Ухвала

від 04.06.2024 по справі 320/15573/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/15573/23

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

04 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Черпака Ю.К, Штульман І.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "УКРАЇНА ТРАНСЛАЙН" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - апелянт) звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали. Апелянту слід було усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 35 428,00 грн.

Ухвала суду від 23 травня 2024 року була скерована на електронний кабінет апелянта та доставлена 23 травня 2024 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.

03 червня 2024 року апелянтом заявлено клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали від 23 травня 2024 року в частині надання доказів сплати судового збору. Указане клопотання обґрунтоване тим, що відділом правового забезпечення Головного управління ДПС у м. Києві направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у м. Києві службову записку щодо сплати судового збору у цій справі, водночас документ, який підтверджує його сплату, відділу правового забезпечення Головного управління ДПС у м. Києві не переданий у зв`язку з відсутністю коштів.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 23 травня 2024 року, усунуті не були.

Верховний Суд у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, копії службової записки про його сплату, апелянтом не надано.

Відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.

Відтак, станом на 04 червня 2024 року недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуто не було.

У відповідності до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених статті 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

З наведеного вище слідує, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги, а відтак остання підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "УКРАЇНА ТРАНСЛАЙН" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.

Судді: Черпак Ю.К.

Штульман І.В.