Постанова

від 05.06.2024 по справі 560/15879/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/15879/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

05 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укртрансформатор" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 19 червня 2023 між Приватним підприємством "Укртрансформатор" (покупець) та Компанією "ARD Radiator Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret LTD. STI" (продавець) укладений контракт №TR-ADS 4 на поставку комплектуючих трансформаторів, у кількості та за цінами, вказаними у специфікації. Згідно з п. 1 Контракту постачання продукції здійснюється згідно зі специфікаціями на умовах FCA Анкара, Туреччина Інкотермс 2010 вантажним автомобілем. Відповідно до п. 2 контракту усі митні витрати, що виникають на території України, несе покупець, а митні витрати, що виникають на території Туреччини - продавець.

Згідно з Додатком №1 від 29.07.2023 до контракту загальна вартість контракту становить 30184 доларів США відповідно до специфікації № 2 від 29.07.2023. Пунктом 4.1 контракту передбачено, що оплата 70% від цієї суми в доларах США згідно з специфікаціями має бути проведена покупцем на рахунок продавця шляхом передоплати. Решта 30% повинні бути сплачені після відправлення товару/після остаточного уточнення товару.

Позивачем було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA40004026059U8 на товари, а саме комплектуючі частини до трансформаторів, електричних з рідким діелектриком (оливонаповнених)-гофростінки з чорних металів, які не містять феритових осердь різного типу та різної кількості.

Митна вартість товарів була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною контракту, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. До митної декларації №23UA40004026059U8 декларантом були додані: контракт №TR-ADS 4, специфікація №1 від 19.06.2023, додаток №1 від 29.07.2023 до контракту №TR-ADS 4, специфікація № 2 від 29.07.2023, митна декларація №23UA40004026059U8 від 07.08.2023, інвойс №ARS2023000000207 від 29.07.2023, пакувальний лист від 29.07.2023, №Swift квитанція UETR, митна декларація №23341200EX00285148, сертифікат походження №Y0750320, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, CMR №073149, заявка №20/07/2023 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 20.07.2023, рахунок на оплату №132 від 04.08.2023.

Посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення за вищезазначеною МД, було з`ясовано, що подані згідно з ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ документи містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: код банківського рахунку SWIFT, який зазначено у інвойсі та контракті, не відповідає коду зазначеному в платіжній інструкції, у копії МД країни відправлення зазначено номер фактури, яку до митного оформлення не подано, заявлені до митного оформлення умови поставки не відповідають інформації, яка зазначені в інвойсі та копії декларації країни відправлення, здійснена оплата (21616,35 дол. США) не відповідає умовам оплати передбаченим у інвойсі (70% становить 21128,8 дол. США), заявлена до митного оформлення вартість перевезення товару до місця ввезення на митну територію України не відповідає поданим до митного оформлення документам, подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України, заявлений декларантом рівень митної вартості товару (2,03 дол. США/кг.) не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше за митною декларацією від 28.03.2023 №ІІА400040/2023/0011256 та рівню митної вартості подібних товарів (3,01 дол. США/кг.) за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби України.

Посадова особа митного органу після опрацювання наданих документів направила декларанту наступне електронне повідомлення, у якому зазначається: "Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення складових митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари:

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Від уповноваженої позивачем особи на адресу митниці надано додатковий документ - довідку про надання транспортних послуг, яка, на думку відповідача, не усувала усі вищезазначені розбіжності, натомість містила інші розбіжності у інформації та додатково підтверджувала факт невключення позивачем усіх складових митної вартості товарів.

04.08.2023 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №23UA400000/2023/000182/2. На підставі рішення видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2023/000603. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) документи, визначені частиною четвертою статті 53 МК України.

Відтак, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно з переліком: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку необхідними є : 1) виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляція).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Водночас, наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

З матеріалів справи встановлено, що у оскарженому рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив про наступні порушення:

1) код банківського рахунку SWIFT, який зазначено в інвойсі та контракті, не відповідає коду, зазначеному в платіжній інструкції.

На переконання колегії суддів, проведення передплати до складання інвойсу не є достатньою підставою для сумнівів у митній вартості товарів, оскільки такий порядок проведення розрахунків передбачений контрактом та продубльований в інвойсах.

При цьому, відповідач не довів належними доказами, що відповідні обставини мають прямий вплив на правильність обчислення митної вартості, що є обов`язковою умовою для виникнення обґрунтованого сумніву.

Крім того, банківські реквізити продавця також жодним чином не впливають на числові складові митної вартості товару, адже за реквізитами, вказаними в платіжних дорученнях, можливо встановити, що оплата здійснювалась за поставку товару по контракту №TR-ADS 4 від 19.06.2023, а отримувачем коштів є продавець компанія ARD Radiator Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret LTD. STI.

2) у митній декларації країни відправлення зазначено номер фактури, яку до митного оформлення не подано.

Колегія суддів наголошує, що відсутність документа, зазначеного у МД країни відправлення, не є доказом неправильності визначення позивачем митної вартості товарів. Крім того, митна декларація країни відправлення не є основним або первинним документом для підтвердження митної вартості на території України.

3) Заявлені до митного оформлення умови поставки не відповідають інформації, яка зазначена у інвойсі та копії декларації країни відправлення.

Згідно з п. 2.1 умов контракту умови постачання - FCA Анкара, Туреччина, відповідно до специфікації, що додається. У графі 20 митної декларації країни одержувача зазначено умови поставки - FCA TR Анкара.

У абзаці 2 додатку №1 від 29.07.2023 до контракту зазначено про необхідність змінити умови поставки, які вказані в рахунку-фактурі ARS2023000000207 від 29.07.2023, які були вказані некоректно. Продавець та покупець вважають правильними умови поставки FCA Анкара. Вартість завантаження включена до загальної вартості товару.

Термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання товару призначеному покупцем перевізнику у названому місці, тобто у м. Стамбулі. Відповідно, саме продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передачі товару у визначеному договором місці.

В свою чергу, відповідачем не доведено належними доказами, яким саме чином вказана неточність у документах безпосередньо впливає на числові значення митної вартості товару, у тому числі в частині достовірності декларування витрат на транспортування та навантаження товару.

4) Здійснена оплата (21616,35 дол. США) не відповідає умовам оплати, передбаченим у інвойсі, адже 70% становить іншу суму: 21 128,8 дол. США.

Водночас, згідно з п. 1.1 умов контракту від 19.06.2023 загальна вартість контракту складає 30880,50 доларів США. Відповідно до п. 4.1 оплата 70% від усієї суми в доларах США згідно з специфікаціями має бути проведена покупцем на рахунок продавця шляхом передоплати. Решта 30% повинні бути заплачені після відправлення товару, після остаточного уточнення ваги товару.

На виконання умов контракту 19.07.2023 позивач сплатив 70% (передоплату), у розмірі 21616,35 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.07.2023.

29.07.2023 був підписаний додаток №1 до контракту, яким згідно з абзацом 3 внесені зміни до пункту п. 4.1 контракту, а саме: оплата 70% від усієї суми в доларах США згідно зі Специфікацією 1 має бути сплачена покупцем на рахунок продавця шляхом передоплати. Залишок оплачується згідно зі Специфікацією 2 після митного оформлення та вивантаження на заводі покупця.

На підставі абзацу 1 вказаного додатку також внесені зміни до пункту 1.1 контракту та зазначено, що загальна вартість контракту становить 30184 доларів США відповідно до Специфікації від 29.07.2023.

Отже, оскільки після проведеної передоплати загальна сума контракту зменшилась, в результаті здійсненої передоплати (21616,35 дол. США), виникла різниця оплати передбаченої у інвойсі - 70%, сума якої мала становити 21128,8 дол. США.

5) Заявлена до митного оформлення вартість перевезення товару до місця ввезення на митну територію України не відповідає поданим до митного оформлення документам, подані до митного оформлення документи не містять усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на навантаження товару та доставки до місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу документи, які стосуються транспортних послуг, при цьому надання договору перевезення, укладеного між контрагентом та компанією перевізником, вищезазначеними нормативно-правовими актами не вимагається.

6) заявлений декларантом рівень митної вартості товару (2,03 дол. США/кг.) не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснено раніше за митною декларацією від 28.03.2023 №ІІА400040/2023/0011256 та рівню митної вартості подібних товарів (3,01 дол. США/кг.) за яким здійснюється митне оформлення на інших митницях Держмитслужби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим. Пріоритетним для застосування є саме основний метод.

Лише у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні застосовуватися методи, передбачені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Суд вважає необґрунтованим здійснення митним органом прямого порівняння митної вартості товарів, визначеної за допомогою основного методу, із митною вартістю, яка визначена із використанням другорядних методів, за відсутності належного і зрозумілого обґрунтування неможливості використання саме основного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є безпідставними, оскільки не доведені належними та достатніми доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані до митного оформлення товарів документи дозволяли визначити та перевірити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, у чому такі розбіжності полягають, і головне, який вони мають вплив на митну вартість оцінюваного товару (чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана), недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Наданими документами підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу необхідні документи, які належним чином ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і у митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було достатніх підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості.

Більше того, суд апеляційної інстанції наголошує, що позивач додатково надав митному органу висновок №123/338 від 14.08.2023 про проведення цінової експертизи контракту, яку здійснено Державним підприємством "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків".

Натомість, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано належних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності спростовували достовірність заявленої позивачем інформації.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновокм сужу першої інстанції, щодо протиправності оскаржуваного рішення UA400000/2023/000182/2 від 04.08.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2023/000603 від 07.08.2023 та наявності підстав для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.