Ухвала

від 05.06.2024 по справі 390/26/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/463/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2024 року в об`єднаному кримінальному провадженні № 12022121040000726 від 21 листопада 2022 року та № 12023121040000131 від 13.02.2023 року за ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України про продовження обвинуваченому:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

-05 вересня 2018 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. 04.12.2020 року на підставі ухвали Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі. Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.03.2022 року ОСОБА_5 звільнений на підставі ст.81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 28 днів,

строку тримання під вартою, з визначенням розміру застави, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває об`єднане кримінальне провадження № 12022121040000726 від 21 листопада 2022 року та № 12023121040000131 від 13.02.2023 року стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 та ч.4 ст.185 КК України.

Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.15ч.4ст.185та ч.4ст.185КК України та ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов`язаних з триманням під вартою.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 15 липня 2024 року, з визначенням розміру застави.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, які скоїв під час умовно-дострокового звільнення, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні корисливі злочини, а тому дані обставини дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові злочини та ухилятися від суду з метою уникнення покарання, крім того, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об`єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі її підзахисний буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Ягчі і Саргін проти Туреччини», «Харченко проти України», «Вренчев проти Сербії») адвокат стверджує про відсутність законних підстав для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

При таких обставинах, вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.

В апеляційних скаргах питання про участь обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 не ставиться, у зв`язку з чим колегія суддів, згідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, вважає за можливе розглянути дані апеляційні скарги у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягають за таких підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, - має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур гл. 18 КПК України,

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені не закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, в період воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а також у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2024 року ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави, у зв`язку з продовженням існуванням ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також не можливістю застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

У зв`язку з вищевикладеним, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , колегія суддів приходить до висновку, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Також, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, а також те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, а тому усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання, існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 буде переховуватись від суду та без перешкод може залишити своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також скоїти інші кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим районний суд під час розгляду клопотання прокурора дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенніЄвропейського судуз правлюдини усправі «Феррарі-Бравопроти Італії»зазначено,що неможна ставитипитання проте,що арештабо триманняпід вартоюдо судує виправданимитільки тоді,коли доведенофакт вчиненнята характерінкримінованих правопорушень,оскільки цеє завданнямпопереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_6 щодо незаконності подальшого утримання ОСОБА_5 під вартоюспростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження.

Колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та виконання судового рішення у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, враховує, що у разі перебування на волі обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити нові злочини та ухилятися від суду з метою уникнення покарання, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 376,405,407,419,422,424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2024 року про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні № 12022121040000726 від21листопада 2022року та№ 12023121040000131від 13.02.2023року зач.3ст.15ч.4ст.185та ч.4ст.185КК України на 60 днів, а саме до 15 липня 2024 року включно - залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4