Постанова

від 03.06.2024 по справі 904/5874/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5874/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. - доповідача

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 10.01.2024р. у справі № 904/5874/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест", м. Дніпро

про стягнення 916 086,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" 916086,28грн заборгованості, з яких: основний борг у розмірі 632 786,38грн, 3 % річних у розмірі 39 909,51грн та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №20/21-5277-ТЕ-4 від 03.11.2020 у частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024р. у справі № 904/5874/23:

- позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" про стягнення 916 086,28грн задоволені;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 632 786,38 грн., 3 % річних у розмірі 39 909,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 243 390,39 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13741,29 грн.

Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 632786,38грн є обґрунтованими, доведеними належними доказами. У зв`язку з наявністю у відповідача боргу правомірним є і нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат у вказаних вище сумах.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024р. у справі № 904/5874/23 у частині стягнення основного боргу у сумі 59 639,32 грн., 3 % річних у сімі 39 909,51 грн. та інфляційних втрат у сумі 243 390,39 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на те, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за березень 2023 року у розмірі 59639,32грн, суд першої інстанції проігнорував той факт, що вказана заборгованість документально позивачем не підтверджена.

Також скаржник зазначає, що судом не взято до уваги постанову Кабінету міністрів України від 05.03.2022 №206, положеннями якої заборонено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, з тих підстав, що вказана заборона встановлена тільки для категорій "населення", до якої відповідач не відноситься, однак поставляючи за договором природний газ, позивач надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки договір постачання природного газу має своїм предметом постачання газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Отже, за твердженням скаржника, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період дії воєнного стану, чим порушив положення названих нормативно-правових актів, тому, рішення у цій частині є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апеляційної скарги не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, недоведеними належними доказами, зазначає, що відповідач безпідставно посилається на положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Положення Постанови Кабінету міністрів України №206 не забороняє здійснення нарахувань до боржників, які є юридичними особами. Відповідачем не надано доказів, що зазначені нормативні акти розповсюджують свою дію на відносини, що склалися між позивачем та відповідачем.

Щодо стягнення заборгованості за березень 2021 року позивач зазначає, що скаржник не надав доказів, що у цей період він не споживав природний газ з ресурсу відповідача, а також не зазначає, що він не споживав газ в обсязі, вартість якого є предметом розгляду.

Одночасно позивач вказує на те, що акт приймання-передачі природного газу за березень 2021 року, складений відповідачем, містить дані, які не відповідали фактичним, тому позивач відмовив йому у підписанні такого акту. При цьому позивач надав належний доказ споживання природного газу відповідачем у цей період дані Інформаційної платформи.

На переконання позивача, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знаходять свого документального та правового підтвердження, не спростовують ні обставин справи, ні висновків суду першої інстанції.

Згідно з протоколом розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.03.2023р., у зв`язку з усуненням недоліків скарги, відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судове засідання на 03.06.2024р..

У судовому засіданні 03.06.2024 представники сторін надали пояснення по справі.

Згідно з ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку фактично є рішення у частині стягнення з відповідача 59639,32грн основного боргу, 39909,51грн трьох процентів річних та 243390,39грн інфляційних втрат, то відповідно до приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2020 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" (споживачем) укладено договір № 20/21-5277-ТЕ-4 постачання природного газу, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3. договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з листопада 2021 року до грудня 2022 року газ обсягом 364,000 тис.куб.м.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

За умовами п.3.2. договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п.2).

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.8. договору).Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту (п.4.2. договору).

Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п.7.1 договору).

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Згідно з додатковою угодою № 1 від 23.11.2020 сторони доповнили п. 4.2. Розділу 4 абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно) за цим договором складає 5375,370грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 6450,444грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.11.2020 по 30.11.2020 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 5499,53грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 6599,44грн (а.с.20).

22.12.2020 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, якою доповнили з 1 грудня 2020 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року (включно) за цим договором складає 6103,100грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 7323,720грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.12.2020 по 31.12.2020 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6227,26грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 7472,71грн (а.с.21).

29.01.2021 сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору, якою доповнили з 1 січня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 січня 2021 року по 31 січня 2021 року (включно) за цим договором складає 7331,45грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 8797,74грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.01.2021 по 31.01.2021 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 7455,61грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 8946,73грн (а.с.22).

26.02.2021 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору, якою доповнили з 1 лютого 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року (включно) за цим договором складає 6841,15грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 8209,38грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.02.2021 по 28.02.2021 включно природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6965,31грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 8358,37грн (а.с.23).

26.03.2021 сторони підписали додаткову угоду № 5 до договору, якою доповнили з 1 березня 2021 року пункт 4.2 Розділу 4 "Ціна природного газу" абзацами у наступній редакції:

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

ціна природного газу за 1000 куб. м газу з 1 березня 2021 року за цим договором складає 6279,77грн, крім того податок на додану вартість 20%, усього разом з ПДВ 7535,724грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ -148,99грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01.03.2021 природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6403,93грн за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 7684,72грн (а.с.24).

Також цією додатковою угодою внесено зміни до п.7.2. договору, установлено, що у разі прострочення споживачем строків оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 13,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2020 року по березень 2021 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1727786,38грн.

На підтвердження зазначеного факту Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суду надано акти приймання-передачі природного газу:

від 30.11.2020 за листопад 2020 року, обсягом 34,25370тис.куб.м. на суму 226055,10грн;

від 31.12.2020 за грудень 2020 року, обсягом 58,74832тис.куб.м. на суму 439009,27грн;

від 31.01.2021 за січень 2021 року, обсягом 59,07140тис.куб.м. на суму 528496,00грн;

від 28.02.2021 за лютий 2021 року, обсягом 56,77980тис.куб.м. на суму 474586,69грн

Зазначені Акти приймання-передачі природного газу містять посилання на договір № 20/21-5277-ТЕ-4 від 03.11.2020 та підписи сторін, скріплені печатками підприємств.

За додатковою угодою № 5 від 26.03.2021 до договору та даними з Інформаційної платформи за період з 25.03.2021 по 31.03.2021, загальний обсяг спожитого газу становить 7,76077 тис. куб.м. на суму 59639,32грн.

В порушення вимог п. 5.1 договору, оплату за переданий природний газ відповідач здійснив лише частково на суму 1095000,00грн, що не заперечується останнім та підтверджується випискою по рахунку АТ "Ощадбанк".

Сума простроченого та несплаченого основного боргу за договором склала 632 786,38грн. (1727786,38грн - 1095000,00грн).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати поставленого газу, позивачем також нараховано 3 % річних у розмірі 39 909,51грн та інфляційні втрати у розмірі 243 390,39грн.

Неоплата відповідачем вказаних вище сум боргу, річних та інфляційних втрат і стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за договором №20/21-5277-ТЕ-4 від 03.11.2020 у частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого йому позивачем природного газу та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу у визначеному позивачем розмірі, у тому числі, й за березень 2021 року у сумі 59639,32грн.

Крім того, згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі, з огляду на встановлений факт неналежного виконання відповідачем основного грошового зобов`язання, колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 39909,51грн та інфляційних втрат у сумі 243390,39грн, враховуючи, що розрахунок цих сум відповідає передбаченому законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Отже, з огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Стосовно доводів скаржника про ненадання позивачем доказів наявності заборгованості за березень 2021 року у розмірі 59639,32грн слід зазначити наступне.

Як вказано вище, між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" укладено договір № 20/21-5277-ТЕ-4 постачання природного газу від 03.11.2020 та додаткові угоди до нього: №1 від 23.11.2020; №2 від 22.12.2020; №3 від 29.01.2021; №4 від 26.02.2021; №5 від 26.03.2021, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Такими чином, підписуючи зазначені вище документи, отримуючи природний газ та здійснивши часткову оплату за природний газ відповідач погодився з усіма умовами.

Щодо обсягу спожитого природного газу у березні 2021 року, то такий обсяг підтверджується даними з Інформаційної платформи, відповідно до якої споживач з ЕІС - кодом 56ХQ000149К5R00N з 25.03.2021 по 31.03.2021 споживав природний газ з ресурсу постачальника - НАК "Нафтогаз України".

При цьому відповідач не надав доказів у спростування розміщених на Інформаційній платформі даних, та не довів, що він не споживав природний газ у спірний період в обсязі, вартість якого є предметом апеляційного розгляду.

З огляду на викладене, відповідні доводи скаржника не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, мають декларативний характер, оскільки є недоведеними.

Також, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування у даному випадку положень ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" № 206 від 05.03.2022 з огляду на те, що заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги до припинення чи скасування воєнного стану в Україні встановлена тільки для категорії споживачів "населення", до якої відповідач не відноситься.

У спірних правовідносинах позивач не надає житлово-комунальні послуги відповідачу і ТОВ"Дніпрогаз Теплоінвест" не є споживачем комунальних послуг, а є теплопостачальною організацією, яка є надавачем таких послуг третім особам.

Отже, посилання апелянта на те, що поставлений газ є житлово-комунальною послугою, оскільки договір постачання природного газу має своїм предметом постачання газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, як на підставу для застосування зазначених вище правових норм є помилковими та такими, що ґрунтуються на власному неправильному тлумаченні ним норм чинного законодавства України.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024р. у справі № 904/5874/23 -залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2024р. у справі № 904/5874/23 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрогаз Теплоінвест".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 06.06.2024р.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз