Рішення

від 27.05.2024 по справі 927/1729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

27 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1729/23 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН,

вул. Басейна, 5б, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 36281800,

до відповідача: російської федерації,

Краснопресненська набережна, 2, м. Москва

про стягнення 11712695,95 грн

Представники сторін:

позивача: Пляченко В.А.,

відповідача: не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН звернулось до суду з позовом до Російської Федерації, у якому просить суд стягнути з російської федерації 11712695,95 грн шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в результаті військової агресії відповідача проти України та активних бойових дій, що велись на території Чернігівської області, товариству завдано збитки внаслідок втрати його майна.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.12.2023 (суддя-Демидова М.О.) у справі №927/1729/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН залишено без руху, надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків шляхом подання до суду, зокрема, доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.24 (суддя-Демидова М.О.) у справі №927/1729/23 позовну заяву з додатками повернуто позивачу без розгляду з підстав неподання позивачем належних доказів надсилання відповідачу копій позовної заяви та доданих до неї документів.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.24 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН", ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.01.24 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.24 справа передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна - агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно російська федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 та від 22.06.2022 у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету російської федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету російської федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України в сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, установлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 365 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 367 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 19.12.1992. Відповідно до зазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги Компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави - відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати в повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами в період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави - відповідача та введенням воєнного стану АТ Укрпошта з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою - відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладений - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі в перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Разом з тим у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та російською федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинене відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року. Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію російської федерації проти України.

З огляду на вищевикладене, на період збройного конфлікту в відносинах з державою - агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, в тому числі в зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Крім того, за Законом України від 12.01.2023 № 2855-IX, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 № 2889-XII.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження в справі №910/18868/23 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Разом з тим, оскільки і Україна, і рф, є учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, рахуючи, що з 25.02.2022 припинений обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з рф, суд вважав за необхідне направити ухвалу про відкриття провадження в справі на офіційну електронну адресу компетентного органу відповідача Міністерства юстиції російської федерації (minjust.gov.ru).

Відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 22.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11.04.2024, 10:30. Відповідачу встановив строк - не пізніше 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази, який підтверджує викладені у відзиві обставини. Попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/).

Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою від 27.03.2024 суд задовольнив заяву представника ТОВ ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН адвоката Пляченко Вадима Андрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів, в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У підготовчому засіданні 11.04.2024 суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 11.04.2024 про відкладення підготовчого засідання до 15.05.2024, 09:00, про що повідомлено відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/) 17.04.2024.

На вимогу суду у справі 927/1729/23 позивач надіслав копію позовної заяви з додатками, яка судом долучена до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.05.2024 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.05.24 на 10:00. Також, суд постановив ухвалу про проведення наступного судового засідання за участю представника позивача Пляченка В.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, про що повідомлено відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/) 20.05.2024.

У судовому засіданні 21.05.2024 суд постановив із занесенням до протоколу судового засідання від 21.05.2024, про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 27.05.2024, 11:00., про що повідомлено відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://cn.arbitr.gov.ua/) 24.05.2024.

У судовому засіданні 21.05.2024 прибув представник позивача, відповідач не прибув.

У судовому засіданні 27.05.2024 суд на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що військова агресія російської федерації проти України призвела до тяжких наслідків як для України в цілому, так і для громадян та бізнесу, позивача. Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» є виробником сільськогосподарської продукції, що вирощується на орендованих земельних ділянках села Клюси Сновського району Чернігівської області та села ІІетрушин Чернігівського району Чернігівської області. Територія села Петрушин, яка входить до складу Киселівської сільської територіальної громади перебувала під тимчасовою окупацією країни агресора з 24.02.2022 року по 01.04.2022 року, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Територія села Клюси, яка входить до складу Сновської об`єднаної територіальної громади є територією на яких ведуться (велися) бойові дії з 22.06.2022 року (відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на 5 КИХ ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Тривалий час ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність та понесло значні збитки (частина сільськогосподарської техніки вкрадена, деяка сільськогосподарська та інша техініка пошкоджена, пошкоджене та знищене інше майно).

Після деокупації територій, на яких знаходиться майно позивача, останнім, розпочато відновлення своєї діяльності, яке супроводжувалось значними труднощами, оскільки виявились порушеними всі господарські зв`язки та контакти, порушена логістика

Так, позивачем заявлено до стягнення з російської федерації реальні збитки пошкодженому рухомому майну в розмірі 2263887,00 грн., упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі…… яка становить 9 167 904,00 грн. та вартість придбаних запчастин для відновлення пошкодженої сільськогосподарської техніки на суму 281174,95 грн.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзиву на позов, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН (код ЄДРПОУ 36281800 згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб займається, зокрема, вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); вирощуванням рису; змішаним сільським господарством; допоміжною діяльністю у рослинництві; складським господарством; наданням в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, вантажних автомобілів та сільськогосподарських машин й устаткування; допоміжною діяльністю в рослинництві; оптовою торгівлею зерном.

ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» є виробником сільськогосподарської продукції, що вирощується на орендованих земельних ділянках села Клюси Сновського району Чернігівської області та села ІІетрушин Чернігівського району Чернігівської області.

Територія села Петрушин, яка входить до складу Киселівської сільської територіальної громади, перебувала під тимчасовою окупацією країни агресора з 24.02.2022 року по 01.04.2022 року (відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Cелj Клюси входить до складу Сновської об`єднаної територіальної громади є територією на яких ведуться (велися) бойові дії з 22.06.2022 року (відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на 5 КИХ ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Наказом директора ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» №20-ОД від 15.12.2022 року «Про проведення інвентаризації основних засобів, матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, бланків суворої звітності, документів та розрахунків» створено комісію у складі 3 (трьох) працівників товариства а з метою проведення повної інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

20.12.2022 року директором ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» за наслідками проведеної інвентаризації видано наказ №23-ОД «Про списання основних засобів і малоцінних необоротних матеріальних активів», відповідно до якого складені акти на списання основних засобів, зокрема:

-GPS навігатор туристичний Garmin e Тгех 10;

-Роутер Аlkatel НН70VВ;

-Бензопила МS250, 35см;

-Шліфмашина кутова мережева STANLEY, 1400 Вт, d=150мм, 9500 об/хв, вага 3,1 кг;

-Кутова шліфмашина De Walt, 2200 Вт, 6600об/хв, d=230мм;

-Кран паливозаправний механічний з лічильником 70л/хв АС-15А (1DR);

-Лещата 200мм слюсарні чавунні поворотні Eastman;

-Шліфмашина-болгарка кутова De Walt DWE4238;

- Багатофукціональний пристрій НР LaserJet Рго M227 sdn (G3Q74A);

- Трактор LANDINI LANDPOWER 125;

- Причіп автомобільний ГКБ 8328;

- Бензогенератор Матарі МХ1000Е, 7,5 кВт.

Наказом директора ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» №24-ОД від 21.12.2022 року «Про проведення інвентаризації основних засобів, матеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей» створено комісію у складі трьох працівників підприємства з метою проведення своєчасної та повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей.

У подальшому, 02.01.2023 року директором ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» видано наказ №01-ОД «Про списання основних засобів і малоцінних необоротних активів», відповідно до якого складені акти на списання основних засобів, зокрема:

-Модуль заправний для ДП 70л/хв220V (мех.лічил/без кран.шланг) НІ-ТЕС 220-

70/2021.44.000001;

-Бензогенератор FORTE FG6500E5.0кВт бак 25л 4-х такт дв.;

-Бензопила Shtil MS250, 40см;

- Бензопила Штиль MS 180 Шина 35 см, 1,5 кВт 32,0 л.с.;

-Верстат сверлильний JDP-8L JET;

-Мотокоса Forte БМК-БМК-3100;

-Мотокоса FS 450, полотно 225-24;

-Портативний бездротовий сканер Scan Sky-1050dрі, екран 1.5 дюйма, Місго SD, 2 ролика, акумулятор 820;

-Бензопила МS250, 35см;

-Бензопила МS260-N, 40см;

-Бензопила МS260-М, 40см;

-Антенна4G LTE MІМО 2*17 дб.;

-Бензопила №2 МS250,35см;

-Вологомір WIlE-55;

-Зварювальний апарат-інвертор ПАТОН ВДИ-200S DС ММА/ТIG;

-Компресор Дніпро-М ВК100-23 ВК100-2Р;[

-Мотопомпа SPRUT MGP28-36(В) 5,5;

-Повітродувка ОLЕО-Мас ВV300;

-Система виміру площ "Агрометр А-61" NAV-62G).

Для проведення оціночних досліджень характеру і розміру збитків ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» замовило дослідження, які за договором проводились Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертне агентство «УКРКОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 31502604, діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності № 332/2023, виданого Фондом державного майна України 07.06.2023і року); та ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №1145/20, виданого Фондом державного майна України від 29.12.2020 року).

За результатами оціночного дослідження, проведеного ТОВ «Експертне агентство «УКРКОНСАЛТ» складено звіт №23250 від 22.09.2023 року «Про оцінку реальних збитків, що були нанесені майну, яке є власністю ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» у зв`язку зі збройною агресією російської федерації».

Об`єктом оцінки є рухоме майно, яке є власністю ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН», у кількості 31 інвентарної позиції, що зберігалося на виробничому майданчику підприємства у с. Петрушин, Чернігівського р-ну, Чернігівської обл.

Вказаним звітом встановлено вартість реальних збитків в сумі 2 263 887,00 грн, а саме:

№ з/пОсновний засіб Розмір збитків, USDРозмір збитків, грн, за курсом на дату оцінки1Бензогенератор Матарі МХ1000Е, 7,5 кВт473172972GPS навігатор туристичний Garmin e Тгех 1010939863Багатофукціональний пристрій НР LaserJet Рго M227 sdn (G3Q74A)1003 6574Модуль заправний для ДП 70л/хв.220V (мех.лічил/без кран, шланг) НІ-ТЕС 220-70/2021.44.000001372136045Роутер Аlkatel НН70VВ5118656Бензогенератор FORTE FG6500E5.0кВт бак 25л 4-х такт дв.5520117Бензопила Shtil МS250, 35см;14151568Бензопила Shtil МS250, 40см;14151569Бензопила Штиль MS 180 Шина 35 см, 1,5 кВт 32,0 л.с49179210Верстат сверлильний JDP-8L JET1234 49811Мотокоса Forte БМК-БМК-310035128012Мотокоса FS 450, полотно 225-24215786213Портативний бездротовий сканер Scan Sky-1050dрі, екран 1.5 дюйма, Місго SD, 2 ролика, акумулятор 82046168214Бензопила МS250, 35см1415 15615Бензопила МS260-N 40см123449816Бензопила МS260-N 40см |123449817Антенна4G LTE MІМО 2*17 дб1865818Бензопила №2 МS250, 35см141515619Вологомір WILE-552669 72720Зварювальний апарат-інвертор ПАТОН ВДИ-200S DC MMA/TIG143522921Компресор Дніпро-М ВК100-23 ВК100-2Р245895922Кран паливозаправний механічний з лічильником 70л/хв АС-15А (1DR)54197523Кутова шліфмашина De Walt, 2200 Вт, 6600об/хв, d=230мм;129471724Лещата 200мм слюсарні чавунні поворотні Еаstman78285225Мотопомпа SPRUT MGP28-36(В) 5,534123426Повітродувка ОLЕО-Мас ВV300102373027Причіп автомобільний ГКБ 832816506033828Система виміру площ "Агрометр А-61 (NAV-62G)183669229Трактор LANDINI LANDPOWER 12556394206225030Шліфмашина кутова мережева STANLEY, 1400 Вт, d=150мм, 9500 об/хв, вага 3,1 кг58212131Шліфмашина-болгарка кутова De Walt DWE42381164242 Разом:61908,002263887,00За результатами проведено дослідження ФОП ОСОБА_1 складено звіт №6/11/2023 від 09.11.2023 року «Про визначення розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку а збройною агресією РФ, заподіяних ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН».

Об`єктом оцінки є упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, заподіяних ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН».

Відповідно до зазначеного звіту розмір упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, заподіяних ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН», код ЄДРПОУ 36281800 становить 9 167 904,00 грн.

За твердженням позивача, з метою відновлення пошкодженої сільськогосподарської техніки, зазначеної в акті від 02.04.2022 року, для подальшого її використання в господарській діяльності було придбано та встановлено обладнання, що підтверджується документально, а саме:

1.Спеціалізований вантажний самоскид, марка КАМАЗ, модель 53212 д.н. НОМЕР_2 - договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «Тандем-Автозапчастина», договором №МГ2021/01-145 від 04.01.2021 року з ТОВ «СТ-Маркет-Груп», лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №179 від 31.05.2022 року, видатковою накладною №8123 від 24.05.2022, видатковою накладною №СТ-9122 від 24.05.2022 року, видатковою накладною №6175 від 03.05.2022 року, видатковою накладною №6380 від 05.05.2022 року, видатковою накладною №СТ-7862 від 05.05.2022 року, видатковою накладною №6000 від 03.05.2022 року, видатковою накладною №5871 від 03.05.2022 року, видатковою накладною №СТ-7587 від 02.05.2022 року, видатковою накладною №СТ-7590 від 02.05.2022 року, видатковою накладною №7329 від 16.05.2022 року, видатковою накладною №7488 від 18.05.2022 року, видатковою накладною №7171 від 13.05.2022, видатковою накладною №СТ-8399 від 13.05.2022, видатковою накладною №5362 від 26.04.2022 року, видатковою накладною №5514 від 26.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №102 від 29.04.2022 року, видатковою накладною №4481 від 13.04.2022 року, видатковою накладною №8731 від 15.04.2022 року, видатковою накладною №4995 від 19.04.2022 року, видатковою накладною №СТ-6936 від 19.04.2022 року, видатковою накладною №СТ-6760 від 15.04.2020 року, видатковою накладною №5361 від 26.04.2022 року.

2.Трактор Fendt 936Vario д.н. НОМЕР_3 - лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №104 від 28.04.2022 року, видатковою накладною №8955 від 19.04.2022 року, договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ- АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №6000 від 03.05.2022 року, видатковою накладною №6380 від 05.05.2022 року, договором №10/22/217 ЗЧ-С від 04.01.2022 року, укладеним з ТОВ «АГРОБУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «АСТРА», видатковою накладною №27582 від 05.05.2022 року, видатковою накладною №28696 від 10.05.2022 року, видатковою накладною №28699 від 10.05.2022 року, видатковою накладною №30271 від 13.05.2022 року, копією видаткової накладної №РН-000027 від 22.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №186 від 31.05.2022 року.

3.Трактор Маssеу Ferguson д.н. НОМЕР_4 - договором сервісного обслуговування №ІФГ-304 від 24.12.2020 року, укладеним з ТОВ «ІН ФОРС ГРУП», видатковою накладною №618 від 25.04.2022 року, договором №04/01/21-57 від 04.01.2021року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №4481 від 13.04.2022 року, договором №МГ2021/01-145 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ « СТ-МАРКЕТ ГРУП», видатковою накладною №СТ-6760 від 15.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №110 від 29.04.2022 року.

4.Трактор МТЗ 1221 д.н. НОМЕР_5 - договором №УК00002007 від 04.03.2019 року, укладеним з ТОВ «АГРОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «БЄЛАГРОСЕРВІС», видатковою накладною №УК0000419 від 17.06.2022 року, договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №7838 від 15.06.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №207 від 30.06.2022 року, договором №МГ2021/01-145 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «СТ-МАРКЕТ ГРУП», видатковою накладною №СТ-6302 від 08.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №530 від 26.12.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №531, від 26.12.2022 року.

5.Трактор ТТЗ 892 д.н. НОМЕР_6 - договором №МГ2021/01-145 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «СТ-МАРКЕТ ГРУП», видатковою накладною №СТ-6760 від 15.04.2022 року, договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №5820 від 29.04.2022 року, видатковою накладною №4995 від 19.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №113 від 29.04.2022 року, видатковою накладною №8123 від 24.05.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №193 від 31.05.2022 року.

6.Трактор МТЗ 892 д.н. НОМЕР_7 - видатковою накладною №10237 від 09.05.2022 року, договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №8123 від 24.05.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №192 від 31.05.2022 року, видатковою накладною №4580 від 19.04.2022 року, договором №МГ2021/01-145 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «СТ- МАРКЕТ ГРУП», видатковою накладною №СТ-6760 від 15.04.2022 року, видатковою накладною №5820 від 29.04.2022 року, видатковою накладною №5361 від 26.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №108 від 28.04.2022 року.

7.Трактор МТЗ 892 д.н. НОМЕР_8 - договором №04/01/21-57 від 04.01.2021 року, укладеним з ТОВ «ТАНДЕМ-АГРОЗАПЧАСТИНА», видатковою накладною №5820 від 29.04.2022 року, видатковою накладною №4580 від 19.04.2022 року, лімітно-забірною карткою на ремонт та обслуговування техніки та обладнання №111 від 28.04.2022 року.

Всього Позивачем було придбано запчастин для відновлення пошкодженої сільськогосподарської техніки на суму 281 174,95 грн.

Листом №45аз/124/48/5/02/2023 від 27.30.2023 ГУ Національної поліції України в Чернігівській області повідомило, що звернення директора ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» з приводу зникнення з господарства та пошкодження майна товариства, зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області за номерами №11846 від 14.04.2022 та №12374 від 16.04.2022 ТОВ «ЕЙСІДЖІ ЮКРЕЙН» визнано потерпілим в кримінальному упровадженні, а матеріали звернення направлені до УСБУ в Чернігівській області для проведення подальшого судового розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових ролзслідувань за № 22022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.438 та ч.3 чт.110 КК України.

За твердженням позивача, розмір збитків, завданих ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» внаслідок збройної агресії російської федерації військовими діями останньої становить: розмір реальних збитків - 2 263 887,00 грн., розмір упущеної вигоди - 9 167 904,00 грн. , вартість запчастин на відновлення сільськогосподарської техніки - 281 174,95 грн., що разом становить 11 712 965,95 грн. та заявлено до стягнення позивачем за даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 частини 2 цієї статті).

Наведене узгоджується зі змістом частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема положеннями глави 3 та 51 Цивільного кодексу України та главою 25 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п. 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (1); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (2).

Згідно із частиною 2 статті 224, частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1 та 3 статті 74 Господараського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Таким чином, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц.

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

За змістом частини 1 статті 224 Господарського кодексу України якщо учасник господарських відносин хоча і не порушив господарське зобов`язання, але порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Тлумачення змісту частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині 3 статті 623 Цивільного кодексу України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Схожого змісту норми щодо ціни містять частини 3, 4 статті 225 Господарського кодексу України, згідно з якими при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Водночас аналіз змісту положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, свідчить про відсутність в них закріплених норм, що детально регламентують методику розрахунку - критерії визначення (обчислення) збитків у вигляді упущеної вигоди.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: звичайні обставини (умови цивільного / господарського обороту) (1); розумні витрати (2); компенсаційність відшкодування збитків (3).

Відмова у стягненні упущеної вигоди з огляду на не доведення позивачем чіткого розміру заподіяних йому збитків не узгоджується із наведеним вище принципами та засадами цивільного законодавства, що є основоположними та з яких мають виходити в своїй діяльності усі без винятку учасники цивільних (господарських) відносин, та в кінцевому результаті призведе до втрати захисної і відновлювальної функції відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Таким чином, міра відповідальності як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди перше за все спрямована на захист (відновлення) порушеного права потерпілого, що цілком узгоджується із приписами частини 2 статті 216 Господарського кодексу України,, якою з-поміж іншого визначено, що застосування господарських санкцій, повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Суд зазначає, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії").

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини в справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Більш того, у визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та в справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 Про Заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Відповідно до статей 1 та 2 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У преамбулі Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України вказано, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії рф проти України в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Матеріалами справи підтверджується, що саме внаслідок збройної агресії з боку рф проти України позивачу завдана шкода у формі упущеної вигоди, яку ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» обґрунтовано розраховувало отримати за мирних часів шляхом проведення господарської діяльності, зазнало реальних збитків, що були нанесені майну ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» та стало причиною для придбання запчастин для відновлення пошкоджено сільськогосподарської техніки.

2023 ГУ Національної поліції України в Чернігівській області повідомило, що звернення директора ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» з приводу зникнення з господарства та пошкодження майна товариства, зареєстроване в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області за номерами №11846 від 14.04.2022 та №12374 від 16.04.2022 ТОВ «ЕЙСІДЖІ ЮКРЕЙН» визнано потерпілим в кримінальному упровадженні, а матеріали звернення направлені до УСБУ в Чернігівській області для проведення подальшого судового розслідування в рамках кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.438 та ч.3 чт.110 КК України.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що саме внаслідок збройної агресії російської федерації ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» зазнало пошкодження майна та зникнення з господарства майна.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, чинним законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини в завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини в спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема в постанові від 21.04.2021 у справі № 648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15-ц.

Cуд враховує, що захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає в тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у випадках, коли застосування правила державного імунітету від юрисдикції обмежує здійснення права на доступ до суду, суд має встановити, чи обставини справи виправдовують таке обмеження (Sabeh El Leil v. France (скарга № 34869/05), рішення від 29.06.2011, § 51; Oleynikov v. Russia (скарга № 36703/04), рішення від 14.03.2013 року, § 59).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обмеження права на справедливий суд, зокрема, шляхом застосування судового імунітету держави, є таким, що відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція 1950 року) лише у разі, якщо таке обмеження: 1) переслідує законну мету, 2) є пропорційне меті, яка переслідується, та 3) не порушує самої сутності права на доступ до суду (Ashingdane v the United Kingdom (скарга № 8225/78), рішення від 28.05.1985, § 57; Oleynikov v. Russia (скарга № 36703/04), рішення від 14.03.2013, § 55; Fogarty v. the United Kingdom (скарга № 37112/97), рішення від 21.11.2001, § 33; Cudak v. Lithuania (скарга № 15869/02), рішення від 23.03.2010, § 55).

Російська Федерація порушує норми міжнародного права, оскільки вчиняє збройну агресію проти України, тому на неї не поширюється судовий імунітет, вона не може посилатись на імунітет від судового переслідування в Україні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 760/17232/20-ц.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності в формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджений Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ (далі - шкода та збитки), починаючи з 19.02.2014.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади постановлено розробити і затвердити в шестимісячний строк методики, передбачені Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності; основні показники, які оцінюються, зокрема упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад (додаток до постанови КМУ від 20.03.2022 № 326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими п. 5 Порядку.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі Методика) (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 № 1522/38858), яка застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання.

Відповідно до цієї Методики (п. 4) об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, за пп. 18 і 19 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2022 № 326 (в редакції постанови КМУ від 22.07.2022 № 951).

Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з метою, зокрема визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій (п. 5 розділу І Методики).

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі, зокрема упущеної вигоди (п. 6 Методики розділу І).

Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою.

Об`єкт та мета оцінки повинні бути зазначені в звіті про оцінку збитків або висновку експерта (п. 8 Методики розділу І).

За результатами незалежної оцінки збитків складається звіт про оцінку збитків в електронній формі та у паперовій формі (за необхідності), якщо складення звіту про оцінку збитків у паперовій формі визначено завданням на проведення оцінки збитків (договором на проведення оцінки майна) або законодавством.

Дата оцінки є датою, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини 3 статті 225 Господарський К України та є будь-якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше ніж 23.02.2022 (пункти 3 - 5 розділу ІІ Методики).

Звертаючись з даним позовом позивач надав суду: Звіт № 23250 про оцінку реальних збитків , що були нанесені майну, яке є власністю ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» у зв`язку зі збройною агресією російської федерації (дата оцінки - 22.09.2023), складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертне агентство «Укрконсалт», що діє на підставі Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, виданого Фондом Державного майна України №332/2023 від 07.06.2023. Звіт №6/11/2023 про визначення розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, заподіяних ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» (дата оцінки - 09.11.2023), складений суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Бондаренко Дмитром Васильовичем, сертифікат оціночної діяльності №1145/20 від 29.12.2020 року та доказів у підтвердження придбання запчастин для відновлення пошкодженої сільськогосподарської техніки (договори, видаткові накладні).

Відповідно до частин 2 та 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачене відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частина 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі Звіту № 23250 про оцінку реальних збитків , що були нанесені майну, яке є власністю ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» у зв`язку зі збройною агресією російської федерації (дата оцінки - 22.09.2023), складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертне агентство «Укрконсалт» вбачається, що розрахунок розміру упущеної вигоди ТОВ ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН проводився з використанням дохідного підходу, станом на дату оцінки становить 2 263 887,00 грн., що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату оцінки становить 61908,00 дол. США.

Зі звіту №6/11/2023 про визначення розміру упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності у зв`язку зі збройною агресією РФ, заподіяних ТОВ «ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН» (дата оцінки - 09.11.2023), складений суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , вбачається, що розрахунок розміру упущеної вигоди ТОВ ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН проводився з використанням дохідного підходу, станом на дату оцінки становить 9 167 904,00 грн., що еквівалентно за курсом НБУ станом на дату оцінки становить 253528 дол. США.

У підтвердження вартості придбаних запчастин для відновлення пошкодженої сільськогосподарської техніки у розмірі 281174,95 грн позивачем надано договори, видаткові накладні, лімітно-забірні картки на ремонт пошкодженої сільськогосподарської техніки: спеціалізованого вантажного самоскиду марки КАМАЗ, Трактора Fendt 936 Vario,Трактора Massey Ferguson, трактора МТЗ 1221, тракторів ТТЗ 892.

Суд установив, що позивач довів повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків (упущеної вигоди).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є законною, обґрунтованою та документально доведеною, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач в установленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір позивач був звільнений від сплати судового збору на момент звернення до суду, відтак, з огляду на задоволення позову судом, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в розмірі 265 642,59 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позові вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Російської Федерації (Російська Федерація, м. Москва, Краснопресненська набережна, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЙ СІ ДЖІ ЮКРЕЙН (вул. Басейна, 5б, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 36281800) кошти в сумі 11 712 965 грн. 95 коп.

3. Стягнути з Російської Федерації (Російська Федерація, м. Москва, Краснопресненська набережна, буд. 2) на користь Державного бюджету України (отримувач - Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області, мЧернiгiв/22030101, код отримувача 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA098999980313121206083025739, код класифікації доходів бюджету 22030101) 175694 грн. 49 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua