Ухвала

від 06.06.2024 по справі 183/3425/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3425/24

№ 1-кп/183/1426/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Дніпропетровська обл.,

м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 ,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду клопотанняпро продовженнязапобіжного заходуу видітримання підвартою щодо ОСОБА_5 ,заявленого вмежах кримінальногопровадження,внесеного вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12024041350000050 від 09.01.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді гранатометника 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, 09 січня 2024 року приблизно о 13:00 годині знаходився поблизу недобудованої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_6 , де попередньо домовившись, у них виник спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 свою банківську картку відкриту у АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , заздалегідь знаючи, що на вказаній банківській картці грошові кошти відсутні з метою імітації розрахунку за продукти харчування.

Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, 09 січня 2024 року о 13 годині 32 хвилини, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 , зайшли до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснили придбання товару. В цей момент, розуміючи, що ОСОБА_5 не має грошових коштів на оплату, здійснює придбання товарів, а саме: двох стаканів кави «Американо», хлібу «Хуторський», сиру твердого ТМ «Ферма» Український, 50%, маса 150 г., вартістю 73 гривні 53 копійки, пляшки горілки ТМ «Хлібний дар» Класична, об`ємом 0,5 л, вартістю 111 гривень 53 копійки, майонезу ТМ «Королівський смак» Чудовий 50%, об`ємом 160 г, вартістю 19 гривень 09 копійок пляшки напою безалкогольного сильно газованого на ароматизаторах «Лимонад» Гостовський дніпровський, об`ємом 1,5 л, ковбаси ТМ «Клинович» Шинкова, вага 0,910 г, пакету поліетиленового «BMW» на 50 кг.

Після чого, о 13 годині 39 хвилини, продовжуючи знаходитися у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , заздалегідь домовившись з ОСОБА_6 , дозволяє останньому покинути приміщення магазину з товаром, а сам залишається біля касової зони. Після чого ОСОБА_5 імітує спроби оплати за товар з використанням банківської картки, достовірно знаючи про відсутність грошових коштів на вказаній картці. Надалі, після невдалих спроб оплати, ОСОБА_5 повідомляє продавцю, що розрахунок буде здійснювати готівкою, котру візьме у автомобілі біля магазину. У подальшому ОСОБА_5 виходить з приміщення магазину, заздалегідь знаючи, що розраховуватись за товар він немає наміру.

Через деякий час продавець магазину «Харчі» вийшла з приміщення, щоб переконатись, що ОСОБА_5 дійсно пішов за готівкою для здійснення розрахунку, де за магазином побачила ОСОБА_5 , який рухався у невідомому їй напрямку та почала останньому повідомляти про необхідність оплати за товар. На це ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повідомив продавцю, що рухається за грошовими коштами, достовірно знаючи, що наміру на оплату товару останній немає, покинувши місце вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду ФОП « ОСОБА_7 » у розмірі 204 гривні 15 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

09січня 2024року запідозрою увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .

10 січня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

11 січня 2024 року підозрюваному ОСОБА_5 , слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 березня 2024 року.

07 березня 2024 року виконуючим обов`язки керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041350000050 від 09 січня 2024 року продовжено до трьох місяців, тобто до 10 квітня 2024 року.

08 березня 2024 року підозрюваному ОСОБА_5 , слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 квітня 2024 року.

18 березня 2024 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

05 квітня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджуються матеріалами кримінального провадження, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами містять відомості як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у продовженні застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити дії, передбаченіп.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Неможливість покладення на обвинуваченого обов`язків без застосування запобіжного заходу пов`язана з тим, що вказаний спосіб застосування заходу забезпечення і не може бути застосований до особи, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.

Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом подовження взяття під варту ОСОБА_5 .

На цих підставах заявник клопотання просить продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання з підстав, викладених в ньому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та захисник погодилися з клопотанням.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно доч.1та ч.2ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.03.2024 р. до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 10 квітня 2024 р.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.04.2024 р. щодо ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 08 червня 2024 р.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснила, що маються ризики, передбачені 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме,обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, прокурор посилався лише на тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним у інкримінованому злочині.

На підтвердження наявності вказаного ризику, окрім усних пояснень, прокурором не надано жодного доказу.

У зв`язку з цим суд вважає, що саме по собі тяжкість покарання не є беззаперечною підставою, яка доводить наявність вказаного ризику. Отже, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.

Відносно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний про адреси мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.

У зв`язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Також прокурор наголошував на наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак на підтвердження існування цього ризику прокурором не надано жодного доказу.

Таким чином існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведено.

При вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд оцінює в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винними у вчиненні інкримінованих злочинів; вік та стан здоров`я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; відомості про особу обвинуваченого.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з п. п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. (3028 грн. х 80).

Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 314-316, 369-372, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання від 20 травня 2024 р. прокурора Новомосковського відділу Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відноснообвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна шістдесятднів,тобто до04(включно)серпня 2024р. з утриманням на гауптвахті.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 07 червня 2024 р. о 08 год. 30 хв.

Суддя ОСОБА_1