Постанова

від 06.06.2024 по справі 280/313/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2024 року м. Дніпросправа № 280/313/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року (суддя Артоуз О.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 06.03.2024 року) у адміністративній справі №280/313/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до страхового стаж певні періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.11.2023 року №084450006, яким відмовлено йому у призначенні пільгової пенсії; зобов`язати відповідача зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року та з 01.03.2003 року по 31.12.2003 року у Виробничо-комерційній фірмі «Факел», та з 01.01.2016 року у Військовій частині НОМЕР_1 , та повторно розглянути його заяву від 24.11.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року позовні вимоги задоволено частково; визнати протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 28.11.2023 року №084450006660, яким відмовлено у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року та з 01.03.2003 року по 15.12.2003 року - у Виробничо-комерційній фірмі «Факел», та з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року - у Військовій частині НОМЕР_1 , та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначив, що рішенням пенсійного органу від 28.11.2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні дострокової пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стаж та відсутністю документів про безпосередню участь у бойових діях, які відповідають чинному законодавству, а саме ч.4 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообоязкове державне пенсійне страхування». Апелянт зазначив, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 05 місяців (необхідно не менше 25 років для чоловіків). Апелянт зазначив, що в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про нараховану заробітну плату за період з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року, з 01.03.2003 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2016 року по 30.03.2016 року, а тому для призначення пенсії до страхового стажу не враховано відповідні періоди; всі періоди роботи ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2000 року зараховані згідно довідки Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відповідно до сплати страхових внесків. Апелянт зазначав, що довідка №2040/1 від 25.032016 року, яку надав ОСОБА_1 до заяви про призначення дострокової пенсії, не може бути прийнятою для призначення достроково пенсії за віком як учаснику бойових дій, оскільки зазначена неповна підстава видачі, а саме відсутній наказ про звільнення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.11.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви долучив: довідку військової частини НОМЕР_1 від 21.04.2016 року №1235 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, довідку військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2016 року №2040/1 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, посвідчення учасника бойових дій. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.11.2023 року №084450006660 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідних документів та необхідного страхового стажу. Вік заявника 55 років 10 місяців 11 днів; страховий стаж 23 роки 05 місяців 00 днів; не зараховано періоди роботи: з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року, з 01.03.2003 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня сплата внесків; не враховано довідку №2040/1 від 25.03.2016 року, оскільки відсутній наказ про звільнення. Довідка про грошове забезпечення №1235 від 21.04.2016 року не відповідає формі, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 року № 3-1; Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 03.09.2015 року управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно трудової книжки НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 та відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) (форма ОК-5) з 20.04.1994 року по 15.12.2003 року ОСОБА_1 працював у Приватній Виробничо-комерційній фірмі Факел». У відповідності до військового квитка серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 з 12.02.2015 року по 04.04.2016 року проходив службу у Збройних силах України. Суд врахував, що матеріали справи не містять доказів працевлаштування позивача та сплати страхових внесків у період з 16.12.2003 року по 31.12.2003 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; статтями 24, 106, п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктами 1.1, 1.9, розділу І, пп.1.1 п.6 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; п.4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 та прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 для призначення пенсії згідно з п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідно надати один із таких документів: посвідчення учасника бойових дій; довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413. Суд зазначив, що належність ОСОБА_1 до особи, яка має статус учасника бойових дій не заперечується, тому він має право на користування пільгами, зокрема, щодо призначення дострокової пенсії за віком. Суд зазначив, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії заробітної плати з якої не нараховані страхові внески. Суд прийшов до висновку, що періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року та з 01.03.2003 року по 15.12.2003 року - у Виробничо-комерційній фірмі «Факел», та служби з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року - у Військовій частині НОМЕР_1 підлягають зарахуванню до страхового стажу, оскільки підтверджуються записами в його трудовій книжці, відомостями довідок. Щодо доводів про те, що довідка про грошове забезпечення №1235 від 21.04.2016 року не відповідає формі, яка затверджена постановою правління ПФУ від 04.02.2021 року № 3-1, суд зазначив, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.11.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.11.2023 року №084450006660 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного страхового стажу. Як вбачається з рішення страховий стаж становить 23 роки 05 місяців 00 днів; до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року, з 01.03.2003 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня сплата внесків; не враховано довідку №2040/1 від 25.03.2016 року, оскільки відсутній наказ про звільнення; довідка про грошове забезпечення №1235 від 21.04.2016 року не відповідає формі, яка затверджена постановою правління Пенсійного фону України від 04.02.2021 року №3-1.

Як вбачається з трудової книжки, ОСОБА_1 з 20.04.1994 року по 15.12.2003 року працював слюсарем, камінщиком в ПВКФ «Факел».

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) страхові внески за період роботи ОСОБА_1 в ПВКФ «Факел» не сплачувалися.

Як вбачається з трудової книжки, ОСОБА_1 , запис про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року відсутній.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) інформація про сплату страхових внесків з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року відсутня.

Як вбачається з військового квитка ОСОБА_1 , він 12.02.2015 року призваний до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дата зарахування до військової частини НОМЕР_1 01.04.2015 року (наказ №67), дата звільнення 04.04.2016 року (наказ №72).

Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_6 від 04.04.2016 року №72 звільнено з військової частини у запас з 04.04.2016 року сержанта ОСОБА_1 , інструктора штабу реактивно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_6 від 21.04.2016 року №1235 про заробітну плату ОСОБА_1 , останній проходив службу та отримував грошове забезпечення у січні-березні 2016 року.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_7 від 05.09.2023 року №3025, сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 02.05.2015 року по 31.05.2015 року, з 12.06.2015 року по 01.08.2015 року, з 13.08.2015 року по 15.10.2015 року, з 25.10.2015 року по 11.012016 року, з 17.01.2016 року по 03.03.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_6 від 23.03.2016 року №2040/1 сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 30.04.2015 року по 03.06.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 03.09.2015 року.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п.19 ст.6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п.11 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.24, ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у ст.11 Закону, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Відповідно до ч.1 ст.12-1, ч.2 ст.20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, тому має право на користування пільгами, зокрема, щодо призначення дострокової пенсії за віком при наявності необхідного страхового стажу (25 років). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси ОСОБА_1 , зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії заробітної плати з якої не нараховані страхові внески. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.2001 року по 30.06.2001 року та з 01.03.2003 по 15.12.2003 року (дата звільнення згідно трудової книжки) - у ПВКФ «Факел», та служби з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року - у Військовій частині НОМЕР_1 , оскільки робота та служба підтверджуються записами в його трудовій книжці, військовому квитку, відомостями довідок; та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року у адміністративній справі №280/313/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова