Постанова

від 22.05.2024 по справі 910/11208/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11208/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

позивача - Червона Т.М.,

відповідача - Федорчук О.В.,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - Декалюк Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 (у складі колегії суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 (суддя Шкурдова Л.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декопарк"

до Фонду державного майна України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.онлайн",

2. Дніпропетровська обласна прокуратура,

про визнання дій незаконними та визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Декопарк"

(далі - Позивач, ТОВ "Декопарк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - Відповідач, Фонд) про визнання дій Фонду щодо відміни електронного аукціону, який відбувся 26.05.2023, та ухилення від укладення договору купівлі-продажу незаконними, та визнання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації укладеним у редакції, вказаній у прохальній частині позовних вимог.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач за результатами електронного аукціону, після затвердження 06.06.2023 його результатів, був зобов`язаний у строк до 30.06.2023 включно укласти з Позивачем договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс". Позивач зазначає, що Відповідач ухилився від покладеного на нього законодавством обов`язку щодо укладення договору та, в порушення пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432

(далі - Порядок), змінив статус аукціону після його проведення та визначення переможця, не опублікував відповідного рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону. Позивач зазначає, що порушення Відповідачем норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку призвело до порушення його прав та інтересів, що є підставою для захисту у судовому порядку.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі

№ 910/11208/23, позов задоволено у повному обсязі.

2.2. Оскаржувані рішення обґрунтовані тим, що неукладення договору

купівлі-продажу об`єкта приватизації, обов`язковість укладення якого встановлена статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", порушує права та інтереси Позивача, як переможця аукціону, а тому вони підлягають захисту шляхом укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс", за результатами електронного аукціону,

№ SPE001-UA-20230517-80257 в судовому порядку.

2.3. Доводи Третьої особи 2 про наявність рішення Дніпровської міської ради №67/36 від 26.08.2013 про передачу земельної ділянки у постійне користування прокуратурі Дніпропетровської області та щодо того, що продаж у складі єдиного майнового комплексу державного підприємства будівель та споруд, що розташовані по вулиці Шевченка, 32, у місті Дніпро, суперечить розпорядженню Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 106-р, яким передано спірні будівлю та споруди із сфери управління Міністерства інфраструктури із закріпленням їх на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України, відхилені судом апеляційної інстанції, як неналежні, оскільки предметом даної справи є визнання укладеним договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами проведених електронних торгів, правовідносини щодо передачі нерухомого майна в оперативне управління не є предметом розгляду в цій справі.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі Фонд просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову ТОВ "Декопарк" повністю, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

3.2. Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування судами першої та апеляційної інстанції статті 19 Конституції України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/3527/20, та відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування абзацу шостого частини шостої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо можливості підписання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації за наявності арешту, накладеного у кримінальному провадженні.

3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення, просить Суд закрити касаційне провадження у справі № 910/11208/23 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. В обґрунтування відзиву Позивач зазначає, що постанова Верховного Суду, на яку посилається Фонд не містить висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, а Судом надана оцінка певним фактам та обставинам справи №910/3527/20, при цьому Позивач заперечує подібність правовідносин у справах. Також Позивач зазначає, що дії Фонду з відміни результатів аукціону порушують положення частини другої статті 19 Конституції України.

3.4. Оскільки Третьою особою 2 надано відзив на касаційну скаргу Фонду поза межами строку, встановленого ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024, а також враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, відзив долучається до матеріалів справи, однак залишається без розгляду, відповідно до положень статей 118, 295 Господарського процесуального України (пункти 14-24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

3.5. Третя особа 1 не скористалася своїм правом надати Суду відзив на касаційну скаргу.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.05.2023 відбувся електронний аукціон з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс", переможцем якого визнано ТОВ "Декопарк", Фондом сформовано Протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230517-80257, який підписаний усіма учасниками торгів.

4.2. Позивачем здійснено оплату ціни продажу об`єкта приватизації відповідно до Протоколу про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20230517-80257 від 26.05.2023.

4.3. Згідно з положеннями встановленими частиною першою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", останнім днем укладення договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу ДП "Дніпропетровськавтотранссервіс" є 30.06.2023.

4.4. 29.06.2023 Позивач звернувся до Відповідача, як до органу приватизації, з листом № 29-06-23/1 про укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, або попереднього договору купівлі-продажу, у разі відсутності у нього відповідних документів для укладення основного договору купівлі-продажу за результатами електронного аукціону від 26.05.2023 № SPE001-UA-20230517-80257, в якому останнього було повідомлено про заплановану дату, час і місце укладення договору купівлі-продажу для вчинення правочину від імені органу приватизації.

Даний лист Фондом проігноровано, відповідальна особа не з`явилася для укладення договору купівлі-продажу.

Присутність директора переможця аукціону у час, дату та місці для укладення договору, визначені у листі від 29.06.2023 № 29-06-23/1, підтверджується свідоцтвами від 30.06.2023 № 497, № 498, та № 499, посвідченими приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О.

4.5. 04.07.2023 на офіційному сайті "Рrozorro.Продажі" Фонд змінив статус аукціону від 26.05.2023 № SPE001-UA-20230517-80257 на "Аукціон відмінено". У розділі "інформація про відміну" міститься сканована копія ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 у справі

№ 202/9137/23, причина скасування аукціону - "рішення суду".

Листом від 05.07.2023 № 10-21-16662 Фонд повідомив Позивача про арешт майна єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс", накладений у рамках кримінального провадження, який був чинний станом на 30.06.2023, що є перешкодою для його продажу і підставою для відмови у нотаріальному посвідченні такого договору.

4.6. При цьому, за встановленими обставинами, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 у справі

№ 202/9137/23 задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023040000000266, накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вул. Шевченка, 32, м. Дніпро (реєстраційний номер нерухомого майна: 34315972), шляхом заборони розпорядження та відчуження вказаного майна.

4.7. 31.05.2023 проведено державну реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна (номер запису про обтяження 50456357), на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська суду від 22.05.2023 у справі № 202/9137/23, а саме: накладено арешт на об`єкт нерухомого майна шляхом заборони розпорядження та відчуження майна, що підтверджуються інформаційною довідкою № 311092138 від 01.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна (реєстраційний номер 121920312101), розташованого за адресою: вул. Шевченка, буд. 32, м. Дніпро.

4.8. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.07.2023 у справі

№ 202/9137/23 апеляційну скаргу Фонду державного майна задоволено, ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023040000000266 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області, яке погоджено прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури, про арешт спірного майна відмовлено.

4.9. Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2023 у справі № 201/8037/23 клопотання старшого слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції, погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, задоволено частково та в рамках кримінального провадження № 42023042020000105 від 07.07.2023 повторно накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: вул. Шевченко, 32, м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), шляхом заборони розпорядженням та відчуження вказаним майном.

4.10. 25.07.2023 проведено державну реєстрацію обтяження об`єкта нерухомого майна (номер запису про обтяження: 51158010 (спеціальний розділ)), на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2023 у справі

№ 201/8037/23, а саме: накладено арешт на об`єкт нерухомого майна за адресою: вул. Шевченка, 32, м. Дніпро.

4.11. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2023 у справі

№ 201/8037/23 ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.07.2023 про накладення арешту на спірне майно скасовано, у задоволенні зазначеного клопотання старшого слідчого відмовлено.

4.12. Фонд після завершення електронного аукціону здійснив перевірку електронних документів, які подавалися разом із заявою на участь в аукціоні SPE001-UA-20230517-80257 та здійснив дії, які свідчать про затвердження вірності та відповідності документів поданих документів на участь в аукціоні, а саме затвердження Наказом №1010 від 06.06.2023 року Протоколу електронного аукціону SPE001-UA- 20230517-80257 та відповідно здійснив завантаження його у систему електронних торгів до відповідного аукціону.

Позивач не здійснював дій, які б мали наслідком застосування по відношенню до переможця положень пункту 67 Порядку.

Після зняття арешту на об`єкт приватизації Фондом не вжито заходів щодо укладення договору, в процесі судового розгляду даного спору Відповідач підтримував позицію щодо неможливості укладення договору купівлі-продажу навіть після зняття ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.08.2023 у справі № 201/8037/23 останнього арешту з об`єкта приватизації.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування місцевим і апеляційним судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Правовідносини за спором у цій справі, у тому числі, регулюються нормами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок)

5.3. Відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

5.4. До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (частина перша статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Єдину систему державних органів приватизації становлять Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства (частина перша статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

5.5. Відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:

1) продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни;

2) викупу об`єктів приватизації.

5.6. За приписами статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

5.7. Відповідно пункту 95 Порядку, переможець електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта приватизації протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону. Укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

Абзацом п`ятим пункту 99 Порядку, встановлено, що переможець електронного аукціону сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта приватизації у строки, встановлені пунктом 95 цього Порядку.

5.8. Частиною першою статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що договір купівлі-продажу об`єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об`єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об`єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.

5.9. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є визнання укладеним договору купівлі-продажу об`єкта малої

приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дніпропетровськавтотранссервіс", за результатами електронного аукціону та обґрунтованість дій Відповідача щодо його скасування. Редакція спірного договору відповідає редакції договору розміщеного в тендерній пропозиції, що було підтверджено сторонами у справі, з огляду на те, що укладення такого договору є обов`язковим в силу вимог закону.

Наказом Фонду від 27.09.2022 № 1107 затверджено примірні попередні договори купівлі-продажу та договори купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, у тому числі примірний попередній договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації (крім акцій, частки) за результатами електронного аукціону (в тому числі з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни, за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, повторного за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій).

Сторонами було досягнуто всіх істотних умов спірного договору: підписано Протокол за результатами проведення електронного аукціону, сплачено Позивачем та прийнято Відповідачем оплату за придбаний об`єкт нерухомого майна, офіційне листування про намір укладення договору та підтвердження Відповідачем виконання Позивачем усіх передбачених законом вимог.

5.10. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що підписання протоколу торгів за умови сплати переможцем визначеної суми за лот покладає на сторони, у тому числі і Фонд державного майна України, обов`язок укласти відповідний договір і переможець торгів має право вимагати укладення цього договору. Наслідки відмови органу приватизації з продажу об`єкта малої приватизації від укладення договору купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, визначені у пункті 9 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

З огляду на викладене, у правовідносинах з продажу об`єкту нерухомого майна та торгах (аукціоні) Протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений законом строк і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Ухилення (невиконання обов`язку) Фонду від укладення основного договору

купівлі-продажу з переможцем торгів, яким здійснено оплату повної вартості лота та вчинено інші необхідні дії, надають право переможцю торгів вимагати укладення такого договору.

5.11. Відповідно до абзацу шостого частини шостої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, внесення державного підприємства до Єдиного реєстру боржників, відсутність згоди кредитора, іпотекодержателя на продаж майна, що перебуває в заставі (іпотеці), а також відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, у випадку, передбаченому пунктом 92.4 статті 92 Податкового кодексу України, не є перешкодою для продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно, у порядку, встановленому цим Законом, та не є підставою для відмови у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого єдиного майнового комплексу. Продаж такого єдиного майнового комплексу здійснюється без повідомлення та згоди особи, в інтересах якої встановлені відповідні обтяження. Всі обтяження зберігають чинність для покупця об`єкта приватизації і припиняються в порядку, встановленому законодавством України.

5.12. Згідно з абзацом другим частини першої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", у разі необхідності виготовлення документів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації за рішенням державного органу приватизації, а також у випадках, передбачених статтями 16 і 18 цього Закону, між державним органом приватизації та переможцем електронного аукціону у строк, встановлений абзацом першим цієї частини, укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації.

За даних обставин справи, були відсутні підстави для підписання попереднього договору, оскільки всі необхідні документи для підписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у Фонду державного майна України наявні, а неможливість підписання договору, за твердженням Відповідача, викликана наявністю прямої заборони, викладеної в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 у справі № 202/9137/23.

5.13. Доводами касаційної скарги не спростовуються висновки судів попередніх інстанцій про те, що підстави, на які посилався Відповідач щодо неможливості укладення договору купівлі-продажу на час розгляду справи судами були відсутні.

5.14. Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акту планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського від 25.05.2018 у справі № 61/341.

5.15. Ураховуючи повну оплату вартості об`єкта приватизації, звернення ТОВ "Декопарк" до Фонду з пропозицією про укладення договору, те що сторонами не заперечується відповідність цього договору вимогам, установленим організатором торгів при виставленні об`єкта приватизації на торги, та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що неукладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації порушує права та інтереси Позивача, як переможця аукціону, а тому права Позивача підлягають захисту шляхом укладення договору купівлі-продажу спірного майна за результатами електронного аукціону № SPE001-UA-20230517-80257 в судовому порядку, обов`язковість укладення якого встановлена статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

5.16. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо незаконності дій Фонду з відміни електронного аукціону з продажу спірного майна, який відбувся 26.05.2023 та щодо ухилення від укладення договору за його результатами.

Так, частиною десятою статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об`єкта приватизації перевіряє заяву на участь у приватизації об`єкта приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону і в разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини шостої, дев`ятої цієї статті.

Згідно з абзацом восьмим частини дев`ятої статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити підстави для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.

Відповідно до пункту 67 Порядку, у випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, не сплатив ціну продажу об`єкта приватизації у встановлений строк, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, законодавство встановлює для Фонду вичерпний перелік підстав для відмови від укладення договору, зобов`язує Фонд, за наявності однієї з цих підстав, викласти свою відмову у формі рішення, в якому зазначити вичерпний перелік підстав для відмови та завантажити таке рішення в електронну торгову систему, надавши переможцю аукціону можливість оскаржити це рішення, чого Відповідачем дотримано не було, Позивача про неможливість укласти договір повідомлено лише листом за №10-21-16662 від 05.07.2023.

5.17. Згідно з пунктом 70 Порядку, договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Зазначений строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.

5.18. За наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", орган приватизації територіальної громади може прийняти рішення щодо відміни електронного аукціону на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації. Рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону опубліковується в електронній торговій системі не пізніше робочого дня, наступного за днем його прийняття.

Згідно з пунктом 42 Порядку, електронний аукціон може бути відмінено за рішенням органу приватизації на будь-якому етапі до дня його проведення.

При цьому, судами встановлено, а сторонами спору не заперечується, що на момент проведення аукціону в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не містилось заборон та обтяжень щодо спірного майна.

Разом з тим, відповідно до пунктів1, 2 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, а державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень- офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, Відповідачем не спростовано, що на момент проведення аукціону були відсутні заборони щодо відчуження спірного майна, а ним в порушення зазначених норм було змінено статус аукціону вже після його проведення та визначення переможця та не було опублікувано відповідного рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону.

5.19. Порушення Відповідачем вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку призвело до порушення прав та інтересів Позивача, як переможця електронного аукціону, Позивач позбавлений можливості завершити приватизацію єдиного майнового комплексу, наслідком чого є неможливість переходу права власності на такий об`єкт покупцю.

5.20. Щодо доводів Третьої особи 2 про те, що продаж спірного майна суперечить чинному розпорядженню Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 106-р, яким передано спірні будівлю та споруди із сфери управління Міністерства інфраструктури із закріпленням їх на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України, Суд виходить з того, що предметом даної справи є визнання укладеним договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами проведених електронних торгів № SPE01-UA-20230517-80257 від 26.05.2023 та обґрунтованість дій Відповідача щодо їх скасування.

Слід зазначити, що у вказаних правовідносинах Фонд, як державний орган приватизації, у межах своєї компетенції, відповідно до абзаців першого-шостого частини другої статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", наділений такими повноваженнями: затверджувати переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікувати об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймати рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; змінювати у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності та здійснювати повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації.

Водночас, за змістом встановлених судами попередніх інстанцій обставин, питання щодо обґрунтованості включення спірного майна до Переліку об`єктів приватизації не було підставою для скасування результатів проведених торгів.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У такий спосіб, якщо особа вважає, що внаслідок укладення спірного договору, порушуються її права та/або інтереси, зокрема з підстав перевищення повноважень Фондом при відчуженні майна, то у такому випадку вона не позбавлена права звернутися до суду із відповідним позовом.

5.21. Інші доводи Скаржника щодо висновків, викладених зокрема у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/3527/20, Суд вважає необґрунтованими, позаяк зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі не суперечить висновкам, на які посилається Скаржник, а наведена Скаржником постанова прийнята Судом з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідних справах, за інших обставин, встановлених у справі, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких прийнято відповідні судові рішення.

5.22. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

5.19. Водночас колегія суддів зазначає, що з огляду на вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені судами обставини, у тому числі щодо усунення чинників, які унеможливлювали укладення спірного правочину, посилання Скаржника на відсутність висновків Верховного Суду фактично є спробою спонукання суду касаційної інстанції до переоцінки доказів, а також встановлення інших обставин, аніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

При цьому, оскільки стаття 19 Конституції України визначає фундаментальне положення щодо здійснення державної влади, формування універсального висновку у спірних правовідносинах без урахування конкретних обставин справи є неможливим.

5.20. Таким чином доводи Скаржника в цій частині не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.21. Твердження Скаржника щодо незастосування судом апеляційної інстанції норми на яку суд посилався, а саме пункту 70 Порядку, згідно з абзацом другим якого встановлено, що зобов`язання укласти договір виникає в органу приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну електронного

аукціону, - базується на довільному тлумаченні змісту оскаржуваної постанови, адже суд апеляційної інстанції дійшов висновку про незаконність дій Відповідача з неукладання спірного договору враховуючи сукупність норм Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку, а також фактичних обставин справи.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.2. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.4. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків місцевого і апеляційного господарських судів, у зв`язку із чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

6.5. За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені Скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, судові витрати судом касаційної інстанції покладаються на Скаржника (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі № 910/11208/23 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі № 910/11208/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко