Рішення

від 06.06.2024 по справі 160/10482/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа № 160/10482/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

при секретарі судового засіданняПівоварові В.С.

за участі

представника позивачаБорисенко А.О.

розглянувши в судовому засіданні в м.Дніпро справу за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якій позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 04.04.2024 про стягнення виконавчого збору по справі за виконавчим провадженням ВП №74630949 з виконання виконавчого листа №804/1382/16 виданого 15.06.2021 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.04.2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу визначитись з відповідачем по справі враховуючи висновки, викладені в ухвалі.

Ухвалою суду від 13.05.2024 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки рішення по справі від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 виконано в повному обсязі, стягнення виконавчого збору є безпідставним.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів позов ОСОБА_2 - задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 06.11.2015р. №485 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пп. г п.64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_2

- поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року.

- зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру ОСОБА_2 для зайняття посади у відповідності до п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію у Головному управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

- Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Постановою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.04.2024, відкрито виконавче провадження ВП №74630949 з примусового виконання виконавчого листа №804/1382/16 виданого 15.06.2021 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлаковою Н.В. про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року та допущення рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць до негайного виконання.

17.02.2021 ГУМВС на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року по справі № 804/1382/16 видано наказ № 2 о/с (зі змінами внесеними наказом ГУНП від 01.11.2022), яким пункт наказу ГУМВС від 06.11.2015 № 485 о/с в частині звільнення відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_2 начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління, з 6 листопада 2015 року, з вислугою років на день звільнення: 11 років 03 місяці 27 днів, скасовано, та поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області

Крім того, цим же наказом ГУМВС нараховано та виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, про що 17.02.2021 ОСОБА_2 направлено лист за вих. № 20592/Лк.

Також, запропоновано з`явитись до ліквідаційної комісії для внесення змін до трудової книжки та вчинення дій, пов`язаних з подальшим проходженням служби, згідно чинного законодавства.

04.03.2021 ОСОБА_3 особисто підписав як начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області попередження що його посада скорочена, що підтверджується копією попередження.

Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №6 о/с від 05.05.2021 капітана міліції ОСОБА_2 (М-129076) начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області звільнено з 05 травня 2021 року за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Листом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.05.2021 вих. № 20710/ЛК ОСОБА_2 повідомлено, що наказом ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 05.05.2021 №6 о/с його звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з 05 травня 2021 року та запропоновано прибути до ліквідаційної комісії для отримання трудової книжки.

Відповідно до розписки, ОСОБА_2 14.06.2021 отримав витяг з наказу про звільнення та трудову книжку.

Крім того, Дніпропетровським окружним адміністративним судом при розгляді позовної заяви ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 05 травня 2021 р. №6 о/с про звільнення позивача зі служби за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлення позивача на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 05 травня 2021 та при розгляді апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 по справі №160/9202/21 підтверджено факт поновлення ОСОБА_2 на посаді начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 по справі № 160/9202/21 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 по справі №160/9202/21.

ОСОБА_2 не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/9202/21подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2022 по справі №160/9202/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №160/9202/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Також, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі № 160/26969/21, наказом № 5 о/с від 01.11.2022 внесено зміни до наказу ГУ МВС від 17.02.2021 № 2 о/с, а саме слова «вважати його працюючим на попередній посаді», змінити словами: «поновити ОСОБА_2 на посаді начальник сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області», що підтверджується копією наказу № 5 о/с від 01.11.2022.

Наказ ліквідаційної комісії ГУ МВС в Дніпропетровській області від 17.02.2021 № 2 о/с в судовому порядку не оскаржувався.

Таким чином, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області в повному обсязі, добровільно, до відкриття виконавчого провадження №74630949 у справі № 804/1382/16 було належним чином виконано резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року та допущення рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Самарського РВ ДМУ Головного управління МВС України в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць до негайного виконання у спосіб, встановлений судом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 18 цього ж Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч. 5 ст. 26 цього ж Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно із ст. 27 цього ж Закону:

1. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

2. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

3. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

5. Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

6. У разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

7. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

8. Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята 04.04.2024, одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження №74630949, що по суті та змісту відповідає вимогам ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач свої аргументи обґрунтовує тим, що ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

На переконання суду позивач помилився в обраному способі захисту, оскільки ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути застосована до спірних правовідносин на стадії відкриття виконавчого провадження, так як регулює питання саме стягнення виконавчого збору за умови закінчення такого виконавчого провадження.

В справі відсутні будь-які дані саме про закінчення вищевказаного виконавчого провадження, відтак позовні вимоги позивач про визнання протиправною та скасування спірної постанови про стягнення виконавчого збору, задоволенню не підлягають, оскільки такі по суті є передчасними.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивача, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Згідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 246, 250, 251, 255, 260-263, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції згідно статті 297 КАС України.

Суддя О.В. Єфанова