Рішення

від 06.06.2024 по справі 160/8048/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа №160/8048/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000045/1 від 31.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000102;

- зобов`язати Дніпровську митницю повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» гарантійний платіж в розмірі 46113,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8048/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

16.04.2024 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що під час митного оформлення у митниці виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення товарів за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповіднодо п. 2ст. 58 МК України, п. 6ст. 54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.11.2023 між ТОВ «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» (Покупець) та компанією LELIEUR SAS (Франція) (Продавець) укладено контракт №CL/15/11/2023, за умовами якого Продавець зобов?язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити на умовах FCA THEULEY, Франція, відповідно до правил «ІНКОТЕРМС» 2020, вживане сільськогосподарське обладнання (далі за текстом- Товар), погоджене Сторонами у Замовленнях на закупівлю, які є невід?ємною частиною цього Контракту (копія-додається).

Згідно з п.2.1. Контракту загальна сума контракту до оплати Покупцем є сумою цін Замовлень на закупівлю.

Відповідно до п. 2.2. Контракту специфікація, кількість та вартість за цим Контрактом відображаються в Додатку №1 до цього Контракту.

Пунктом 2.4. Контракту встановлено, що купівельна ціна предметів поставки наведена у Додатках до цього Договору.

Пунктом 2.4. Контракту Сторони встановили, що терміни оплати Товару зазначаються у Додатку 1. Умови оплати Товару - 100% передплата.

Відповідно до п.1 Додатку №1 від 15.11.2023 до контракту №CL/15/11/2023 Продавець поставляє Покупцю наступні товари:

1. Комбайн зернозбиральний "CLAAS LEXION 770 ТТ", Рік випуску: 2012, вартістю 100000,00 Євро;

2. Уживана жниварка «VARIO 900» з 2-ма бічними ножами, Рік випуску: 2012, Серійний номер: 71616332, Країна походження: Угорщина, вартістю 8000,00 Євро;

3. Уживаний транспортний візок 9 м, 2-х осний, Рік випуску: 2012, вартістю 2000,00 Євро.

Загальна вартість Товару на умовах FCA THEULEY, Франція складає 110000,00 Євро.

Пунктом 2 Додатку №1 від 15.11.2023 до контракту №CL/15/11/2023 Сторони встановили наступний порядок оплати Товару: 100% до 25.11.2023 переказом на рахунок Продавця. Датою платежу вважається дата надходження коштів на рахунок Продавця.

На виконання умов контракту ТОВ «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» сплатило Продавцю 100% вартості Товару, а саме 110000,00 Євро платіжною інструкцією в іноземній валюті №515 від 24.11.2023.

Позивач для перевезення придбаного товару уклав з перевізником ТОВ «АЛАВЕС ДНІПРО» договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №З 1501/1 від 15.01.2024 на перевезення 22.01.2024 сільськогосподарської техніки, що знаходилась у використанні: жатки VARIO 900 та транспортного візка 9м, місце відвантаження: THEULEY, Франція, місце розвантаження: м. Дніпро, вул. Океанська, 12, вантажоотримувач ТОВ «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ».

На виконання умов контракту продавець (експортер) завантажив товар в THEULEY, Франція на транспортний засіб перевізника ПП «ТРАНС-АВТО-Д» НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та надав необхідний для перевезення товару пакет товарно-супровідних документів, у тому числі міжнародну товарно-транспортну накладну CMR A №463157 від 25.01.2024 на жниварку серійний номер 71616332 та транспортний візок серійний номер 52100232, а також рахунок-фактуру №LT010022/М24 від 25.01.2024 із зазначенням ціни жниварки 8000,00 Євро, та транспортного візка 2000,00 Євро.

З метою переміщення зазначеного Товару: 1. Жниварка VARIO 900 з 2-ма бічними ножами для збирання врожаю, що використовувалася, до зернозбирального комбайну, шириною захвата 9 м сер. №71616332 - 1 штука. Рік виготовлення - 2012. Виробник - CLASS Hungaria Kft, Угорщина, вага 3116,0 кг; 2. Несамохідні транспортні засоби, причеп для перевезення жниварок зернозбирального комбайна, 2-х осний, без бортів, довжиною- 9м до жниварки VARIO 900, не обладнаний будь якими двигунами, що використовувався, сер. №52100232- 1 штука. Рік виготовлення - 2012. Виробник - CLASS Hungaria Kft, Угорщина, вага 1660,0 кг, через митний кордон України з подальшим його випуском у вільний обіг позивачем (декларантом) було подано до митного поста «Слобожанський» Дніпровської митниці митну декларацію від 30.01.2024 №24UA110130002032U8, в якій ціна жниварки вказана в графі 42 в розмірі 8000,00 Євро, митна вартість жниварки визначена на 30.01.2024 за ціною контракту (основний метод) в розмірі 393276,48 гривень (графа 45). Митна вартість в розмірі 393276,48 гривень, окрім безпосередньої ціни товару 328033,60 грн (8000 Євро Х 41,0042 грн/Євро = 328033,60 грн), включала також витрати на доставку жниварки з THEULEY, Франція до кордону України в розмірі 65242,88 гривень, яка вирахувана пропорційно до ваги жниварки: 3116,0 кг (вага жниварки) х 100000,00 грн. (загальна вартість перевезення всього товару (жниварки та причепу) до кордону України) / 4776 кг (загальна вага товару) = 65242,88 грн.. Таким чином митна вартість жниварки визначена за ціною контракту (основний метод) і складає: 328033,60 грн + 65242,88 грн = 393276,48 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, а саме:

- зовнішньоекономічний контракт №CL/15/11/2023 від 15.11.2023;

- додаток №1 від 15.11.2023 до контракту №CL/15/11/2023 від 15.11.2023;

- платіжна інструкція в іноземній валюті №515 від 24.11.2023;

- договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №З 1501/1 від 15.01.2024;

- довідку про транспортно-експедиційні послуги №2601/1 від 26.01.2024;

- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №463157 від 25.01.2024;

- рахунок-фактуру №LT010022/М24 від 25.01.2024 з перекладом на українську мову;

- декларацію країни відправлення №24FRD4310008514610 від 25.01.2024;

- висновок експерта 01тм24 з транспортно-товарознавчого дослідження про вартість транспортного засобу від 30.01.2024;

- висновок експерта 02тм24 з транспортно-товарознавчого дослідження про вартість транспортного засобу від 30.01.2024.

Відповідач 31.01.2024 повідомив позивача, що митним органом виявлені наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1) поставка товарів, здійснюється за зовнішньоекономічним контрактом від 15.11.2023 №CL15/11/2023 (далі - Контракт), укладеного ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" з підприємством - SAS LELIEUR (Франція), специфікацій до Контракту №1 від 15.11.2023, інвойсу від 25.01.2024 №LT010022/M24. Контрактом передбачено умови платежу, де п.5.1 Покупець має сплатити Продавцю загальну суму інвойсів на продані Товари. Таким чином, інвойс визначено, як підставу для здійснення оплати за товар. В той же час до митного контролю надано платіжний документ №515, який датується від 24.11.2023, значено раніше, ніж було виставлено інвойс від 25.01.2024 №LT010022/M24. За зазначеним платіжним документом сплачена сума розраховується на рівні 110000 євро. До митного контролю заявлено суму вартості товарів 10000 євро. В гр.70 «призначення платежу» відсутнє посилання на інвойс або специфікацію, наявне лише посилання на контракт від 15.11.2023 №CL15/11/2023. Надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. У разі подання електронного розрахункового документа відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком, накладають відповідний електронний (і) підпис(и) згідно з вимогами, установленими нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України». Проте надані до митного контролю платіжні документи сформовані в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених зазначеним положенням. Враховуючи відмінності в числових значеннях заявленої до митного контролю суми вартості товару та суми сплаченої за платіжним документом, а також відсутність посилання на відповідний рахунок-інвойс, а також розбіжності у датах інвойсу на підставі якого має бути здійснено платіж, відповідно до умов визначених контрактом та платіжного документа, а також на підставі зазначеного здійснення ідентифікації суми сплаченої за товар неможливе;

2) Декларантом до митного оформлення надано декларацію країни відправлення №24FRD4310008514610 від 25.01.2024 в якій вказано ціну по товару №1 (відповідає товару №1 згідно заявлених даних), що складає 8400 євро та по товару №2 (відповідає товару №2 згідно заявлених даних) 2100 євро, що не відповідає числовим значенням зазначеним у інвойсі наданому до митного оформлення від 25.01.2024 №LT010022/M24;

3) Відповідно наданого висновку судового експерта від 30.01.2024 №02тм24 експертом зазначається, що для визначення вартості обладнання ним використано середню вартість аналогічної жниварки на території Європейського Союзу з використанням інтернет-ресурсів agriaffaires.com.uama autoline.ua (ClaasV900, рік випуску не зазначено, вартість пропозиції - 5500 євро, ClaasLexion, рік випуску 2014, вартість пропозиції - 10000 євро, а CASE IН, рік випуску 2012, вартість пропозиції - 8000 євро). Однак, зазначені пропозиції товарів не є аналогічними оцінюваному товару (різні виробники, різні роки випуску). Крім того, експертом не наведено коефіцієнти збільшення (зменшення) вартості на коефіцієнт років випуску, виробника, технічні характеристики, якість та репутацію на ринку тощо. Зазначене викликає сумнів у об?єктивності зазначеного висновку. Водночас експертом не наведено аналіз пропозицій продажу аналогічних товарів на ринку Європи, наприклад, інтернет-ресурс truck1.com. (ClaasVarioV900, рік випуску - 2012, вартість пропозиції - 19738 євро). Зазначене викликає сумнів, що митна вартість ґрунтується на дійсній вартості у розумінні положень статті 7 ГАТТ;

4) Згідно з комерційними умовами Контракту товар постачається в Україну на умовах FCA Інкотермс 2020. До митного контролю заявлено умови поставки FCA - Theuley. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11, при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов?язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10.ст.58 МКУ);

5) Відповідно до Договору-заявки № З 1501/1 від 15.01.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг, п.8 фрахт і умови оплати еквівалент 4600 евро по курсу НБУ на день розмитнення (188619 грн), а у наданій довідці №2601/1 від 26.01.2024 що підтверджує транспортно-експедиційні послуги загальна сума становить 101800 грн. Надана декларантом довідка від 26.01.2024 №2601/1 має інформаційний характер, не дає розуміння формування складових та принципу розділення вартості. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Враховуючи викладене та відсутність платіжних документів щодо оплати товару у митного органу є сумніви щодо достовірності заявленого рівні митної вартості товару. Рахунок на оплату транспортних послуг до митного контролю не надано. Відсутні відомості щодо вартості експедиторських послуг за межами митної території України. Таким чином, до складових митної вартості не включено вартість експедиторських витрат за межами митної території України (надана до митного контролю довідка щодо транспортних витрат в описі послуги містить лише вартість транспортування). Розмір таких витрат не підтверджено документально та не піддається обчисленню. Наданий документ довідка щодо транспортних від 26.01.2024 №2601/1 не є бухгалтерським документом, крім того даний документ не містить відомостей в рамках якого договору він наданий, не містить посилань на інші перевізні документи для здійснення ідентифікації. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. Надана декларантом довідка від 26.01.2024 №2601/1 має інформаційний характер, не дає розуміння формування складових та принципу розділення вартості 101800 грн. (або окремо вартості транспортування 100000 грн.) За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Таким чином, в митного органу є всі підстави вважати, що складові не включені до митної вартості. Складові митної вартості не підтверджено документально. Враховуючи викладене та відсутність платіжних документів щодо оплати товару у митного органу є сумніви щодо достовірності заявленого рівня митної вартості товару.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов?язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4. транспортні документи, договір на перевезення товару.

Листом від 31.01.2024 №31/01-02 позивач повідомив відповідача, що більше ніяких додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ВМД №24UA110130002032U8 від 30.01.2024 протягом 10 календарних днів надати не має можливості.

У подальшому відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000045/1 від 31.01.2024, в якому зокрема, зазначено, що враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товару №1 неможливо було застосувати методи 2a) та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв?язку із відсутністю об?єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, приблизно за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 29.01.2024 №24UA205140006618U0 UA205140/2024/006618) - на рівні 15200 евро/шт, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Механізми, що використовуються у сільському господарстві, а саме жатки навісні для косіння зернових культур, вживані: Жатка Claas Vario900 - сер.номер 71616746, вживана 2012 року, ширина захвату 9м -1шт. Торг.марка: "Claas"Виробник: Claas HungariaKf,HU.» та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію зі змінами у зазначених графах відповідно до рішення про коригування митної вартості товару, тобто скоригована митна вартість жниварки VARIO 900, сер. №71616332 позивача визначена відповідачем у розмірі 15200 Євро (графа 30).

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000102, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв?язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості згідно з п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ, прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 31.01.2024 №UA110130/2024/000045/1.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом позивач задекларував зазначені товари, сплатив митні платежі згідно із скоригованою відповідачем митною вартістю жниварки в розмірі 15200,00 Євро (графа 30 рішення про коригування), що за курсом Євро до гривні на 31.01.2024 у розмірі 41,0845 складає 624484,40 грн (графа 47 декларації позивача) та надав гарантії відповідно до ст. 55 Митного кодексу України на суму 46113,10 грн. (графа 47 декларації позивача), а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №UA110130002196U9 від 31.01.2024.

Не погодившись з вказаним рішенням і карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України (далі МК України) встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, що надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності дост. 337 МК України.

Стосовно порушень, визначених митницею, що стали передумовою прийняття рішення №UA110130/2024/000045/1 від 31.01.2024, суд зазначає наступне.

Так, відносно тверджень відповідача щодо розбіжності у датах інвойсу, на підставі якого має бути здійснено платіж та платіжного документа, суд зазначає, що відповідач проігнорував положення пункту 2 Додатку №1 до контракту від 15.11.2023 яким сторони встановили порядок оплати вартості Товару: 100% до 25.11.2023 переказом на рахунок Продавця, а також те що позивач на виконання цієї умови контракту сплатив 24.11.2023 Продавцю 100% вартості Товару, а саме 110000,00 Євро платіжною інструкцією в іноземній валюті №515 від 24.11.2023.

Більш того слід зазначити, що виконання чи невиконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем. В свою чергу Дніпровська митниця не є тим органом, на якого законодавством покладено обов?язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв?язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

Отже, доводи митного органу про розбіжності у датах інвойсу на підставі якого має бути здійснено платіж та платіжного документа не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо зауважень відповідача стосовно того, що у декларації країни відправлення №24FRD4310008514610 від 25.01.2024 відправником вказано ціну по товару №1 (відповідає товару №1 згідно заявлених даних) в розмірі 8400 євро та по товару №2 (відповідає товару №2 згідно заявлених даних) 2100 євро, що не відповідає числовим значенням зазначеним у інвойсі наданому до митного оформлення від 25.01.2024 №LT010022/М24, то з цього приводу суд зазначає, що позивач не несе відповідальності за правильність внесення відомостей в декларації країни відправлення.

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов?язком продавця відповідно до законодавства його країни.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов?язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Щодо сумнівів відповідача у об`єктивності висновку судового експерта від 30.01.2024 №02тм24, зокрема стосовно того, що експертом не наведено аналіз пропозицій продажу аналогічних товарів на ринку Європи, наприклад, інтернет-ресурс truck1.com.ua (ClaasVarioV900, рік випуску - 2012, вартість пропозиції - 19738 євро), то з цього приводу суд зазначає, що для визначення дійсної вартості товару необхідний огляд та визначення фізичного стану товару, ступінь його зносу, які в свою чергу залежать від інтенсивності та часу використання товару (жниварки до зернозбирального комбайну). Однаковий рік випуску жниварки не може свідчити про те, що фізично жниварки знаходяться в однаковому стані, оскільки визначальним для ціни такого товару є час та умови його напрацювання, який може суттєво відрізнятися - одна жатка може інтенсивно протягом довгого часу використовуватися при збиранні врожаю зернових культур, інша жниварка може знаходитись на зберіганні і взагалі не працювати.

В свою чергу, висновок судового експерта ґрунтується на технічному огляді товару, який проводився 30.01.2024, у зв`язку з чим твердження відповідача відносно об`єктивності висновку судового експерта від 30.01.2024 №02тм24 є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до умов поставки FCA - Theuley до митної вартості товару включаються витрати на страхування, то з цього приводу необхідно зазначити, що згідно з положеннями контракту №CL/15/11/2023 від 15.11.2023 поставка товарів здійснювалася на умовах FCA - Theuley. Натомість, умови поставки за базисом FCA не зобов?язують продавця або покупця здійснити страхування товару, не передбачений такий обов?язок і умовами контракту, у зв?язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постанові Верховного Суду у справі №640/29559/20 від 15.02.2024.

З огляду на викладене, у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Відтак, безпідставними є твердження відповідача про те, що ненадання документів щодо страхування товару вказує на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.

Що стосується тверджень відповідача відносно того, що за зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг, то з цього приводу суд зазначає, що такі твердження митного органу спростовуються його ж посиланнями на Договір-заявку №З 1501/1 від 15.01.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг. Твердження відповідача про ненадання рахунку на оплату транспортних послуг спростовується положенням частково процитованого відповідачем п.8 Договору-заявки про те, що оплата транспортно-експедиційних послуг здійснюється протягом 3 днів після вивантаження товару. Дійсно, після оформлення товару 31.01.2024 в режимі імпорт та розвантаження товару сторони підписали наданий експедитором (ТОВ «Алавес Дніпро») акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 01.02.2024 і експедитор також надав рахунок №6042 від 31.01.2024 на оплату наданих послуг у розмірі 188988,70 гривень. Позивач платіжною інструкцією від 01.02.2024 сплатив надані послуги у розмірі 188988,70 гривень, що відповідає умовам Договору-заявки №З 1501/1 від 15.01.2024.

Всі ці документи підтверджують інформацію, що міститься у довідці експедитора (ТОВ «Алавес Дніпро») від 26.01.2024 №2601/1 про надані міжнародні транспортні послуги на ділянці маршруту Theuley (Франция) - кордон України (м/п Краковець) у розмірі 100000,00 грн. Надана відповідачу зазначена довідка експедитора містить посилання на Договір-заявку №З 1501/1 від 15.01.2024, на транспортні засоби які здійснювали перевезення, а також номер міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR).

Отже, з урахуванням викладеного, слід зазначити, що в поданих позивачем документах на митне оформлення наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Однак, всупереч вказаним вимогам закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, що застосована митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначено митним органом за резервним методом.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі №520/9022/18.

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Дніпровської митниці повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» гарантійний платіж в розмірі 46113,10 грн, суд вважає, що вказані вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню, так як чинним законодавством визначено особливий порядок повернення надмірно сплачених до бюджету коштів, яким позивач має можливість скористатися, враховуючи рішення суду в цій справі.

Згідно з ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 3028 грн, що документально підтверджується квитанцією від 20.03.2024.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 2018,67 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» (вул. Океанська, буд. 12, м. Дніпро, 49022, код ЄДРПОУ 30443517) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000045/1 від 31.01.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000102.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІК МАШИНЕС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн 67 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський