Рішення

від 05.06.2024 по справі 727/11539/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 727/11539/22

Провадження № 2-др/761/202/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань Путря Д.В.

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Видавничий дім «ЛБ», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

02.04.2024 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі 727/11539/22 позов ОСОБА_2 до ТОВ «Видавничий дім «ЛБ», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, - задоволено частково, визнано недостовірною інформацію, розміщену та поширену інтернет-виданням «Лівий берег» в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 : знайшли паспорт РФ у митрополита і 17-го річного хлопця в ліжку архімандрита»(електронне посилання на статтю: ІНФОРМАЦІЯ_5) та зобов`язано спростувати інформацію; визнано недостовірною інформацію, розміщену та поширену ОСОБА_3 в дописах, розміщених в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (електронне посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та зобов`язано спростувати інформацію; стягнуто з ТОВ «Видавничий дім «ЛБ» на користь ОСОБА_2 кошти моральної шкоди в сумі - 10 000 грн. та судовий збір у розмірі - 2232 грн. 90 коп.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти моральної шкоди в сумі - 20 000 грн. та судовий збір у розмірі - 2481 грн. 00 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення коштів моральної шкоди, - відмовлено.

Між тим, 19.04.2024 р. представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме: стягнення відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45970,00 грн.

Представник відповідачів подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, звертає увагу, що кількість витрачених годин згідно звіту не відповідає фактично витраченим адвокатом годин. Вважає витрати не відповідають критерію розумності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви.

В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви.

Суд, вивчивши доводи заяви і матеріали вищезазначеної справи, вислухавши пояснення представника відповідача, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано договір №249/22 від 28.11.2022 р. про надання юридичної (правничої допомоги), за яким винагорода за послуги, що надаються АО визначається за згодою АО та клієнта в межах 40 % розміру місячної мінімальної заробітної плати, становленої на 1 січня поточного року за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні (угоді) до даного договору, звіт (акт) про надані послуги від 03.04.2024 р., за яким всього затрачено 17 год, вартість наданих послуг- 45970,00 грн, а саме: підготовка позову про спростування інформації 07.12.2022 р. -5 годин, підготовка та представництво інтересів клієнта в суді 06.10.2023 р. - 4 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в суді 29.12.2023р. - 4 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в суді 27.02.2024р. - 2 год., підготовка та представництво інтересів клієнта в суді 02.04.2024 р. - 2 год., квитанція до прибуткового касового ордера №25/24/3 від 03.04.2024 р. про сплату 45970,00 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача подала клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої увалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.3,4,5 ст.141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно сказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. ( правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 листопада 201 року у справі № 873/137/21).

У постановах Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 8 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, судом враховано, що:

- згідно протоколу судового засідання від 06.10.2023 р. - судове засідання тривало з 11:12:23 по 12:16:26 год,

- 29.12.2023 р. судове засідання не було призначено, натомість 29.11.2023 р. було проведено судове засідання за участі представника позивача, згідно протоколу судового засідання від 29.11.2023 р. - судове засідання тривало з 14:14:53 год. по 14:41:25 год.,

- згідно протоколу судового засідання від 27.02.2024 р. - судове засідання тривало з 11:09:14 по 11:21:47 год;

- згідно протоколу судового засідання від 02.04.2024 р. - судове засідання тривало з 11:19:40 по 12:41:58 год.

Крім цього, фактично позивачем було заявлено чотири вимоги немайнового характеру (визнання недостовірної та спростування інформації кожним з відповідачів), які задоволені судом в повному обсязі та майнового характеру (стягнення моральної шкоди), яка задоволена частково (позивач просив стягнути 100000,00 грн, а фактично стягнуто з відповідача ТОВ «Видавничий дім «ЛБ» - 10000,00 грн, ОСОБА_3 -20000,00 грн).

Виходячи з того, що загальна вартість послуг адвоката складає 45970,00 грн, за задоволення позовних вимог немайнового характеру (визнання недостовірної та спростування інформації) позивач може претендувати на отримання 22985,00 грн гонорару правової допомоги, тобто по 11492,50 грн з кожного з відповідачів та за задоволення вимог майнового характеру (стягнення моральної шкоди) позивач може претендувати на отримання 22985,00 грн гонорару правової допомоги.

Беручи до уваги складність справи та об"єм виконаних саме адвокатом робіт (наданих послуг), критерії необхідності подання ним документів та значимості таких дій у справі, прийняття участі у судових засіданнях, наявність клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає можливим зменшити вартість гонорару адвоката за задоволення позовних вимог немайнового характеру (визнання недостовірної та спростування інформації) до 8000,00 грн з кожного відповідача та розрахувати гонорар адвоката за часткове задоволення позовних вимог майнового характеру пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з ТОВ «Видавничий дім «ЛБ» - стягнуто 10 % від суми, яку просив позивач, а з ОСОБА_3 - стягнуто 20 % від суми, яку просив позивач).

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Видавничий дім «ЛБ» витрати на правничу допомогу в розмірі 10298,50 грн, а з ОСОБА_3 - 12597,00 грн.

На думку суду, вказаний розмір витрат на правничу допомогу співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Заяву представника відповідача про винесення додаткового рішення у цивільній справі №761/40309/20, - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Видавничий дім «ЛБ» на користь ОСОБА_2 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 10298,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі - 12597,00 грн

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний код невідомий, адреса АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ТОВ «Видавничий дім «ЛБ», код ЄДРПОУ 36592561, адреса: м.Київ, вул.Мала Житомирська, 18-Б.

ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Повне додаткове рішення виготовлено 05.06.2024 р.

Суддя: Андрій Осаулов