Постанова

від 15.05.2024 по справі 920/303/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 920/303/23(920/1267/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Полякова Б.М.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23(920/1267/20) (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст рішення складено та підписано - 26.02.2024)

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради

до 1) Приватного акціонерного товариства «Сумбуд»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет»

про стягнення 752 106 грн 85 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

16.12.2020 прокурор в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» (надалі також відповідач-1/скаржник/ПрАТ «Сумбуд») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет» (надалі також відповідач-2/ТОВ «Сервіс-Маркет») про стягнення 1 292 601,20 грн.

На обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає про упущену вигоду, яка спричинена внаслідок неукладення договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: проспект. М. Лушпи, 5 корп. 27 в м. Суми у розмірі 1 292 601,20 грн.

В подальшому, 23.03.2021 до Господарського суду Сумської області від керівника Окружної прокуратури міста Суми надійшла заява № 51-135вих21 від 23.03.2021 про зменшення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд, стягнути у солідарному порядку з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет» на користь Управління капітального будівництва та дорожнього господарства (на рахунок міського бюджету по КБК 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту» (одержувач платежу Сумська міська ОТГ/24170000, номер рахунку UA488999980314121921000018540, код одержувача платежу 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 8999998) упущену вигоду, спричинену не укладанням договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: проспект. М. Лушпи, 5 корп. 27 в м. Суми у сумі 752 106,85 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст рішення складено та підписано - 26.02.2024) позов керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради до відповідачів - Приватного акціонерного товариства «Сумбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет» про стягнення 752 106,85 грн задоволено; стягнуто у солідарному порядку з Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Маркет» на користь Управління капітального будівництва та дорожнього господарства (на рахунок міського бюджету по КБК 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (одержувач платежу Сумська міська ОТГ/24170000, номер рахунку UA488999980314121921000018540, код одержувача платежу 37970593, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 8999998) упущену вигоду, спричинену не укладанням договору про залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми під час будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: пр-т М. Лушпи, 5 корп. 27 в м. Суми у розмірі 752 106,85 грн.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 4, 53 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 18-1, 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 30, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі забудовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, який затверджено рішенням сесії Сумської міської ради № 1161-МР від 05.10.2016 та мотивоване тим, що внаслідок не укладання відповідачами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Суми, територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача 752 106,85 грн є правомірними.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Сумбуд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Сумбуд» зазначає, що відсутність договірних зобов`язань між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради і відповідачами виключає можливість застосування до даних правовідносин ст. 22 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України.

Також, стосовно застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1166 ЦК України, скаржник зазначає, що майнова шкода може бути лише реальною (зменшення майна потерпілого) та не може мати вигляд упущеної вигоди (неотримання доходу, не набуття майна).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

26.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від керівника Окружної прокуратури міста Суми надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23(920/1267/20) - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет» не надало відзиву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд», що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/303/23 (920/1267/20) за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради до 1) Приватного акціонерного товариства «Сумбуд», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Маркет» про стягнення 752 106 грн 85 коп; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

19.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/303/23 (920/1267/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) поміж іншого, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) залишено без руху.

08.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» надійшла заява про усунення недоліків.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував на підготовці для підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20); розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» на рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) призначено на 15.05.2024.

Явка представників учасників справи

15.05.2024 у судове засідання не з`явилися представники учасників справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Необхідно вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 920/303/23 (920/1267/20) було надіслано учасникам справи в електронний кабінет та засобами поштового зв?язку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані зареєструвати у відповідності до ч. 6 ст. 6 ГПК України свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників учасників справи та взявши до уваги, зокрема, доводи викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Нормами ч. 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (рішення Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З огляду на те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Виконувач обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Суми, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що позивачем, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, прокурором визначено Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради.

За змістом ч. 1 ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 2.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми і Типового договору про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 05.10.2016 року № 1161-МР, у всіх питаннях щодо організації залучення пайових коштів у розвиток інфраструктури м. Суми виконавчий комітет Сумської міської ради виступає в особі Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради.

Згідно з п. 1.1-1.3 Положення про Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 30.03.2016 року № 528-МР (розміщене на інформаційному порталі Сумської міської ради за посиланням http://smr.gov.ua/) Управління утворюється Сумською міською радою та є її виконавчим органом. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства України тощо.

В силу п. 4.1.2. Положення Управління має право виступати позивачем, відповідачем, третьою особою в суді з питань, що належать до повноважень Управління.

Нормами ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відтак, Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що 04.12.2020 та 10.12.2020 Сумською обласною прокуратурою направлено листи на адресу Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради з метою спонукання останнього щодо стягнення коштів у судовому порядку та пропозицією самостійно пред`явити позовну заяву до суду.

Проте, Управлінням заходи щодо стягнення з АТ «Сумбуд» та ТОВ «Сервіс Маркет» в судовому порядку вказаних збитків не вжито, на адресу Сумської місцевої прокуратури надано відповідь, де вказано, що відсутня можливість звернутися до суду по причині недостатніх видатків на вказані цілі. При цьому строк позовної давності по стягненню вказаних коштів закінчується 18.12.2020. Упродовж трьох років Управлінням заходи щодо стягнення коштів пайової участі із АТ «Сумбуд» та ТОВ «Сервіс Маркет» не вжито.

Зазначені вище обставини свідчать про нездійснення компетентним органом захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

14.12.2020 Сумською місцевою прокуратурою надіслано лист до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради щодо звернення із позовною заявою до суду про стягнення з відповідачів упущеної вигоди.

Таким чином, саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.

Відтак, прокурор звертаючись з даним позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Отже, Сумською місцевою прокуратурою під час вивчення інформації у сфері регулювання містобудівної діяльності, зокрема, стосовно вжитих органами місцевого самоврядування заходів до наповнення місцевого бюджету коштами від залучення пайових внесків на розвиток інфраструктури населених пунктів було виявлено, що Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 18.12.2017 видано сертифікат серії СМ № 162173610700, яким засвідчено готовність до експлуатації об`єкта, а саме багатоквартирного житлового будинку за адресою: просп. М. Лушпи,5, корп. 27 в м. Суми (а.с. 16, т. 1).

Як вбачається із вищевказаного сертифікату, замовниками будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Маркет» та Приватне акціонерне товариство «Сумбуд».

У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла на час будівництва та введення до експлуатації об`єкта відповідачами) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Рішенням сесії Сумської міської ради № 1161-МР від 05.10.2016 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми (Порядок), який діяв до та на час реєстрації відповідачем декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Приписами ч. 9 ст. 40 Закону визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Аналогічну норму наведено у п. 5.1 Порядку.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 6 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Суми з урахуванням інших передбачених законом відрахувань становить для багатоповерхових житлових будинків 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (п. 3.2.2 Порядку).

Однак, ТОВ «Сервіс Маркет» та АТ «Сумбуд», як замовники будівництва, з відповідною заявою до Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради не зверталися, відповідний договір пайової участі не укладали, кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплачували.

Згідно п. 10 акту готовності об`єкта до експлуатації від 18.12.2017 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 39 720,19 тис. грн. Про здійснення витрат на придбання земельної ділянки в декларації не зазначено.

Водночас, у п. 12 акту готовності об`єкта до експлуатації від 18.12.2017 зазначено, що між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради (надалі - Управління) та замовниками будівництва 17.11.2016 укладеного договір про залучення коштів пайової участі, за яким замовники не залучаються до сплати згідно п. 3 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Проте, за інформацією Управління договір про залучення коштів пайової участі від 17.11.2016 з ТОВ «Сервіс Маркет» чи ПАТ «Сумбуд» та інші договори по об`єкту будівництва багатоквартирний житловий будинок за адресою: просп. М. Лушпи,5, корп. 27 в м. Суми не укладалися.

За змістом ч. 5 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У відповідності до інформації Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 23.11.2020, рішенням Сумської міської ради №7573-МР від 21.10.2020 прийнято до комунальної власності територіальної громади зовнішні мережі водопостачання та водовідведення за зверненням АТ «Сумбуд» за адресою просп. М. Лушпи, 5 корп. 27 в м. Суми на загальну суму 63 200 грн.

До того ж, слід зазначити, що в житловому будинку по просп. М.Лушпи,5 корп. 27 в м. Суми придбано квартири за програмою «Доступне житло» на загальну суму 1 905 273,67 грн та за програмами пільгового молодіжного кредитування на загальну суму 3 919 886,33 грн.

В силу пп. 1, пп. 3 п. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів та будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла.

Отже, розмір пайової участі у розвитку інженерно транспортної інфраструктури м. Суми, який мали сплатити відповідачі склав 1 588 807,6 грн (4% від кошторисної вартості будівництва); оскільки Договір не укладено вказана сума є упущеною вигодою, яку б Сумська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Водночас, у зв`язку будівництвом квартир за державні кошти сума пайової участі зменшується та стягненню з відповідачів підлягало 1 292 601,20 грн.

Разом з цим, у заяві про зменшення позовних вимог прокурором вказано, що в житловому будинку по просп. М.Лушпи,5 корп. 27 в м. Суми відповідачами при будівництві вказаного об`єкту будівництва влаштовані внутрішні мережі і позамайданчикові інженерні мережі і споруди та транспортні комунікації, які відповідно до кошторису складають 11 260 299,00 грн. Зокрема, опалення 3 054 391,00 грн, окреме опалення 11 поверху 528 689,00 грн, мережі пожежогасіння 117 762,00 грн, мережі водогону 2 841 458,00 грн, мережі каналізації 2 422 688,00 грн, внутрішньодворові транспортні комунікації 2 295 311,00 грн, а також 20% ПДВ (2 252 059,80 грн).

Всього відповідачами влаштовані внутрішні мережі і поза майданчиком інженерні мережі і споруди та транспортні комунікації, які відповідно до кошторису разом із ПДВ на суму 13 512 358,80 грн, а відтак, прокурор просить стягнути з відповідачів кошти у розмірі 752 106,85 грн.

При цьому, як вбачається із висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи, експертами встановлено:

по першому питанню - визначено загальну вартість будівельних робіт по теплоізоляції та оздобленню фасадів будинку за адресою м. Суми, проспект М.Лушпи,5, корпус 27 в сумі 3 072 549,55 грн;

по другому питанню визначено, що період виконання будівельних робіт по теплоізоляції та оздобленню фасадів будинку за адресою м. Суми, проспект М.Лушпи,5, корпус 27, встановлено із грудня 2017 року по грудень 2018 року;

по третьому питанню визначено загальну вартість будівельних робіт по улаштуванню внутрішніх мереж за адресою м. Суми, проспект М.Лушпи,5, корпус 27 в сумі 1 084 801,44 грн, в тому числі сума податку на додану вартість у складі вартості внутрішніх мереж будинку складає 180 800, 24 грн.

Проте, вказані висновки жодним чином не спростовують підстав нарахування та розміру пайових внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту. Питання зменшення або звільнення від сплати коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту регулюються ч. 5 ст. 30 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент готовності об`єкта до експлуатації).

До того ж, у висновку експертів № 746/2129 від 31.05.2023 не наведено інформації щодо будівництва замовниками інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, а також понесення ними витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, а отже, відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 30 та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо зменшення розміру пайових внесків.

Крім того, визначені експертами вартість будівельних робіт по теплоізоляції та оздобленню фасадів будинку, улаштуванню внутрішніх мереж (без зазначення, що такі мережі є інженерними) жодним чином не впливають на можливість зменшення розміру пайових внесків на розвиток інфраструктури населеного пункту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не уклали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Суми, що свідчить про їх бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Неправомірна бездіяльність відповідачів щодо обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої територіальна громада Сумської міської ради позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

В силу ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Приписами ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 3-1441гс16, від 22.03.2017 у справі № 908/312/16, у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 918/708/17 та від 27.04.2018 у справі № 908/6327/17.

Як зазначалось вище, прокурор вказує на те, що сума коштів упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з відповідачів (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) складає 752 106,85 грн, а отже, внаслідок не укладення відповідачами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Суми, територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів.

З наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачі частково не погоджувалися з вимогами прокурора (викладеними у позовній заяві) та зазначали, що з урахуванням відповідних витрат відповідачів на придбання квартир для Міністерства оборони України, влаштування внутрішніх мереж і транспортних комунікацій розмір пайових внесків мав би становити 618 031,83 грн, проте, після зменшення прокурором суми позовних вимог до 752 106,85 грн (у зв`язку з урахуванням здійснених відповідачами витрат та придбання квартир у будинках за пільговими програмами) відповідачі додаткових заперечень та доказів на спростування суми пайового внеску не надали.

Таким чином, прокурором доведено, а судом встановлено факт несплати відповідачами упущеної вигоди у розмірі 752 106,85 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23(920/1267/20) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23(920/1267/20) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 15.02.2024 у справі № 920/303/23(920/1267/20) залишити без змін.

3. Справу № 920/303/23(920/1267/20) повернути до Господарського суду Сумської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 04.06.2024 (у зв?язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Поляков

В.О. Пантелієнко