Рішення

від 05.06.2024 по справі 280/4504/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2024 року Справа № 280/4504/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (56301 Миколаївська область, Первомайський район, селище Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 89, код ЄДРПОУ 45109199)

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

17.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесену 07.05.2024 року у виконавчому провадженні № 74931168 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у даному випадку виконання рішення суду по справі № 280/5785/23 має здійснюватися з урахуванням вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тому враховуючи приписи пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державного виконавця, винесені 07 травня 2024 року у виконавчому провадженні № 74931168 про відкриття та про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору в розмірі 32 000,00 грн підлягають скасуванню як протиправні. Зокрема зазначив, що виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на подання відзиву не скористався, буд-яких клопотань до суду не надсилав.

22.05.2024 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивачем надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 05.06.2024.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі. Відповідач не з`явився, будь-яких клопотань до суду не надсилав.

Відповідно до частини 3статті 194 КАС Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною 6статті 205 КАС Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до частини 9статті 205 КАС Україниякщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року по справі №280/5785/23, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , та, зокрема: зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на період дії воєнного стану, згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як особі, яка безпосередньо брала участь у бойових діях у періоди часу з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 з розрахунку: 100000 (сто тисяч) гривень на місяць, з урахуванням раніше сплачених сум.

Постановою державного виконавця Другого ВДВС у Первомайському районі Миколаївської області від 07.05.2024 відкрито виконавче провадження №74931168 з виконання Виконавчий лист № 280/5785/23 виданий 17.04.2024 Запорізьким окружним адміністративним судом.

В межах виконавчого провадження №74931168 винесено постанову від 07.05.2024 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що не отримував постанови державного виконавця від 07.05.2024 про відкриття виконавчих проваджень № 74931168 та про стягнення виконавчого збору, проте стало відомо йому про наявність наведених постанов з даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Правомірність постанови відповідача про стягнення виконавчого збору є предметом судового розгляду у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюютьсяЗаконом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VІІІ).

Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контекстістатті 1 Закону № 1404-VІІІрозуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

За змістом положеньст. 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбаченихзакономвипадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону № 1404-VIIIпримусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цимЗакономвипадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1ст. 18 Закону № 1404-VIII).

Згідно з правилами ч. 1, 2ст. 24 Закону № 1404-VІІІвиконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Частиною 1ст. 26 Закону № 1404-VIIIвизначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач, має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

За приписами ч. 5ст. 26 Закону № 1404-VIIIвиконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, суд зазначає про таке.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІнадано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно з ч. 1 цієїстатті Закону № 1404-VІІІвиконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 27 Закону № 1404-VІІІвиконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 4ст. 27 Закону № 1404-VІІІдержавний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 5ст. 27 Закону №1404-VIIIвизначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленомуЗаконом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цьогоЗакону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган та державні підприємство, установа, організація.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто Державною казначейською службою України здійснюється виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Фінансування програми здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які передбачаються у Законі України «Про державний бюджет України».

Судом встановлено, що у позивача як у державного органу відсутні відповідні призначення на виконання рішень суду.

Відповідно до додатку №3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» саме Державна казначейська служба України має такі призначення, а саме за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (КПКВ 3504040).

Суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/5785/23 хоча не містить у резолютивній частині слово «стягнення», однак це не виключає «майновий» характер вимоги, яка може звучати по-різному, оскільки суд не обмежений при постановленні рішення відповідними способами захисту, які він вважає правильним та ефективним при викладенні його резолютивної частини.

Застосування законодавцем у ч. 3ст. 27 Закону № 1404-VІІІсловосполучення «рішення немайнового характеру» свідчать саме про те, що вимоги не стосуються ні коштів, ні майна стягувача, а тому застосування даної ч. 3 до боржника - є неправильними і не відповідає чинному національному законодавству.

Однак, суд у рішеннях, яке знаходиться на виконанні у державного виконавця, що виніс оскаржувані постанови, констатував, що вимога позивача і стягувача у виконавчому провадженні є майновою вимогою, і враховуючи те, що стягнення здійснюється на підставі затвердженої бюджетної програми, тому до питання щодо стягнення виконавчого збору у даній справі підлягає застосуванню п. 3 ч. 5ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, а саме виконавчий збір не повинен стягуватись.

Отже, відповідачем при винесенні оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору помилково застосовано ч.3ст. 27 Закону № 1404-VІІІ, а не п.3 ч.5ст. 27 Закону №1404-VІІІ, що свідчить про її незаконність, а тому така підлягає скасуванню.

Суд не приймає аргумент позивача, що відповідно до абзацу 8 пункту 20 Порядку виконання повноважень ДКСУ в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ № 590 від 09.06.2021, у разі наявності виконавчого документа про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, зупинення операцій на таких рахунках не застосовується до скасування воєнного стану, з огляду на наступне.

В даному випадку доказів, що відповідачем зупинено операції на рахунках розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, якими є і позивач, або Міністерство оборони України не здійснювалося, що спростовує наведений аргумент позивача.

Стосовно посилань позивача на абз. 22 пункту 10-2Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VІІІв якому зазначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій, суд зазначає наступне.

За змістом абз.2 пп.5 ч.3 п.10-2Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VІІІ, зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих проваджень з виконання рішень, боржниками за якими є військові частини, у разі виконання рішень за позовами фізичних осіб про перерахунок грошового забезпечення військовослужбовців не застосовується.

За приписами абз. 25 п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Виходячи зі змісту вищезазначеної норми, державний виконавець не має права відкривати виконавчі провадження, якщо він (або відділ, в якому він працює) перебувають на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (даліІнструкція № 512/5)

Відповідно абз. 7-12 п. 4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 512/5 під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких згідно з ч1 1ст. 24 Законує територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Перелік), здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію, за умови якщо такий орган змінив місцезнаходження/місцерозташування на іншу території України або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У разі якщо місцезнаходженням органу державної виконавчої служби є територія, включена до Переліку, такий орган може змінити місцезнаходження/місцерозташування на іншу територію України та здійснювати примусове виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на яку поширюється компетенція цього органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України письмово повідомляє адміністратора автоматизованої системи виконавчого провадження про зміну місцезнаходження/місцерозташування органу державної виконавчої служби.

Міністерство юстиції України за поданням/пропозиціями Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України може визначити орган державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку.

У разі визначення Міністерством юстиції України органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, адміністратор автоматизованої системи виконавчого провадження на підставі письмового повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України забезпечує такому органу державної виконавчої служби доступ до виконавчих проваджень, які перебувають (перебували) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку.

Виконавче провадження, яке перебуває (перебувало) на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, приймається до виконання визначеним Міністерством юстиції України органом державної виконавчої служби на підставі доручення або резолюції начальника управління забезпечення примусового виконання рішень, якому підпорядкований визначений Міністерством юстиції України орган державної виконавчої служби, які надаються за результатами розгляду звернення сторони виконавчого провадження або іншої особи або доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби.

Інформація про зміну місцезнаходження органів державної виконавчої служби або про визначення органу державної виконавчої служби, на який покладатиметься повноваження з примусового виконання рішень, місцем виконання яких є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, публікується на вебсайті Міністерства юстиції України та вебсайтах міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України по мірі її оновлення.

Аналіз наведених норм свідчить, що встановлена законодавцем заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку) стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної та/або фізичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку), поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17, від 10.05.2023 у справі № 904/1708/22.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями9,139,242-246,250,255,295,297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (56301 Миколаївська область, Первомайський район, селище Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 89, код ЄДРПОУ 45109199)- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесену 07.05.2024 року у виконавчому провадженні № 74931168 про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.

Стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (56301 Миколаївська область, Первомайський район, селище Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 89, код ЄДРПОУ 45109199) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 05.06.2024.

Суддя О.В. Конишева