Ухвала

від 04.06.2024 по справі 577/2973/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/2973/24

Провадження № 2-з/577/16/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2024 р.

суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А., розглянувши заяву про забезпечення позову керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Конотопського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Васильківського О. Ю. до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Агро-Поліс», в якому позивач прохає конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області земельну ділянку з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га, яка знаходиться на території Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області та належить на праві власності ОСОБА_1

03 червня 2024 року від керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Васильківського О. Ю. надійшла заява про забезпечення позову з проханням накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га, яка знаходиться на території Дубов`язівської селищної ради; заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га. Свої вимоги мотивує тим, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 24.11.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118, площею 2,554 га, розташовану на території Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області Куцопал О.П. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1044 від 24.11.2021. Відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , успадкував після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 2,554 га з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до листа Управління державної міграційної служби України в Сумській області від 09.02.2024 року № 5901.5-775/59.3-24 ОСОБА_1 є громадянином російської федерації та документований посвідкою на постійне місце проживання.

Отже, власником вищевказаних земельних ділянок є громадянин іноземної держави - російської федерації ОСОБА_1 .

Враховуючи наведені факти, Конотопською окружною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок.

Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Одночасно, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Враховуючи, що ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на спірні земельні ділянки не виконав обов`язок по їх відчуженню, на даний час у держави, в особі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, виникло право на їх конфіскацію у власність держави та подальшого розпорядження ними. Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 , як громадянином російської федерації, спірних земельних ділянок порушуватиме право держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Дослідивши зміст позовної заяви та її обґрунтування, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пунктів 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

За правилами ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову може подаватись до суду до подання позовної заяви; одночасно з пред`явленням позову; після відкриття провадження.

За загальним правилом ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя)має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому,що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 24.11.2021 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118, площею 2,554 гектарів, яка є предметом позову.

Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином іноземної держави, не виконав вимоги ч. 2, 3 ст. 81 та ч. 1, 3 ст. 145 ЗК України, а саме впродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку не відчужив земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що тягне відповідальність, передбачену законом у виді конфіскації земельних ділянок у власність держави, суд вважає, що існують підстави для забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га, у спосіб, який просить прокурор, оскільки існує ризик зміни цільового призначення земельної ділянки, її поділу та навіть відчуження ОСОБА_1 на користь інших осіб, що ускладнить виконання рішення про конфіскацію земельних ділянок, які в умовах воєнного стану використовуватимуться державою насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Тобто зазначений у заяві захід забезпечення позову щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га є співмірним з заявленими в позові вимогами, ефективним та необхідним, з огляду на предмет та підстави позову. Невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку, якщо воно буде ухвалене на користь держави.

Керуючись ст.149-153, 261, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га, яка знаходиться на території Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5922087400:04:001:0118 площею 2,554 га, яка знаходяться на території Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області, з іншими земельними ділянками.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня складання ухвали.

СуддяТ. А. Буток