Рішення

від 03.06.2024 по справі 367/5303/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5303/19

Провадження №2/367/427/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг», 3-і особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

До Ірпінськогоміського судузвернулася ОСОБА_1 до АТ«Альфа-Банк»,КП «Агенція адміністративнихпослуг»,треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Служба усправах дітейта сім`їІрпінської міськоїради провизнання протиправнимта скасуваннярішення продержавну реєстрацію.В позовнійзаяві зазначає,що міжАкціонерним-комерційнимбанком соціальногорозвитку «УКРСОЦБАНК»,правонаступником якогоє ПАТ«УКРСОЦБАНК» тафізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (надалі-позичальник/боржник)17.01.2008р.було укладенодоговір відновлюваноїкредитної лінії№ 400/001-Дк2,згідно якогобанак надавпозичальнику кредиту сумі377000гривеньзі сплатою14,5%річних закредитом,з кінцевимтерміном погашеннязаборгованості закредитом непізніше 16січня 2018р.17.01.2008р.між банком(іпотекодержателем)з однієїсторони тапозичальником,нею і ОСОБА_2 (іпотекодацями),з іншоїсторони булоукладено іпотечнийдоговір,посвідчений приватнимнотаріусом Київськогонотаріального округуКовальчуком С.П.,відповідно доякого іпотекодавціпередали віпотеку іпотекодержателюу якостізабезпечення виконаннязобов`язаньза кредитнимдоговором нерухомемайно,а саме:трикімнатну квартиру,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,яка начас укладанняіпотечного договорубула спільноювласністю іпотекодавцівна підставісвідоцтва проправо власностіна житло.За зазначениміпотечним договоромвона таїї мати ОСОБА_1 ,виступили майновимипоручителями длязабезпечення виконаннязобов`язання позичальникомза кредитнимдоговором.В результатівиникнення простроченоїзаборгованості закредитним договоромбанк звертавсядо позичальника- ОСОБА_5 зписьмовою вимогоювід 04грудня 2017року проусунення порушеньза кредитнимдоговором,а вподальшому звернувсядо Ірпінськогоміського судуКиївської областіз позовомпро зверненнястягнення напредмет іпотекита виселення. Незважаючи нате,що вонапроінформувала банкпро смерть ОСОБА_5 наїї адресувід банкунадійшла вимога,в якійостанній попередивпомерлого ОСОБА_5 ,її та ОСОБА_2 прозвернення стягненняна предметіпотеки шляхомпозасудового врегулюванняна підставідоговору тавимагав сплатитиборг закредитом усумі 2649515,00грн.Зазначена вимогабула отриманапозивачкою 27.04.2019р.07червня 2019р.їй представникамибанку булоповідомлено,що 29.05.2019року державнимреєстратором ГуцулякТетяною Віталіївною,Комунального підприємства"Агенціяадміністративних послуг",Київської області,було внесенівідомості доДержавного реєструречових правна нерухомемайно тазареєстровано квартиру,що булапредметом іпотечногодоговору завідповідачем.Підставою внесеннязапису сталовинесення рішенняпро державнуреєстрацію правта їобтяжень (звідкриттям розділу)індексний номер:47102144від 29.05.2019р. ОСОБА_6 ,Комунального підприємства"Агенціяадміністративних послуг"Київської області.Вважає,що перехідправа власностіна квартирує незаконним,а реєстраціяякого відбуласьна підставірішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяженьє протиправноюта підлягаєскасуванню,виходячи знаступного.Банк незвертався звимогою доспадкоємців,хоча знаввід неїпро те,що позичальник-помер.Незважаючи нате,що банкзнав просмерть позичальникавін звернувсядо державногореєстратора пропереоформлення нанього квартирив якостіпозасудового зверненняна підставіст.37Закону України«Про іпотеку».Як вбачаєтьсяіз інформаційноїдовідки зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна№ 169946619від 10.06.2019р.рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу)індексний номер:47102144державний реєстраторГуцуляк ТетянаВіталіївна Комунальногопідприємства "Агенціяадміністративних послуг"Київської області,яке сталопідставою длявнесення записубуло прийняте29.05.201915:32:15,а державнареєстрація прававласності здійснена27.05.201917:33:34,таким чиномдержавна реєстраціяправа власностібула проведенадержавним реєстраторомГуцуляк Т.В.до прийняттярішення,яке сталопідставою длявнесення такогозапису. Як вбачаєтьсяз Інформаційноїдовідки №169946619від 10.06.2019р.у графі«підстава виникненняправа власності»відсутня інформаціяпро наданнязаявником -іпотекодержателем оцінкивартості предметаіпотеки суб`єктомоціночної діяльностіна моментдержавної реєстраціїправа власностіза відповідачем. Крім того,вважає,що позасудовестягнення наквартиру шляхомпереоформлення прававласності наПАТ «УКРСОЦБАНК»було здійсненов суперечумовам іпотечногодоговору таст.37Закону України«Про іпотеку»(вредакції діючоїна моментукладання договоруіпотеки)у зв`язкуз відсутностіокремого договорупро задоволеннявимог іпотекодержателя. При здійснені реєстрації права власності на квартиру були порушенні законні права та інтереси позивача, як власника квартири та майнового поручителя та порушенні законні права спадкоємців на квартиру першої черги, двоє які з них є малолітні дитини. На підставі викладеного вбачається, що вибуття квартири з її володіння відбулося поза її волею, шляхом порушення діючого законодавства ПАТ «УКРСОЦБАНК» набуло право власності на квартиру з незаконних підстав. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Гуцуляк Тетяни Віталіївни Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47102144 від 29.05.2019р., згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019). Стягнути з відповідачів на її користь витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1536,80грн за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 384,20грн та стягнути з відповідачів витрати на оплату гонорару адвокату в розмірі 5400грн.

12.08.2022 року рішенням Позачергових Загальних Зборів Акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», та затвердження нової редакції статуту Банку, яка була погоджена НБУ 10.09.2022 року.

Згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 30.11.2022 року до ЄДРПОУ було внесено запис про юридичну особу АТ «СЕНС БАНК».

Позивач подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника банку та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Представник відповідача Комунальне підприємство «Агенції адміністративних послуг» в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради в судове засідання не забезпечила явку свого представника, через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника служби.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2, 3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Судом встановлено, що 17 січня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , (іпотекодавцями) для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем ОСОБА_5 зобов`язань, визначених у договорі про надання відновлювальної кредитної лінії № 400/001-Дк2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за № 367, згідно п. 1.1. якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира, загальною площею 65,1кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю іпотекодавців на підставі свідоцтва про право власності на житло. Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 580750,00грн.

Пунктом 2.4.3. договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцями основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги за договорами, якими обумовлене основне зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі смерті будь-кого з іпотекодавців, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання.

Пунктом 4.3. договору визначено, що іпотекодавці в будь-який час до моменту реалізації предмета іпотеки мають право припинити звернення на нього стягнення, шляхом повного виконання основного зобов`язання.

Згідно пунктом 4.5. договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: 4.5.1. на підставі рішення суду; або 4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або 4.6.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; або 4.5.4. шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; або 4.5.5. шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцями та відповідним покупцем; 4.5.6. в інший спосіб, визначений за домовленістю сторін.

Пунктом 4.9. договору передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (його частину) для задоволення його вимог, що випливають з основного зобов`язання може здійснюватись шляхом надіслання (надання) іпотекодавцям повідомлення про передачу предмета іпотеки (його частини) у власність іпотекодержателя. При цьому право власності на предмет іпотеки (його частину) переходить до іпотекодержателя з моменту отримання іпотекодавцями такого повідомлення особисто або з моменту отримання такого повідомлення за останнім, відомим іпотекодержателю, місцем проживання іпотекодавців.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджено внесення відомостей про відповідача як власника предмету іпотеки на підставі рішень державного реєстратора Гуцуляк Тетяни Віталіївни, комунальне підприємство «Агенція адміністративних послуг», Київська область, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): - індексний номер 47102144 від 29.05.2019р 15:32:15, трикімнатної квартири, загальною площею: 65,1кв.м., житловою площею: 39,4кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» ЄДПРОУ 00039019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1840514632109.

06.04.2019 року АТ «УКРСОЦБАНК» (кредитор) направив вимогу про усунення порушень ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що вбачається з повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, адресатами дані повідомлення отримані 27.04.2019р., що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення.

Зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 р. у справі № 199/8324/19, зауважила, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 р. у справі № 488/5027/14-ц).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 р. у справі № 183/1617/16, у пункті 98постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 р. у справі № 488/5027/14-ц.

Такий позов позивачем не був заявлений, а одним з основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 р. у справі № 466/8649/16-ц).

У постанові від 23 листопада 2021 р. у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

З позовної заяви вбачається, що позивач вимог про визнання іпотеки припиненою не заявляє, не спростовує невиконання ним умов кредитного договору та наявності кредитної заборгованості. Відповідно до умов укладеного ним іпотечного договору, який ним не оспорено ні в цілому, ні в частині, передбачено, зокрема, можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Позивач заявляє, що його права порушено державною реєстрацією права власності на нерухоме майно за банком та внесення записів за останнім про державну реєстрацію права власності, не заперечуючи права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання, що спричинило наявність заборгованості.

Державна реєстрація права власності за іпотекодержателем не свідчить про суперечність зареєстрованому обтяженню - арешту майна на користь самого іпотекодержателя та не є порушенням пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV у сукупності з пунктом 5 цієї ж частини.

З урахуванням наявності невиконаного основного зобов`язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого позивачем не оспорюються, права позивача не порушено, оскільки, іпотека виникла до ухвалення накладення арешту та заборони на предмет іпотеки, заборона на предмет іпотеки також була вже накладена на предмет іпотеки для забезпечення прав іпотекодержателя, який і задовольнив свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки.

Крім того, щодо вимог до державного реєстратора. Позивач визначила відповідачем за позовом, крім АТ «СЕНС БАНК», КП «Агенція адміністративних послуг», який не є належним відповідачем у цій справі, виходячи з наступного.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20 зазначено, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі, він лише зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (постанова Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 336/4662/19).

Отже, зміст і характер відносин між учасниками справи та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у цій справі існує між ОСОБА_1 і банком щодо порушення права власності позивача на спірне майно внаслідок дій щодо реєстрації за банком такого права. Державний реєстратор не є належним відповідачем у цій справі.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17).

З урахуванням наведеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію задоволенню не підлягають з підстав пред`явлення позову в цій частині до неналежного відповідача.

За вказаних обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.12, 247, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«СЕНС БАНК»,Комунального підприємства«Агенція адміністративнихпослуг»,3-іособи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Служба усправах дітейта сім`їІрпінської міськоїради провизнання протиправнимта скасуваннярішення продержавну реєстрацію відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза