Рішення

від 03.06.2024 по справі 914/1015/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 Справа № 914/1015/24

За позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Рілтрейд, м. Львів

про стягнення 4 644, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: Олена Миргородова - представник.

від відповідача: не з`явився.

Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Рілтрейд про стягнення 4 644, 00 грн збитків, завданих порушенням строків реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 20.05.2024.

Ухвалою суду від 20.05.2024 судове засідання відкладено на 03.06.2024.

У судове засідання 03.06.2024 представник позивача з`явився, просив задоволити позовні вимоги.

У судове засідання 03.06.2024 представник відповідача повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, поштові конверти з ухвалами суду, скеровані на адресу відповідача повернуті з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.06.2024 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Акціонерне товариство Українська залізниця (надалі позивач, покупець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Рілтрейд (надалі відповідач, продавець) про стягнення 4 644, 00 грн збитків, завданих порушенням строків реєстрації податкових накладних.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що між позивачем та відповідачем у спрощений спосіб укладено договір поставки, умови якого відображено у виставлених відповідачем рахунках від 28.08.2021 № РТ-082801, від 30.08.2021 № РТ-083004, від 22.09.2021 № РТ-092207 та від 22.09.2021 № РТ-092206, видаткових накладних від 07.09.2021 № РТ0907-03, від 07.09.2021 № РТ0907-04, від 07.10.2021 № РТ1107-05 та від 08.10.2021 № РТ1008-01, та прийняття до виконання яких підтверджено шляхом сплати позивачем коштів на рахунок відповідача.

Надавши позивачу рахунки-фактури від 28.08.2021 № РТ-082801, від 30.08.2021 № РТ-083004, від 22.09.2021 № РТ-092207 та від 22.09.2021 № РТ-092206 відповідач фактично зробив пропозицію щодо укладання договору поставки товару із визначенням основних умов щодо найменування товару, кількості, вартості такого товару, що постачається, а також умов оплати.

Виробничим підрозділом Локомотивне депо Помічна регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця перераховано на рахунок відповідача кошти згідно з виставленими рахунками-фактурами, у якості оплати за поставлений товар.

Як стверджує позивач, відповідач не здійснив реєстрацію податкових накладних за результатами продажу товару, відтак позивач не мав можливості одержати право на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, тому відповідач залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 4 644, 00 грн збитків завданих порушенням строків реєстрації податкових накладних.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ст.174 Господарського кодексу України підставами виникнення господарських зобов`язань є, зокрема, господарський договір.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між відповідачем та виробничим підрозділом позивача - Локомотивним депо Помічна регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця у спрощений спосіб укладено договір поставки, умови якого відображено у рахунках від 28.08.2021 № РТ-082801, від 30.08.2021 № РТ-083004, від 22.09.2021 № РТ-092207 та від 22.09.2021 № РТ-092206, видаткових накладних від 07.09.2021 № РТ0907-03, від 07.09.2021 № РТ0907-04, від 07.10.2021 № РТ1107-05 та від 08.10.2021 № РТ1008-01.

Надавши позивачу рахунки-фактури від 28.08.2021 № РТ-082801, від 30.08.2021 № РТ-083004, від 22.09.2021 № РТ-092207 та від 22.09.2021 № РТ-092206 відповідач фактично зробив пропозицію щодо укладання договору поставки товару із визначенням основних умов щодо найменування товару, кількості, вартості такого товару, що постачається, а також умов оплати.

07.09.2021 виробничим підрозділом Локомотивне депо Помічна регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця перераховано на рахунок відповідача кошти у розмірі: 5 760, 00 грн в тому числі ПДВ 960, 00 грн згідно з рахунком-фактурою від 28.08.2021 № РТ-082801, 4 320, 00 грн в тому числі ПДВ 720, 00 грн згідно з рахунком-фактурою від 30.08.2021 № РТ-083004. Крім цього, 07.10.2021 перераховано суму в розмірі 8 424, 00 грн в тому числі ПДВ 1 404, 00 грн згідно з рахунком-фактурою від 22.09.2021 № РТ-092207, та 08.10.2021 здійснено платіж на суму 9 360, 00 грн, в тому числі ПДВ 1 560, 00 грн згідно з рахунком-фактурою від 22.09.2021 № РТ-092206. Зазначені кошти Локомотивним депо Помічна регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця сплачені на користь відповідача у якості оплати за поставлений товар.

Локомотивне депо Помічна є виробничим підрозділом служби локомотивного господарства регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця та не є юридичної особою, що підтверджується Положенням про Локомотивне депо Помічна регіональної філії Одеська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця. Локомотивне депо Помічна здійснює свою діяльність від імені та в інтересах позивача, тому позов у справі правомірно поданий саме Акціонерним товариством Українська залізниця як особою, яка відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, наділена процесуальною правоздатністю.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що позбавило можливості позивача отримати податковий кредит з ПДВ на загальну суму 4 644, 00 грн.

Належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Відповідний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 909/1568/18.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

В абзацах 14, 15, 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює для платника податку чіткі строки протягом яких мають бути зареєстровані податкові накладні. Обов`язком платника податку є не лише скласти та подати на реєстрацію, а саме зареєструвати податкові накладні в порядку та строки визначені ПК України.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії (бездіяльність) заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому враховуючи положення статті 201 Податкового кодексу України саме на ТзоВ Виробничо-комерційна фірма Рілтрейд (як продавця за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні. Зазначеним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18 та від 19.04.2023 у справі № 906/824/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Суд встановив, що відповідачем було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні з податку на додану вартість від 07.09.2021 № 14, від 07.09.2021 № 15, від 07.10.2021 № 15 та від 08.10.2021 № 16, реєстрацію яких зупинено з невідомих позивачу причин.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з питанням щодо вжиття заходів з реєстрації зазначених податкових накладних, листом від 04.01.2023 № 1/040123 відповідач повідомляв позивача про заплановане зняття блокування податкових накладних у січні 2023 року. Проте, станом на 16.04.2024 реєстрація зазначених податкових накладних зупинена, документи щодо вжиття відповідачем дій на її розблокування не надано.

Таким чином, відповідачем зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних від 07.09.2021 № 14 на суму ПДВ у розмірі 960, 00 грн, від 07.09.2021 № 15 на суму ПДВ у розмірі 720, 00 грн, від 07.10.2021 № 15 на суму ПДВ у розмірі 1 404, 00 грн та від 08.10.2021 № 16 на суму ПДВ у розмірі 1 560, 00 грн у визначені Податковим кодексом України терміни не виконано. Так само не зареєстровані зазначені податкові накладні й протягом 365 календарних днів, періоду, протягом якого позивач мав визначене законом право включити до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.

Невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних підтверджується скріншотом з електронного кабінету платника податку щодо результатів пошуку податкових накладних за період з 01.09.2021 по 16.04.2024. За результатами пошуку податкові накладні від 07.09.2021 № № 14, 15, від 07.10.2021 № 15 та від 08.10.2021 № 16 перебувають в статусі "реєстрацію зупинено".

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) відповідача щодо невиконання визначеного законом обов`язку з реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Наявність вини відповідача презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій (бездіяльності) та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини може підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Також суд враховує, що відсутність у контрагента за договором, у встановлені Податковим кодексом України терміни, податкового кредиту з ПДВ та відповідно коштів на його електронному рахунку з цього податку, є тією обставиною, що збитки вже настали. При цьому, ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не містять жодних відкладальних умов щодо виконання обов`язку з відшкодування цих збитків їх заподіювачем.

Зазначенні обставини підтверджують факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та умов договору.

Тому позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 4 644, 00 грн.

Враховуючи викладене, у зв`язку з порушенням відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на суму ПДВ, визначену договорами поставки від 28.08.2021, 30.08.2021 та від 22.09.2021, укладеним між сторонами у спрощений спосіб, Акціонерному товариству "Українська залізниця" завдано майнові збитки на загальну суму 4 644,00 грн внаслідок втрати права на податковий кредит, отже позовні вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку що долученими до матеріалів справи доказами позивачем доведено заподіяння йому збитків через бездіяльність відповідача, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Рілтрейд (79011, м. Львів Львівської області, вул. Свєнціцького, буд. 5, код ЄДРПОУ 40975020) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ Київської області, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) суму в розмірі 7 066, 40 грн, з яких:

- 4 644, 00 грн збитків;

- 2 422, 40 грн судового збору;

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06 червня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.