Ухвала

від 06.06.2024 по справі 320/24659/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 червня 2024 року Київ № 320/24659/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» в особі представника адвоката Фурлета В.П. 30.12.2023 звернулось засобами поштового зв`язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 31.05.2024) до Головного управління ДПС у м. Києві.

Просять визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу вимог частини шостої статті 161 цього Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.

Предметом цього позову є податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411. У матеріалах позову відсутня інформація про оскарження цих рішень в адміністративному порядку.

За таких обставин, суд констатує, що податкові повідомлення-рішення від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411 можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач не скористався процедурою досудового порядку вирішення спору.

Водночас, позивач звернувся засобами поштового зв`язку до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2023 № 166320411 та від 11.05.2023 № 329750411 лише 30.12.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

У позовній заяві представник зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення не отримував, а їх копі були одержані у відповідь на адвокатський запит представника лише 30.10.2023.

Із такими твердженнями представника позивача суд не може погодитись, з огляду на таке.

Як убачається з наявних у позові письмових доказів, у відповідь на адвокатський запит відповідач листом від 30.10.2023 надіслав, зокрема оскаржувані ППР. У листі зазначено, що оскаржуване ППР від 03.03.2023 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 10.03.2023, щодо іншого ППР повернувся лист за закінченням терміну зберігання.

Суд зазначає, що строк звернення до суду у відповідності до вимог статті 122 Кодексу обраховується не з моменту отримання представником позивача копії ППР, а з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Неотримання позивачем у відділенні поштового зв`язку оскаржуваного ППР у зв`язку із закінченням терміну зберігання не свідчить про не надсилання його позивачу відповідачем та, як наслідок, уважається врученим належним чином.

Відповідно до частин першої-другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Крім того, копія оскаржуваного ППР від 11.05.2023 у непридатному для читання вигляді у зв`язку з низькою якістю виготовлення її копії.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;

- копії оскаржуваного ППР від 11.05.2023 у придатному для читання вигляді.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інновація» - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСкрипка І.М.