ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17352/22
УХВАЛА
06 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка О.В., Кучми А.Ю., перевіривши заяву Головного управління ДПС у м.Києві про усунення недоліків та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІНТЕХ ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу 21 травня 2024 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яка зареєстрована судом 21 травня 2024 року за вх.№9690.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності, а також докази про доплату судового збору.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення..
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
23 травня 2024 року о 20:55 год відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет.
31 травня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків, по тексту якого апелянт також вказує про можливість відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого відповідач вказує про відсутність коштів та просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якому апелянт зазначає, що оскаржуване рішення отримав 22 квітня 2024 року, відповідно, звернувшись 21 травня 2024 року до суду з апеляційною скаргою, не пропустив встановлений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів вважає наявними підстави для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 вказаної статті Кодексу передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, яке постановлено у порядку письмового провадження.
Відомості КП "Діловодства спеціалізованого суду" свідчать про те, що апелянт отримав оскаржуване рішення в електронному кабінеті 19 квітня 2024 року о 21:55 год, отже, з урахуванням положень абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, датою вручення відповідачу вказаного рішення суду є 22 квітня 2024 року.
Отже, останній день подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України припадав на 22 травня 2024 року.
Апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року відповідач подав 21 травня 2024 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 21 травня 2024 року за вх.№9690, тобто в межах встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність поважних причин для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року.
Перевіривши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.
Отже, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Однак, предметом оскарження у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у місті Києва № 6958779/43112943 про відмову у реєстрації податкової накладної, що виключає можливість застосування правової позиції, на яку посилається апелянт.
У контексті наведеного судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Апеляційний суд вважає, що у апелянта було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.
З урахуванням наведеного клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.
Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 підкреслив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
У поданому апелянтом клопотанні, окрім посилання на відсутність фінансування та неможливість проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто, відсутні належні обґрунтування підстав для продовження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Апеляційний суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, колегія суддів виходить з того, що апелянт не надав доказів звернення до органів Казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в цій справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання обмежень, встановлених Порядком № 590.
Отже, клопотання апелянта про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвала Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 160/8779/21, від 03 червня 2022 року у справі № 200/1869/21-а та інших.
Натомість, згідно з частиною другою статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів зазначає, що суд, постановляючи ухвалу від 23 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, неправильно здійснив розрахунок розміру судового збору за подання цієї апеляційної скарги, визначивши розмір судового збору в сумі 1610 грн. 40 коп. (2684*0,4*150%).
Правильним у цьому випадку розмір судового збору має розраховуватись таким чином.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2023 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Отже, належним розміром судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року буде 4026 грн. 00 коп. (2684*150%).
Оскільки апелянтом вчинено дії, направлені на виконання вимог ухвали суду, що підтверджується наданими до суду доказами, з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя, а також враховуючи неправильний розрахунок судом суми судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, то суд вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року, а саме: подання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
Керуючись статтями 121, 241, 325, 328 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Поновити Головному управлінню ДПС у м.Києві строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року.
Продовжити Головному управлінню ДПС у м.Києві строк виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року на 7 днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119564972 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні