Рішення

від 05.06.2024 по справі 910/3032/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/3032/24

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу 910/3032/24

за позовом Комунального підприємства "Футбольний клуб "Полісся" Житомирської міської ради

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА"

про стягнення 86400,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Футбольний клуб "Полісся" Житомирської міської ради звернулося через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско-Карт Україна" про стягнення 86400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № ТТР-Д-3050 поставки від 10.08.2021 в частині передачі пального (бензину, дизельного палива) згідно талонів, придбаних у відповідача, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі вартості невикористаних талонів у спірній сумі в розмірі 86400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.03.2024 від позивача через систему "Електронний суд" на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2024 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана уточнена позовна заява, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.07.2022 були внесені зміни, зокрема, в частині найменування відповідача, відтак, найменуванням останнього є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 32489155).

Отже, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зміни найменування відповідача та з урахуванням уточненої позовної заяви, розглянувши яку суд установив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено та ухвалою від 26.05.2024 відкрив провадження у справі № 910/3032/24. При цьому, суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Солом`янська, 11, м. Київ, 03110.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від відповідача був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У разі неможливості вручення одержувачам поштового відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Таким чином, факт не звернення відповідача для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що відповідач-1 відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідачів, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі №910/3032/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 26.03.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛУСКО-КАРТ УКРАЇНА", яке 18.07.2022 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕНЕРГО-КАРТ УКРАЇНА" (за договором - Постачальник) та Комунальним підприємством "Футбольний клуб «Полісся» Житомирської міської ради (за договором - Покупець) було укладено Договір №ТТР-Д-3050 поставки (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язаний передати у власність Покупцю майно (надалі - Товар), а Покупець зобов`язаний прийняти Товар і оплатити його на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

Найменування (із зазначенням кодів згідно з Державним класифікатором продукції та послугу випадку, якщо Постачальник є платником ПДВ), кількість, комплектність, характеристики, вартість Товару зазначаються у специфікаціях, які підписуються обома сторонами, додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною. Форма Специфікації, наведена у Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору постава товару здійснюється по одноразових талонах, встановленого Постачальником зразка. Термін дії талонів - 365 календарних днів.

У п. 2.3. Договору визначено, що поставка Товару вважається завершеною (обов`язок Постачальника щодо поставки Товару вважається виконаним) з моменту передачі Постачальником Товару та супровідної документації на Товар Покупцю.

Згідно з п. 3.3. Договору оплата вартості Товару за цим договором здійснюється Покупцем у порядку, зазначеному у відповідній специфікації.

На виконання умов Договору, сторони також підписали Додаток № 1 до Договору № ТТР-Д-3050 поставки від 10.08.2021 - Специфікація, у якій визначили наступні умови:

- Постачальник поставляє Покупцю дизельне паливо у кількості 5800 л, загальною вартістю 156 600,00 грн з ПДВ;

- не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання Сторонами даного Договору постачальник зобов`язаний передати Покупцю талони на придбання замовленої кількості палива. Талони за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» і призначені виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на відпуск палива за цим Договором;

- оплата Товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій форм, шляхом перерахування зазначеної у Специфікації та накладній сумі, на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказаний в даному Договорі, протягом 20 календарних днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.

Крім того, сторони підписали Додаток № 2 до Договору № ТТР-Д-3050 поставки від 10.08.2021.

На виконання умов Договору відповідно до платіжних доручень №89 від 30.08.2021, №117 від 16.09.2021 та видаткових накладних № Т -13012 від 11.08.2021, від № Т-13344 від 13.09.2021, позивачем було сплачено кошти та отримано від відповідача талони на відпуск дизельного палива на загальну суму 156 600,00 гривень. Строк дії талонів, виданих відповідно до вищезазначених накладних, установлено до 10.08.2022.

Як зазначає позивач, починаючи з січня 2022 року, відповідачем було припинено відпуск палива за отриманими позивачем талонами.

16.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за №2 від 15.01.2024 з вимогою замінити невикористані талони на 3200 літрів палива з новим строком їх дії або повернути кошти в розмірі 86400,00 грн. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Отже, позивач стверджує, що відповідач не передав оплачений товар і не повернув грошові кошти сплачені за нього, в результаті чого на момент звернення до суду у відповідача існує заборгованість з повернення суми попередньої оплати в розмірі 86400,00 грн

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як слідує із матеріалів справи позивачем сплачено відповідачу за товар грошові кошти в загальному розмірі 156 600, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №89 від 30.08.2021 та №117 від 16.09.2021.

Доданими до справи доказами позивачем підтверджено, що відповідачем реалізовано талони на дизельне паливо в кількості 2600 л вартістю 70200,00 грн, невикористаними залишились талони на 3200 л загальною вартістю 86400,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу всього оплаченого товару на загальну суму 156 600,00 грн. Нереалізованим залишається товар на суму 86400,00 грн (156 600,00 грн (сума оплаченого товару) - 70200,00 грн (сума поставленого товару)).

16.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за №2 від 15.01.2024 з вимогою замінити невикористані талони на 3200 літрів палива з новим строком їх дії або повернути кошти в розмірі 86400,00 грн. Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

Отже, із реалізацією покупцем його права на повернення передоплати за договором, правочин, що витікає з цього договору, припиняється та виникає нове грошове зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню позивачу передоплати в розмірі 86400,00 грн, а строк його виконання настав 24.01.2024, виходячи з приписів ч. 2 ст. 530 ГПК України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, щодо повернення 86400,00 грн попередньої оплати не наведено.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача 86400,00 грн, доказів її погашення в порядку передбачено ГПК України суду не надано, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерго-Карт Україна" (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 11, ідентифікаційний код 32489155) на користь Комунального підприємства "Футбольний клуб "Полісся" Житомирської міської ради (вул. Фещенка-Чопівського, 18, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 40372249) заборгованість у сумі 86400,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.06.2024.

Суддя А.І. Привалов