ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2024 р. справа № 300/2724/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Главача І.А.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Декор-Тесляр" про стягнення боргу на суму 38 587,89 гривень,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з позовною заявою до приватного підприємства "Декор-Тесляр" (надалі, також відповідач) про стягнення боргу на суму 38 587,89 гривень з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в загальні сумі 37 470,25 грн по податку орендна плата з юридичних осіб, який виник в результаті несплати основного зобов`язання на суму 37 470,25 грн згідно уточнених податкових декларацій за 2023 рік та за 2024 рік, а також пені на суму 1 117,64 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.
Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв`язку: "за закінченням терміну зберігання ".
Згідно з ч.8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві, однак правом на подання відзиву у встановлений судом строк він не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Приватне підприємство "Декор-Тесляр" є юридичною особою та перебуває на обліку Головного управління ДПС Івано-Франківській області як платник податків, що підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ПП "Декор-Тесляр" є платником орендної плати (земельна плата) з юридичних осіб, та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За змістом підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем подано до ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9045968328 за 2023 рік поданої 09.03.2023 на суму 33 190,39 грн (до стягнення підлягає залишок нарахування за січень 2023 року на суму 1 231,85 грн та нарахування за лютий-грудень 2023 рік (11*2 765,87 грн)); №9029016796 за 2024 рік поданої 29.02.2024 на суму 34 883,27 грн (до стягнення підлягає нарахування за січень-лютий 2024 року (2*2 906,94 грн)). Однак визначене зобов`язання відповідач не сплатив, а борг по даному платежу становить 37 470,25 грн (а.с.7-10).
Крім того, на підставі ст. 129 ПК України виникла пеня на суму 1 117,64 грн, що обліковується в ІКП платника
Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг станом на 04.04.2024 та інтегрованою карткою платника відповідачем не виконано зобов`язання в загальному розмірі розмірі 38 587,89 грн.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає, а відтак є узгодженим з дня подання такої декларації.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу надіслано податкову податкову вимогу форми "Ю" від 20.04.2023 за №0001276-1302-0919. Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу. Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Сума узгодженого грошового зобов`язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб та пені в загальному розмірі 38 587,89 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг, податковою вимогою, податковими деклараціями, зворотнім боком облікової картки платника з платежу орендна плата з юридичних осіб.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб та пені в загальній сумі 38 587,89 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Декор-Тесляр" (ЄДРПОУ 22165434) податковий борг в розмірі 38 587 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 89 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належать відповідачу, в дохід бюджету.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄРДПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач приватне підприємство "Декор-Тесляр" (код ЄРДПОУ 22165434, вул. Кропивницького, буд. 1-А, м. Івано-Франківськ, 77107).
Суддя Главач І.А.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119561686 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Главач І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні