Рішення

від 06.06.2024 по справі 916/17/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/17/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія безпеки" (65012, м. Одеса, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4, офіс 49)

про стягнення 1085,66 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт".

02.01.2024 Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Безпеки", в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 838,34 грн, пеню у сумі 52,10 грн, штраф у сумі 21,36 грн, 3% річних у сумі 34,50 грн, інфляційні втрати у сумі 139,36 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2024 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/17/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 08.01.2024 була надіслана та доставлена позивачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду надісланого відповідачу на юридичну адресу поштового відправлення із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявним в матеріалі справи поштовим відправленням (а.с.183), суд зазначає про виконання обов`язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі).

Згідно з ч.5,7 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт».

20.08.2018 між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія безпеки" було укладено договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 10-п, за умовами якого Підприємство на своїх складських площах забезпечує зберігання вантажів, переданих ГУ ДФС в Одеській області на відповідальне зберігання Клієнту, а Клієнт оплачує Підприємству вартість зберігання вантажів та інші послуги, що були надані за заявкою Клієнта на умовах та строках, обумовлених договором.

На виконання умов укладеного договору у період з січня 2021 року по грудень 2021 року ДП "ІЗМ МТП" виставив відповідачу 35 рахунків на загальну суму 838,34 грн за зберігання 1,060 тн. вугілля, до яких було додано розрахунки вартості зберігання.

Проте, у порушення п. 4.1 договору зазначені рахунки відповідач безпідставно протягом 5 банківських днів не сплатив.

З огляду на вищенаведене, за відповідачем утворилась заборгованість перед ДП "ІЗМ МТП" на суму 838,34 грн.

Позивач направляв на адресу відповідача вимоги від 18.08.2021, від 26.05.2022 та від 23.06.2023 щодо сплати заборгованості, втім, останні були залишені відповідачем без задоволення та відповіді.

Відповідно до п. 5.2 договору за порушення клієнтом більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів строків оплати, вказаних у цьому договорі, підприємство має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості

Таким чином, на підставі п. 5.2 договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 52,10 грн та штраф у сумі 21,36 грн.

Крім того, позивач посилається на ст. 625 Цивільного кодексу України та просить суд стягнути 3 % річних у сумі 34,50 грн та інфляційних втрати, що складають 139,36 грн.

Таким чином, станом на 20.12.2023 заборгованість відповідача за даним договором складає 1085,66 грн, яка складається з: 838,34 грн сума основного боргу, 52,10 грн сума пені, 21,36 грн сума 7% штрафу, 34,50 грн сума 3% річних та 139,36 грн сума інфляційних витрат.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

20.08.2018 між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія безпеки" (Клієнт) було укладено договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 10-п (а.с.11-15).

Відповідно до п.1.1 договору підприємство, на своїх складських площах, забезпечує зберігання вантажів, переданих ГУ ДФС в Одеській області на відповідальне зберігання клієнту згідно з актами опису і попередньої оцінки майна від 20.07.2018 №1/15-32-17-03-38, 2/15-32-17-03-38, 3/15-32-17-03-38, 4/15-32-17-03-38 в номенклатурі та обсягах, зазначених у додатку 1 до цього договору. Клієнт оплачує підприємству вартість зберігання вантажів та інші послуги, що надані за заявкою клієнта, на умовах цього договору і в обумовлені терміни.

Згідно з п. 3.1 договору клієнт здійснює своєчасну оплату рахунків підприємства на умовах, що передбачені цим договором згідно з діючими тарифами підприємства.

Протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання двох екземплярів акту виконаних робіт (наданих послуг) забезпечує підписання, скріплення печаткою та повернення підприємству одного підписаного примірника акту виконаних робіт (наданих послуг). Якщо у встановлений термін підприємство не отримає підписаний клієнтом акт виконаних робіт (наданих послуг) або мотивовану відмову, роботи (послуги) вважаються такими, що прийняті з додержанням усіх умов цього договору. Дата отримання клієнтом актів виконаних робіт (наданих послуг) визначається згідно з датою підпису клієнта у журналі реєстрації рахунків (актів) або датою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.4.1. договору на початку кожного календарного місяця клієнт, на підставі рахунків підприємства, здійснює оплату за зберігання вантажу на складах підприємства у поточному місяці. Оплата рахунків підприємства за зберігання вантажу здійснюється клієнтом за тарифами підприємства, що наведені у додатку №1 до цього договору. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів клієнта на поточний банківський рахунок підприємства протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати виставлення рахунку. Клієнт, здійснивши оплату, надсилає до підприємства факсом копію банківського платіжного документа із зазначенням номеру рахунку та договору, за яким була здійснена оплата.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що звіряння виконаних робіт (наданих послуг) і розрахунок за них здійснюється клієнтом згідно рахунків підприємства, з додаванням підтверджуючих документів - актів виконаних робіт (наданих послуг), які попередньо направляються факсом або по електронній пошті на адресу клієнта та в подальшому вручаються клієнту під підпис у журналі реєстрації рахунків або направляються поштою на адресу клієнта.

Клієнт, незалежно від отримання рахунку на оплату послуг підприємства засобами електронної пошти, зобов`язаний вжити заходи для отримання рахунків не пізніше ніж протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного надання послуг (а у випадку рахунків на попередню оплату - не пізніше ніж протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення рахунку). Неотримання клієнтом рахунків не звільняє його від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг підприємства.

Згідно з п. 5.2 договору клієнт несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених підприємством.

За порушення клієнтом більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів строків оплати, вказаних у цьому договорі, підприємство має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється в день фактичного зарахування грошових коштів на рахунок підприємства. Сплата пені та штрафів не звільняє клієнта від обов`язку щодо виконання зобов`язань перед підприємством, передбачених цим договором, у повному обсязі та відшкодування підприємству збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад вищезазначені платежі.

Як вбачається з п. 8.1 договору, сторони домовились, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України цей договір вважається укладеним з дати передачі вантажів ГУ ДФС в Одеській області на відповідальне зберігання клієнту, а саме з 20.07.2018 і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Договір підписано та скріплено початками обох сторін.

У додатку №1 до договору № 10-п від 20.08.2018 (а.с.16) сторони договору погодили номенклатуру і об`єм вантажів клієнта, а також вартість зберігання вантажу.

На підставі укладеного договору, позивачем було виставлено наступні рахунки: рахунок №143/11 від 31.01.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №359/11 від 28.02.2021 на суму 20,30 грн; рахунок №567/11 від 31.03.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №802/11 від 30.04.2021 на суму 21,76 грн; рахунок №999/11 від 31.05.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №1227/11 від 30.06.2021 на суму 21,76 грн; рахунок №1521/11 від 31.07.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №1789/11 від 31.08.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №2129/11 від 30.09.2021 на суму 21,76 грн; рахунок №2410/11 від 31.10.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №2760/11 від 30.11.2021 на суму 21,76 грн; рахунок №3097/11 від 31.12.2021 на суму 22,48 грн; рахунок №273/11 від 31.01.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №554/11 від 28.02.2022 на суму 20,30 грн; рахунок №820/11 від 31.03.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №1274/11 від 30.04.2022 на суму 21,76 грн; рахунок №1906/11 від 31.05.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №2713/11 від 30.06.2022 на суму 21,76 грн; рахунок №3736/11 від 31.07.2022 на суму 21,28 грн; рахунок №4787/11 від 31.08.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №5775/11 від 30.09.2022 на суму 21,76 грн; рахунок №6919/11 від 31.10.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №7932/11 від 30.11.2022 на суму 21,76 грн; рахунок №8836/11 від 31.12.2022 на суму 22,48 грн; рахунок №901/11 від 31.01.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №1970/11 від 28.02.2023 на суму 26,00 грн; рахунок №3233/11 від 31.03.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №4358/11 від 30.04.2023 на суму 27,85 грн; рахунок №5441/11 від 31.05.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №6531/11 від 30.06.2023 на суму 27,85 грн; рахунок №7827/11 від 31.07.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №8839/11 від 31.08.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №10285/11 від 30.09.2023 на суму 27,85 грн; рахунок №11560/11 від 31.10.2023 на суму 28,79 грн; рахунок №12661/11 від 30.11.2023 на суму 27,85 грн та відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Загальна сума за рахунками становить 838,34 грн (а.с.17-156).

Матеріали справи містять докази направлення відповідних актів та рахунків на електронну та юридичну адресу відповідача.

В матеріалах справи також наявні вимоги від 18.08.2021, від 26.05.2022 та від 23.06.2023, у яких позивач вимагає сплатити суму заборгованості за договором (а.с.157-170)

5. Позиція суду.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як було встановлено судом, 20.08.2018 між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія безпеки" було укладено договір про надання послуг зі зберігання вантажу № 10-п.

Відповідно до п.1.1 договору підприємство, на своїх складських площах, забезпечує зберігання вантажів, переданих ГУ ДФС в Одеській області на відповідальне зберігання клієнту згідно з актами опису і попередньої оцінки майна від 20.07.2018 №1/15-32-17-03-38, 2/15-32-17-03-38, 3/15-32-17-03-38, 4/15-32-17-03-38 в номенклатурі та обсягах, зазначених у додатку 1 до цього договору. Клієнт оплачує підприємству вартість зберігання вантажів та інші послуги, що надані за заявкою клієнта, на умовах цього договору і в обумовлені терміни.

Надаючи оцінку правовій природі укладеного між сторонами договору, суд зауважує, що останній фактично є договором зберігання.

Відповідно до ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст.946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст.204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір зберігання є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази направлення актів на електронну та юридичну адресу відповідача, з огляду на положення п.3.1. договору щодо порядку підписання та повернення актів виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає надані позивачем акти такими, що прийняті відповідачем без зауважень.

Позивачем також були направлені на електронну та юридичну адресу відповідача рахунки на оплату за вказаними актами.

При цьому, п.4.2 договору передбачено, що неотримання клієнтом рахунків не звільняє його від обов`язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатись на неотримання рахунку як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг підприємства.

Відтак, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на спростування обставини отримання відповідачам послуг зі зберігання вантажу, з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України щодо достовірності, належності та вірогідності доказів, суд вважає доведеним факт надання позивачем послуг, обумовлених договором, та їх вартість.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи факту надання відповідачу послуг, обумовлених договором, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості, відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 838,34 грн.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 52,10 грн, штрафу 7% у сумі 21,36 грн, 3% річних у сумі 34,50 грн та інфляційних втрат у сумі 139,36 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. по справі №917/194/18).

Як вже було зазначено судом, пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що клієнт несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених підприємством.

За порушення клієнтом більш ніж на 5 робочих днів строків оплати, вказаних у цьому договорі, підприємство має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 робочих днів, підприємство має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Нарахування пені припиняється в день фактичного зарахування грошових коштів на рахунок підприємства. Сплата пені та штрафів не звільняє клієнта від обов`язку щодо виконання зобов`язань перед підприємством, передбачених цим договором, у повному обсязі та відшкодування підприємству збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов цього договору. Збитки підлягають стягненню в повній сумі понад вищезазначені платежі.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, суд дійшов висновку про вірність наданих розрахунків та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 21,36 грн та пені у сумі 52,10 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його вірним в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 139,36 грн та 3% річних у сумі 34,50 грн такими, що також підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія безпеки" (65012, м. Одеса, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 4, офіс 49, код ЄДРПОУ 40079343) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7, код ЄДРПОУ 01125815) основний борг у розмірі 838 /вісімсот тридцять вісім/ грн 34 коп., пеню у сумі 52 /п`ятдесят дві/ грн 10 коп., штраф у сумі 21 /двадцять одна/ грн 36 коп., 3% річних у сумі 34 /тридцять чотири/ грн 50 коп., інфляційні втрати у сумі 139 /сто тридцять дев`ять/ грн 36 коп., судовий збір у сумі 2 684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська