Ухвала

від 05.06.2024 по справі 320/13628/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13628/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

05 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К. та суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Дублер-Люкс» до Головного управління ДПС у місті Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року адміністративний позов приватного підприємства «Дублер-Люкс» задоволено частково.

03 квітня 2024 року Головним управління ДПС у місті Києві первинно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишено без руху з підстав несплати судового збору, не зазначення повного найменування іншого учасника справи, його місцезнаходження та доказів надсилання копії апеляційної скарги та не надання копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року повернуто апеляційну скаргу Головному управлінню ДПС у місті Києві разом із доданими до скарги матеріалами з підстав несплати судового збору. Відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвала доставлена до електронного кабінету апелянта 18 квітня 2024 року о 20 год. 35 хв.

Повторно подаючи апеляційну скаргу 02 травня 2024 року за допомогою підсистеми "Електронний суд", Головне управління ДПС у місті Києві не надало доказів сплати судового збору. Одночасно апелянт просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою. Зазначає, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, повторно апеляційна скарга подана без надмірного у часі зволікання.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: ненадання доказів сплати судового збору та пропуску строку звернення до апеляційного суду і визнання причини такого пропуску неповажними. Апелянту надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на сім робочих днів, починаючи з дня вручення копії цієї ухвали.

З довідки про доставку електронного листа вбачається, що зазначену ухвалу доставлено до електронного кабінету апелянта 22 травня 2024 року о 20 год. 25 хв., тобто останнім днем для усунення недоліків є 31 травня 2024 року.

27 травня 2024 року на виконання вимог ухвали від 08 травня 2024 року апелянтом подано клопотання про поновлення строку звернення до апеляційного суду, однак не було надано доказів сплати судового збору.

У зазначеному клопотанні в обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до апеляційного суду відповідач цитує правові позиції Верховного Суду, викладені в ухвалах від 06 листопада 2018 року № 826/3440/17 року, від 22 листопада 2018 року № 826/18040/17, від 26 листопада 2018 року №826/1392/17, та посилається на введення на території України воєнного стану.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, сторона, маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого як особа, зацікавлена в поданні і розгляді апеляційної скарги, вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Слід зауважити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому, остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

Варто зауважити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій не надано. Апелянт лише вказує на факт введення воєнного стану, однак яким саме чином він перешкоджав Головному управлінню ДПС у місті Києві, тобто органу, який знаходиться у місті Києві, своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження не наводить.

Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21 та ухвалах від 27 липня 2022 року у справі №560/1209/22, від 26 липня 2022 року у справі № 560/19843/21 щодо питання поновлення строків звернення до суду, які пропущено у зв`язку з обставинами введення воєнного стану, зазначив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Окрім того, Верховний Суд у постанові 02 серпня 2023 року у справі № 620/830/23 констатував, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнює (інколи унеможливлює) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Таким чином, наведені апелянтом доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Посилання апелянта на ухвали Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 826/18040/17, від 26 листопада 2018 року у справі № 826/1392/17, від 06 листопада 2018 у справі № 826/3440/17 як на приклад правозастосування при вирішенні питання про поновлення строку на оскарження судових рішень є безпідставними, оскільки в одній правовій ситуації враховувалось, що для сплати великої суми судового збору скаржнику необхідний був більш тривалий час, а в інших - скарги подавались повторно після усунення недоліків (сплати судового збору та підпису скарги).

Питання про поновлення процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з врахуванням конкретних обставин справи, що стали причиною пропуску процесуального строку, а законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При цьому, у перерахованих справах Верховний Суд розглядав питання поновлення строку звернення, виходячи з обставин сплати заявником судового збору у належному розмірі, в той же час у цій справі апелянтом не було надано суду докази, які підтверджують його сплату.

Судом двічі при залишенні без руху апеляційної скарги надавався апелянту максимальний строк для сплати судового збору, потім строк продовжувався з цією ж метою, але за спливом майже двох місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення ГУ ДПС у м. Києві так і не виконало свого обов`язку в цій частині, а наданий судом час для виправлення недоліків просто змарнований.

Так, фактично обставиною, яка стала причиною пропуск строку звернення до апеляційного суду, є неможливість податкового органу сплатити судовий збір вчасно, втім відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Подача апеляційної скарги це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 169, 248, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку звернення до апеляційного суду - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Дублер-Люкс» до Головного управління ДПС у місті Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Черпак Ю.К.

Судді Маринчак Н.Є.

Штульман І.В.