ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2
УХВАЛА
м. Київ
05.06.2024Справа № 910/6716/24
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ГОФРОКАРТОНУ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕСУРС"
про стягнення 136 681,74 грн
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський комбінат гофрокартону" (далі - позивач, ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ГОФРОКАРТОНУ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕСУРС" (далі - відповідач, "УКРРЕСУРС") про стягнення 136 681,74 грн на підставі Договору поставки № 29-09/01 на поставку вугілля.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 28/ВС-4040 від 22.05.2024 (вх. № 6640/24 від 29.05.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
У прохальній частині позовної заяви позивачем викладено позовні вимоги про стягнення з відповідача 136 681,74 грн, "з яких: сума пені за прострочення виконання основного зобов`язання на суму 113 400,00 гривень - складає 20 853,35 ... гривень, сума інфляційного збільшення заборгованості 3 910,68 ... гривень, 3% річних від простроченої суми - 2 037,71 ... гривень". Отже, з наведеного чітко не вбачається, чи заявлена сума основного зобов`язання у розмірі 113 400,00 гривень до стягнення з відповідача.
Крім того, загальний розмір визначених позивачем сум: 113 400,00 грн, 20 853,35 грн, 3 910,68 грн, 2 037,71 грн становить 140 201,74 грн, а не 136 681,74 грн, як вказав позивач.
З огляду на наведене, позовні вимоги визначені позивачем не чітко.
Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
У вступній частині позовної заяви позивач визначив ціну позову у розмірі 136 681,74 грн.
Проте, у прохальній частині позовної заяви загальний розмір визначених позивачем сум: 113 400,00 грн, 20 853,35 грн, 3 910,68 грн, 2 037,71 грн становить 140 201,74 грн, а отже, іншу суму, ніж визначена позивачем ціна позову у розмірі 136 681,74 грн.
Зважаючи на наведене, позивачем не вірно визначено ціну позову.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України оскільки у позовній заяві відсутній виклад обставин щодо строку поставки товару за Договором поставки № 29-09/01 від 29.09.2021, щодо виникнення у позивача права на повернення попередньої оплати у зв`язку з простроченням поставки товару, щодо дати, з якої виникло прострочення відповідача з повернення залишку суми попередної оплати, яка (дата), у свою чергу, є початком періоду, за який позивач нараховує пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження виконання вищенаведених вимог Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек від 27.05.2024, опис вкладення у цінний лист № 6109500491861 від 27.05.2024, які свідчать про направлення відповідачу "позовної заяви ... з додатками на 48 аркушах", Водночас, в наведеному описі вкладення не вказано перелік таких додатків до позовної заяви.
Отже, у суду відсутня можливість встановити, які саме та чи всі додатки до позовної заяви було направлено позивачем, адже останній зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів.
З огляду на наведене, позивачем не виконано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання позивачем копій доданих до позовної заяви документів відповідачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Як встановлено судом, позивачем не вірно визначено ціну позову. Враховуючи визначені позивачем у прохальній частині позовної заяви суми, ціна позову має становити 140 201,74 грн.
Отже, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, з ціною позову 140 201,74 грн позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тоді як фактично сплатив судовий збір у розмірі 2 050,23 грн (платіжна інструкція № 4459 від 17.05.2024), тобто в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
За наведених обставин, позивачем не у повному обсязі сплачено судовий збір, розмір якого встановлений законом (сума недоплати судового збору становить 977,77 грн), відтак, позивачем не виконано вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.
Додатково суд звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Наведеним Законом внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (в чинній редакції) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Абзацем 2 частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС, але не зареєструвала його.
Судом встановлено, що позивач не має зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується сформованою судом Відповіддю № 1277075 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у позивача - ТОВ "ХАРКІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ГОФРОКАРТОНУ" (ідентифікаційний код 40877157).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172, абз. 2 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- вірно визначити ціну позову;
- чітко викласти зміст позовних вимог;
- надати письмові пояснення щодо виникнення у позивача права на повернення попередньої оплати у зв`язку з простроченням поставки товару, щодо дати, з якої виникло прострочення відповідача з повернення залишку суми попередної оплати, яка (дата), у свою чергу, є початком періоду, за який позивач нараховує пеню, інфляційні нарахування та 3% річних;
- надати належні докази на підтвердження направлення відповідачу копій всіх доданих до позовної заяви документів;
- надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- вірно визначити ціну позову;
- чітко викласти зміст позовних вимог;
- надати письмові пояснення щодо виникнення у позивача права на повернення попередньої оплати у зв`язку з простроченням поставки товару, щодо дати, з якої виникло прострочення відповідача з повернення залишку суми попередної оплати, яка (дата), у свою чергу, є початком періоду, за який позивач нараховує пеню, інфляційні нарахування та 3% річних;
- надати належні докази на підтвердження направлення відповідачу копій всіх доданих до позовної заяви документів;
- надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов`язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.06.2024 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119555520 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні