Ухвала

від 07.06.2024 по справі 947/18139/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18139/24

Провадження № 4-с/947/40/24

УХВАЛА

про залишення скарги руху та усунення недоліків

07.06.2024 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Гагарінського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса),

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Мішустін Микита Костянтинович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся зі скаргою до Київського районного суду м. Одеси, в якій просить скасувати обтяження 8657822, накладене на підставі Постанови АА 733580 від 03.08.2008 року Гагарінського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Розглянувши подану скаргу, вважаю за необхідне залишити зазначену скаргу без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії та бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №4 від 26.12.2003 року скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннямиЦПКі ГПК.

Статтею 447 ЦПК України, не врегульовані вимоги щодо форми та змісту скарги щодо виконання судового рішення. Відтак, виходячи із приписів частини 9статті 10цього жКодексу щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема,статями175,177 ЦПК України.

Відповідно дост. 450 ЦПК Українискарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Так, учасниками справи є стягувач, боржник і державний виконавець.

Натомість, в даній заяві учасниками справи зазначені: скаржник, відповідач та третя особа.

Таким чином, взагалі залишшилось не зрозумілим, яке саме звернення до суду - скарга чи позовна заява було подано.

Дослідивши подану скаргу та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що скарга не відповідає вимогам у п. 2 ч. 3ст. 175ЦПК України: не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6ст.14ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до ч. 6ст.14ЦПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1ст.185ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до абз. 2 ч. 2ст.185ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Відповідно дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Однак, скаржником не надано до Київського районного суду м. Одеси судового рішення, виконання якого спричинило необхідність звернення до суду за захистом своїх порушених прав та взагалі не зазначено про його існування.

Виходячи зі змісту поданої скарги, скаржнику не відомо про наявність судової справи, наслідком якої міг би бути арешт на його майно, хто є сторонами, чи існує взагалі судова справа.

Крім того, подаючи скаргу на дії державного виконавця, скаржник не вказує, у чому саме полягає протиправність його дій.

Відповідно достатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Вказаний висновок сформовано у постанові ВС/КЦС від 19.01.2022 року у справі №577/4541/20, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Таким чином, ОСОБА_1 потрібно привести у відповідність до вимог ст.ст.175,177 ЦПК Україниподану ним заяву, а саме визначитися, в якому порядку подана дана заява: в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК України чи в позовному провадженні.

При цьому слід врахувати, що виконавча служба не може бути відповідачем у даній справі, натомість як відповідачем повинна виступати особа, в інтересах якої було накладено арешт.

Відповідно до ч. 1ст. 449 ЦПК Українискаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Зі скаргою до суду ОСОБА_1 звернувся 22 травня 2024 року (що вбачається з поштового конверту). Боржник зазначає, що арешт майна є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час.

Суд звертає увагу, що норма ч. 1ст.449ЦПК України має імперативний характер, тому, звертаючись до суду саме із скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 потрібно зазначити, коли він дізнався про порушення своїх прав та звернутися з клопотаням про поновлення строків, вказавши поважність причин пропуску строку на таке звернення.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК Україниякщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд вважає, що скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19,177,185,258-260,442 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Гагарінського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.