Рішення

від 06.06.2024 по справі 910/4123/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.06.2024Справа № 910/4123/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-ч, ідентифікаційний код 37371376)

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661)

про стягнення 481 659,92 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 481 659, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач свої зобов`язання по укладеному між сторонами 26.04.2021 договору на виконання проектних робіт №22744-21/19-121-08-21-10245 (далі - договір) виконав у повному обсязі, втім відповідач оплату виконаних позивачем робіт здійснив лише частково, сплативши 200 000, 00 грн, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 331 707, 63 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 24 060, 92 грн 3% річних та 125 891, 37 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

22.04.2024 через підсистему "Електронний суд" Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що строк оплати замовником частини вартості виконаних робіт у розмірі суми ПДВ договором не встановлений; акт звірки розрахунків не є належним та допустимим доказом, таким чином позивачем не доведено наявність за відповідачем заборгованості, починаючи з 28.02.2023; вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтованими з огляду на неврахування факту відсутності простроченої заборгованості; в діях відповідача відсутня вина, оскільки своєчасному і належному виконанню зобов`язань по договору перешкоджали форс-мажорні обставини.

25.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" через підсистему "Електронний суд" подано відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, оскільки сума ПДВ є складовою вартості виконаних робіт, при цьому позивачем було зареєстровано податкову накладну до закінчення 60 денного строку від дати підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт, а відтак у відповідача з 27.02.2022 виникла заборгованість на суму 531 707,63 грн; в порушення умов договору відповідач не надав документ на підтвердження форс-мажорних обставин, зокрема не є таким доказом лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

29.04.2024 відділом діловодства суду зареєстровано заперечення на відповідь на відзив, що надійшли від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" через підсистему "Електронний суд", у яких відповідач зазначає, що в договорі сторони визначили лише момент виникнення зобов`язання по оплаті частини вартості виконаних робіт у сумі ПДВ, а не строк оплати; сертифікат ТПП є не єдиним документом на підтвердження надзвичайних обставин; відповідачем втрачено виробничі потужності, які забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії, що не могло не вплинути господарську діяльність відповідача та можливість здійснення ним своєчасних розрахунків за договором; матеріалами справи підтверджено винятковість обставин, що не потребують документального підтвердження в силу загальновідомості викладених фактів.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

26.04.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом") в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" (далі - виконавець) укладено договір на виконання проектних робіт №22744-21/19-121-08-21-10245, (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає та зобов`язується прийняти і оплатити, а підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт "Технічне переоснащення. ВП "Запорізька АЕС", м. Енегодар, Промислова 133, ХВО. Реконструкція освітлювачів ХВО. Розробка проектно-кошторисної документації. Коригування" (далі - кошторисна документація) на підставі Технічних вимог (невід`ємний Додаток №1 до договору).

Код ДКПП: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт за даним договором визначається протоколом узгодження договірної ціни (невід`ємний додаток №3 до договору) і визначена на підставі договірної ціни (невід`ємний додаток №4 до договору) та складає: 443 089,69 грн, окрім того ПДВ 20% - 88 617, 94 грн, разом 531 707, 63 грн.

Згідно пункту 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі - приймання робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата замовником частини вартості виконавчих робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації підрядником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Оплата виконаних робіт здійснюється замовником за умови наявного затвердженого фінансового плану ДП "НАЕК "Енергоатом".

Замовник зобов`язується відповідно до умов цього договору прийняти і оплатити виконані підрядником роботи (п. 4.2. договору).

Згідно з пунктом 5.4. договору з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт до замовника переходить право власності на розроблену згідно з даним договором проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до пункту 6.1. договору після завершення виконання робіт за договором, згідно Календарного плану на виконання робіт (невід`ємний додаток №2 до договору), підрядник протягом 5 робочих днів надає замовнику оформлену проектно-кошторисну документацію відповідно до п. 5.5. договору.

Належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (п. 6.7. договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 7.1. договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або часткове невиконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо невиконання або часткове невиконання зобов`язань за договором є наслідком непередбачених і непереборних, за даних умов, обставин: повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, а також війна або воєнні дії, які виникли після укладення договору, рішення (ухвали) уряду, що обмежують діяльність учасників договору, страйки або стихійні масові безлади не з вини учасників даного договору (надалі - форс-мажор) (п. 10.1 договору).

У разі настання форс-мажору зобов`язання сторін за цим договором пропорційно відстрочується на час його дії (п. 10.2. договору).

Сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов`язана не пізніше 10 днів з моменту його настання або припинення сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню договору (п. 10.3. договору).

Дія форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства України (п. 10.5. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору, позивачем були виконані роботи у повному обсязі - на суму 531 707, 63 грн з ПДВ, робота задовольняє умовам договору, завданню на проектування та належним чином оформлена, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №1 від 29.12.2021. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.

При цьому, 29.12.2021 позивачем була оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №19, що підтверджується квитанцією про прийняття податкової накладної від 17.01.2022.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо порядку та строків виконання робіт за договором.

Позаяк відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату виконаних робіт у повному обсязі не здійснив, сплативши лише 200 000, 00 грн, виникла заборгованість у розмірі 331 707, 63 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами №5-23/12 від 23.12.2022, №5-09/06 від 09.06.2023, №5-22/03 від 22.03.2024, в яких просив оплатити заборгованість за виконані роботи.

У відповідь на лист №5-22/03 від 22.03.2024 відповідач листом №21-3682/08-вих від 23.06.2023 повернув підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.06.2023, однак вимоги в частині оплати заборгованості залишені без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 24 060, 92 грн та інфляційні втрати у розмірі 125 891, 37 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Відповідач, в свою чергу, заперечує щодо настання умов для сплати замовником частини вартості виконаних робіт у розмірі суми ПДВ - 88 617, 94 грн, зазначаючи, що умовами договору визначено лише момент виникнення зобов`язання по оплаті частини вартості виконаних робіт у сумі ПДВ, а не строк оплати, отже позивачем не доведено наявність за відповідачем заборгованості, починаючи з 28.02.2023.

Також, відповідач зазначає, що своєчасному і належному виконанню зобов`язання по договору перешкоджали форс-мажорні обставини, які є загальновідомими, а саме: захоплення російськими військами Запорізької атомної електростанції, що призвело до втрати відповідачем виробничих потужностей, які забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії, що вплинуло на його господарську діяльність та можливість здійснення своєчасних розрахунків за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положенням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 2.2 договору сторонами погоджено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником за фактично виконаний обсяг робіт на підставі актів здачі - приймання робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів, в розмірі вартості виконаних робіт, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата замовником частини вартості виконавчих робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації підрядником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

29.12.2021 позивачем була оформлена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №19.

Отже, уклавши з позивачем договір на виконання проектних робіт, відповідач взяв на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт (в тому числі суми ПДВ за умови реєстрації підрядником податкової накладної) протягом 60 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, а відтак строк оплати повної вартості робіт становив до 27.02.2022 включно.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт здійснив не своєчасно та не в повному обсязі, сплативши лише 200 000, 00 грн 12.09.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача, а також актом звіряння взаємних розрахунків станом на 09.06.2023, який підписаний уповноваженим представником відповідача без заперечень та зауважень і скріплений печаткою.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт за договором підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 331 707, 63 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано 3% річних в сумі 24 060, 92 грн та інфляційні втрати у розмірі 125 891, 37 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, за результатами перевірки розрахунку 3% річних суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем не було враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16.

Приймаючи до уваги вищевикладене, за розрахунком суду, належною до стягнення є сума 3% річних у розмірі 24 044,48 грн.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що своєчасному виконанню грошового зобов`язання за договором перешкоджала дія форс-мажорних обставин - захоплення російськими військами Запорізької атомної електростанції під час військової агресії Російської Федерації проти України, внаслідок чого відповідачем втрачено виробничі потужності, які забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасного виконання зобов`язання, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Слід також зауважити, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

За умовами пунктів 10.3.; 10.5 договору сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов`язана не пізніше 10 днів з моменту його настання або припинення сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню договору. Дія форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства України.

Однак, відповідачем не надано доказів неможливості виконання ним свого зобов`язання з оплати виконаних робіт за укладеним договором на виконання проектних робіт №22744-21/19-121-08-21-10245 від 26.04.2021 внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і відсутні в матеріалах справи докази на підтвердження повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у строк, визначений пунктом 10.3 договору з обов`язковим подальшим підтвердженням даної обставини.

Таким чином, оскільки Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" належним чином не повідомило про настання форс-мажорних обставин, то воно позбавлено права посилатися на них в майбутньому як на підставу невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором.

Поміж тим, кінцевий строк виконання зобов`язання з оплати по договору становив до 27.02.2022 включно, тоді як загальновідомі обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування неможливості своєчасного виконання ним зобов`язань, а саме: захоплення військами Російської Федерації Запорізької атомної електростанції розпочались 03.03.2022 о 23:28 (https://mvs.gov.ua/news/zaporizka-aes-zaxoplennia-okupantami-iadernii-terorizm).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УАТП МЕДІАНА-ФІЛЬТР" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1-ч, ідентифікаційний код 37371376) заборгованість у розмірі 331 707 грн 63 коп., 3% річних у розмірі 24 044 грн 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 125 891 грн 37 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 027 грн 89 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.06.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин