Рішення

від 06.06.2024 по справі 922/1046/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1046/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області, м.Люботин, Харківська область про стягнення коштів 225 059,07 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області про стягнення заборгованості 225 059,07 грн., з якої: 49 536,87 грн. - основний борг за поставлену електричну енергію, 67 428,39 грн. - 15% річних, 108 093,81 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не здійснено своєчасну та належну оплату спожитої електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладеного на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач та відповідач мають зареєстровану офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначно, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, ухвала суду від 08.04.2024 була отримана позивачем та відповідачем 09.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

28.05.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13848).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як слідує з ч.ч. 6,8 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відповідачу було встановлено строк на подання відзиву до суду - п`ятнадцять календарних днів з моменту отримання цієї ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.04.2024 була отримана відповідачем 09.04.2024, а тому останній день для подання відзиву це - 24.04.2024 включно, проте відзив на позовну заяву був поданий відповідачем до суду 28.05.2024, тобто з пропущенням строку на його подання до суду більш ніж на місяць.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 9 ст.165 ГПК України встановлено,що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано поважності причини пропущення ним строків на подання відзиву, які були встановлені ухвалою суду від 08.04.2024. Крім цього, відповідачем не долучено доказів відправки відзиву на адресу позивача, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву, поданого 28.05.2024 за вх.№13848.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2018 №1344 ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) визначено ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" постачальником "останньої надії" з 01.01.2019.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (постачальник за договором, позивач у справі), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 №1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами), відповідно до положень статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (споживач за договором, відповідач у справі ) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу Акціонерного товариства "Харківобленерго".

За даними Акціонерного товариства "Харківобленерго", на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", відповідача було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.01.2022 року, що підтверджується повідомленням Акціонерного товариства "Харківобленерго" про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії" листом від 10.01.2022 №56к-01/04-91.

Законодавством України, зокрема, положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Так, положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання.

Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу III ПРРЕЕ).

Відповідно до частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет розмістив публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна пропозиція №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток №1 до Комерційної пропозиції №5 від 08.05.2021р. до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до положень ст.64 Закону України "Про ринок електрчиної енергії", яка кореспондується з умовами,що зазначені в Комерційній пропозиції №5 від 08.10.2021р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до Договору, Договір є укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Вимогами абзацу другого пункту 7 наказу Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022 "Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" встановлено, що постачальник "останньої надії" у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадків зміни постачальника за ініціативою споживача в порядку глаи 6.1 розіду ІV ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04 березня 2022 року постачання електричної енергії здійснював постачальник "останньої надії".

Положенням розділу 16 "Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" передбачено, що інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу Споживача.

У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони використовують наступні адреси електронної пошти:

- Постачальника - pon@uie.kiev.ua;

- Споживача - зазначена на веб-сайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором систему розподілу (передачі).

Відповідно до пунктів 3.6., 3.7. Договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником, умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.7. Договору).

В пункті 5.8 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

На підставі даних Оператора системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в період з січня 2022 по червень 2022, позивачем були складені та направлені на електронну пошту відповідача наступні акти купівлі-продажу електроенергії до Договору та рахунки для їх оплати:

- рахунок №000005392163/19/001/25576 від 11.02.2022 та Акт № 018106 купівлі-продажу електроенергії за січень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 63 613 кВт*год. на загальну суму 354 588,02 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 16.02.2022, проте заборгованість було сплачено за платіжною інструкцією №207 від 28.09.2022 з простроченням.

- рахунок №000005392163/19/002/30355 від 21.04.2022 та Акт № 022870 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 52 914 кВт*год. на загальну суму 283 758,95 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 21.04.2022, проте заборгованість було сплачено за платіжною інструкцією №210 від 28.09.2022 з простроченням.

- рахунок №000005392163/19/003/31067 від 10.05.2022 та Акт № 023575 купівлі-продажу електроенергії за березень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 37 600 кВт*год. на загальну суму 160 767,07 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 10.05.2022, проте заборгованість було сплачено за платіжною інструкцією №209 від 28.09.2022 з простроченням.

- рахунок №000005392163/19/004/31817 від 14.06.2022 та Акт № 024305 купівлі-продажу електроенергії за квітень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 4 647 кВт*год. на загальну суму 18 041,54 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 14.06.2022, проте заборгованість було сплачено за платіжною інструкцією №208 від 28.09.2022 з простроченням.

- Корегувальний рахунок №000005392163/19/К04/40287 від 02.02.2023 та корегувальний Акт № 32763 до акту №24305 купівлі-продажу електроенергії за квітень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 1 162 кВт*год. на загальну суму 4 511,36 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 24.02.2023, проте заборгованість було сплачено за платіжною інструкцією №1ed324f136 від 31.05.2023 з простроченням.

- рахунок №000005392163/19/К05/40290 від 02.02.2023 та Акт № 032764 купівлі-продажу електроенергії за травень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 7 746 кВт*год. на загальну суму 30 374,66 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 24.02.2022. Заборгованість не погашена.

- рахунок №000005392163/19/К06/40291 від 02.02.2023 та Акт № 032765 купівлі-продажу електроенергії за червень 2022р. з обсягом споживання електричної енергії 4 986 кВт*год. на загальну суму 19 162,21 грн. Вказані документи були отримані відповідачем 24.02.2022. Заборгованість не погашена.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за період травень 2022- червень 2022 становить 49 536,87 грн.

30.10.2023 Позивач звертався до Відповідача з претензією про сплату боргу, а також листом від 26.10.2023 №44/11-00615, проте заборгованість останнім так і не була погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору в період з січня 2022 по червень 2022 позивачем була поставлена (продана) відповідачу електрична енергія в загальній кількості 166 859 кВт*год., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актами купівлі-продажу електроенергії, які були складені на підставі даних Оператора системи розподілу АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії. Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату. Зазначені документи надсилалися позивачем на електронну адресу відповідача.

Загальний розмір спожитої та несплаченої Відповідачем електричної енергії за період травень 2022 - червень 2022 в загальному обсязі складає 12 732 кВт*год.

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 4.1. Комерційної пропозиції №5 до Договору передбачено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських днів з моменту отримання споживачем рахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача за Договором зі спожитої електричної енергії за період травень-червень 2022 становить 49 536,87 грн.

Слід також зазначити, що зі змісту листів ВУКГ Люботинської міської ради - №15 від 01.02.2024 (вх.№1673/ПОН від 01.02.2024) та №19 від 05.02.2024 (вх.№1853/ПОН від 05.02.2024), які містяться в матеріалах справи, остання з фактом прострочення та наявним у неї розміром заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" погоджувалась.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 49 536,87 грн. суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлену електричну енергію в розмірі 49 536,87 грн.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 67 428,39 грн - 15% річних та 108 093,81 грн - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до Комерційної пропозиції від 08.10.2021 №5 до Договору (пункт 7.4.) споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Таким чином, сторони у Договорі передбачили інший розмір процентів річних (15% річних) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу 15% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 15% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що такі розрахунки виконані згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 67 428,39 грн - 15% річних та 108 093,81 грн - інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд.151А, м.Люботин, Харківська обл., 62433, код ЄДРПОУ 05392163) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за поставлену електричну енергію 49 536 грн 87 коп., інфляційні втрати 108 093 грн 81 коп., 15% річних 67 428 грн 39 коп. та витрати зі сплати судового збору 3 375 грн. 89 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "06" червня 2024 р.

Суддя С.Ч. Жельне