Рішення

від 29.04.2024 по справі 915/1947/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року Справа № 915/1947/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю:

представника позивача: Харькіної А. Д.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923, 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 11Г) в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Луначарського, 23, оф. 2)

про: повернення майна, переданого на відповідальне зберігання.

ВСТАНОВИВ:

Державна митна служба України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 21.12.2023 № 7.10-1/7.10-10-01/8.19/24673 (вх. № 17030/23 від 29.12.2023), в якій просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (далі - відповідач) повернути товари, передані на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому передачі від 25.11.2020 № 20 до договору від 07.08.2020 №116/2020.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 - справу № 915/1947/23 призначено головуючому судді Ткаченку О. В.

Ухвалою суду від 05.01.2024 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Від позивача 22.01.2024 (вх. № 834/24) надійшла виправлена позовна заява. Судом вирішено, що недоліки позовної заяви позивач усунув у встановлений строк, тому позовна заява підлягає прийняттю до розгляду.

Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 11.03.2024 підготовче засідання було відкладено на 08.04.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2024.

В судовому засіданні 29.04.2024 приймала участь представниця позивача в режимі ВКЗ.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 29.04.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Державна митна служба України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (далі - відповідач) з вимогою про:

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» повернути Державній митній службі України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу, товари, передані на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому-передачі № 20 від 25.11.2020 до договору від 07.08.2020 № 116/2020.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 526, 936, 942, 944, 948, 949 Цивільного кодексу України, статті 179, 193 Господарського кодексу України, статті 238, 239 Митного кодексу України, обґрунтовані неповерненням відповідачем майна, переданого йому на відповідальне зберігання.

07.08.2020 між Державною митною службою України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу та ТОВ «Вікос Юг» було укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 116/2020 (далі Договір від 07.08.2020).

Частиною п`ятою статті 239 Митного кодексу україни визначено, що товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 07.08.2020 встановлено, що зберігач (відповідач) надає поклажодавцю (Митниця) послуги з обробки товарів, транспортних засобів комерційного призначення (вантажно розвантажувальні роботи) та здійснює відповідальне зберігання товарів, які відповідно до ст.. 238, 239 Митного кодексу України зберігаються поклажодавцем на складах підприємства, де створено необхідні умови для зберігання.

Відповідно до п. 1.1.2 Договору від 07.08.2020 конкретний перелік та види товарів, які передаються на відповідальне зберігання, визначений в окремих актах прийому передачі товарів на відповідальне зберігання.

Згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 Договору від 07.08.2020 митниця має право проводити інвентаризацію товарів, переданих на відповідальне зберігання ТОВ «Вікос Юг».

Пунктом 6.2.12 Договору № 10/2020 визначено, що Поклажодавець - Одеська митниця має право на безперешкодний доступ до складських приміщень, в яких зберігаються товари, передані на відповідальне зберігання.

Відповідно до підпункту 6.3.7 пункту 6.3 Договору від 07.08.2020, зберігач, тобто ТОВ «Вікос Юг», зобов`язався за першою вимогою Поклажодавця надавати йому можливість доступу до товарів і перевірки умов відповідного зберігання.

Підпунктом 6.3.16 пункту 6.3 Договору від 07.08.2020 визначено, що зберігач зобов`язаний, у разі проведення поклажодавцем інвентаризації товарів, що знаходяться на зберіганні, забезпечити безперешкодний доступ до складів членів інвентаризаційної комісії поклажодавця, зокрема створити наявні умови для її проведення.

Пунктом 11.7 Договору від 07.08.2020 встановлено, що зберігач зобов`язаний забезпечити зберігання і несе відповідальність за збереження товарів до моменту їх прийняття Поклажодавцем.

Згідно із пунктом 7.5 Договору № 10/2020, сторони дійшли згоди, що повернення товарів здійснюється до закінчення терміну дії договору або у випадку закінчення строку дії договору в такому стані, в якому воно передавалося на відповідальне зберігання зберігачу в охоронному вигляді з урахуванням змін його природних властивостей.

Пунктом 8.3 Договору № 10/2020 встановлено, що зберігач несе відповідальність згідно статті 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за зберігання товарів, переданих поклажодавцем, та зобов`язаний повернути його у схоронності.

Також судом встановлені наступні обставини.

На підставі наказів Одеської митниці від 31.03.2021 № 30-аг, від 08.10.2021 року № 43-аг, від 12.11.2021 № 55-аг, від 01.12.2021 № 62-аг, від 31.03.2022 № 28-аг, від 24.10.2022 № 118-аг, від 30.03.2023 № 28-аг інвентаризаційною комісію здійснювались виїзди на склад відповідача, розташований за адресою м. Одеса, вул. Агрономічна, 205.

Одеська митниця інформувала відповідача листами, долученими до матеріалів судової справи (а. с. 36 67) щодо запланованих днів здійснення інвентаризації на складі цього суб`єкта.

Листом від 28.10.2021 відповідач повідомив Одеську митницю про неможливість проведення інвентаризації у зв`язку з проведенням Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань обшуків за адресою розташування складських приміщень відповідача, а також тим, що склади опломбовані.

Листами від 17.01.2022, від 26.01.2022 № 3 відповідач повідомив Одеську митницю про неможливість проведення інвентаризації у зв`язку з відрядженням директора ТОВ «Вікос Юг».

ТОВ «Вікос Юг», починаючи з жовтня 2021 року по теперішній час, не забезпечило безперешкодний доступ членам інвентаризаційної комісії до матеріальних цінностей, що зберігаються на складі даного підприємства, що підтверджується протоколами інвентаризаційної комісії від 30.11.2021, від 14.04.2022, від 22.11.2022 та від 28.04.2023 та актами недопуску інвентаризаційної комісії від 26.10.2021, від 19.11.2021, від 05.04.2022, від 14.04.2022, від 28.04.2023 та від 17.10.2023. (а. с. 77 -99).

07.12.2022 Одеською митницею на адресу ТОВ «Вікос Юг» було направлено претензію Вих. № 7.10-1/21-03/13/13036, в якій просила забезпечити доступ до товарів, переданих на відповідальне зберігання згідно з Договором від 07.08.2020 (а.с. 105-107).

Листом від 31.03.2023 № 7.10-4/21-03/13/5849, Одеська митниця зверталася до ТОВ «Вікос Юг» про надання доступу до матеріальних цінностей, переданих на відповідальне зберігання, з метою подальшого переміщення матеріальних цінностей на склади митного органу. (а.с. 109-111).

Листом від 19.10.2023 № 7.10-3/21-03/13/19987 Одеська митниця зверталася до ТОВ «Вікос Юг» щодо повернення майна, переданого на відповідальне зберігання. Цей лист був повернутий АТ "Укрпошта" Позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".(а.с. 116, 117 на звороті).

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно із частиною першою статті 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 949 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов`язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Відповідно до частини першої статті 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть, зокрема, бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідачем не виконано обов`язок щодо повернення переданого на зберігання майна Позивачу.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» повернути Державній митній службі України в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу, матеріальні цінності, що були передані ТОВ «Вікос Юг» на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому передачі від 25.11.2020 № 20 до договору від 07.08.2020 №116/2020.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 626, 629, 936, 942, 948, 949 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 73, 74, 76 80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Луначарського, 23, оф. 2) повернути Державній митній службі України (код ЄДРПОУ 43115923, 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 11Г) в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А) товари, передані на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому передачі від 25.11.2020 № 20 до договору від 07.08.2020 №116/2020.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікос Юг» (код ЄДРПОУ 38442699, 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Луначарського, 23, оф. 2) на користь Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43115923, 04119, м. Київ, вул.Дегтярівська, 11Г) в особі Одеської митниці як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А) витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко