: не з`явилися

від третіх осіб: не з`явилися

У судовому засіданні 05.06.2024 в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (далі - відповідач-1) та Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2) про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на посаді директора товариства відповідача-1, прийняв рішення про звільнення з посади, однак на загальні збори, призначені на 10.01.2022, учасники не прибули, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин у зв`язку зі звільненням останнього з посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та зобов`язання відповідача-2 внести відомості про факт припинення трудових правовідносин між ТОВ "Роджен Груп" та ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

05.02.2024 до відділу діловодства від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 зауважує, що всі реєстраційні дії в ЄДР проводяться відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та лише за наявності відповідних правих підстав. У відзиві відповідач-2 також просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності свого представника.

13.02.2024 до відділу діловодства від позивача надійшла заява в з доказами усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1052/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2024. Даною ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У підготовчому засіданні 20.03.2024 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2024.

02.04.2024 позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача-2, відповідно до якої позивач зазначив, що міркування Солом`янської районної в місті Києві державній адміністрації наведені у відзиві на позовну заяву, не узгоджуються з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Протокольною ухвалою від 10.04.2024 відкладено підготовче засідання на 01.05.2024.

22.04.2024 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» та ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, з дати звернення до суду та зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп».

У підготовчому засіданні 01.05.2024 прийнято до розгляду заяву позивача та відкладено підготовче засідання на 15.05.2024.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 05.06.2024.

У судовому засіданні 05.06.2024 суд заслухав представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі та треті особи у судове засідання, призначене на 05.06.2024, явку уповноважених представників не забезпечили, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляли, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач-1 у строк, встановлений ч.1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представників відповідачів та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.06.2012 року протоколом загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» № 1, вирішено створити Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп», сформувати статутний капітал 2 000,00 грн, розділивши його між учасниками наступним чином: частка ОСОБА_5 складає 1 000,00 грн та частка ОСОБА_3 складає 1 000,00 грн.

Пунктом 5 зазначеного вище проколу № 1 вирішено призначити на посаду директора громадянина України ОСОБА_1 (надалі - позивач) та надати йому право розпорядчого підпису та доручити здійснити всі необхідні дії пов`язані з державною реєстрацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп».

21.06.2012 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 10731020000022663 про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (надалі - відповідач-1).

Матеріалами справи також підтверджується про затвердження Статуту Товариства в новій редакції від 2018 року, який затверджений загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» № 1 від 14.06.2018.

Відповідно до п. 1. 6 Статуту «Роджен Груп» та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 9.3. Статуту ТОВ «Роджен Груп» керівництво поточною діяльністю Товариства здійснюється виконавчим органом Товариства (Директором). Виконавчий орган Товариства підзвітний загальним зборам учасників Товариства.

Згідно з п. 11.1., 11.2 Статуту ТОВ «Роджен Груп» Загальні збори Товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію та склад. У Товаристві створюється виконавчий орган з однієї особи (одноосібний - директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітний загальним зборам його учасників. Виконавчий орган Товариства може бути обраний також і не зі складу учасників Товариства.

Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 11. 4 Статуту).

У п. 11.9 Статуту ТОВ «Роджен Груп» визначено, що директор має право у будь-який час відмовитися від виконання своїх обов`язків, якщо попередить про це всіх учасників в письмовій формі не пізніше ніж за 45 днів.

Позивачем у позові зазначено, що не маючи наміру продовжувати виконання обов`язків директора ТОВ «Роджен Груп» та з метою організації процесу прийняття учасниками Товариства рішення про звільнення його з посади директора, 20.10.2021 позивачем на адреси учасників Товариства направлено попередження про відмову від виконання обов`язків директора, що підтверджується описами вкладення у лист, поштовими накладними та фіскальними чеками.

07.12.2021 позивачем на адреси учасників Товариства та за місцезнаходженням ТОВ «Роджен Груп» була направлена заява від 06 грудня 2021 року про звільнення з посади директора ТОВ «Роджен Груп» з 20 грудня 2021 року за власним бажанням відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України, що підтверджується описами вкладення у листи, поштовими накладними та фіскальними чеками.

В подальшому, 22.12.2021 року позивач направив на адреси учасників Товариства та за місцезнаходженням ТОВ «Роджен Груп» повідомлення від 20 грудня 2021 року про скликання позачергових Загальних зборів засновників, які мають відбутись 10 січня 2022 року о 10-00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , з винесенням на порядок денний питанням про звільнення з посади директора Товариств ОСОБА_1 , що підтверджується описами вкладення у листи, поштовими накладними та фіскальними чеками.

За доводами позивача, 10.01.2022 позачергові Загальні збори учасників ТОВ «Роджен Груп» не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників Товариства, що підтверджується протоколом № 29/1 Загальних зборів учасників ТОВ «Роджен Груп», складеного директором ОСОБА_1 .

За таких обставин, позивач зазначає, що останнім вживалася всі передбачені законом заходи для вирішення питання свого звільнення з посади директора ТОВ «Роджен Груп» у позасудовому порядку, однак такі зусилля не принесли жодних позитивних результатів внаслідок бездіяльності учасників Товариства, а тому звернувся до суду з даним позов.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 Цивільного кодексу України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2020 по справі № 910/7164/19, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Як було встановлено судом, 22.12.2021 позивач направив на адреси учасників Товариства та за місцезнаходженням ТОВ «Роджен Груп» повідомлення від 20 грудня 2021 року про скликання позачергових Загальних зборів засновників, які мають відбутись 10 січня 2022 року о 10-00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , з винесенням на порядок денний питання про звільнення з посади директора Товариств ОСОБА_1 , що підтверджується описами вкладення у листи, поштовими накладними та фіскальними чеками.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що у зв`язку із неявкою представників учасників товариства 10.01.2022 позивачем було зафіксовано, що позачергові загальні збори учасників товариства не відбулися. Даний факт засвідчено протоколом 3 29/1 від 10.01.2022, що підписаний директором ТОВ «Роджен Груп».

Судом встановлено, що станом на момент розгляду даної справи директором ТОВ «Роджен Груп» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є позивач - ОСОБА_1 .

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд від 24.12.2019 у постанові по справі № 758/1861/18.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, бездіяльністю відповідача-1, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача та невнесенні відповідних змін про директора Товариства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що вказує на те, що в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура внесення відповідних змін про директора Товариства до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань новим директором не виконана, а тому, враховуючи встановлені судом обставини справи, які ніким не оспорюються, та наведені норми права, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання трудових відносин між ТОВ ««Роджен Груп» та ОСОБА_1 припиненими у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України підлягають задоволенню.

При цьому, щодо вимоги позивача про припинення трудових відносин між позивачем та ТОВ ««Роджен Груп» - з дати подання позову до суду, суд зазначає, що звільненим за рішенням суду керівник вважається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо вимоги про зобов`язання Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її переконання, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (стаття 173 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з Товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що вимога щодо зобов`язання Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення його порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 73, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача-1, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 17, кв. 63, ідентифікаційний код 3199016757) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

3. Зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію (03020, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 4, ідентифікаційний код 37378937) виключити із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 17, кв. 63, ідентифікаційний код 3199016757)

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджен Груп» (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 17, кв. 63, ідентифікаційний код 3199016757) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 368 грн 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.06.2024.

Суддя Л. Г. Пукшин