Ухвала

від 04.06.2024 по справі 607/9231/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 Справа №607/9231/24 Провадження №1-кп/607/1440/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката Кіцану АЛ.

провівши у приміщенні суду в м. Тернополі підготовче судове засіданнявкримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Тернопільської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт із додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю, зокрема потерпілого, представника потерпілого тощо, однак враховуючи те, що представник потерпілого ОСОБА_6 , будучи повідомленим судом належним чином про день, час та місце проведення підготовчого судового засідання - не з`явився, однак подав суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності, суд враховуючи думку учасників судового провадження, які не заперечили щодо проведення підготовчого судового засідання у відсутності представника потерпілого, вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутності представник потерпілого ОСОБА_6 .

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, водночас заявив клопотання про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України. При цьому зазначив про те, що на його думку наявні підстави для повернення обвинувального акту, оскільки відповідно до вимог ч.6 ст.110 КПК України усі процесуальні рішення які приймає сторона обвинувачення, повинні бути оформлені на офіційному бланку. Разом з тим даний обвинувальний акт викладений на простому аркуші паперу і він затверджений лише підписом прокурора, без відповідної печатки, яка б надавала документу відповідного статусу. Крім того в обвинувальному акті не викладено належним чином формулювання обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_4 , не розписано у чому полягає обвинувачення, у зв`язку із чим стороні захисту важко здійснювати захист особи, а тому просить задовольнити його клопотання.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду покладається на думку суду.

Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , думку учасників підготовчого судового засідання, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України, вважає, що такий відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України та приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33КПК України підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

У відповідності до п.3 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Кримінально-процесуальним кодексом України визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме, невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Законодавцем в ст. 291 КПК України визначено ряд вимог до обвинувального акту та вказано які відомості він повинен містити.

В свою чергу відповідно до ч.4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Оцінюючи наведені захисником ОСОБА_5 доводи, які на його думку, можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту, суд зазначає наступне.

У своєму клопотанні захисник посилається на порушення прокурором ч.6 ст.110 КПК України, яка в свою чергу передбачає, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, тощо.

Загальна характеристика, види процесуальних рішень у кримінальному провадженні, а також перелік суб`єктів, уповноважених на їх прийняття закріплені в ст. 110 КПК України, зокрема у ній визначено загальні законодавчі вимоги щодо процесуальної форми та змісту постанови дізнавача, слідчого та прокурора.

Норми ст. 110 КПК України щодо процесуальної форми та змісту постанови дізнавача, слідчого та прокурора мають не лише імперативний, а й бланкетний характер, тобто відсилають для з`ясування деяких істотних вимог до інших норм Кримінального процесуального закону та інших нормативних актів. Так, норма ч.6 ст.110 КПК України містить виключну вимогу, яка висувається у КПК України лише до постанови дізнавача, слідчого і прокурора, а саме виготовлення постанови на офіційному бланку.

В даному випадку твердження сторони захисту щодо викладення обвинувачення не на офіційному бланку є недоречним, оскільки як зазначалося вище обвинувальний акт є процесуальним документом, який повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, даним документом прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, а норма на яку посилається захисник відноситься лише до процесуальних документів у вигляді постанов дізнавача, слідчого і прокурора, та обвинувального акту не стосується. Більше того чинне законодавство не містить вимог викладення обвинувального документу на офіційному бланку.

Крім того, сторона захисту зазначає про те, що обвинувальний акт наданий обвинуваченням не скріплений печаткою, оскільки підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надає цьому документу статус офіційного.

Разом з тим, суд зазначає, що порядок складання обвинувального акту, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту передбачено ст. 291 КПК України. КПК України не передбачає скріплення обвинувального акту печаткою. Частина 3 статті 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Отже, доводи сторони захисту щодо не скріплення обвинувального акту печаткою суд не бере до уваги, оскільки статтею 291 КПК України не передбачено таких вимог до обвинувального акту.

Також суд не бере до уваги посилання захисника на те, що формулювання обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_4 викладено неналежно, а також те, що у обвинувальному акті не розписано у чому полягає обвинувачення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інше.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а і точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Отже, в обвинувальному акті повинен мати місце як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання і правова кваліфікація обвинувачення.

З аналізу обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366КК України - а саме інше підроблення службовою особою офіційного документа; ч.2 ст.191 КК України розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; ч.4 ст.191 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану; ч.1 ст.367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

Так, ознайомившись із обвинувальним актом, вбачається, що він містить всі необхідні відомості, наявність яких вимагається ст.291 КПК України. Зокрема вивчивши виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, які містяться в обвинувальному акті, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення суд дійшов висновку, що фактичні обставини, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення узгоджуються між собою і не вбачає порушень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.22 КПК України, суд не вправі робити висновки щодо вірності формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, оскільки такі обставини, відповідно до змісту ст.91КПК України підлягають доказуванню під час судового провадження. При цьому суд під час підготовчого судового засідання, не має повноважень повертати обвинувальний акт прокурору з мотивів неповноти, неправильності формулювання, недостовірності фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлення та визначення яких в обвинувальному акті є виключним повноваженням прокурора, а перевірка яких здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті. Самі по собі обставини, на які посилається захисник, є фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому їх встановлення, визначення та формулювання, як було зазначено вище, є дискреційними повноваженнями прокурора, який викладає їх в такий спосіб та в такій формі, в яких вважає встановленими, та надає на підтвердження цього докази, які вважає належними, допустимими та достатніми для підтвердження відповідних обставин.

За таких обставин суд вважає, що прокурором дотримано вимог ст. 291 КПК України, наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, у зв`язку із чим клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України,прокурору, до задоволення не підлягає.

Існує доцільність допитати під час судового розгляду представників потерпілого та свідків згідно реєстру матеріалів судового засідання, з урахуванням думки учасників судового провадження судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 291, 314-317 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України, прокурору відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001588 від 14 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 год. 45 хв. 13 червня 2024 року в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34.

Про час судового розгляду повідомити прокурора, захисника, обвинувачену, представників потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1