Справа № 761/20050/24
Провадження № 1-кс/761/13106/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, заміжньої, маючої на утриманні трьох дітей, директора ТОВ «Ліфт Інфо», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000193,
установив:
30.05.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 52335) клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному 27.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000193.
В обґрунтування поданого клопотання слідчим Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 зазначається таке.
Слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000193 від 27.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у період з 2013 рік по 2022 рік громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, здійснювала інформаційну діяльність у співпраці з РФ, використовуючи суб`єкт господарської діяльності на території РФ.
Протягом 2022-2023 роки ОСОБА_6 , прибуток отриманий від провадження ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» господарської діяльності на території РФ, в тому числі за здійснення інформаційної діяльності в інтересах держави-агресора, за своїм рішенням, як засновника товариства, за допомогою системи клієнт-банк перерахувала в якості дивідендів на власну банківську карту № НОМЕР_1 (розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ) в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10» (РФ, м. Москва).
29.05.2024 о 15 год. 50 хв.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
У цей же день ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй діяння, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зазначивши про таке:
1)речовими доказами, вилученими 29.05.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-пластиковою карткою № НОМЕР_1 (розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ) в АТ «ІНФОРМАЦІЯ_10» м. Москва відкриту на ім`я ОСОБА_6 , на яку остання перераховувала кошти, отримані від діяльності ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
-мобільним телефоном iPhone 13Pro, який належить ОСОБА_6 , на якому в месенджері «Вотс апп» наявна переписка ОСОБА_6 з керівником ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_8 і бухгалтером ОСОБА_9 . З переписки вбачається, що ОСОБА_6 повністю контролювала і керувала господарською діяльністю товариства на території РФ;
-ноутбуком MacBook Air, який належить ОСОБА_6 , на якому в електронній пошті наявна переписка ОСОБА_6 з керівником ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_8 і бухгалтером Світланою Дряхловою, з якої вбачається, що директор і бухгалтер ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» звітували перед ОСОБА_6 щодо укладення договорів із замовниками, вартості послуг, виплати заробітних плат, сплати податків на території російської федерації. Крім того, на ноутбуці встановлено програмне забезпечення «Клієнт банк» російського банку АО « ІНФОРМАЦІЯ_10 » м. Москва. При цьому в ході огляду зазначеного «Клієнт банку», підтверджено, що ОСОБА_6 особисто здійснює банківські операції по рахунку № НОМЕР_3 в АО « ІНФОРМАЦІЯ_10» ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2 », випискою за зазначеним рахунком за період з 24.02.2022 по 29.05.2024. З виписки вбачається, що у 2022 році ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» розміщувало рекламно-інформаційні матеріали для « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за що отримало грошові кошти в сумі 753 304 російських рублів. З отриманих прибутків частину коштів ОСОБА_6 перевела в якості дивідендів на свій особистий рахунок в АО «ІНФОРМАЦІЯ_10»;
2)речовими доказами, вилученими під час обшуку 29.05.2024 за місцем розташування ТОВ «Ліфтінфо», за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема:
-випискою по рахунку № НОМЕР_3 в АО «ІНФОРМАЦІЯ_10» ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» з якої вбачається, що у 2022 році ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» отримало від «Санкт-Петербургского регионального оделения партии «единая россия» грошові кошти в сумі 753 304 російських рублів за розміщення рекламно-інформаційних матеріалів;
-випискою по рахунку ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» згідно якого «державне казначейство Російської Федерації» за період з 24.02.2022 по 29.05.2024 отримало від товариства кошти в сумі 1 704 699, 50 рублів;
-випискою по рахунку клієнта банку АО «ІНФОРМАЦІЯ_10» « ОСОБА_10 », згідно з якої за період з 07.04.2022 до 19.04.2022 на рахунок ОСОБА_6 надійшло 340 000 російських рублів від проведення господарської діяльності на території РФ;
3)інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб Російської Федерації, з якого вбачається, що ОСОБА_6 10.01.2013 зареєструвала на території Російської Федерації у м. Санкт-Петербург ООО «ЛІФТІНФО СПБ», при цьому, засновниками компанії в рівних частках є ОСОБА_6 , та її неповнолітні діти ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ООО «ЛІФТІНФО СПБ», створено для здійснення підприємницької діяльності у сфері надання рекламних послуг. Згідно загальнодоступної інформації РФ (companies.rbc.ru) ООО «ЛІФТІНФО СПБ» в 2022 році отримало виручку від провадження фінансово-господарської діяльності на території держави-агресора на загальну суму 21 млн рублів).
4)інформацією по ІР адресам на території України, з яких здійснювалось перерахування коштів ООО «ЛІФТІНФО СПБ» за допомогою системи Клієнт-банк з наступних українських ІР-адрес:
-НОМЕР_4 (у період з 17.01.2022 по 31.10.2023), який належить Інтернет-провайдеру ТОВ «Скіф ІСП», який використовує ТОВ «Ліфтінфо» за адресою: місто Київ, вул. Глибочицька, 40, корпус Н/П, офіс 31;
-НОМЕР_7 (11.04.2022), який належить Інтернет-провайдеру ТОВ «Контент Трейдінг» (ЄДРПОУ 38999676) та на підставі договору, укладеному з ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , чоловік зведеної сестри ОСОБА_6 - ОСОБА_14 ), та використовується за адресою: АДРЕСА_3 (місце реєстрації ОСОБА_6 , ОСОБА_15 - мати ОСОБА_6 , ОСОБА_14 - зведеної сестри ОСОБА_6 );
5)інформацією, по з`єднанням по номеру мобільного телефону, встановлено, що мобільний термінал з номером телефону НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 , який належить засновнику ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» та ТОВ «Ліфтінфо» громадянці України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , під час перерахування коштів ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» за допомогою системи Клієнт-банк знаходився за фактичними адресами використання вищезазначених ІР-адрес на території України.
6)протоколами оглядів офіційних сайтів ООО «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ТОВ «Ліфтінфо», сайт: ІНФОРМАЦІЯ_9 ), в ході якого встановлено, що дизайн, інтерфейс, логотип «LIFTINFO», стиль та загальна концепція сайту є ідентичними до українського офіційного веб-сайту ТОВ «Ліфтінфо», сайт: ІНФОРМАЦІЯ_9 . Офіційна електронна пошта у розділі «Контакти» на російському сайті зазначена: kirichenko.liftinfo.ru, а на українському сайті зазначена: kyrychenko.liftinfo.com.ua. Крім того встановлено, що зазначені веб-сайти підприємств створені однією іноземною компанією-розробником програмного забезпечення «DEVCOFFE», що може вказувати на пов`язаність та приналежність зазначених сайтів одній особі;
7)протоколом огляду російських офіційних веб-сайтів встановлено, що «Всероссийской политической партии «единая россия» протягом 2022-2023 року отримала фінансування з федерального бюджету Російської Федерації на загальну суму 8 531 516 800 російських рублів. Крім того, у ході аналізу оглянутих матеріалів фінансової звітності «Всероссийской политической партии «единая россия» встановлено, що під час освоєння коштів, виділених у тому числі з федерального бюджету, протягом 2022 -2023 року «Всероссийской политической партии «единая россия» витратила більше 300 млн рублів для організації розповсюдження інформації про політичну партію через рекламні агентства, поліграфічні підприємства, засоби масової інформації на території російської федерації, та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому в клопотанні слідчим зазначено, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 .
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 30.05.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане слідчим клопотання та просила задовольнити його у повному обсязі, зазначивши про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, вважав його необґрунтованим та таким що не відповідає меті застосування запобіжного заходу у зв`язку з тим, що вручене повідомлення про підозру є необґрунтованим, ОСОБА_6 не приймала участі у діяльності товариства зазначеного у кримінальному провадженні, відсутні жодні документи, які підтверджували те, що підозрювана здійснювала державну реєстрацію товариства. Крім того, захисник зазначив, що відсутні ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_6 готова здати паспорт громадянина для виїзду закордон, остання має утриманні двох малолітніх дітей, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині не визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання слідчого, зазначивши, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, відсутні докази на підтвердження обставин зазначених у підозрі. Також зазначила про необґрунтованість ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначила, що заперечує щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру, свою вину не визнає, має проукраїнську позицію, отримала багато подяк щодо її активної позиції.
Заслухавши позиції прокурора, підозрюваної, її захисників, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000193 від 27.02.2024.
29.05.2024 о 15 год. 50 хв.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
У цей же день ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, а саме у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованої на підтримку держави-агресора.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
При цьому слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваної, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Справа «Панченко проти України» (Заява № 25681/03). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Справа «Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova)).
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваної, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Крім того, існує ризик того, що підозрювана в змозі знищити, спотворити чи сховати будь-яку з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлені всі зазначенні обставини, досудове розслідування триває, в ході якого проводяться слідчі дії, направлені в тому числі на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваної, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що остання наділена потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому слідчий суддя також враховує те, що здійснюються заходи до встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та осіб, які можуть бути причетні до зазначеного кримінального провадження, досудове слідство триває.
Водночас, не доведено прокурором наявність таких ризиків, як вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, оскільки, на думку слідчого судді, такі ризики є сумнівними та розцінюються як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної, яка може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Характеризуючі дані підозрюваної ОСОБА_6 , у тому числі наявність постійного місця проживання, наявність у неї на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність судимостей, наявність подяк, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Слідчий суддя звертає увагу на те що, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України, в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність зазначеного кримінального правопорушення.
Слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваної ОСОБА_6 , її вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, з урахуванням чого, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає її інтереси на особисту свободу.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою, а отже будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою не є можливим згідно з процесуальними нормами КПК України.
Слід зазначити, що зазначена норма КПК України доповнена 14.04.2022 Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки» № 2198-IX, метою якого є захист національних інтересів України, захист української державності від злочинів проти національної і громадської безпеки, та недопущення ухилення винними особами від відбуття кримінального покарання за вчинення злочинів вказаної категорії, а також злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, запобігання безпідставним та немотивованим рішенням суду щодо обрання стосовно цієї категорії осіб запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Приймати закони в Україні повноважна тільки Верховна Рада України, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України. Натомість відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є здійснення правосуддя.
Таким чином, слідчий суддя шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх.
Слід зауважити, що у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, застосування застави у цьому випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв`язку з чим застава не застосовується.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрювана ОСОБА_6 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
При цьому, враховуючи застереження сторони захисту, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати начальника Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в місті Києві та Київській області терміново забезпечити додержання прав підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на охорону здоров`я та на отримання необхідного медичного супроводження, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням у разі необхідності за результатами вказаного обстеження.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 у межах строку досудового розслідування до 27 липня 2024 року.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 липня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисниками протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119560236 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Чайка О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні