Постанова

від 04.06.2024 по справі 912/1184/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м.Дніпро Справа № 912/1184/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Московський С.В. (в залі суду); Філоненко О.В., адвокат (в залі суду);

від відповідача: Медведєва Т.В., адвокат (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 (суддя Тимошевська В.В., повний текст підписаний 29.11.2023) та на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 (суддя Тимошевська В.В., повний текст підписаний 14.12.2023) у справі №912/1184/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", вул. Григорія Сковороди, 2А, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500

до відповідача: Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500

про стягнення 7 703 647,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" з позовною заявою до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради про стягнення 7 703 647,07 грн заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з повної оплати вартості спожитої закладами освіти теплової енергії, нарахованої в лютому 2023 року, як в загальному порядку, так і згідно здійсненого перерахунку з підстав несанкціонованого втручання в роботу засобів обліку.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1184/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 7 703 647,07 грн заборгованості за спожиту теплову енергію та 115 554,71 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі йдеться про те, датою проведення останньої контрольної перевірки вузлів комерційного обліку позивачем є 15.02.2023, здійснення їх огляду та зняття показів лічильників (копія Акта виконаних робіт № 7 в сукупності з пунктом 21 Правил № 830).

Отже, як зазначає скаржник, висновки суду першої інстанції про те, що датою початку періоду нарахування заборгованості є 01.11.2022 є лише припущенням, що ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки в матеріалах справи містять всі належні, допустимі та достовірні докази того, що безобліковий період постачання теплоенергії розпочався з 15.02.2023.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових поясненнях просить залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у господарській справі № 912/1184/23, за позовною заявою ТОВ «Світловодськпобут» до Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, про стягнення 7 703 647,07 грн. без змін, а апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.12.2023 здійснено запит матеріалів справи №912/1184/23 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

11.01.2024 матеріали справи №912/1184/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума оплати 173332,07 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

25.01.2024 від скаржника, на виконання вимог ухвали від 17.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжні інструкції №94 від 22.01.2024 на суму 34 666,41 грн та №7100 від 27.12.2023 на суму 138 665,66 грн, тобто всього на суму 173 332,07 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1184/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.03.2024; приєднано апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на рішення господарського суду від 21.11.2023 до скарги цієї ж особи на додаткове рішення суду від 05.12.2023 для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 у справі №912/1184/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, в якій просить скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про розподіл та відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що матеріали справи не містять належних доказів витрат понесених позивачем, як витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача не доведено та не обґрунтовано розумність і співмірність відповідно до ціни позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 у справі №912/1184/23; розгляд справи призначений у судовому засіданні на 20.03.2024.

У судовому засіданні 20.03.2024 оголошено перерву до 04.06.2024.

В судовому засіданні 04.06.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між ТОВ "Світловодськпобут" (Виконавець) та Управлінням освіти (Замовник) укладено договори щодо закупівлі послуг з постачання теплової енергії в заклади освіти за наведеним в договорах переліком (том 1 а.с. 17-41).

Рішенням Виконавчого комітету Світловодської міської ради від 14.10.2022 № 590 вказано, у тому числі ТОВ "Світловодськпобут", розпочати опалювальний сезону 2022/2023, коли упродовж трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря не перевищуватиме +8 градусів (том 1 а.с. 12).

Наказом керівника ТОВ "Світловодськпобут" № 41 від 31.10.2022 визнано 31.10.2022 початком опалювального періоду 2022-2023 роки по ТОВ "Світловодськпобут" (том 1 а.с. 10).

Вказаний опалювальний період закінчено о 24:00 год 31.03.2023, про що керівником ТОВ "Світловодськпобут" винесено наказ № 11 від 31.03.2023 (том 1 а.с. 11).

Між сторонами складено акти здавання-приймання послуг, які надіслано на адресу Управління освіти та щодо оплати яких оформлено рахунки, а саме за період:

з 01 по 10.11.2022 в кількості 224,701765 на суму 1 082 336,72 грн;

з 11 по 15.11.2022 в кількості 45,72079 Гкал на суму 225 043,30 грн;

з 16 по 30.11.2022 в кількості 163,27677 Гкал на суму 786 466,62 грн;

з 01 по 15.12.2022 в кількості 511,48058 Гкал на суму 2 463 684,33 грн ;

з 16 по 31.12.2022 в кількості 398,32401 Гкал на суму 1 918 635,12 грн ;

з 01 по 15.01.2023 в кількості 627,73135 Гкал на суму 3 023 637,53 грн

з 16 по 31.01.2023 в кількості 355,03303 Гкал на суму 1 710 112,45 грн;

з 01 по 15.02.2023 в кількості 461,51285 Гкал на суму 2 223 001,25 грн;

з 16-28.02.2023 в кількості 1599,33878 Гкал на суму 7 703 647,07 грн (том 1 а.с. 42, том 2 а.с. 171-187).

ТОВ "Світловодськпобут" оформлено рахунок за спожиту теплову енергію за лютий 2023 року, з урахуванням перерахунку, на загальну суму 16 579 033,42 грн (том 1 а.с. 43-44).

До матеріалів справи додано листи, за змістом яких Управління освіти надало ТОВ "Світловодськпобут" звіт про витрати теплоенергії по теплових лічильниках закладів освіти за листопад, грудень 2022, січень, березень 2023 (том 2 а.с. 188-191).

Листом від 22.03.2022 ТОВ "Світловодськпобут" повідомило Управління освіти про необхідність виконання періодичної повірки приладів обліку теплової енергії по закладам Управління освіти, згідно наведеного в листі переліку (том 2 а.с. 35).

У відповідь на вказаний лист Управління освіти в листі від 10.06.2022 зазначило, що термін повірки теплолічильників по установах освіти закінчується 11.06.2022, однак в умовах воєнного стану попередні позитивні результати повірки є чинними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 (том 2 а.с. 36).

На вказаний лист ТОВ "Світловодськпобут" в листі від 21.06.2022 погодилось з Управлінням освіти щодо чинності повірки, однак зазначило, що в засобах обліку теплової енергії встановлено елементи живлення, строк дії яких може бути розраховано на термін метрологічної повірки 2 роки. Зазначено, що у разі виходу з ладу елементу живлення, теплолічильник не обраховує теплову енергію та плата за спожиту теплову енергію виконується згідно розрахункового теплового навантаження. (том 2 а.с. 37).

В період липень-вересень 2022 року ТОВ "Світловодськпобут" за участю представника Управління освіти проведено перевірку стану готовності теплового господарства Управління освіти до опалювального сезону, про що складено відповідні акти (том 2 а.с. 40-82).

21.02.2023 ТОВ "Світловодськпобут" складено акти про перевірку температурного режиму в закладах Управління освіти, за змістом яких зазначено про недопуск до вузлів обліку в заклади Ліцеїв № № 10, 5, 3, 9, 7, 4, 2, 1; ЗДО № № 12, 25; ЗДО "Монтессорі"; ЦДЮТ (том 2 а.с. 83-85).

Листом від 22.02.2023 ТОВ "Світловодськпобут" повідомило Управління освіти про те, що доступ до засобів обліку по зазначеним вище закладам не надано (том 3 а.с. 86-87). У листі зазначено про норми законодавства щодо вказаних обставини та повідомлено, що показання визначатимуться за середнім споживанням попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

В період 01-02 березня 2023 року працівниками ТОВ "Світловодськпобут" за участю представника Управління освіти складено акти про перевірку роботи системи централізованого опалення в закладах Управління освіти, в яких зафіксовано відсутність пломб лічильників, встановлених в закладах Управління освіти, а саме: Ліцеїв № № 4, 9, 10, 2, 1, 3; ЗДО № № 7, 12, 18, 25; ЦДЮТ; ЗДО "Школа Монтессорі" (том 3 а.с. 88-100).

Листом від 07.03.2023 Управління освіти надало ТОВ "Світловодськпобут" копії актів про встановлення теплових лічильників в закладах освіти після метрологічної повірки (том 3 а.с. 103-115).

Згідно листа від 03.03.2023 Управління освіти просило ТОВ "Світловодськпобут" провести опломбування теплолічильників після метрологічної повірки в установах за наведеним листі переліком (том 3 а.с. 116).

07.03.2023 ТОВ "Світловодськпобут" в присутності представника Управління освіти проведено опломбування приладів обліку по об`єктам, про що складено відповідні акти (том 3 а.с. 119-130).

За детальним розрахунком позивача, наведеним в поясненнях від 14.11.2023, нарахування у лютому 2023 року становлять:

по закладах освіти, в яких не встановлено факт втручання в роботу засобів обліку, або такі засоби обліку не встановлені - 2 783 131,96 грн;

по закладах освіти, в яких встановлено втручання в роботу засобів обліку - 7 143 516,36 грн (том 3 а.с. 28-34, 44-55).

Також згідно клопотання від 06.10.2023 позивачем подано до справи детальний розрахунок вказаних нарахувань по кожному об`єкту окремо із наведенням формули розрахунку та показників, використаних при розрахунку (том 2 а.с. 165-223).

Відсутність зі сторони Управління освіти повної оплати, у тому числі, згідно перерахунку позивача, здійсненого з підстав встановленого несанкціонованого впливу на вузли обліку, є підставою звернення до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із законності, обґрунтованості та доведеності вимог позивача.

Суд дійшов висновку про правомірність розрахунку позивача щодо періоду перерахунку з листопада 2022 року по лютий 2023 року.

Розрахунок позивача підтверджує врахування всіх оплат, здійснених відповідачем у відповідний період та щодо яких відповідачем до справи подано платіжні документи.

Виносячи додаткове рішення, господарський суд виходив з принципу пропорційності та розумності, враховував наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат.

Суд також зазначив, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 75 000,00 грн є значною та неспівмірною з об`ємом виконаної адвокатом позивача роботи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до сі. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг: 1) споживачі (індивідуальні або колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-YIII визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов`язком індивідуального споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідним договором, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно, безперервно га відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Згідно з ч. 1 ст. 12 та ч. 7 ст. 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом № 2189-VIII та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Обов`язок індивідуального споживача укласти договір на постачання теплової енергії також передбачений абзацом першим частини 3 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» та пп. 1 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією крім Підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва ( п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону «Про житлово-комунальні послуги» нарахування вартості послуг за теплову енергію проводиться за встановленими уповноваженими законом державними органами та органами місцевого самоврядування тарифами. Вказана норма узгоджується зі ст. 67 ЖК України, в якій зазначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно і п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги», пп. 5 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.20 П № 830, абзацу п`ятого п. 40 Правил користування тепловою енергією затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач зобов`язаний сплачувати вартість наданих комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до абзацу другого ч. З ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», пп. 3 п. 44 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, абзацу першого п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 споживач зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та укладеного договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач має одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 174 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання виникають з договорів, правочинів, а також з інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 24 зазначеного Закону основними обов`язками споживача теплової енергії, є, зокрема: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору і нормативно-правових актів; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до ст. 25 Закону теплопостачальна організація зобов`язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору і стандартів та має право, зокрема, безперешкодного доступу до теплового обладнання та вузлів обліку.

Згідно з Правилами № 830, одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал) (пункт 18).

Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки (пункт 19 Правил № 830).

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу (пункт 20 Правил № 830).

У пункті 21 Правил № 830 передбачено, що несанкціоноване втручання у роботу вузлів комерційного обліку забороняється. Якщо встановлено факт несанкціонованого втручання (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, зокрема порушення цілісності пломб) в роботу вузла комерційного обліку, зазначений вузол вважається таким, що вийшов з ладу.

Датою початку несанкціонованого втручання в роботу вузла комерційного обліку може бути:

дата виходу з ладу, зафіксована автоматично таким вузлом обліку;

дата повідомлення про несанкціонований вплив на вузол обліку;

перший день після дати припинення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності);

дата останньої контрольної перевірки виконавцем, але не більш як 12 місяців до дати виявлення факту несанкціонованого впливу на вузол обліку.

Споживач повідомляє виконавцеві про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом п`яти робочих днів з дня їх виявлення у спосіб, передбачений договором.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, а також на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною такого вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу.

За змістом пункту 22 Правил № 830 виконавець має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для перевірки схоронності таких вузлів обліку, зняття показань засобів вимірювальної техніки, що є складовою вузла комерційного обліку, та періодичного огляду.

Періодичний огляд вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється виконавцем під час зняття показань.

В пункті 29 Правил № 830 передбачено, що зняття показань вузлів комерційного, розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється відповідно до статті 11 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання та умов договору.

Згідно з пунктами 31, 35, 36 Правил № 830, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

У відповідності до пункту 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов`язаний забезпечувати цілісність обладнання вузлів обліку споживання послуги відповідно до умов договору та не втручатися в їх роботу.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Рахунки формуються та надаються споживачу щомісяця. Рахунок повинен містити, зокрема, обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради є споживачем послуг з постачання теплової енергії до закладів освіти, у зв`язку із чим між Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради та ТОВ «Світловодськпобут» укладено ряд договорів, предметом яких є надання послуг з постачання теплової енергії.

27.01.2022 між Спільним підприємством - Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (Учасник) та Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради (Замовник) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 12-2022. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору учасник зобов`язувався у 2022 році надати Замовникові послуги зазначені в п.1.2, а Замовник прийняти і оплатити надані послуги. Відповідно до п.1.2 найменування послуги ДК 021:2015 « 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція».

Відповідно до пункту 5.2 Договору № 12-2022 ТОВ «Світловодськпобут» забезпечувало теплопостачанням приміщення навчальних закладів, які знаходяться за адресами: вул. Захисників України, 83; вул. Робітнича, 2А; вул. М.Лисенка, 3; вул. Правди, 2; вул. Гоголя, 2, 3; вул. Гагаріна, 2, 16, 20; вул. Паркова, 1; вул. Г.України, 4, 21, 33, 36, 51, 55, 56, 66; вул. Бойка, 8; вул. Єгорова, 23; вул. М.Грушевського, 1, 24; вул. Богуна, 19; вул. Будівельників, 10, 22; вул. Ювілейна, 8А; вул. Миру, 47; вул. Приморська, 70А; Б.Дніпровський, 16А.

11.02.2022 Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» змінило назву та в подальшому іменується Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.12.2022 між Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (Учасник) укладено договір № 12 2022/1 про закупівлю послуг за державні кошти. Згідно п.1.1 вказаного Договору № 12-2022/1 Учасник зобов`язувався з листопада по грудень 2022 року надати Замовникові послуги зазначені в п.1.2, а Замовник прийняти і оплатити надані послуги. Відповідно до п.1.2 найменування послуги ДК 021:2015 « 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція».

20.02.2023 між Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» укладено договір про постачання теплової енергії № б/н, згідно якого ТОВ «Світловодськпобут» бере на себе зобов`язання з постачання теплової енергії згідно коду ДК 021:2015, а Замовник прийняти і оплатити надану теплову енергію за встановленими тарифами протягом терміну дії даного договору.

02.03.2023 між Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» укладено договір про постачання теплової енергії № 12, згідно якого ТОВ «Світловодськпобут» бере на себе зобов`язання з постачання теплової енергії згідно коду ДК 021:2015, а Замовник прийняти і оплатити надану теплову енергію за встановленими тарифами протягом терміну дії даного договору.

09.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» та Управлінням освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 12-2023, а саме про надання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а Споживач зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах визначених цим договором.

Також між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № 12-2023 від 09 березня 2023 року, про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до якого: «п.1 в період дії тимчасового кошторису взяття зобов`язань щодо сплати частини передмета договору в сумі 8 393 927, 88 грн. проводиться в межах доведеної суми тимчасовим кошторисом. Оплата залишку суми 29 597 960,15 грн. згідно з постійним кошторисом.п.1.2 Розпорядник бюджетних коштів (Споживач) бере бюджетні зобов`язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами відповідно до ч.1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України. У разі недостатності кошторисних призначень для забезпечення виконання зобов`язань Споживачем перед Виконавцем в поточному році Споживач зобов`язується привести свої кошторисні призначення у відповідність для оплати фактичного споживання послуг з постачання теплової енергії.»

Перед початком опалювального сезону 2022/2023 років ТОВ «Світловодськпобут» листом повідомило Відповідача про необхідність здійснення періодичної метрологічної повірки приладів обліку теплової енергії по 12 закладам освіти, в якому роз`яснило Відповідачу порядок дій під час знаття приладів обліку на повірку, які дії необхідно вчинити після здійснення повірки та наслідки не вчинення цих дій, у тому числі і те, що показники не повіреного засобу обліку теплової енергії або не оформлені актом готовності вузли обліку теплової енергії будуть зняті з абонентського обліку, а нарахування буде здійснюватися по тепловому навантаженню, що підтверджується копіє листа вих.№ 559 від 22.03.2022.

В свою чергу, відповідач повідомив позивача, що не буде здійснювати повірку теплових лічильників, у зв`язку прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05.04.2022 № 412, що підтверджується копією листа вих. № 01-29/881 від 10.06.2022.

Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради ТОВ «Світловодськпобут» повідомило Відповідача, що в дійсності у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 05.04.2022 № 412, можливо не здійснювати повірку засобів обліку, але у зв`язку зі тим, що в лічильниках встановлені елементи живлення, строк дії яких розраховано на термін метрологічної повірки, вони можуть вийти із ладу і у цьому випадку нарахування буде здійснюватися по тепловому навантаженню, що підтверджується копією листа вих. №830 від 21.06.2022.

В період з липня 2022 року по вересень 2022 року працівники ТОВ «Світловодськпобут» за участю представників управління Держенергонагляду у Кіровоградській області здійснювали перевірку стану готовності теплового господарства Управління освіти, у тому числі, але не виключно, перевірку проходили і вузли обліку теплової енергії.

Вказана обставина підтверджується копією листа Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради за №01-29/1252 від 20.09.2022, копіями актів готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період 2022/2023 року, копіями актів стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період 2022/2023 року, копіями актів гідравлічного випробування системи опалення, копіями актів промивки трубопроводів системи опалення.

З початку опалювального сезону 2022/2023 років на виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Світловодськпобут» надавало Управлінню освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради послугу з постачання теплової енергії, виставляло рахунки та надсилало акти здавання-приймання послуги.

Враховуючи те, що частина закладів освіти обладнана вузлами обліку теплової енергії, а частина ні, то нарахування за надану послугу з постачання теплової енергії по об`єктам обладнаним вузлами обліку здійснювалося на підставі наданих Відповідачем показників засобів вимірювальної техніки, а по не обладнаним вузлами обліку об`єктам на підставі опалювальної площі по тепловому навантаженню.

20.02.2023 представниками ТОВ «Світловодськпобут» у складі комісії заплановано проведення перевірки температурного режиму в закладах освіти та перевірки приладів обліку теплової енергії в закладах освіти м. Світловодська.

Проте, працівники закладів освіти не надали доступ представникам ТОВ«Світловодськпобут» до приладів комерційного обліку теплової енергії, що відображено у відповідних актах.

Працівникам ТОВ «Світловодськпобут» не надано доступ для зняття показань з приладів комерційного обліку теплової енергії, зокрема до наступних закладів освіти: КЗ «Ліцей № 10» (вул. Героїв України, 55); КЗ «Ліцей № 5» (вул. Миру, 47); ЗДО № 12 (вул. Михайла Грушевського, 22); ЗДО № 25 (вул. Гоголя, 3); ЗДО «Монтессорі»; КЗ «Ліцей № 3» (вул. Героїв України, 33); КЗ «Ліцей № 9» (вул. Робоча, 2А); ЦДЮТ (вул. Будівельників, 10); КЗ «Ліцей № 7» (вул. Приморська, 70); КЗ «Ліцей № 4»; КЗ «Ліцей № 2» (вул. Героїв України, 36); КЗ «Ліцей № 1» (вул. Вадима Бойка, 8).

Вказана обставина підтверджується копіями актів про перевірку температурного режиму в закладах Управління освіти ( наявні в матеріалах справи).

У зв`язку із тим, що працівники Управління освіти не надали доступу до вузлів обліку теплової енергії, на адресу Відповідача було скеровано лист, повідомлення про те, що оскільки працівники закладів освіти не допустили представників ТОВ «Світловодськпобут» до приладів комерційного обліку теплової енергії для зняття їх показань, що документально підтверджено, відповідно такі показання визначатимуться за середнім споживанням попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

01 та 02 березня 2023 року представниками ТОВ «Світловодськпобут» здійснено проведення перевірки приладів обліку теплової енергії в закладах освіти м. Світловодська та було встановлено факт відсутності пломб на засобах вимірювальної техніки в наступних закладах освіти: КЗ «Ліцей № 10» (вул. Героїв України, 55); ЗДО № 12 (вул. Михайла Грушевського, 24); ЗДО № 25 (вул. Гоголя, 3); ЗДО «Монтессорі»; КЗ «Ліцей № 3» (вул. Героїв України, 33); КЗ «Ліцей № 9» (вул. Робоча, 2А); ЦДЮТ (вул. Будівельників, 10); КЗ «Ліцей № 4»; КЗ «Ліцей № 2» (вул. Героїв України, 36); КЗ «Ліцей № 1» (вул. Вадима Бойка, 8); ЗДО № 18 (вул. Богуна 19) та ЗДО № 7 (вул. Ювілейна, 8-А), що підтверджується копіями актів перевірки роботи системи централізованого опалення в закладах управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради.

Управління освіти направило на адресу позивача за супровідним листом від 07.03.2023 Акти зняття (встановлення) прибору метрологічної повірки, відповідно до яких по відповідним об`єктам встановлено теплові лічильники після їх метрологічної повірки 21.10.2022.

Листом від 03.03.2023 Управління освіти звернулось до ТОВ "Світловодськпобут" з проханням провести опломбування теплолічильників після їх метрологічної повірки і таке опломбування було проведено 07.03.2023, про що складено відповідні акти. В актах зазначено про самовільний демонтаж пломб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача Управлінням освіти про повірку засобів вимірювальної техніки, про їх демонтаж для повірки та про монтаж після повірки. Також відсутні акти про демонтаж з проведенням відповідного розпломбуванням засобів обліку.

Зазначене свідчить про самовільний демонтаж, порушення цілісності попередньо встановлених пломб, що є несанкціонованим втручанням в розумінні пункту 21 Правил №830. У такому випадку зазначений вузол вважається таким, що вийшов з ладу.

З урахуванням викладеного, є підтвердженим несанкціоноване втручання у роботу вузлів обліку, встановлених у зазначених вище приміщеннях закладів освіти.

Правилами № 830 передбачено, що у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, а також на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з проведенням повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною такого вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу.

Така Методика розподілу затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358).

Згідно зазначеної Методики, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати, зокрема, встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу (підпункт 3 пункту 4).

Відповідно до розрахунку позивача, обсяг спожитої теплової енергії у приміщеннях, в яких виявлено несанкціоноване втручання в роботу засобів обліку, здійснено розрахунково за формулою 11 згідно Методики розподілу.

Початком період розрахунку позивач визначив листопад 2022 року, посилаючись на дату останньої контрольної перевірки, яка, за твердженням позивача, мала місце під час перевірки готовності системи до роботи перед початком опалювального періоду.

Відповідач в апеляційній скарзі не погоджується з таким періодом нарахування, вказуючи на те, що остання контрольна перевірка вузлів обліку мала місце 15.02.2023, про що свідчить складений між сторонами Акт здавання-приймання послуг за період 01-15 лютого 2023 року. За твердженням відповідача, наведеним у запереченнях від 09.11.2023, розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію розрахунковим методом відповідно до Методики розподілу необхідно починати з 16.02.2023.

Апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду щодо того, що згідно листів від 30.11.2022, від 29.12.2022, від 30.01.2023 та від 28.03.2023 саме Управління освіти передавало до ТОВ "Світловодськпобут" показники засобів обліку по кожному об`єкту окремо і такі показники відповідають сформованим щомісячним рахункам по відповідним об`єктам.

Між сторонами складено, у тому числі, акт за період 16-28 лютого 2023 року з фіксацією показників. Однак, такий акт не складався по фактичному зняттю показників і зазначене визнається відповідачем, який взагалі заперечує такий акт.

Окрім того, є підтвердженим монтаж у жовтні 2022 року засобів обліку по відповідним об`єктам після їх повірки без опломбування. Таке опломбування проведено згідно актів про прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії від 07.03.2023. Тобто, період нарахування відповідає періоду фактичної відсутності пломб на відповідних вузлах обліку.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

У рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

На підставі викладеного, докази позивача щодо правомірності визначеного ним початку періоду нарахування з листопада 2022 року є більш вірогідними, ніж докази відповідача.

На підставі здійснених нарахувань та перерахунку за попередній період, з урахуванням Акту за 01- 15 лютого 2023 року (оплачений Відповідачем на суму 2223001,25 грн. ( а.с. 187, т.2)), ТОВ «Світловодськпобут» 08.03.2023 виставило рахунок та надіслало його на адресу Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради разом з актом № 7 здавання-приймання послуги за лютий 2023 року на загальну суму 7 703 647 грн. 07 копійок.

Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, отримавши виставлений рахунок та акт № 7 здавання-приймання послуги за лютий 2023 року на загальну суму 7 703 647 грн 07 копійок погодилося зі здійсненими нарахуваннями та підписало вказаний акт, один примірник, якого повернуло на адресу ТОВ «Світловодськпобут».

Відповідачем не надано доказів оплати за отримані послуги по акту № 7 здавання-приймання послуги за лютий 2023 року на загальну суму 7 703 647 гривень 07 коп.

Враховуючи викладене, господарським судом правомірно задоволено позов.

Щодо додатково рішення.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики, адвокату необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач навів попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, до якого включив судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 300 000,00 грн.

Згідно поданих доказів підтверджено, що 20.06.2023 між ТОВ "Світловодськпобут" (Клієнт) та адвокатом Філоненко Олександром Валентиновичем (Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (Договір).

За умовами вказаного Договору Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати за плату правову (правничу) допомогу в питанні здійснення захисту та представництво інтересів Клієнта в усіх судових інстанціях України з приводу стягнення з Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на користь ТОВ "Світловодськпобут" заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію за період з 01 листопада 2022 року по 28 лютого 2023 року (підготовка позовної заяви, представництво інтересів Клієнта в суді та ін. пов`язані з цим дії).

В пункті 3.1. Договору передбачено, що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість правової (правничої) допомоги, у фіксованому розмірі, яка складає 75 000 грн без ПДВ шляхом сплати виставлених Адвокатом рахунків за послуги протягом двох місяців з моменту отримання відповідного рахунку за надані послуги на адресу Клієнта, що вказана в Договорі. Вказана вартість правової (правничої) допомоги сплачується Клієнтом Адвокату за здійснення ним дій з моменту підписання даного договору по прийняттю судом першої інстанції рішення (додаткового рішення) у справі. Вартість правової (правничої) допомоги, яка буде надана Адвокатом на користь Клієнта, на стадії апеляційного та касаційного оскарження рішення суду встановлюється додатковою угодою до цього договору.

27.11.2023 між сторонами Договору підписано Акт приймання-передачі послуг, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову допомогу згідно Договору за представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Кіровоградської області у справі №912/1184/23.

В Акті зазначено, що загальна вартість правової допомоги у даній справі склала 75 000 грн ПДВ, яка складається з:

надано консультації Клієнту щодо характеру спірних правовідносин їх наслідків, способів захисту у спорі;

здійснено опрацювання, детальне вивчення та аналіз документів та матеріалів, наданих Клієнтом для формування правової позиції у господарській справі;

підготовлено проект позовної заяви про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію який узгоджено з Клієнтом, сформовані додатки до позовної заяви які разом із позовною заявою надіслані Відповідачу, та подано позовну заяву до суду з доданими до неї документами;

здійснено представництво інтересів Клієнта у господарській справі № 912/1184/23;

підготовлено та подано до суду заяву про долучення квитанції про сплату судового збору;

здійснено правовий аналіз відзиву на позовну заяву Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради разом з доданими документами;

підготовлено та подано до суду відповідь на відзив разом з доданими документами, підготовлено та подано до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку;

підготовлено та подано до суду клопотання про долучення доказів;

підготовлено та подано до суду заяву про поновлення процесуального строку;

здійснено правовий аналіз заперечення представника відповідача на клопотання про долучення доказів;

підготовлено та подано до суду додаткові пояснення від 14.11.2023;

підготовлено та подано до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

підібрано та здійснено правовий аналіз практики Верховного Суду щодо предмету спору у господарській справі;

здійснено підготовку до участі у підготовчих та судових засіданнях у справі;

здійснено відрядження Адвоката з міста Світловодська до міста Кропивницького з метою представництва інтересів Клієнта в засіданнях суду;

прийнято участь та представлено інтереси Клієнта в засіданнях суду.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому наведено, що вимога про стягнення витрат в розмірі 75 000,00 грн є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просив стягнути вказані витрати, господарський суд, у тому числі, врахувавши доводи відповідача, прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 75 000,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх до 30000,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, що представником позивача не доведено та не обґрунтовано розумність витрат на правничу допомогу і співмірність відповідно до ціни позову, колегія зазначає, що з урахуванням доводів відповідача судом було зменшено заявлену до стягнення суму.

При цьому апеляційний суд враховує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного рішення.

Господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надав оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, врахував доводи відповідача та керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, колегія зазначає, що відсутні підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 у справі №912/1184/23.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним додаткового рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення та додаткового рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі № 912/1184/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.11.2023 у справі №912/1184/23 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 у справі № 912/1184/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2023 у справі №912/1184/23 залишити без змін.

Судові витрати Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради за подання апеляційної скарги на рішення і додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.06.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков