Постанова

від 06.06.2024 по справі 280/9431/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9431/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДІЛМА»

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року (суддя Сацький Р.В., повний текст рішення складено 04.03.2024) в адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства «ДІЛМА»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «ДІЛМА» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 12.06.2023 № ПШ 009522.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 02 травня 2023 року було проведено рейдову перевірку транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі Н-15 14 км, за результатами якої складено Акт № 353850.

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення з боку перевізника статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, не забезпечення водія товарно-транспортною накладною або іншим документом на вантаж.

Водій транспортного засобу з Актом перевірки ознайомився, підписав Акт без заперечень.

Згідно з постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12.06.2023 № ПШ009522, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ухвалено стягнути з Приватного підприємства «ДІЛМА» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Вказана постанова є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В основу заявленого позову лягли доводи позивача, що він не є власником транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , а тому відповідач безпідставно та неправомірно притягнув його до відповідальності.

Надаючи оцінку таким доводам позивача сукупно з доводами сторін та доказами, які містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ «ДІЛМА» є власником напівпричіп марки CASTERA, номерний знак НОМЕР_2 , тоді як в ході перевірки встановлені порушення під час здійснення вантажних перевезень автомобілем RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 .

Доводи відповідача та висновки суду першої інстанції, що саме ТОВ «ДІЛМА» є перевізником в розумінні Закону «Про автомобільний транспорт», не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, адже ані акт перевірки, ані оскаржувана постанова не містить посилання на здійснення перевезення транспортним засобом RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіп марки CASTERA, номерний знак НОМЕР_2 .

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що є слушними доводи відповідача, відповідно до яких перевізником вантажу може бути інша особа, яка не є власником транспортного засобу, але використовує останній з метою перевезення товарно-матеріальних цінностей. Натомість, такі доводи відповідача не підкріплені належними та допустимими доказами, а саме, не надано документи, що саме ТОВ «ДІЛМА» на період проведення перевірки був користувачем транспортного засобу RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 , тоді як відомості про іншу особу, як належного користувача відповідного транспортного засобу, підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Більш того, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем надано до матеріалів справи докази, з яких вбачається, що водій ОСОБА_2 не є працівником ТОВ «ДІЛМА», між названими особами не укладався договір цивільно-правового характеру, зворотного відповідачем не доведено.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що не відповідає засадам адміністративного судочинства.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, про що заявлено в позовній заяві, суд апеляційної інстанції зазначає, що Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано до суду першої інстанції: Договір про надання правової допомоги від 27.06.2023 з Додатком № 1; Акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.09.2023 на суму 5 000 грн.; Детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

До опису послуг адвоката включено: ознайомлення з документами, надання клієнту консультації 0,5 год., 500,00 грн; аналіз судової практики та вироблення правової позиції, зустріч з клієнтом, узгодження правової позиції 2 год., 2 000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви до суду 2,5 год., 2 500,00 грн.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що ознайомлення з документами, надання клієнту консультацій не охоплюється поняттям «витрат, пов`язаних з розглядом справи», адже такі послуги спрямовані на узгодження та вирішення остаточного питання щодо доцільності звернення до суду з відповідним позовом.

Більш того, така послуга, як «подання позовної заяви» взагалі не є правничою допомогою в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З огляду на те, що дана справа є незначної складності, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, приймаючи до уваги вищенаведену оцінку Детального опису робіт, виконаних адвокатом, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що справедливою суму витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ДІЛМА» задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в адміністративній справі № 280/9431/23 скасувати.

Позов Приватного підприємства «ДІЛМА» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 12.06.2023 № ПШ009522.

Присудити на користь Приватного підприємства «ДІЛМА» за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 710 (шість тисяч сімсот десять) грн 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 (дві тисячі) грн 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 06 червня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статте 328 КАС України.

Повна постанова складена 06 червня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова