Постанова

від 28.05.2024 по справі 580/3333/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3333/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кульчицький С.О.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Карпушової О.В., Костюк Л.О.,

при секретарі Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Кірси В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Фортекс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3542/23-00-07-05-01 (форма «В1») від 21.04.2023, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задеклароване позивачем на поточний рахунок на 103 633 грн. та нараховано суму штрафної санкції, в розмірі 10 363 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3543/23-00-07-05-01 (форма «В3») від 21.04.2023, яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на період січень 2023 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 348 449 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 3544/23-00-07-05-01 ( форма «В4») від 21.04.2023, відповідно до якого виявлено завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 484 793 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року значений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 3542/23-00-07-05-01 (форма «В1») від 21.04.2023 відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задеклароване позивачем на поточний рахунок на 103 633 грн. та нараховано суму штрафної санкції, в розмірі 10 363 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 3543/23-00-07-05-01 (форма «В3») від 21.04.2023, яким виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на період січень 2023 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 348 449 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 3544/23-00-07-05-01 (форма «В4») від 21.04.2023 у частині - завищення позивачем від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 480 492 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 14.03.2023 року № 493-п та відповідно до п.п. 19-1.1.6 п. 19-1 ст. 19, п.п. 20.1.2 п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.5, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фортекс», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевірка проводилась у період з 22.03.2023 по 28.03.2023.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 04.04.2023 № 3293/23-00-07-05-01/21384364.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року в Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено такі порушення платником податків:

- абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. б) п. 200.4 ст. 200. п. 201.1 розд. V ПК України, в результаті чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 103 633 грн;

- абз. б) п. 200.4 ст. 200 розд. V ПК України, пп. 4 п. 5 розд. V наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 із змінами та доповненнями, завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 348 449 грн, в результаті чого у наданні такої суми бюджетного відшкодування відмовлено;

- п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. ХХ Перехідні положення, абз. г) п. 198.5 ст. 198. абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 розд. V ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 484 793 грн.

04.04.2023 ГУ ДПС у Черкаській області складено акт № 475/23-00-07-05-02/21384364 про відмову посадових осіб ТОВ «Фортекс» від підписання акта документальної позапланової виїзної перевірки від 04.04.2023 № 3293/23-00-07-05-01/21384364.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення (далі по тексту - оскаржувані ППР):

- № 3542/23-00-07-05-01 (форма «В1») від 21.04.2023, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану ТОВ «Фортекс» на поточний рахунок на 103 633 грн. та нараховано суму штрафної санкції в сумі 10 363 грн.;

- № 3543/23-00-07-05-01 (форма «В3») від 21.04.2023, яким виявлено завищення ТОВ «Фортекс» суми бюджетного відшкодування, відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на період січень 2023 року та відсутність права на врахування суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1 348 449 грн.;

- № 3544/23-00-07-05-01 (форма «В4») від 21.04.2023, відповідно до якого виявлено завищення ТОВ «Фортекс» від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 484 793 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними ППР від 21.04.2023 № 3542/23-00-07-05-01 (форма «В1»), № 3543/23-00-07-05-01 (форма «В3») та № 3544/23-00-07-05-01 (форма «В4»), позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу є помилковими та безпідставними, які зроблені в межах документальної позапланової виїзної перевірки, та такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, що в свою чергу є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у даній справі ППР.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що: 14.1.18. бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; 14.1.179. податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України, яка містить такі норми:

200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

200.8. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

200.11. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований статтею 78 ПК України.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до приписів пункту 81.2 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Нормами ПК України чітко встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі Порядок № 1204).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 1204 контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема:

2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- «В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11);

- «В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);

- «В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2023 року ТОВ «Фортекс» подано до ГУ ДПС у Черкаській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року, у якій задекларував наступні суми ПДВ:

- податкові зобов`язання 69 635 грн. (рядок 9);

- податковий кредит 2 006 510 грн. (рядок 17);

- від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту - 1 936 875 грн. (рядок 19), яке визначено з урахуванням суми від`ємного значення, нарахованого за попередні звітні (податкові) періоди у розмірі 561 726 грн. (рядок 16.1).

Із суми від`ємного значення до розрахунку бюджетного відшкодування включено 1 452 082 грн., які заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1). Залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, склав 484 793 грн (рядок 21).

На підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 14.03.2023 року № 493-п та відповідно до п.п. 19-1.1.6 п. 19-1 ст. 19, п.п. 20.1.2 п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.5, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фортекс», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні ,за січень 2023 року, від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Щодо порушень абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 розд. V Кодексу та заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 375 106 грн (1 875 528,58 х 20%), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності унормовані правилами бухгалтерського обліку основних засобів, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» надалі -П(С)БО 7.

Згідно з пунктом 14 П(С)БО 7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з ремонтом/поліпшенням об`єкта, яке зумовлює збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання такого об`єкта.

Таким чином, якщо ремонтні заходи зумовили підвищення якісних характеристик об`єкта основних засобів і отримання в майбутньому економічних вигід у більшому обсязі, ніж очікувалося на початку його використання, витрати, пов`язані з проведенням таких заходів, у повному обсязі відносять на збільшення первісної вартості об`єкта основних засобів.

При цьому, витрати на проведення ремонтів/поліпшень об`єкта основних засобів групують на субрахунках 151 і 152 (рах. 15). І лише після закінчення робіт з поліпшення такого об`єкта суму витрат відносять на збільшення його первісної вартості - у дебет відповідних субрахунків рахунку 10.

Водночас, ТОВ «Фортекс» для перевірки було надано первинні документи, а саме акти на списання запасів на ремонт/поліпшення власних основних засобів на загальну суму 1 875 528,58 грн, а саме нежитлових будівель за адресами: м. Черкаси, Черкаська макаронна фабрика; м. Черкаси, вул. Смілянська 173/1:

· № 1 від 31.12.2019 на суму 1 289 328,23 грн;

· № 1 від 31.12.2020 на суму 52 345,84 грн;

· № 1 від 21.12.2021 на суму 247 119,14 грн;

· № 1 від 31.12.2022 на суму 286 735,37 грн.

Вищезазначені витрати, станом на 28.02.2023 (момент проведення перевірки), відповідно до положень пункту П(С)БО 7 були згруповані позивачем на субрахунку 152 (рах. 15) «Придбання (виготовлення) основних засобів», що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за субрахунком 152 за лютий 2023 року, а також інвентаризаційним описом необоротних активів від 27.03.2023 і протоколом інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації, які проводилися та складалися за участю та у присутності працівників відповідача області станом на 23.03.2023 на підставі наказу ТОВ «Фортекс» за № 10 від 20.03.2023, наказу та листа відповідача від 15.03.2023 за № 4200/6/23-00-07-05-07.

Оскільки, станом на 28.02.2023 робити із проведення ремонтів/поліпшень об`єктів основних засобів позивача не були фактично завершені, то відповідно дані витрати на суму 1 875 528,58 грн акумулювались на субрахунку 152 рах. 15 «Придбання (виготовлення) основних засобів», що повністю відповідає положенням п. 14 П(С)БО 7.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідні висновки акту перевірки, які в свою чергу стали підставою для винесення оскаржуваних ППР, щодо неможливості підтвердити використання у господарській діяльності вищезазначених залишків матеріалів в сумі 1 875 528,58 грн, чим було занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 375 106 грн. (1 875 528,58 х 20 %) не відповідають дійсності та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними.

Щодо порушень абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 розд. V Кодексу та заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 209 019 грн (1 045 095,50 х 20%), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п. 5 ст. 9 Закону № 996).

Згідно з пп. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п. 2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 і Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Як було встановлено податковим органом під час перевірки та зазначено в акті перевірки, для підтвердження здійснення господарської операції з безоплатної реалізації ТОВ «Фортекс» на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Амбрелла Корп» (код ЄДРПОУ 44668949, адреса: м. Київ, вул. Дмитрівська 80) були надані товаро-транспортні накладні: № 90 від 16.03.2023 на суму 185 823,94 грн (ПДВ-0), № 91 від 17.03.2023 на суму 275 612,86 грн (ПДВ-0), № 92 від 20.03.2023 на суму 130 912,58 грн (ПДВ-0), № 93 від 21.03.2023 на суму 343 652,97 грн (ПДВ-0), № 94 від 22.03.2023 на суму 125 069,12 грн (ПДВ-0), а всього на загальну суму реалізації 1 045 095,50 грн (ПДВ-0), які і стали підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до бухгалтерського та податкового обліку платника податку та списання вказаних залишків товарів з рах. 281 «Товари на складі», які обліковувалися на даному рахунку станом на 01.01.2023.

З наданих ТТН вбачається, що вони складені у паперовому вигляді, містять усі необхідні реквізити, що підтверджують зміст господарської операції, а саме: назва документа, номер та дату складення ТТН, зміст та обсяг господарської операції (асортимент та кількість товарів та їх вартість), одиниця виміру, прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, підписи та печатки сторін, які дають змогу ідентифікувати особу.

Також, зазначені ТТН були складені на виконання договору про благодійну допомогу від 04.02.2023, укладеного між ТОВ «Фортекс» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Амбрелла Корп», листа від Благодійної організації «Благодійний фонд «Амбрелла Корп» від 04.02.2023 щодо надання допомоги, витягу із реєстру неприбуткових установ та організацій, з якого вбачається, що Благодійна організація «Благодійний фонд «Амбрелла Корп» є неприбутковою організацією та включена до такого реєстру з 01.06.2022.

У свою чергу, здійснення вказаної господарської операції із безоплатної реалізації ТОВ «Фортекс» на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Амбрелла Корп» товарно-матеріальних цінностей на суму 1 045 095,50 грн., у березні 2023 року, жодним чином не вплинуло на правильність формування позивачем від`ємного значення із ПДВ при його декларуванні за січень 2023 року та заявлення до відшкодування (що і було предметом перевірки), а тому висновки перевірки, з приводу того, що позивачем неможливо підтвердити використання у своїй господарській діяльності вищезазначених залишків товарів на суму 1 045 095,50 грн., які, станом на 01.01.2023, обліковувались на рахунку 281 «Товари на складі» та в подальшому, в березні 2023 року, були реалізовані на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Амбрелла Корп») є безпідставними, оскільки вказана реалізація проводилась вже після дати декларування від`ємного значення ПДВ, за січень 2023 року, та після заявлення суми бюджетного відшкодування за січень 2023 року.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що висновки акту перевірки, які в свою чергу стали підставою для винесення оскаржуваних ППР, щодо порушення позивачем абз. г) п. 198.5 ст. 198, абз. б) п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 розд. V Кодексу та заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 209 019 грн (1 045 095,50 х 20%) є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Крім того, на вказані господарські операції, які звільнені від оподаткування, з безоплатної передачі ТОВ «Фортекс» на користь Благодійної організації «Благодійний фонд «Амбрелла Корп» товарно-матеріальних цінностей в ЄРПН позивачем було зареєстровано податкові накладні, а саме:

- ПН № 235 від 16.03.2023 на суму 185 823,94 грн;

- ПН № 234 від 17.03.2023 на суму 275 612,86 грн;

- ПН № 156 від 20.03.2023 на суму 130 912,58 грн;

- ПН № 155 від 21.03.2023 на суму 343 652,97 грн;

- ПН № 154 від 22.03.2023 на суму 125 069,12 грн.

На виконання п.п. «б» п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України позивачем зареєстровано в ЄРПН зведену ПН від 31.03.2023 № 236 на суму 1 273 285,76 в т.ч. ПДВ - 212 214,29 грн на вищевказані господарські операції.

Щодо завищення суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) на 4301 грн, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем визнано порушення п.п. 9.9 підрозділу 8 розділу ХХ Перехідні положення, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 розділу V ПК України та не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою 20%, у травні 2022 року, при переході зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності платника єдиного податку 3 групи на період дії воєнного стану в Україні до обрання особливостей оподаткування, на суму використання основних засобів (будівель) в частині амортизаційних відрахувань у квітні 2022 року в сумі 4301 грн (21 506,94 х 20%). Податковий кредит по даних основних засобах було сформовано в періодах придбання будівель.

Вищевказане порушення було допущено позивачем при складанні Декларації з ПДВ за травень 2022 року, що вплинуло на формування рядків 16, 16.1 та рядка 17 Декларації з ПДВ за січень 2023 року.

Щодо порушень при заповненні Додатку 3, а саме: невідповідність суми бюджетного відшкодування по табл. 2 Додатку 3 та сум по р. 20. р. 20.2.1 Декларації в рядку «Усього» табл. 2 Додатку 3 сума від`ємного значення відображена в сумі 1 479 295 грн, а заявка бюджетного відшкодування по рядках р. 20, р. 20.2.1 Декларації відображена в сумі 1 452 082 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 «Розділ ІІІ «Розрахунки за звітний період»: сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації) підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації. У таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету» зазначається: ІПН постачальників, звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення, розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.

У таблиці 2 додатку 3 до податкової декларації, з податку на додану вартість, за січень 2023 року, в рядку «Усього» ТОВ «Фортекс» відображено суму у розмірі 1 479 295 грн, з яких 35 416,67 грн (ІПН постачальника 388115426564) та 1 416 666,67 грн (ІПН постачальника 334572023015) є сумою ПДВ, шо підлягає бюджетному відшкодуванню та дорівнює р. 3 таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», а саме 1 452 082 грн. Показник рядка 3 Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість має назву «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (зазначається сума рядка 1, яка не більша значення рядка 2).

За січень 2023 року позивачем задекларовано суму від`ємного значення з ПДВ в сумі 1936875 грн, з яких: 1 479 295 грн сума фактично сплаченого податку постачальникам (рядок 2 Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Крім того, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування лише частину з фактично сплаченого податку на додану вартість в сумі 1 452 082 грн. Різниця в сумі 27 212,07 грн це ПДВ, фактично сплачений постачальникам у звітному податковому періоді за товари, роботи, послуги та частково за рахунок якого сформувалася сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 484 793 грн.

Таблиця 2 Додатку 3 до податкової декларації має назву «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України». Тобто фактично ця таблиця є розшифровкою рядка 2 таблиці 1.

У свою чергу, позивачем у вищезазначених показниках відображено однакову суму 1 479 295 грн, що відповідає порядку заповнення даних показників.

При цьому, таблиця 2 додатку 3 є інформативною, та чинним законодавством не регламентовано, що суми по р. 20, р. 20.2.1 та р. «Усього» таблиці 2 мають збігатися. Рядок 20.2, р. 20.2.1 заповнюється на підставі р. 3 Таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ.

Отже, позивач при заповненні Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ, за січень 2023 року, здійснив розрахунок суми бюджетного відшкодування в сумі 1 452 082 грн та відобразив її в р. 3 Таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» одночасно з відображенням такої ж суми у р. 20.2, р. 20.2.1 податкової декларації з ПДВ, за січень 2023 року.

Ураховуючи, що реальність вищевказаних господарських операцій відповідачем під сумнів не ставиться, суд дійшов висновку, що відповідне заповнення Таблиці 2 Додатку 3 до Декларації з ПДВ не призвело до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Щодо доводів апелянта, що при перерахуванні коштів позивачем ТОВ «Національна Електронна Біржа» та Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, згідно з платіжними інструкціями, не вказано сплату сум ПДВ, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/ послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної.

На вищезазначені операції із перерахування коштів, в сумі 726 926,60 грн ТОВ «Національна Електронна Біржа» (код ЄДРПОУ 38811542), згідно з платіжною інструкцією (дорученням) № 566 від 22.12.22 та в сумі 514 426,60 грн Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 33457208), згідно з платіжною інструкцією (дорученням) № 21235 від 02.01.2023 були належним чином складені податкові накладні та зареєстровані в ЄРПН, копії яких містяться в матеріалах справи.

Отже, позивачем правомірно віднесено суми ПДВ за вказаними операціями до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та включено їх до суми бюджетного відшкодування в декларації, за січень 2023 року, а тому відповідні висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, які в свою чергу стали підставою для винесення оскаржуваних ППР, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що зроблені податковим органом, в межах документальної позапланової виїзної перевірки, висновки є безпідставними, протиправними та незаконними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, що в свою чергу є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних у ППР № 3542/23-00-07-05-01 (форма «В1») від 21.04.2023, № 3543/23-00-07-05-01 (форма «В3») від 21.04.2023 та № 3544/23-00-07-05-01 (форма «В4») від 21.04.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних ППР.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки позивачем було доведено належними доказами наявність права на врахування суми від`ємного значення за січень 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 06.06.2024 року