Постанова

від 06.06.2024 по справі 280/6020/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6020/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року (суддя Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 26.01.2024 року) в справі №280/6020/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасувати рішень про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в:

31.07.2023 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення №№ 91, 92 від 24.05.2023 року про накладення штрафу за ст. 27 Закону України «Про рекламу» на у розмірі 5083,00 грн. та 1700,00 грн. відповідно.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Апелянт вказував, що в силу положень частини першої статті 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами,- у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами. Передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області надіслана вимога № Вих-01-27/07.1/1894 від 01.05.2023 року в якій вказано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», вимагаємо усунуту порушення закону до 22 травня 2023 року, а також вимагаємо надати на адресу Головного управління за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Воскресенський узвіз, 7 в термін до 22 травня 2023 року, належним чином засвідчені копії документів. Апелянт вказував, що текст реклами, розміщеної ФОП ОСОБА_1 містить відомості: «Знижки до -70%. Акція діє з 01.10.2020 по 01.10.2022 року у мережі магазинів «Золотий Вік», Кількість та перелік виробів, що приймають участь у акції, обмежена. Детальні умови акції та перелік магазинів, що приймають участь в акції, запитуйте у продавців-консультантів або за телефоном гарячої лінії: 0 800 309 209», проте згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату, початок та закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. На рекламі відсутня інформація про місце, час, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, чим порушено ч. 3 ст. 8 Закону України «Про рекламу».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що реклама є інформацією про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи. Частиною 3 статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду. Суд першої інстанції вказував, що за результатами вивчення вимоги відповідача, направленої позивачу, вбачається, що заявлені відповідачем порушення у вигляді відсутності на рекламі про акцію та знижки інформації про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки ця інформація зазначена у нижній частині реклами, яка не сфотографована у доступному для читання форматі. Копія фотознімку, що надана ФОП ОСОБА_1 до матеріалів справи, безпосередньо зроблена з місця розташування рекламної конструкції, засвідчує наявність відомостей про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Текст реклами містить наступні відомості: «Знижки до -70%. Акція діє з 01.10.2020 по 01.10.2022 року у мережі магазинів «Золотий Вік». Кількість та перелік виробів, що приймають участь у акції, обмежена. Детальні умови акції та перелік магазинів, що приймають участь в акції, запитуйте у продавців-консультантів або за телефоном гарячої лінії: 0 800 309 209», що відповідає вимогам до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» згідно яких, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Неправомірність висновків відповідача щодо порушення Позивачем вимог законодавства про рекламу спричинили хибний висновок щодо підстав накладення штрафу в розмірі 1700 грн. за ст. 27 Закону України «Про рекламу» за рішенням №92 від 24.05.2023 року, зокрема за неподання, несвоєчасне подання органу, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної ним для здійснення ними передбачених Закону України «Про рекламу» повноважень. Суд першої інстанції вказував, що належного повідомлення про розгляд справи позивачу не було направлено відповідачем. Направлена на адресу позивача вимога про витребування документів (отримана позивачем 20.05.2023 р.), якою одночасно повідомлено про розгляд справи 23.05.2023 року об 10 год. 00 хв., Відповідач порушив встановлений у ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» строк повідомлення (не менше ніж за 5 робочих днів) та відповідно порушив порядок початку розгляду справи, повідомлення про слухання справи та визначену Порядком №693 черговість дій по накладенню штрафів. Порушення порядку накладення штрафу призвело до позбавлення ФОП ОСОБА_1 можливості ознайомитися із протоколами про порушення вимог законодавства, надати обґрунтовані пояснення щодо незгоди із позицією Відповідача та захистити свої права. Суд першої інстанції вказував, що відповідач під час винесення оскаржуваних рішень №№ 91,92 від 24.05.2023 року не впевнився в достовірності поданої інформації про порушення та не доведено факту вчинення порушення позивачем, оскільки відповідач жодним чином не довів належним доказом, що саме порушено, адже згідно наданого ним фотознімку не вбачається відповідність викладених у протоколі та рішеннях №№ 91,92 від 24.05.2023 порушень дійсним обставинам зображеним на фотознімку.

Матеріалами справи встановлено, що вимогою від 01.05.2023 рок №вих.-01-27/07.1/1894 Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про необхідність надання до 22.05.2023 року документів для прийняття рішення за допущені порушення, а саме договір оренди або свідоцтво на право власності приміщення, належним чином засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію або витягу з ЄДРПОУ, макет замовлення та документальне підтвердження вартості виготовлення та розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), а також надати письмові пояснення з приводу виявленого порушення. До вимоги також додано роздруківку фотознімку, на якому зображено вхід до магазину «Золотий Вік», де позивач здійснює підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі ювелірними виробами, та банер із рекламою акції про знижку. Вимога направлена засобами поштового зв`язку та отримана ФОП ОСОБА_1 20.05.2023 року.

Відповідно до матеріалів справи, протоколом № 90 від 10.05.2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області фіксує порушення законодавства про рекламу, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення Закону України «Про рекламу».

Рішенням № 91 від 10.05.2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області розпочинає розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №91 від 24.05.2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області застосувало до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн. у зв`язку із відсутністю на рекламі про акцію та знижки інформації про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, чим порушено вимоги ч. 5. ст. 8 Закону України «Про рекламу», за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами, на підставі ст. 27 Закону України «Про рекламу».

Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №92 від 24.05.2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області застосувало до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержання законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом України «Про рекламу» повноважень, на підставі ст. 27 Закону України «Про рекламу».

На фотографіях, наданих позивачем та відповідачем міститься зображення банера з написом «Золотий Вік» «Знижки до -70%» «Акція діє з 01.10.2020 по 01.10.2022 року у мережі магазинів «Золотий Вік». Кількість та перелік виробів, що приймають участь у акції, обмежена. Детальні умови акції та перелік магазинів, що приймають участь в акції, запитуйте у продавців-консультантів або за телефоном гарячої лінії: 0 800 309 209».

Згідно ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, шо виникають під час здійснення, у тому чиелі, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Варто вказати, що згідно ч. 8 ст. 4, ч. 6 ст. 7 вищевказаного Закону, органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

При виявленні порушень у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, органи Держпродспоживслужби, у даному випадку Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, після проведення перевірки та виявлення порушень, фіксує порушення та виконує повноваження у межах Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд звертає увагу, що рішенням № 91 від 10.05.2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області розпочинає розгляд справи про порушення законодавства про рекламу. Натомість вимогою від 01.05.2023 рок №вих.-01-27/07.1/1894 Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у межах розгляду питання про порушення законодавства про рекламу прохало ФОП ОСОБА_1 надати до 22.05.2023 року документи щодо реклами змісту «Золотий Вік знижки до 70%» для прийняття рішення. Вимога була направлена позивачу не у межах розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулює Закон України «Про рекламу».

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5, ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Рекламні ролики (рекламні блоки) у лінійних аудіальних та аудіовізуальних медіа повинні бути чітко відокремлені від інших програм на початку і наприкінці рекламного блоку за допомогою звукових, візуальних, комбінованих засобів, титрів або коментарів ведучих з використанням слова «реклама». Реклама в інших медіа повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації з використанням слова «реклама». Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару, який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів, користувачів) щодо цих особи чи товару та який розповсюджується за грошову чи іншу винагороду, повинен ідентифікуватися як реклама з дотриманням вимог цього Закону з використанням слова «реклама». Прихована реклама забороняється. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, комерційне (фірмове) найменування, торговельну марку, що правомірно використовується цією особою, належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, на якому розміщено власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу до такого приміщення, не вважається рекламою.

Таким чином, не є рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, натомість зовнішньою рекламою є реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, з інформацією про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Банер зі змістом «Золотий Вік» «Знижки до -70%» «Акція діє з 01.10.2020 по 01.10.2022 року у мережі магазинів «Золотий Вік». Кількість та перелік виробів, що приймають участь у акції, обмежена. Детальні умови акції та перелік магазинів, що приймають участь в акції, запитуйте у продавців-консультантів або за телефоном гарячої лінії: 0 800 309 209» є рекламою, яка несе для споживача певний зміст, вказує про наявність продукції у місцях продажу, вказує на знижки. ФОП ОСОБА_1 не заперечує, що є влаником та розповсюджувачем реклами.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 1, 2, 3, 17 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, порядок визначає механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, передбачені статтею 27 Закону України «Про рекламу», приймають Голова Держпродспоживслужби, його заступники, керівники територіальних органів Держпродспоживслужби та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб`єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб`єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26, частин 1, 3, 4, 6, 7, 8 ст. 27 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду. Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Дія положень цієї статті не поширюється на порушення, зазначені у статтях 24, 24-1 та 25 цього Закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України. За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів

Текст реклами містить відомості: «Золотий Вік» «Знижки до -70%» «Акція діє з 01.10.2020 по 01.10.2022 року у мережі магазинів «Золотий Вік». Кількість та перелік виробів, що приймають участь у акції, обмежена. Детальні умови акції та перелік магазинів, що приймають участь в акції, запитуйте у продавців-консультантів або за телефоном гарячої лінії: 0 800 309 209», що відповідає вимогам до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» згідно яких, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Тобто розповсюджувачем реклами, вірно та повно викладено зміст реклами.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області застосувало до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 5083,00 грн. у зв`язку із відсутністю на рекламі про акцію та знижки інформації про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, проте, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що на рекламі про акцію та знижки наявна інформації про місце, дату початку і закінчення знижки, цін на продукцію, розпродаж, співвідношення цін (до 70 %).

Рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №92 від 24.05.2023 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області застосувало до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержання законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом України «Про рекламу» повноважень. Формулювання порушення не відповідає ст. 27 Закону України «Про рекламу», адже відсутній протокол про виявлене порушення, незрозуміло, що саме не надала ФОП ОСОБА_1 органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержання законодавства про захист прав споживачів та на яку вимога. Вимогою від 01.05.2023 рок №вих.-01-27/07.1/1894 Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило ФОП ОСОБА_1 про необхідність надання документів для прийняття рішення не у межах розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.01.2024 року в справі №280/6020/23 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова