Рішення

від 27.05.2024 по справі 440/1421/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1421/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Гаврильєва С.С.,

представника відповідача Ясиновської В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови № 1 від 05.01.2024 року про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" зазначено, що висновки посадових осіб відповідача про порушення вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми є помилковими, оскільки підприємством забезпечується ідентифікація та простежуваність товарів, здійснюються відповідні записи, оформлюються передбачені законодавством документи, які були надані відповідачу на виконання вимог припису. В свою чергу, позивач звертає увагу, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не було забезпечене його право на участь у розгляді адміністративної справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1421/24; розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

18.03.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що 21.12.2023 року відповідачем складено протокол № 001478 у зв`язку із невиконанням вимог припису № 17 від 24.07.2023 року: - не забезпечено систему простежуваності з можливістю ідентифікації та відстеження харчових продуктів на всіх стадіях обігу; - не надано супровідних документів (товарно - транспортних накладних) стосовно простежуваності харчових продуктів, зазначених в повідомленнях системи швидкого оповіщення щодо харчових продуктів та кормів (RASFF). Невиконання вимог припису порушує пункт 1 частини 2, частину 7 статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та пункт 2 частини 1 статті 16 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" зареєстроване юридичною особою, основний вид економічної діяльності: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

З 20.07.2023 року по 21.07.2023 року у зв`язку з надходженням листів Держпродспоживслужби щодо невідповідності згідно повідомлення системи швидкого оповіщення щодо харчових продуктів та кормів (RASFF) на підставі наказу № 754-ОД від 19.07.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області проведений позаплановий захід державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН", за результатами якого складений акт № 43 від 21.07.2023 року.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області встановлені порушення частини 1 статті 21, статті 22, частини 1 статті 25 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", а саме: - відсутня державна реєстрація потужності оператора ринку ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН"; - не забезпечено систему простежуваності оператора ринку ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" ( не надано документацію для встановлення операторів ринку щодо повідомлень системи швидкого оповіщення (RASFF) № 2023.3843-fup8 від 30.06.2023 року; вх.-4245-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4625 від 10.07.2023 року; Вх. 4281-23 від 14.07.2023 року, № 2023.4689 від 12.07.2023 року; вх.-4246-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4627); - не розроблено та не запроваджено постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

24.07.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області винесений припис № 17, яким вимагається від ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" вжити таких заходів: 1. Провести державну реєстрацію потужності оператора ринку ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН"; 2. Забезпечити систему простежуваності з можливістю ідентифікації та відстеження харчових продуктів на всіх стадіях обігу. Надати завірені копії документів, товарно - транспортних накладних з можливістю ідентифікації та відстеження харчових продуктів, зазначених в повідомленнях системи швидкого оповіщення (RASFF) № 2023.3843-fup8 від 30.06.2023 року; вх.-4245-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4625 від 10.07.2023 року; Вх. 4281-23 від 14.07.2023 року, № 2023.4689 від 12.07.2023 року; вх.-4246-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4627; 3. Розробити та запровадити з наданням підтверджуючих документів, постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

З 04.10.2023 року по 05.10.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській проведений позаплановий захід державного контролю стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН", за результатами якого складений акт № 54 від 05.10.2023 року.

За висновками перевірки встановлено невиконання вимог пункту 2 припису № 17 від 24.07.2023 року: Не забезпечено систему простежуваності оператора ринку ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН". Не надано товарно - транспортних накладних щодо обігу харчових продуктів, зазначених в повідомленнях системи швидкого оповіщення (RASFF) № 2023.3843-fup8 від 30.06.2023 року; вх.-4245-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4625 від 10.07.2023 року; Вх. 4281-23 від 14.07.2023 року, № 2023.4689 від 12.07.2023 року; вх.-4246-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4627.

05.01.2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській винесена постанова № 1 про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми, якою за невиконання ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" пункту 2 припису № 17 від 24.07.2023 року відповідно до пункту 19 частини 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" накладено на ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" штраф в сумі 56800,00 грн.

Позивач не погодився із постановою № 1 від 05.01.2024 року та оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів, отже, конституційна норма передбачає, що захист прав споживачів відбувається шляхом здійснення контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" ( далі - Закон № 2042-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

У відповідності до вимог статті 4 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (далі - Закон №771/97-ВР) державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Отже, держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів шляхом, зокрема, здійснення державного контролю.

Статтею 5 Закону №771/97-ВР встановлено, що до системи органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган).

