Рішення

від 04.06.2024 по справі 914/3804/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 Справа № 914/3804/23

За позовом: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авант-Гарде, м. Львів

про стягнення 544 000, 00 грн

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: Сигляк І. Я.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Авант-Гарде про стягнення 544 000, 00 грн.

Ухвалою від 02.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2024.

Ухвалою суду від 30.01.2024 відкладено підготовче засідання на 05.03.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 26.03.2024.

Ухвалою суду від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.04.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 09.05.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.05.2024 відкладено розгляд справи по суті на 09.05.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.05.2024 відкладено розгляд справи по суті на 04.06.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

04.06.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано додаткові пояснення.

В судове засідання 04.06.2024 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях, наданих в судових засіданнях. На підтвердження обставин, викладених у позові, долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.05.2024 про місцезнаходження відповідача та коректні докази надіслання рішення з повідомленням відділення від 10.08.2020 № 63-02/3366.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідач участі у судових засіданнях особисто або уповноваженого представника не забезпечив, правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 ГПК України не скористався.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Гарде» , вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Однак, такі були повернуті на адресу суду з відмітками установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою кореспонденцією з вкладеннями та Довідками Ф.20.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції або повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відсутній», «закінчення терміну зберігання» тощо з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Відсутність сторони за адресою чи незабезпечення одержання за такою адресою кореспонденції створює саме для учасника справи негативні наслідки, які він зобов`язаний передбачити та самостійно вжити заходи щодо їх ненастання.

Сам лише факт не отримання учасником провадження кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу.

Суд також звертає увагу, що на офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/3804/23 для належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Авант-Гарде про дату та час судового засідання.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що Адміністративна колегія Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянувши справу № 63/1-01-3-2019 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції прийняла рішення від 06.08.2020 № 63/77-р/к (надалі - рішення), яким визнала що відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим за вчинені порушення накладено штрафи у сукупному розмірі 272 000, 00 грн.

Як зазначає позивач, повідомленням від 10.08.2020 № 63/02/3366 вказане рішення було направлене на адресу відповідача, однак повернуто відділенню, що підтверджується документом відділення поштового зв`язку Укрпошта № 7900061971005. У зв`язку з неможливістю вручити відповідачу рішення, його було оприлюднено в офіційному друкованому виданні газеті Урядовий кур`єр від 31.12.2020 №254 (6868), тобто рішення вважається таким, що вручене відповідачу 11.01.2021.

Відповідач, протягом встановленого ч. 3 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції двохмісячного строку (з 12.01.2021 по 12.03.2021), рішення від щодо сплати штрафу не виконав.

Зважаючи на те, що відповідачем штраф у розмірі 272 000, 00 грн у встановлений двомісячний строк не був сплачений, позивачем згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, була нарахована пеня у розмірі 1,5 % за кожний день прострочення сплати зазначеного штрафу, що становить 272 000, 00 грн.

Відповідачем вищевказане рішення не було оскаржене в судовому порядку, отже, на думку позивача, рішення Антимонопольного комітету України від 06.08.2020 є чинним і обов`язковим до виконання відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 272 000,00 грн та пеню у розмірі 272 000,00 грн.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів повної оплати заборгованості не надав.

Обставини справи.

06.08.2020 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у результаті розгляду справи № 63/1-01-3-2019 прийнято рішення № 63/77-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Вказаним рішенням визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант-Гарде» (79049, м. Львів, просп. Червоної Калини, 104/2, ідентифікаційний код: 36829118) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВМ Трейдинг» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Комарнівська, 66/5, ідентифікаційний код: 41022885), узгодивши свою поведінку у торгах на закупівлю «скріплення рейкове» (ДК 021:2015:349400008 залізничне обладнання), вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 272 000,00 грн.

У рішенні роз`яснено можливість оскарження рішення та визначено строк для його добровільного виконання.

Повідомленням від 10.08.2020 № 63-02/3366, позивач надсилав відповідачу копію рішення, яке повернулось на адресу позивача без вручення, що підтверджується документом відділення поштового зв`язку Укрпошта № 7900061971005, реєстром відділення рекомендованих поштових відправлень від 11.08.2020 № 340.

Рішення № 63/77-р/к від 06.08.2020, було опубліковано в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр від 31.12.2020 № 254 (6868).

Відповідач у добровільному порядку рішення не виконав, до господарського суду не оскаржив, доказів протилежного сторонами суду не надав.

Оцінка суду.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України Про захист економічної конкуренції, Законом України Про Антимонопольний комітет України.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про Антимонопольний комітет України, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" (надалі Закон), державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з ч. 6 ст. 40 ГК України, Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Приписами ст. 7 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ Про захист економічної конкуренції передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідно до п. 1 ст. 50 вищезазначеного Закону, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з ч. 1 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомленням від 06.08.2020 № 63-77-р/к рішення було направлене позивачем на адресу відповідача та не отримано останнім. У зв`язку з неможливістю вручити відповідачу рішення, його було оприлюднено в офіційному друкованому виданні газеті Урядовий кур`єр від 31.12.2020 № 254 (6868), тобто рішення вважається таким, що вручене відповідачу 11.01.2021.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Суду не подано доказів того, що відповідач у встановлений строк сплатив штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надав позивачу докази про сплату штрафу.

За умовами ч. 1 ст. 40 ЗУ Про захист економічної конкуренції, особи, які беруть (брали) участь у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, мають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету в порядку, визначеному законом.

Відповідачем вищевказане рішення Західного міжобласного територіального відділення АМКУ в судовому порядку не оскаржувалось.

Згідно з ч. 5 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та подання позову), за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Позивач, за прострочення сплати штрафу, просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 13.03.2021 до 18.05.2021 (всього - 67 днів прострочення) в сумі 272 000, 00 грн, що не перевищує розміру штрафу.

Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Частиною 7 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та подання позову), передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частини 9 ст. 56 ЗУ Про захист економічної конкуренції (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та подання позову), суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За таких обставин, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 272 000, 00 грн за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та сума пені в розмірі 272 000, 00 грн за прострочення сплати штрафу є обґрунтованою та відповідає законодавству.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу та пені підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Гарде» (79070, м. Львів, вул. Довженка, буд. 22, кв.41, ідентифікаційний код: 36829118) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 272 000 грн та пеню у розмірі 272 000 грн.

Стягувач: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант-Гарде» (79070, м. Львів, вул. Довженка, буд. 22, кв.41, ідентифікаційний код: 36829118) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 20812013) 6 528, 00 грн судового збору.

Рішення складено 06.06.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМороз Н.В.