Згідно частини 1 статті 19 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 19 Закону № 2042-VIII, інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII, за невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірного рішення стали висновки відповідача щодо невиконання позивачем вимог пункту 2 припису № 17 від 24.07.2023 року: Не забезпечено систему простежуваності оператора ринку ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН". Не надано товарно - транспортних накладних щодо обігу харчових продуктів, зазначених в повідомленнях системи швидкого оповіщення (RASFF) № 2023.3843-fup8 від 30.06.2023 року; вх.-4245-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4625 від 10.07.2023 року; Вх. 4281-23 від 14.07.2023 року, № 2023.4689 від 12.07.2023 року; вх.-4246-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4627.

При цьому, відповідач вважає, що ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" не забезпечено систему простежуваності з можливістю ідентифікації та відстеження харчових продуктів на всіх стадіях обігу, оскільки останнім не надано товарно - транспортних накладних щодо обігу харчових продуктів.

З цього приводу суду зазначає наступне.

За приписами статті 1 Закону №771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів, і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Згідно частини 1 статті 20 Закону №771/97-ВР оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Пунктом 6 частини 2 статті 20 Закону №771/97-ВР, оператор ринку зобов`язаний забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену статтею 22 цього Закону.

Згідно пункту 74 частини 1 статті 1 Закону №771/97-ВР, простежуваність - можливість ідентифікації та відстеження харчових продуктів, продуктивних тварин, а також речовин, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів, на всіх стадіях виробництва, переробки та обігу.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №771/97-ВР простежуваність харчових продуктів, тварин, призначених для виробництва харчових продуктів, або речовин, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів, повинна бути забезпечена операторами ринку на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати інших операторів ринку, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів (частина 2 статті 22 Закону №771/97-ВР).

Оператори ринку повинні запровадити системи та процедури, що дають змогу систематизувати інформацію про операторів, що постачають та яким постачаються харчові продукти, тварини, призначені для виробництва харчових продуктів, або речовини, що призначені для включення або очікується, що вони будуть включені до харчових продуктів.

Інформація, зазначена у цій частині, повинна надаватися на вимогу компетентного органу (частина 3 статті 22 Закону №771/97-ВР).

Оператори ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів тваринного походження, надають операторам ринку, до яких постачаються ці харчові продукти, а також на вимогу компетентного органу таку інформацію: 1) назва та інші відомості, що дають змогу ідентифікувати харчовий продукт; 2) обсяг (об`єм) або кількість (вага) харчового продукту; 3) найменування та місцезнаходження потужності, з якої постачається харчовий продукт, а якщо така потужність знаходиться в Україні - також її реєстраційний (особистий) номер; 4) найменування та місцезнаходження оператора ринку, який постачає харчовий продукт, якщо вони відрізняються від найменування та місцезнаходження потужності, з якої постачається харчовий продукт; 5) найменування та місцезнаходження потужності, до якої постачається харчовий продукт, а якщо така потужність знаходиться в Україні - також її реєстраційний номер; 6) найменування та місцезнаходження оператора ринку, потужності, до якої постачається харчовий продукт, якщо вони відрізняються від найменування та місцезнаходження потужності, до якої постачається харчовий продукт; 7) відомості, що дають змогу ідентифікувати партію (лот) харчового продукту або партію вантажну; 8) дата відправлення партії (лота) харчового продукту або партії вантажної.

Зазначена у цій частині інформація оновлюється щоденно та зберігається оператором ринку до закінчення граничного терміну споживання харчового продукту або закінчення мінімального терміну придатності харчового продукту (частина 5 статті 22 Закону №771/97-ВР).

Згідно частини 7 статті 37 Закону №771/97-ВР якщо інше не передбачено законом, єдиним документом, яким супроводжуються об`єкти санітарних заходів, що перебувають в обігу, є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 16 Закону № 2042-VIII оператор ринку зобов`язаний надавати документи, пояснення, іншу інформацію з питань, що виникають у зв`язку із здійсненням заходів державного контролю.

Отже, на виконання вимог пункту 3 частини 1 статті 16 Закону № 2042-VIII позивач зобов`язаний надати товарно-транспортні накладні або обґрунтовані доводи неможливості їх надання контролюючому органу під час проведення перевірки.

Так, на виконання вимог припису № 17 від 24.07.2023 року позивач листом від 10.08.2023 року повідомляв відповідача, про те, що підприємством забезпечується ідентифікація та простежуваність товарів, оформляються відповідні документи. Товарно - транспортні накладні не складалися, оскільки поставка харчових добавок здійснювалась невеликими партіями та покупці забирали товар власним транспортом.

З метою забезпечення систему простежуваності з можливістю ідентифікації та відстеження харчових продуктів на всіх стадіях обігу позивачем були надані відповідачу первинні документи на поставу харчових добавок, що імпортувались з Польщі (виробник: Fitness Authority Sp zoo, Otomin) - копії договорів на поставку продукції № 31/03/2023 від 31.03.2023 року, № 1/01/2023 від 23.01.2023 року, № 27/02/2023 від 27.02.2023 року, інвойсів, митних декларацій, СМR, сертифікатів походження, пакувальних листів); - первинні документи операторів ринку, яким постачалась продукція (договори поставки, видаткові накладні); запити та відповіді покупців, маркування продукції.

Таким чином, позивачем під час здійснення перевірки не надані товарно - транспортні накладні на поставку товару, проте надані інші належні первинні документи, на підставі яких можливо ідентифікувати харчовий продукт, операторів ринку, що постачав продукцію, та які придбавали продукцію (харчові добавки), з приводу яких надійшли повідомлення системи швидкого оповіщення (RASFF) №2023.3843-fup8 від 30.06.2023 року; вх.-4245-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4625 від 10.07.2023 року; Вх. 4281-23 від 14.07.2023 року, № 2023.4689 від 12.07.2023 року; вх.-4246-23 від 13.07.2023 року, № 2023.4627.

Враховуючи наведене, доводи представника відповідача про не забезпечення ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" простежуваності харчових продуктів не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно частини 8 та 9 статті 66 Закону №2042-VIII справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

Згідно частини 10 статті 66 Закону №2042-VIII, час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

Частиною 11 статті 66 Закону №2042-VIII передбачено, що справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, законодавець чітко визначив умову, за наявності якої орган нагляду (контролю) міг розглянути, за відсутності позивача, справу про притягнення його до відповідальності за порушення Закону №2042-VIII, а саме виключно за наявності відомостей про належне повідомлення особи та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, за змістом частин 10 та 11 статті 66 Закону №2042 обов`язок повідомлення позивача про час та місце розгляду справи покладається на відповідача, а виконання такого обов`язку не вичерпується лише надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, ще не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи.

Отже, відсутність у посадової особи, яка розглядає справу, відомостей про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, виключає можливість розгляду справи щодо такої особи.

Таке тлумачення приписів частини 11 статті 66 Закону №2042 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Про важливість дотримання органом нагляду (контролю) наведеної умови щодо розгляду справи, свідчать положення частини 12 статті 66 Закону №2042-VIII, згідно яких особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.

Отже, приписи частини 11 статті 66 Закону №2042 спрямовані на забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення суб`єктом владних повноважень та використання обсягу прав, визначених частиною 12 статті 66 Закону №2042-VIII.

Учасниками справи не заперечується, що повідомлення про розгляд справи на 05.01.2024 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, було направлено відповідачем на адресу позивача 28.12.2023 року поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладень за номером 0600073726589, та було отримано позивачем 23.01.2024 року.

Згідно долучених до справи відомостей з сайту Укрпошти про рух поштового відправлення 0600073726589 вбачається, що станом на 04.01.2024 року поштове відправлення знаходилось в сортувальному центрі.

Таким чином, оскільки станом на 05.01.2024 року у відповідача були відсутні відомості про належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, то згідно вимог частини 11 статті 66 Закону №2042-VIII у відповідача не було правових підстав для розгляду відносно позивача справи про накладання штрафу.

Суд зазначає, що розгляд справи відповідачем 05.01.2024 року без участі позивача є порушенням приписів частини 11 статті 66 Закону №2042-VIII, згідно з якими справа не може бути розглянута, якщо відсутні відомості про належне повідомлення про час і місце розгляду справи особи, щодо якої розглядається справа.

Обов`язок доказування правомірності спірного рішення у даній справі відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України несе відповідач як суб`єкт владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів, що спірне рішення є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням процедури, передбаченої Законом №2042-VIII.

Таким чином, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 1 від 05.01.2024 року про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копії наступних документів: - договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024 року; - додаткової угоди від 24.01.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 23.01.2024 року; - акту приймання - передавання наданих послуг від 02.02.2024 року; - детального опису наданих послуг; - свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2468.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" (вул. Ярмаркова, 1, оф. 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 39137993) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 40358617) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 1 від 05.01.2024 року про накладення штрафу за порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТВАН ДИСТРИБЮШН" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 червня 2024 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко